Голова Переяслав-Хмельницької РДА Юрій Клименко: ми не поділяємо район на ОТГ, нас поділяє тільки бюджет
Кореспондент порталу "Моя Київщина" поспілкувався з нещодавно призначеним головою Переяслав-Хмельницької РДА з приводу місцевих перепитій, формування територіальних громад, виконання бюджету та впровадження медичної реформи на місцях
- Ви вже вдруге опиняєтеся в кріслі голови Переяслав-Хмельницької РДА. Розкажіть, чому повернулися?
- Вперше я працював виконуючим обов’язки голови Переяслав-Хмельницької РДА у 2014 році – найважчий період, коли рада перестала працювати. Але ми працювали, і такий стан речей залишався протягом восьми місяців. Тоді ж почали відправляти першу допомогу на фронт: укомплектовували бійців автомобілями та провізією. Допомагали військовій частині, що базується в Дівичках, а також Сумській артилерійській бригаді. Після чого я пішов.
Головою адміністрації я був призначений, згідно з розпорядження Президента від 13 квітня 2018 року.
- Що змінилося в районі за той час, поки Вас не було?
- Про попередників говорити не хочеться, загалом – багато втрачено. Для прикладу, в області зараз будується за кошти бюджетів вищих рівнів 51 ФАП або амбулаторій сімейної медицини. На Київщині – 25 районів, то на кожен припадає по два таких закладу, а в нас не будується жодного. Це тільки маленький факт…
Плюс ремонт доріг: ми багато втратили через невчасне виготовлення проектно-кошторисної документації. Тільки нещодавно зрушилося з місця питання про виділення коштів з бюджетів вищих рівнів на реконструкцію закладів освіти. Зокрема буде відремонтовано школу в селі Переяславському Студениківської громади.
Від початку року з331 кмдоріг, які є в нашій раціональній сітці, пройдено ямковим ремонтом більшу половину. Звісно, є ділянки доріг, які ямковому ремонту не підлягають, і там необхідно провести капітальну реконструкцію. Окрім того, ми проводимо очистку обочин доріг, які позаростали деревами та не доглядалися більше десяти років. Прибираємо їх від ґрунту, який взимку висипається на асфальт, адже після дощу вся вода залишається на проїжджій частині, від чого дорожнє покриття значно зменшує строк своєї експлуатації.
У нас залишається відкритим питання щодо ремонту двох доріг державного значення, які обслуговує «Автодор». Це сполучення Переяслав – село Переяславське та Переяслав – Поділля. Там, на превеликий жаль, ніякі роботи, окрім очищення придорожньої смуги, не проводяться через відсутність фінансування.
- З приводу Вашого призначення деякі активісти висловлювали своє незадоволення. Як Ви можете це прокоментувати.
- Я очолюю Переяслав-Хмельницьку РДА, з району жодних зауважень не було. Є місто, яке бурлить своїм життям. В принципі, часу звертати увагу на тих, хто тільки говорить, а нічого не робить, в мене не вистачає. На превеликий жаль, немає заступників – один звільнений, а інша знаходиться то на лікарняному, то у відпустці.
Район – сільськогосподарський, тому особлива увага приділяється посівній компанії, підживленню рослин. Зараз ідуть роботи по боротьбі зі шкідниками, тому є чим займатися. Ми вже почали підготовку до опалювального сезону, а на "активістів" ми не звертаємо уваги.
- Перед призначенням на посаду Ви ставили перед собою якісь амбітні цілі, щоб запам’ятатися на посаді?
- Звичайно, як кожна людина, я маю плани на майбутнє. А для їх реалізації треба закласти фундамент. Таким фундаментом я називаю проектно-кошторисну документацію, якщо говорити про будівництво чи капітальні ремонти доріг.
- Наразі в Переяслав-Хмельницькому районі створено дві територіальні громади. Чи вважаєте правильним ділити його на частини, чи, можливо, треба було залишити початкові адміністративні межі та створити єдину ОТГ?
