Голова села Озерна Юрій Дробович: Нагальним завданням є будівництво ЦНАПу, але в селі це зробити непросто

«Моя Київщина» поспілкувалася певно з наймолодшим головою села на Київщині 32-річним Юрієм Дробовичем, який очолює Озерне, що у Білоцерківському районі. Пан Юрій розповів журналістам, як попри свій молодий вік він зумів здобути прихильність виборців, процес формування ОТГ, в якій Озерна мала б стати центром громади та з якими проблемами зіштовхнулися на цьому шляху, а також, про основні проблеми мешканців села. Про це та інше - читайте в сьогоднішньому інтерв’ю

- Юрій Юрійович, Ви певно є наймолодшим головою в районі. Чим Вам вдалося завоювати прихильність електорату на виборах селищного голови?

- Справді, я - один з наймолодших селищних голів. Щодо прихильності електорату, то чесно кажучи, коли були вибори в післяреволюційний період, до мене звернулися мешканці села, які запропонували мені спробувати свої сили в ролі сільського голови, з огляду на те що певний період я провів за кордоном, де працював і навчався. Робота була пов’язана із сільськогосподарським бізнесом, власне чим я продовжив займатися і тут. Тож я вирішив прислухатися, подумав, що мені також вдасться щось зробити на краще для свого рідного села, тим більше що великі зміни відбулись в країні.

Зараз "диванні" критики говорять: те не так і те не так, але одне діло говорити, а друге діло – спробувати зробити

- Поговорімо про ОТГ, на якій стадії зараз процес децентралізації в Озерному та з ким плануєте об’єднання?

- В 2017 році ми конкретно включились в процес. Озерне є найбільшим селом в Білоцерківському районі, і не створити своєї громади було б не правильно. Ми надіслали пропозиції для об’єднання всім громадам, котрі мають суміжні з нами території, але отримали багато відмов. Згода була лише від двох сільських рад – Потіївської, а також попередню домовленість ми отримали від Тадіївської сільської ради, яка належить до іншого, Володарського району. Майже всі інші села – Чупира, Мала Вільшанка, Фесюри, Фастівка, Яблунівка, тобто всі навколишні села ,відмовились.

Чому так сталося, я не можу сказати, але на мою думку, в нас взагалі цей процес не іде такими темпами, якими б хотіли очільники держави. Людей відвертає від процесу об’єднання досвід Калитянської громади, котра потрапила в першу хвилю об’єднання і в якої був сумний досвід. Такі випадки служать дещо поганим взірцем для інших громад. З тими двома громадами, які погодились об’єднуватися, ми провели громадські слухання, зібрали необхідний пакет документів, подали в Київську обласну раду і отримали попереднє погодження.

Ми так довго входимо в цей процес через те, що зараз займаємося фінансовим паспортом громади і проводимо розрахунки стосовно її спроможності. Намагаємось якомога більше оптимізувати наші бюджетні надходження і не тільки. Зараз для нас є актуальною тема майна громади. Так склалося, що в нас не було права власності ні на жоден з комунальних об’єктів взагалі. До сьогоднішнього дня ми дороблюємо право власності, технічну документацію тощо. І зараз вже майже на всі об’єкти є технічна документація на право власності.

- А які очікувані результати щодо спроможності громади?

- Спроможність громади залежить напряму від бюджету. Чим особисто для мене є привабливою ОТГ, це тим що ПДФО (податок на доходи фізичних осіб, - Ред.) передається на місця, а це є кардинальним збільшенням бюджету. Загалом за рахунок бюджету можна вирішувати усі найактуальніші питання громади.

- Чому на Київщині гальмується процес децентралізації?

- Я не можу об’єктивно оцінювати, це гальмування чи не гальмування, адже донедавна в нас не було затвердженого складу ЦВК. Маю надію на те, що завдяки новому складу ЦВК процес піде швидше. Якщо конкретно говорити про нас, то ми мабуть ще не дійшли до того етапу, на якому воно гальмується і на який всі скаржаться. Тому сказати, що на цьому етапі ми зупинилися і в нас є якісь перешкоди від державних органів влади, я не можу.   

- Який маєте щорічний бюджет і хто є основними його наповнювачами?

- Основні надходження до бюджету - це земельна плата, як і в будь-якому селі, де немає великих виробництв. Що ж до підприємств, то великі платники податків це саме сільськогосподарські підприємства.

- Але навіть без ОТГ село має розвиватися, не стояти на місці...

- Звичайно є дуже багато планів, є і здобутки. За останній час ми зробили в селі реєстраційну службу, завдяки якій людям не потрібно за державною реєстрацією їздити в Білу Церкву. Якщо говорити про перспективи, то в майбутньому ми плануємо побудувати ЦНАП (центр надання адміністративних послуг, - Ред). Адже всі послуги, які ми можемо надавати, поки що не надаємо саме через кадрові питання. Все тому, що вимоги, які ставляться до працівників ЦНАПу державою, в сільській місцевості дуже важко дотриматися, адже для цього необхідна відповідна освіта і досвід роботи. Тому ми зараз працюємо в напрямку отримання сертифікації аби мати доступ до спадкового та земельного кадастрового реєстру. Але поки це все в роботі, адже потрібна відповідна кваліфікація претендентів на дану посаду.

