Хто кого на округах. Виборчий округ 92

Поки політичний бомонд дискутує на тему можливих парламентських перевиборів, аналізуючи які політичні сили стануть центрами впливу майбутньої Верховної Ради, на мажоритарних виборчих округах триває політичне протистояння, яке часто-густо не видно широкому загалу, але яке є надзвичайно цікавим. Журналісти порталу «Моя Київщина» вирішили розібратись, хто є хто на мажоритарних округах Київщини, у кого є найбільше шансів на перемогу, та хто навряд чи побачить омріяний депутатський мандат

Свій аналіз ми розпочали з 92 округу, до складу якого входить Тетіївський, Таращанський, Володарський, Білоцерківський, Ставищенський та частина Сквирського районів. Саме цей округ є найбільш жвавим на Київщині з точки зору підготовки до майбутніх парламентських перегонів.

Тут розпочалися справжні благодійно-політичні битви. І з кожним днем боротьба тільки загострюється. У цьому окрузі активність проявляють декілька потужних гравців, які діють переважно через створені ними благодійні фонди, а також декілька районних лідерів з амбіціями депутатства.

З найбільш активних можна виділити Олександра Ференця з благодійним фондом «Фортеця», Руслана Голуба з благодійним фондом імені себе, Леоніда Глиняного, Миколу Фурдичку, Олега Балагуру, Віктора Світовенка, Миколу Стариченка та діючого народного депутата від округу Віталія Гудзенка. Цікавим фактом є те, що майже всі вони – Голуб, Глиняний, Світовенко, Балагура та Гудзенко – вже змагалися на цьому окрузі в 2014 році. Але тоді досить впевнену перемогу під прапорами БПП отримав колишній регіонал, латифундист Віталій Гудзенко. Характерним для округу є серйозний вплив на політичні процеси аграрних магнатів, які не тільки впливають на власні «домашні» райони, а й намагаються диктувати свою волю на рівні області.

Руслан Голуб

До таких потужних аграрно-політичних гравців можна віднести Руслана Тарасовича Голуба, колишнього депутата КОР та екс-голову Тетіївської РДА, власника аграрного підприємства «ТАК -Агро». Голуб – персонаж, який потужно впливає на політичні процеси Тетіївщини, будучи не останньою людиною в Аграрній партії. Руслан Тарасович є також можливим кандидатом від цієї політичної сили на майбутніх виборах до ВРУ від 92 округу. Але після перетворення досить перспективної Аграрної партії на банальний політичний проект відверто вождистського типу, Руслан Голуб дистанціювався від даної політсили. У 2014 році Голуб вже намагався потрапити до українського парламенту, проте продемонстрував результат лише у Тетіївському районі, фактично підтвердивши звання впливового районного лідера. Наразі він періодично здійснює благодійні акції під егідою «Благодійного фонду Руслана Голуба» в межах Тетіївського району. 

Олег Балагура

Олег Балагура - ще один потужний аграрій з Тетіївщини. Щоправда Олег Вікторович є не власником приватного підприємства, а директором державного  підприємства ДГ «Шевченківське», яке розташоване в селі Денихівка Тетіївського району. Одночасно Балагура є діючим депутатом КОР. Особливістю політичної ситуації на Тетіївщині є давній та гострий конфлікт між Голобум та Балагурою. Причини цього конфлікту встановити достовірно неможливо, проте можна здогадатись, що основи цього протистояння лежать у економічній площині: боротьбі за контроль над землею, місцевими чиновниками, а також через бажання називатись єдиним «хазяїном району».

Постійно тліючий конфлікт між Голубом та Балагурою зрештою призводить до постійних протистоянь між наближеними до тетіївських олігархів людей. До сфери впливу Голуба відносять голову Тетіївської громади Руслана Майструка. Балагура ж контролює місцевих «свободівців» та голову Тетіївської районної ради Жубер Наталію Вікторівну.

Цікавим моментом політичної  кухні Тетіївщини є те, що Олег Балагура хоча і має власні політичні амбіції на депутатський мандат від округу, але, схоже,  не так давно заключив ситуативний союз з Гудзенком. Про це свідчить висока активність людей та груп у соціальних мережах, які входять в орбіту в Балагури, в піарі чинного нардепа. Цікаво, що місцеві представники «Свободи» також займаються просуванням колишнього регіонала.

