Голова управління освіти в Білій Церкві Юрій Петрик: Для того, щоб забезпечити наші класи всім необхідним до 1 вересня, потрібно 30 мільйонів гривень

Юрій Петрик

Про ситуацію з проведенням ЗНО, фінансуванням шкіл, а також проблеми із забезпеченням харчування в школах і садочках Білої Церкви «Моя Київщина» поспілкувалася з Юрієм Петриком, начальником управління освіти і науки Білоцерківської міської ради 

- Юрій Федорович, днями розпочалося зовнішнє незалежне оцінювання. Скільки цьогоріч в Білій Церкві  абітурієнтів складає ЗНО та чи є якісь відмінності порівняно з минулими роками?

- Так, 22 травня тестуванням з математики в Україні розпочалася основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання у 2018 році. 1 113 учасників випробували свої знання на 4 пунктах тестування нашого міста. Явка склала 96,4%. Під час тестування за допомогою металошукачів було виявлено один випадок, коли абітурієнт мав при собі в аудиторії технічний засіб передавання та отримання інформації – телефон. Порушник був  позбавлений права складати ЗНО. 24 травня відбулося зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури – її пройшли близько 2 300 абітурієнтів.

Правила здачі ЗНО дійсно дещо змінилося. Цього року створені умови для незрячих дітей, для котрих введено завдання шрифтом Брайля, але в даному випадку в Білій Церкві не виявилося таких учнів чи випускників вищих навчальних закладів, які могли б скористатися цією можливістю.

Також нововведення стосується здачі ЗНО з іноземних мов, де обов’язковим елементом є аудіювання. Тобто із звуковідтворюючої апаратури звучить текст, який учні мають сприйняти і відповідно зробити його відтворення на папері. Що є важливим, ЗНО із окремих  предметів буде зараховуватися як державна підсумкова атестація, де українська мова є обов’язковою для всіх, тоді як інші – за вибором.

- Що, на Вашу думку, являє собою проект оптимізації позашкільної освіти у сфері культури, де запропоновано перепрофілювати музичні школи у школи мистецтв.  Що буде з музичними школами №2 і №3 у Білій Церкві?

- Це трішки не компетенція Управління освіти коментувати це. Для мене як для депутата міської ради, який був присутній на засіданні, сама ідея перепрофілювання з музичної школи в школу мистецтв не лякає, адже це – розширення можливостей. Якщо мова йде про масив Леваневського, де проживає більше 50 тисяч населення, то дати можливість дітям займатися іншими напрямками окрім музичного мистецтва, я вважаю правильним.

Тобто розширення послуги я тільки вітаю. Але це не означає, що будуть скорочені ті секції чи напрямки, які сьогодні вже є в цих навчальних закладах. Наша принципова позиція – всі діти які до цього часу займалися, мають вчитися, а викладачі які навчали дітей, мають бути забезпечені робочим місцем. Також мають бути створені всі умови для продовження ними мистецької освіти.   

- Як ви прокоментуєте ситуацію із музичною школою №3, де проти директорки закладу порушено ряд кримінальних справ і йдуть суди?

- Я не брав участь у роботі комісії і не знайомий з матеріалами слідства, а чутки переповідати мені не личить.

- Я як журналіст і матір знаю про існуючу проблему так званого булінгу в освітніх закладах Білої Церкви. Багато батьків скаржаться на те що в школах є проблема побиття та цькування дітей чи то однокласниками чи то однолітками. Чи отримуєте Ви  такі скарги, скільки їх та як на них реагуєте?

- Зрозуміло що ця проблема не може не турбувати управління освіти і мене особисто. По-перше, є відповідні доручення працівникам соціально-психологічної служби нашого міста, щоб вони проводили відповідну адекватну та професійну роботу серед дітей та класних керівників.

Такі ситуації мене лякають: було проведене моніторингове дослідження і анонімне анкетування серед учнів навчальних закладів з 1 по 11 клас дало нам таку картину: – проблема в навчальних закладах існує, і про це кажуть багато дітей. 25% опитаних  вказали що ця проблема існує. Із цих 25% на питання чи казали вони вчителям чи батькам про цю проблему, більша половина відповіла «ні». І тільки невеликий відсоток сказали, що ділилися цією проблемою з батьками. На питання чому не ділилися та не розповідали про це нікому, відповідали, що бояться, що рішення або дії які будуть прийняті, не дадуть результату, і вони після цього отримають ще більше цькування.

