Хто хазяйнує на Володарщині: мисливець на корів, друг Гудзенка і одіозний "регіонал"

Володарський район вважається одним з найбільш депресивних регіонів Київщини. В першу чергу, через відтік молоді, який пов’язаний з відсутністю престижної роботи. Також цей район практично не цікавить інвесторів. Не дивлячись на це, деякі персонажі спромоглися заробити мільйони та впливати на політичні процеси в регіоні. Саме про них піде мова у цьому матеріалі

Варто почати з того, що офіційне керівництво Володарського району і реальні володарі Володарщини – це зовсім різні люди. Підібравши під себе аграрну галузь, вони впливають практично на усі процеси життя Володарського району. За нашою інформацією, такими «князьками» на Володарщині є три людини – Геннадій Лапіцький, Микола Каплун і Руслан Поліщук.

Варто почати з Геннадія Лапіцького – уродженця Володарки, інженера за фахом, чий старт почався 20 років тому, коли він прийшов працювати у Державне управління справами. Це були часи, коли Бакая ще не було в цій структурі, але навіть тоді робота в ДУСі «озолотила» майбутнього бізнесмена. «Зірковий» шлях Лапіцького розпочався з реєстрації (вочевидь, не без згоди шефства) при ДУСі підприємства, яке здійснювало матеріально-технічне забезпечення сільгосптехніки. Зараз воно відоме як ЗАТ «Сільгосптехніка Нова». Через це підприємство, як повідомляли ЗМІ, Лапицький реалізовував конфісковані лізингові комбайни, які перед цим неофіційно працювали на зборі врожаю у різних регіонах країни.

Тоді Лапіцький нібито зумів продати 16 одиниць техніки і 86 тонн дизельного пального. Отримавши з цього стартовий капітал, «земельний барон» зумів розвинути своє підприємство до вражаючих розмірів. Так, в розпорядженні «Сільгосптехніки Нова» зараз мається7000 газемлі, ремонтно-транспортні підприємства, кілька дочірніх підприємств «Єдність» і «Сільгоспхімія» – це лише невеликий перелік надбань колишнього інженера з ДУС. Подейкують, що підприємливий чиновник забезпечив собі і закордонні надбання – нерухомість і валютні збереження, зокрема, у Чехії і Німеччині. Там же, за чутками, проживає і його родина. Та й не дивно, адже тільки офіційний дохід компанії складає понад 5 млн. доларів щороку.

При цьому, компанія Лапіцького є монополістом на ринку технічних сільськогосподарських послуг у Володарському районі. Справами компанії зараз переймається син Геннадія Лапіцького – Євген. А Лапіцький-старший намагається будувати політичну кар’єру. Зараз він є депутатом Володарської районної ради від «Радикальної партії Ляшка».

У 2010 році один з найбільших латифундистів району зробив спробу потрапити до Київоблради, але громада його не підтримала. Вочевидь, на це були вагомі причини, адже жителі Володарщини не зовсім тепло розповідають про місцевого «феодала». Так, один із місцевих розповідає доволі показову історію. Одного разу, селяни гнали корів по дорозі вздовж дороги. А тут молоковоз їхав, гуркотів. Одна телиця злякалася і побігла на поле. Поки жінка, що вела корів, зрозуміла, помчала ловити телицю, тут під'їхав джип Лапіцького, він сам вийшов з рушницею, взяв і застрелив корову. Мовляв, це моє поле, і тут не місце для корови. Сказати, що односельці були вражені – то нічого не сказати. Пізніше, до господарів корови приїжджали якісь люди і радили не піднімати «кипиш»: мовляв, інакше – буде гірше. Як наслідок, до поліції ніхто не звертався, а немає заяви – немає справи.