Микола Фурдичка

Микола Фурдичка – одіозний депутат облради, аграрій з Таращанського району, був депутатом обласної ради ще у часи «регіоналів» та потрапив до нинішнього складу КОР від «Опозиційного блоку». Досить рідко буває на засіданнях ради, проте знаходиться на гарному рахунку у керівництва «Опоблоку» Качного та Бойка.

Микола Григорович відчуває себе справжнім хазяїном Таращанського району, який не має конкурентів ні серед політичних фігур району, ні серед бізнесових. Зібрав навколо себе цілий пул менш потужних фермерів та чиновників, які немов радянське Політбюро вирішує у Таращанському районі все, нехтуючи позицією представників державної влади. Хоча, за великим рахунком, останні в більшій чи меншій мірі є людьми Миколи Григоровича.

На Таращанщині подейкують, що Миколі Григоровичу вже давно не цікаво буди депутатом облради та хочеться опинитися у кріслі «під куполом». Для цього Фурдичка періодично займається благодійністю, фінансує самодіяльність, створюючи фундамент під кампанію. Найбільшою проблемою Миколи Григоровича є його членство у «Опозиційному блоці», який є не надто популярним на Київщині. Також є складність у тому, що він не надто відомий як політик за межами Таращанського району.

Микола Стариченко

Микола Стариченко – колишній «регіонал», чиновник Київської ОДА часів Присяжнюка, а нині адепт «радикалів» Ляшка, який зараз обіймає посаду заступника голови Київської обласної ради. У політичних колах Київщини характеризується як досвідчений та виважений політик, який знаходить своє місце під політичним сонцем незалежно від зміни влади в країні.

Він є найбільш ймовірним кандидатом у 92 окрузі від Радикальної парті Олега Ляшка. Це підтверджують його періодичні появи на офіційних заходах на території 6 районів округу. Бонусів майбутньому кандидату додають досить непогані позиції радикалів у місцевих радах та приятельські стосунки з головою Узинської громади Віталієм Гринчуком, однопартійцем Стариченка. Враховуючи, що Білоцерківщина є ключовим районом округу, при певних політичних розкладах, Микола Анатолійович може бути серйозним конкурентом на окрузі.

Леонід Глиняний

Одним з найпотужніших ймовірних кандидатів 92 округу є бронзовий призер виборів 2014 року Леонід Петрович Глиняний – кандидат з дуже серйозною фінансовою основою, можливо, найбагатший серед вище перелічених. Власник земельних активів, він має відношення до Білоцерківської ТЕЦ  та ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», Шамраївського цукрового заводу. Депутат облради – серйозний гравець в політично-бізнесових колах Сквирського, Білоцерківського районів та м. Біла Церква. Характеризується як дуже жорсткий бізнесмен та політик, якого побоюються усі політичні гравці регіону. Леонід Петрович хоч і має потужні фінансові ресурси, проте не зміг скласти конкуренцію у 2014 році Віталію Гудзенку та Віктору Світовенку. Досить рідко з’являється на публіці, проявляє найбільшу активність через своїх довірених людей у Сквирському районі, в інших районах його непомітно, хоча, можливо, ще не прийшов його час.

Віктор Світовенко

Віктор Вікторович Світовенко – вічний кандидат, учасник виборів до ВРУ 2012, 2014 років по 92 округу. Ставленик «Батьківщини» на окрузі, депутат облради, аграрний магнат, власник комерційної нерухомості у центрі столиці. Хоч з’являється на окрузі не часто, проте розглядається як один з фаворитів майбутніх перегонів. Політичних балів Віктору Вікторовичу додає досвід виборчих кампаній, досить потужні позиції ВО «Батьківщина» у місцевих радах та зростаючі рейтинги цієї політсили на Київщині. Додаткових балів Віктору Вікторовичу може додати перемога на президентських виборах Юлії Володимирівни. У нинішніх політичних реаліях представляється серйозним претендентом на депутатський мандат.

Проте, Віктор Світовенко, окрім вище перелічених конкурентів, має двох дуже небезпечних конкурентів, які одночасно є найбільш активними на окрузі. І яких можна назвати фаворитами майбутніх виборчих перегонів.

Це нинішній нардеп – Віталій Гудзенко та колишній прокурорський працівник з темним минулим – Олександр Ференець. Складається враження, що уся ця політична кухня 92 округу вариться в основному цими політичними гравцями, а усі інші, чи то з подивом, чи то із заздрістю споглядають на такий низький старт підготовки до виборів. Багатьом політичним елітам округу незрозумілий такий завчасний початок, але боротьба Ференець – Гудзенко вже перетворилась на справжнє протистояння, яке цілком ймовірно мало-помалу призведе до взаємної війни на виживання.

