Громадська рада при Київській ОДА: застаріла бюрократична проблема чи вирок громадянському суспільству?

На Київщині громадська рада - чиста фікція

Громадська рада Київщини не збирається роками. Остання їхнє засідання відбулося у липні 2022-го року. Про те, для чого потрібна громадська рада, та чому її члени ігнорують свої обов’язки й не відстоюють інтереси мешканців області? Читайте про це у матеріалі «Моєї Київщини»

Громадська рада – тимчасовий консультативно-дорадчий орган. Він створений аби громадяни могли представляти свої інтереси під час формування та реалізації державної політики. Тобто, зокрема, впливати на діяльність Київської обласної державної адміністрації. Не менш важливими завданнями цього органу є проведення відповідно до законодавства громадського моніторингу за діяльністю КОДА. Отож, цей орган має слідкувати за роботою місцевих чиновників і сприяти тому, аби вони приймали такі рішення, які б задовольняли потреби суспільства. 

Все це закріплено на папері, але чи так є насправді? Аби перевірити, ми проаналізувати дані про діяльність громадської ради Київщини, які знайшли у відкритих джерелах. Розпочнемо із сайту Київської ОДА. На сторінці обласної влади є звіти про роботу громадської ради, починаючи із 2019-го року. Нагадаю, громадська рада на Київщині розпочала діяти з 2010-го. Чим вона займалася майже дев’ять років – невідомо. 

Скріншот із офіційного веб-сайту Київської ОВА

За менш ніж п’ять років, про які є інформація на сайті КОДА, орган оприлюднив тринадцять протоколів засідання. Останнє було 12 липня 2022, більш ніж рік тому. Хоча відповідно до їхнього плану роботи на 2021-2023 роки, планові засідання мають відбуватися раз у квартал, а планові засідання комітетів, тимчасових комісій та експертних груп – раз на місяць. 

27 серпня 2020 року – дата, коли було видано розпорядження про проведення громадської експертизи ефективності діяльності управління культури КОДА. Результати цієї експертизи не опубліковані, тому є питання чи взагалі така перевірка мала місце. До того ж, як видно із сторінки КОДА, усі експертизи громадської ради датуються 2020-м роком й аж одна 2019-м. Очевидно, наступні і попередні роки не потребували відповідної діяльності з боку громадської ради. Наші ж чиновники і так все роблять згідно із потребами громадян, так? Вони ж “зовсім не орієнтуються на власний гаманець та можливу вигоду”. 

Тепер перейдемо до складу громадської ради. За майже чотирнадцять років її існування, на сайті КОДА, є список тільки двох останніх її складів: 2019-2021 та 2021-2023 роки. Цікаво, що це все одній й ті самі люди, за винятком кількох прізвищ. Хто ж мав честь представляти громадськість раніше? У публічному доступі така інформація відсутня. 

До чинної громадської ради входять 27 членів. Керує органом Наталія Ульянова. Вона є головою маловідомої громадської організації «Спілка Жінок Київщини», а ще - заступницею мера Боярки. Зараз організація, яку очолює  Наталія Ульянова, займається волонтерством та допомагає українській армії, про це свідчать відповідні фото та звіти на Facebook-сторінці «Спілки Жінок Київщини».  Дописів про роботу Наталії Ульянової у громадській раді, а тим більше про її здобутки на цій посаді ми не знайшли.

Фейсбук-сторінка Наталії Ульянової 

Інтернет-простір також майже не зберіг новин про діяльність громадської ради Київщини. Якщо просто “загуглити” набір слів “громадська рада при Київській ОДА”, то браузер запропонує Вам тільки покликання на сайт КОДА. Пресслужба обласної адміністрації оприлюднила новину від 12 липня 2022 року, де зазначено, що громадська рада вперше зібралася від початку повномасштабного вторгнення, як ми згадували раніше.