- Взагалі, згідно з перспективним планом передбачалася зовсім інша модель. Проте склалося, як склалося… Але хочу наголосити, що ми не поділяємо район на частини, поділяє тільки бюджет. Після творення Студениківської ОТГ ми віддали із районного бюджету заплановані 2,5 млн грн на ремонт школи. Також ми спільно виконуємо заплановані заходи щодо попередження надзвичайного стану, зокрема, у пожежонебезпечний період.
А те, що вони мають свої грандіозні плани, тільки добре. На сьогоднішній день вони називаються громадами в складі Переяслав-Хмельницького району. Особисто я ще не звик, що вони – окремі структурні одиниці, але ми працюємо разом. Нас розділяє тільки бюджет: районний урізали, а їхній навпаки наповнюється.
- Яка в районі ситуація з впровадженням медичної реформи?
- Зараз активно ведеться робота з підписання декларацій із лікарями загальної практики сімейної медицини. Звісно, людям в місті набагато простіше заключити договір з лікарем, ніж селянам. Ми самі до кінця не розуміємо, як буде працювати реформа у найвіддаленіших селах. Насправді у нас велика проблема із медициною: застаріле обладнання, не вистачає кадрів…
Ми намагаємося йти в ногу з часом. Законодавець передбачає, що пацієнти уже мають "працювати" зі своїми лікарями, але там є відтермінування в часі до 1 січня 2019 року. Своїх лікарів ми налаштовуємо на роботу, але маю нагадати, що пацієнти мають право підписувати угоди з будь-яким фахівцем, не тільки з нашого району.
- Скільки загалом є автомобілів екстреної допомоги в районі?
- У нашому районі є станція, яка обслуговує Переяслав-Хмельницький, Згурівський, Яготинський, Баришівський райони, міста Переяслав та Березань. Скільки автомобілів закріплено за районом мені зараз важко сказати. А от невідкладної допомоги є 12 автомобілів. Також ми працюємо над тим, щоб у нас був пересувний флюорограф для проведення медоглядів на місцях. Він знаходиться на балансі ЦРЛ, але ми маємо бажання взяти його на користування після того, як він пройде технічне обслуговування. А його зробити необхідно, адже в селах району з електропостачанням бувають перебої, що негативно впливає на рентген-апарат. Зараз ми придбали безперебійник, який буде вирівнювати напругу в мережі.
Після виконання перекислених етапів спеціалісти поїдуть на місця і будуть проводить медогляд серед населення, чисельність якого, на жаль, стрімко падає. Якщо у 2000 році в Переяслав-Хмельницькому районі було 36 600 жителів, то зараз – 26 600.
- Ні для кого не секрет, що в Київській області були голови РДА, які не часто їздили на наради в Київську ОДА або їздили, але не брали в них активної участі. Яким Ви бачите сьогодні механізм координації дій між обласними департаментами та районами?
- Знаєте, не може так бути в сім'ї, щоб був хаос. Я вважаю, що так має бути і в державі. Має бути чітка вертикаль. Має бути визначена стратегія розвитку району, області й держави в цілому. Можливо хтось вважає, що в нього є районний бюджет, і він може без участі області вирішувати питання.
Ми співпрацюємо з усіма департаментами, управліннями, відділами обласної державної адміністрації. Остання дотація, яку отримав район з бюджетів вищих рівнів, зокрема й області – це 9,3 мільйони, що є досить великою цифрою для нас. Усі кошти пішли на зарплати та енергоносії.
На утримання одного учня держава дає 7,9 тис грн, а все інше йде з місцевого бюджету. А школи у нас в районі здебільшого – невеликі. Тому у нас є заклади, де утримання одного школяра обходиться далеко за 40 тис грн. Без допомоги держави ми багато чого не могли б зробити.
Читати "Моя Київщина" у Facebook