Наразі в селі встановлюємо перший банкомат, що є також не мало важливим питанням. Поступово займаємося ремонтом дитячих садочків, освітленням населеного пункту, потрохи ремонтуємо дороги. Щодо дозвілля, то для дітей обладнана танцювальна студія на базі будинку культури. Там же був облаштований і спортивний зал. Але на жаль на все не вистачає фінансових ресурсів. Стосовно планів, то звісно що їх дуже багато, але разом з тим є дуже багато бюрократичних перепон. Тому маю надію, що завдяки повноваженням, які надаються ОТГ, все це буде вирішуватися набагато легше.

- Які проблеми потребують якнайшвидшого вирішення?

- Найбільшою проблемою села я відмічу стан доріг. І це проблема не стільки керівництва на місцях, а більше проблема державного підходу. Раніше було так: якщо в людини є транспортний засіб, то вона сплачує транспортний збір. А коли змінили податкову політику в цьому напрямку і включили транспортний збір в ціну на пальне, то весь дорожній фонд збирається в центрі. Та правильніше було б так: умовно, є мільйон кілометрів доріг в Україні, і є дорожній фонд. Поділити цей дорожній фонд відповідно до кілометра дороги і роздали усім балансоутримувачам цих доріг. На мою думку, це було б правильніше. Тому що в нас з вирішенням цих питань дуже багато маніпуляцій.

Також є дуже багато питань, пов’язаних з оподаткуванням. Органи місцевого самоврядування не мають повноважень по контролю за сплатою та адмініструванням податків. І ми зіштовхнулися із багатьма проблемами, коли навіть органи ДФС не мають якоїсь спільної бази і не можуть відслідковувати неплатників. А як би це все було упорядковано, то і бюджет був би набагато більшим.   

- Яка ситуація в Озерному із робочими місцями?

- Дійсно, не менш актуальною проблемою для села є робочі місця, адже за їх відсутності село просто вмирає. Минулого року нам вдалося домовитися з деякими підприємствами, які зареєструвалися в нашій сільській місцевості і навіть створили чимало робочих місць. Але проблема в тому, що не всі робочі місця вони можуть закрити, адже є нестача кваліфікованих кадрів. Тобто виходить, що ми їх заохочували і просили створити робочі місця саме у нас, але на сьогоднішній день питома вага їхніх працівників приїздить з навколишніх сіл і навіть із міста.

Зараз мова йде про дуже потужне грибне виробництво, яке працює в Озерному за голландськими технологіями. Минулого тижня до нас навіть приїздили представники з міністерства аби побачити як воно працює, адже це виробництво дійсно європейського зразка. Але в них є проблеми з робочою силою, а саме з кваліфікованими працівниками. Тому ми навіть організовуємо підвіз працівників з Білої Церкви. 

- Чи є з боку підприємств допомога селу і яка саме?

- Найважливішу і найвагомішу допомогу, яку ми отримуємо – це розчистка снігу. Минулого року ми домовилися з підприємствами, які завжди йдуть нам назустріч. Це малі та великі фермерські господарства, які розчищають сніг. Це дуже велика і актуальна допомога в сільській місцевості. 

- Чи збираєтесь Ви балотуватися на виборах до ОТГ?

- Мабуть, я в кінці своєї каденції подивлюсь разом зі своєю командою та однодумцями, чи вдалося зробити те, на що ми сподівались і що хотіли зробити. Також подивимось на те, що нам не дозволило реалізувати наші плани. Якщо буде підтримка людей і вони дадуть оцінку нашій роботі як позитивну, то я думаю, що я буду балотуватися на голову ОТГ. Якщо ж ми самі побачимо, що багато чого не вдалося, і не тільки через якісь бюрократичні перепони, то ми будемо вже по-іншому на це дивитися.    

- У єдиному державному реєстрі є відомості про несвоєчасне подання вами без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Що стало причиною цьому, і як ви це прокоментуєте?

- Так, це ст.172 ч.6 - несвоєчасне подання декларації. Ви знаєте, що тоді були проблеми з роботою самого сайту. Ми були в суді, і я не хочу нічого казати про упереджене відношення правоохоронних органів, але все таки чисто технічно декларація була подана. Щоправда залишилась у блоці як чернетка. Вже було пізно, коли я побачив, що вона не пройшла в систему як подана декларація. Але Феміда безпристрасна, тому… У нас в районі із багатьох хто не подав декларацію вчасно, а до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу притягли лише мене.

Спікувалася Надія Савчук, "Моя Київщина"