Скріншот із офіційного веб-сайту Київської ОВА

Також у повідомленні вказано, що представники органу долучають до відновлення Київщини: “Під час зустрічі голова Громадської ради Наталія Ульянова та члени ради проінформували про свою діяльність у період воєнного стану. У рамках засідання присутні також розглянули низку важливих питань. Зокрема, директор Департаменту соціального захисту населення Ігор Мещан ознайомив присутніх з питаннями, пов’язаними з реєстрацією, видачою довідок та оформленням статусу внутрішньо переміщених осіб на території Київської області. Крім того, на засіданні було заслухано інформацію про створення Координаційного центру відродження регіону при Київській ОВА, а також про напрями діяльності діючого Консультаційного центру з питань забезпечення прав і свобод захисників України. Вирішили залучити представників громадської ради до роботи у цих”. 

Діяльність громадської ради при Київській ОДА ми обговорили із профільним екс-начальником Управління Київської ОДА (2007-2015) - Петром Захарченком. 

Петро Захарченко – профільний екс-начальник Управління Київської ОДА (2007-2015)

Він розповів нам, що “зараз всі громадські ради мають своїм завданням публічно звітувати про свою роботу. І тому, зайшовши на сайт виконавчого органу, органу державної влади, можна подивитися усю інформацію про діяльність громадських рад. Тобто, за сайтом, за інформаційними джерелами кожна людина може зробити для себе висновок, який спосіб: ефективно чи не ефективно працює та чи інша рада. На думку Петра Захарченка, така не дуже активна робота сучасного складу громадської ради може бути пов’язана із певними чинниками, а саме “у них 2023-й завершальний, як я собі розумію, і зрозуміло, що вони напередодні обрання нового складу, а сам процес обрання складу громадської ради він дуже такий цікавий. І там дуже є багато нюансів, які можуть відігравати значну роль. Дуже багато керівників громадських організацій впливових і активних, вони не йдуть до громадський рад, тому шо, скажемо так м’яко, не дуже вони вірять у те, шо там іде такий прозорий процес. Я не можу про це заявляти, шо там прозоро чи непрозоро, да, але ну, звісно, така інформація є. Бо дуже керівників громадських організацій, які були в одному складі, потім переходять в наступний склад, переходять в наступний склад і так далі”. 

Петро Захарченко вважає, що “громадська рада, як орган, це нормальний робочий процес як механізм. Як результат, ну не завжди. Оскільки тут багато факторів. Перший фактор для мене, це особиста роль керівника органу виконавчої влади. Якщо керівник розуміється на цих питаннях, зацікавлений у цьому процесі, то і відповідно цей напрямок буде працювати ефективно. З іншого боку, якщо зібрались керівники громадських організацій, які розуміють, що це воно таке, да, і для них першим стоїть загальне благо або рішення, яке йде на покращення якоїсь сфери, і рішення, яке іде в інтересах людей, то це тоді великий позитив тоді. Симбіоз, партнерство і співпрацю, то може дасть позитивний результат. Який для мене результат? Має бути рішення. Якщо є рішення органу виконавчої влади, які за участі громадськості і вони вирішують те чи інше питання – це великий позитив. Я вважаю, тому що ну інколи влада не доходить до населення, а керівники громадських організацій працюють безпосередньо з населенням і тому у них є вся інформація. Не треба робити якісь польові дослідження, шо відбувається і в якій галузі, варто тільки зібрати експертне середовище керівників громадських організацій, вони скажуть у яку сторону йти, у яку сторону дивиться. І тут наступає момент. Треба узгодить законодавство, антикорупційну політику і ризики. Якщо ці процеси будуть між собою узгоджені, я думаю, що і рішення буде ефективне, і воно піде на користь і владі. Вона скаже, шо працює для народу, а іншого варіанту у неї не має. І самим керівникам громадських організацій, вони будуть підвищувати свою репутацію, бо вони скажуть, що оце вони запропонували, оце вони знайшли інформацію, оце вони добилися, щоб було таке рішення”.

Отож, зараз не можна говорити про позитивну роботу громадської при КОДА. Вона як реальний легальний інструмент впливу на владу області, не працює. Доказом цього є інформація про її діяльність, а скоріше бездіяльність, яка  висвітлена на сайті органу державної влади. Через це громадяни не реалізовують своє право на участь у громадському житті області та контролі влади. Всі роки Незалежності громадськість і громадські ради існували у паралельних світах, які не перетиналися. Тому, нинішня Громадська рада при Київській ОДА  – фікція, яку очолила нікому невідома людина, що до того ж одразу стала заступником мера Боярки.