Чому Лапіцький відчуває абсолютну безкарність, важко сказати, адже інформації у відкритих джерелах про цього персонажа небагато. А місцеві, хоча й все про всіх знають, проте говорити не наважуються. А дивуватися тут і нічого, враховуючи методи Лапіцького. Але про один факт вони все ж розповідають. Так, за повідомленнями деяких ЗМІ, нинішній голова Володарської райдержадміністрації Сергій Табалюк, разом зі своїм замом Василем Бабенюком проживають у офісі Лапіцького. Варто нагадати, що Табалюк – колишній прокурор. Але як розповідають місцеві, висока посада зовсім не означає великих можливостей. Навпаки, зараз райрада активно намагається звільнити Табалюка з займаної ним посади.

Хто стоїть за цим «замовленням»? Подейкують, що тут не обійшлося без нашого наступного героя – найбільшого землевласника Володарщини Миколи Каплуна. Його підприємство «ФК ЛТД» контролює більшість орних земель регіону. За словами самого Каплуна, сказаними в одному з інтерв’ю, в розпорядженні його компанії є 8500 гектарів орних земель. Можна лише здогадуватися, скільки землі йому належить насправді. Адже до його корпорації входить низка компаній і дочірніх фірм, зареєстрованих на родичів, або близьких до Каплуна людей. Йдеться про ТОВ «Зеніт», ТОВ «Ропа-Агросервіс», ТОВ «НВК-Агроцентр» і багато інших.

В у цьому різноманітті юридичних лиць губиться реальна кількість землі, що належить Каплуну, а також важко прослідкувати доходи підприємства. Але це не єдина претензія до Каплуна. Наприклад, можна запитати пана Миколу, з якого переляку його компанія на Володарщині зайняла215 газемель запасу. При цьому, Каплун абсолютно не приховує цього факту. Ба, більше – він навіть пишається цим. Наприклад в статті «Хто обробляє землі запасу», яка, до речі, була опублікована на сайті районної адміністрації, він з гордістю розповідає про те, що зайняв215 га, удобрив їх, очистив від заростів. Яка турбота про рідну землю, правда? Потрібно врахувати, що ціна такої турботи – сотні тисяч гривень недоотриманих державою грошових надходжень.

Як так сталося? Пояснення просте. Тодішній голова Володарської РДА – Віктор Остапчук був ставлеником Каплуна. Вочевидь, що саме з мовчазної, або й словесної згоди голови РДА Каплун зайшов на ці землі і став ледь не «героєм-рятівником». Примітно, що Остапчук є «держателем» кількох сотень гектарів у селі Лобачів, які обробляє саме корпорація Каплуна.

Звідки ж у Каплуна усі ці надбання? В офіційній біографії бізнесмена фігурує якісь іноземні інвестиції. Але усі ми знаємо, що іноземці вкладаються вже в якийсь актив, а не в пусте місце. Деякі ЗМІ наводять іншу версію. Зруйновані колгоспи та недолугі селянські спілки підминали під себе новоявлені агро-бізнесмени. Обіцяючи «золоті гори» і виплати по заборгованостям зарплати, вони брали за безцінь землю в оренду у довірливих селян. Вочевидь, що таким шляхом пішло і «ФК ЛТД». До речі, у реєстрі судових рішень досі «гуляють» справи, де ошукані селяни намагалися отримати від компанії Каплуна заробітну плату. Але віз і нині там…

Варто також зазначити, що власники паїв від «ФК ЛТД» отримують в середньому по 700 грн. за1 га. на рік. Це 50 грн. в місяць за1 га. або 50 копійок за сотку. Знайшлися ті, хто вирішив відмовитися від такої «щедрості» і не продовжувати договори оренди. Але каплунівська компанія вирішила «порішати» все за селян і поставили підписи власників за них самих. Зараз суд району та області розглядає десятки справ про фальсифікацію «корпорацією» пролонгації договорів, проводяться численні експертизи. При цьому на багатьох договорах-«фальшивках» красується оригінальний підпис самого Миколи Каплуна. Однак - жодної кримінальної справи досі не відкрито.