Я вважаю що тут, як ніколи нам треба об’єднати зусилля з батьками. Бо якщо цим питанням буде займатися виключно одна сторона, ні до якого результату це не приведе. Коли батьки ображеної дитини приходять в школу, вчиняють самосуд над іншою дитиною, починають використовувати лайку, агресію, залякування і навіть фізичну силу – я вважаю що це неправильно, тому що ніхто не має права цього робити.

Але тут є запитання і до вчителів, в присутності яких це відбувається. Вони також не зовсім правильно реагують на дану ситуацію. Тож я ще раз наголошую: ця проблема має вирішуватися спільно, і педагогічними працівниками і батьками. Таких звернень було за минулий навчальний рік небагато – всього два. Відповідно було проведено наради з керівниками навчальних закладів, акцентовано увагу класних керівників  на методичному об»єднанні щоб звертали увагу на поведінку дітей. Зрозуміло, що школа не може бути відокремлена від суспільства, телебачення, засобів зв’язку, і чим більше ми починаємо акцентувати на цьому увагу, говорити про негативні наслідки, то таких випадків тільки більшає і діти хочуть спробувати це. Тому дуже тонко треба проводити роботу, аби не нашкодити і не стимулювати дітей до цього.

- Окрім проблеми булінгу часто чуємо від батьків про так звані благодійні внески. Мова йде про кошти, які необхідно здавати щомісяця на потреби школи, чи то мірі необхідності придбання якогось підручника тощо. Тобто, суму цих внесків формує керівництво школи. Як часто Ви отримуєте скарги щодо самоуправства?

- Якщо брати загалом, то за останні 2 роки таких скарг стало в рази менше, хоча вони дійсно бувають. Я вже не знаю скільки разів можна пояснювати і громаді Білої Церкви, і головам батьківських комітетів, і керівникам навчальних закладів свою власну позицію…. Користуючись нагодою знову хочу її висловити! Я дотримуюсь тієї позиції, що благодійні внески мають бути справді благодійними, як це записано в законі про благодійну діяльність. Але і в попередні роки більше питань виникало не так до самого збору коштів, а до прозорості їх використання, і раціональності.

Тому аби зменшити ось цей негативний фактор було зроблено кілька кроків. У кожному навчальному закладі – і дошкільному, і загальноосвітньому, і позашкільному – на мою вимогу було створено так звані благодійні фонди. Моя категорична позиція – керувати цими благодійними фондами мають наглядові ради із представників батьків, а не окрема особа. Категорично до наглядові ради не можуть входити педагогічні працівники і керівництво навчального закладу. Рішення про використання благодійних коштів може приймати тільки наглядова рада. Керівник навчального закладу тільки має право звернутися із письмовою заявою до керівництва фонду для того, щоб погодити ті чи інші витрати. Якщо наглядова рада прийме рішення про доцільність і раціональність цих коштів, тільки тоді можна здійснювати оплату. Щоб довести свою позицію, це було неодноразово озвучено на засіданні асоціації батьківської громадськості, а також на рівні керівників навчальних закладів. З цією метою ми проводили спільні наради серед навчальних закладів.

- Чи працює ідеально на сьогоднішній день ця процедура?

- Переконаний, що ні. Категорично – ні. Хто визначає суму внесків? Як правило, сума внесків яку здають батьки як так звані благодійні – рішення приймаються на початку навчального року загальною конференцією навчального закладу. Я завжди закликав батьків: «коли вас примушують, вимагають, категорично не  робіть цього!». На всі звернення, які я отримав від батьків, одразу була миттєва реакція. Я особисто і управління освіти займаємо сторону батьків.

Вчителі самі не зацікавлені в тому, щоб збирати гроші. Я вважаю що це для них теж є і принизливо і неприємно. Якби у нас насправді, так як декларується, освіта фінансувалася б, то ми на сьогоднішній день не були б залежні від батьків. 

- Чи вирішилась проблема з харчуванням у дошкільних навчальних закладах, яка сталася декілька місяців тому, коли в дитсадках не було хліба і м’яса. Чому так трапилось?

- Основною проблемою із організацією харчування і з поставкою продуктів – є недосконалість тендерного законодавства. Ми вивчали цю ситуацію, для мене було важливо, чи немає тут халатності чи не професійності підлеглих, які здійснюють тендерну закупівлі. Перевірку здійснювали разом із Управлінням економіки міської ради а також юридичним управлінням. Але дії саме підлеглих і відповідальних за це працівників були професійними. Єдиною проблемою яку я бачу, і це факт – недосконалість тендерного законодавства. Йдеться про те коли підприємець, який іде на тендер, свідомо занижує ціни, а потім не поставляє продукти через те, що на ринку ціни набагато вище. От саме така ситуація сталася із м’ясом.