Ось історія, яка яскраво ілюструє той факт, що ніяке дрібне фермерство у Володарському районі при «агробаронах» неможливе. Місцевий громадянин на початку 2015 року звернувся в Володарський райсуд з вимогою розірвати договір оренди з Каплуном. Серед мотивів він вказав бажання самостійно обробляти свою ділянку, підстави позову – підробка його підпису.

Якимось дивом справу в першій інстанції позивач виграв. Однак рішення не вступило в силу. Відповідач подав до апеляцію і «забув» сплатити збір. Поки суд дав час на ліквідацію недоліків, пройшли строки для будь-яких робіт на ділянці. А до наступної посівної – або позивач заспокоїться, або суддя знайдеться поступливий – чи ще щось станеться...

У що вкладає «брудні» гроші пан Каплун? Мабуть, кожен житель Володарки знає, що на в’їзді в райцентр знаходиться елітний ресторан Каплуна з мармуровими сходами, який обійшовся у близько мільйона доларів США.

Щодо політичної діяльності Каплуна, то варто зазначити, що він дуже тісно пов’язаний з сателітом «Партії регіонів» - партією Тігіпка «Сильна Україна». Каплун-молодший у 2010 році навіть був депутатом районної ради від цієї політсили, і за чутками, фактично контролював діяльність Володарської райради. Саме через цю партію Каплун затоваришував із одіозним нардепом, ще одним «сильним українцем» і «регіоналом», заступником скандального губернатора Присяжнюка – Віталієм Гудзенком, який нині є нардепом від БПП. Розповідали, що ці двоє персонажів регулярно поставляли «тітушок» для потреб влади Януковича.

Їхня дружба триває і досі, а нинішній голова Володарської райради Володимир Кузьменко, за чутками, є людиною Гудзенка і Каплуна, представляючи інтереси латифундистів. До речі, голова райради теж напрацював на кафешку на в’їзді в Володарку. Мабуть, у свого патрона подивився, і як це часто буває в наших політичних реаліях, вирішив зробити й собі по тому ж образу і подобі. Але, мабуть, гроші Кузьменку потрібні й зараз: не так давно він збільшив апарат райради вдвічі і провів через райраду рішення про збільшення своєї зарплати до 24 тисяч гривень на місяць…

Що ж поєднує Каплуна і Лапіцького окрім аграрного бізнесу? Хоча б те, що вони обидва – безкомпромісні, ласі до грошей бізнесмени, які упиваються владою на Володарщині. При цьому, вони є звичайними політичними флюгерами, які тримають «ніс за вітром» і легко «перефарбовуються» під кольори діючої влади.

Окрім цих двох персонажів варто згадати про Руслана Поліщука – колишнього селищного голови Володарки. До своєї політичної кар’єри Поліщук перебував у лавах Міністерства внутрішніх справ на різних посадах. Він очолював селище з 2006 по 2010 роки. Першим заступником Поліщука був вже вищезгаданий Володимир Кузьменко. До речі, Кузьменко вже керує "Аграрною партією" у Володарському районі.

З 2010 року Поліщук керував і районною адміністрацією. Він перебував у складі «Партії регіонів» і саме від неї був обраний до Володарської райради у 2010 році. Ба, більше – він навіть очолював районний партійний осередок «біло-блакитних».

Але зараз він знаходиться поза посадами: чиновницькі посади йому найближчим часом не світять, адже він підпадає під закон «Про люстрацію» і протягом найближчих 10 років не може обіймати державні посади. Але попри це Поліщук продовжує зберігати серйозний вплив на життя району. 

Що ж до цікавих уподобань Поліщука, то він – стрілок. Але на відміну від Лапіцького корів він не чіпає, а займається спортивною кульовою стрільбою. Водночас Поліщук має стосунок до мисливського господарства району…

Микола Тицький, «Моя Київщина»