Під час перемовин, які ми проводили із представником організації, яка виграла тендер, він не приховував того факту, що занизив ціни щоб стати переможцем. А потім способом шантажу, знаючи, що буде великий негатив саме в суспільстві, вимагав підвищення ціни. Хоча в умовах  договору було прописано, що протягом 60 днів жодна сторона не має права змінювати ціну яка була зафіксована в договорі. Сподіваємося що дана ситуація вирішиться до 1 вересня.

Що стосується поставок хліба, то тут ситуація виникла абсолютно несподівано. Як тільки ми провели тендер із нашим Білоцерківським хлібокомбінатом, як через кілька днів вони повідомили, що на вимогу їхнього керівництва змінюється юридична особа із «Білоцерківхлібопродукт» на «Київхліб». А з новою юридичною особою в нас немає юридичних стосунків, які мають бути визначені виключно тендерною процедурою. Ось саме це і призвело до того що певний час не було хліба.  

- Розкажіть стосовно літнього оздоровлення Білоцерківських дітей. Що пропонується цьогоріч? Які пришкільні табори будуть приймати дітей та скільки їх?

- Цьогоріч на базі закладів загальної середньої освіти з 4 по 21 червня  будуть працювати 10 пришкільних та 4 літніх мовних табори. Для учнів 1-5 класів будуть працювати пришкільні табори на базі загальноосвітніх шкіл № 3, 4, 5, 20, 22, БНВО «ЗОШ №15 – ДЮСОК». В першу чергу, до відпочинку в цих таборах залучені діти-сироти і діти позбавлені батьківського піклування, діти-інваліди, діти із багатодітних та малозабезпечених сімей, діти, батьки яких є учасниками АТО, діти, які опинилися в складних життєвих обставинах, діти, які були переміщені з тимчасово окупованої території України.

Для лідерів учнівського самоврядування працюватиме  табір «Успішний крок» на базі Білоцерківської гімназії №2. Також на відпочинок у цей табір запрошені 22 учні із Попаснянського району Луганської області. Для юних спортсменів працюватиме спортивний табір на базі БЗШ №18, ДЮСШ №1 та ДЮСШ №2. Юні науковці, члени Малої академії наук відпочиватимуть в літній інтелектуальній школі на базі БНВО «Ліцей-МАН». В БНВО «Звитяга» буде працювати військово-спортивний табір. Літні мовні табори з вивчення англійської мови будуть працювати на базі БСШ №9, БВНО «Перша білоцерківська гімназія» та Білоцерківського колегіуму. Зокрема на базі БСШ №1 з поглибленим вивчення слов’янських мов працюватиме літній мовний табір з вивчення Польської та Болгарської мов.

- Чого не вистачає освітнім закладам міста, в плані фінансування та матеріального забезпечення?

- Не вистачає багато чого, і про це можна говорити дуже довго. Для початку хотілося б сказати про те, що зараз у всіх на вустах. З 1 вересня навчальні заклади мають запрацювати за програмою «Нової української школи». Для цього треба, щоб в кожному 1-му класі були створені належні умови, а саме: осучаснені меблі, забезпечено комп’ютерною технікою (ноутбуками), багатофункціональними пристроями, принтерами, ксероксами, ламінаторами, роздатковими методичними матеріалами. Для того, аби забезпечити наші навчальні заклади всім перерахованим, а в нас на 1 вересня планується 77 класів, необхідно близько 30 мільйонів гривень. На даний час із державних субвенцій ми отримали на ці «аж» 3 мільйони 200 тисяч гривень.

Також міська рада має здійснити співфінансування у розмірі не менш як на 30 %. Ці кошти ми чекаємо коли буде проведена бюджетна сесія і відбудеться перерозподіл місцевого бюджету. Зрозуміло, що дуже багато залишається проблем щодо енергозбереження.

Зараз багато говорять про металопластикові вікна… Начебто батьками поставлені вже всі склопакети. Я маю абсолютно чітку статистику в розрізі кожного навчального закладу нашого міста. Батьками справді було поставлено в наших навчальних закладах досить багато вікон. Але цей відсоток складає 25% від загальної кількості. Інші – це вікна, встановлені коштами міського бюджету. Ще 30% вікон на сьогодні ще не поміняні. Багато питань виникає щодо капітальних ремонтів дахів. На поточні видатки також грошей не вистачає. У 99,9% шкіл відсутні пожежні сигналізації, автоматична система оповіщення. Це – перш за все, безпека дітей, і, знову ж таки, немалі кошти…   

Спілкувалася Надія Савчук, «Моя Київщина»