Олександр Ференець

Олександр Ференець – бізнесмен, колишній прокурор Володарського та Фастівського районів, якого було звільнено з лав прокуратури за корупційною справою – за хабар чи то в 3 чи то 5 тисяч гривен. За інформацією з інтернет-порталу «Українська правда», кримінальна справа Ференця є «розборкою» у вищих прокурорських ешелонах, де Ференець став жертвою колись всесильного Рената Кузьміна.

Звісно такий корупційний душок не додає популярності Ференцю. Можливо через це недосвідчений Олександр  Ференець проявляє найбільшу активність. Саме він став каталізатором багатьох рухів та процесів, які зачепили усі 6 районів 92 округу. Подейкують, що Ференець приклав руку до звільнення голови Таращанської РДА Андрія Давиденка – людини Віталія Гудзенка. Проте впливом на місцевих чиновників Ференець не обмежується. Чи то з бажанням наздогнати більш досвідчених опонентів, чи то з бажанням потужно заявити про свої претензії на округ, з весни 2016 під егідою благодійного фонду «Фортеця» Ференець розпочав справжню виборчу кампанію на території шести районів округу. Діяльність фонду «Фортеця» охопила різноманітні сфери і вікові групи, від дітей до пенсіонерів, від медиків до робітників.

Очевидно, що Олександр Борисович збирається посунути  Віталія Гудзенка. Проте, проти Ференця працює його прокурорське минуле та зв'язок з одним з найнепублічніших українських олігархів Святославом Нечитайлом – власником мережі «Еко-маркетів» та алкогольного холдингу «Баядера». Власне Ференець довгий час був генеральним директором мережі супермаркетів «Еко-маркет».

Чи має він досі якесь відношення до Святослава Нечитайла, чи він був лише найманим топ-менеджером, наразі невідомо. Зараз з відкритих джерел досить легко встановити, що за Олександом Ференцем числиться декілька підприємств, які займаються торгівлею та девелопменською діяльністю.

Активна діяльність Ференця вже викликала подекуди протистояння місцевих «еліт», і в деяких районах місцеві гравці побачили у ньому перспективного гравця, почавши орієнтуватись на нього.

Загалом, початок підготовки за майже 4 роки до виборів робить Олександра Борисовича дуже сильним та небезпечним кандидатом парламентської кампанії на 92 окрузі. Підтверджує такі висновки соціологічне опитування, яке портал «Моя Київщина» отримав декілька тижнів тому, і де було досліджено ситуацію по виборчих округах Київщини.  Олександр Борисович практично зрівнявся у рейтингу довіри з нинішнім народним депутатом Віталієм Гудзенком.

Сам Гудзенко, як політик досвідчений, давно оцінив небезпеку,  і намагається через голів районних рад, яких він контролює – через Віктора Малаша (Ставищанський район) та Василя Гришу (Сквирський район) – максимально блокувати діяльність Ференця з його фондом. Проте чи то Віталій Іванович не настільки впливає на процеси на окрузі, чи то Ференець виявився сильним конкурентом, але наразі діяльність Ференця з його фондом «Фортеця» є найбільш потужною серед усіх претендентів на окрузі.

Віталій Гудзенко 

Поки ж Віталій Гудзенко почав активно докладати зусиль для збереження своєї електоральної бази, створюючи основу своїх майбутніх прихильників серед медиків, освітян, поштарів, сільських голів та дрібних чиновників. Народний депутат проводить так звані виїзні конференції на власній туристичній базі в Карпатах за їх участі. Незрозуміла ціль таких конференцій – які проблеми на них обговорюються, та які рішення приймаються? За інсайдерською інформацією від одного із щасливчиків, який побував на карпатській базі Гудзенка, окрім моря горілки, пісень з танцями та катаннями на лижах на «конференції» більше ніяких заходів не було.

Чому ж Віталій Іванович возить на свою базу тільки певні трудові колективи? Відповідь проста – це саме ті люди, які під час виборчого процесу стануть членами ДВК (вчителі, медики), агітаторами (соц.працівники, поштарі). А реалії українських виборчих перегонів давно всім відомі – неважливо як голосують, важливо як рахують і щоб гречки було побільше.

Не забуває Віталій Іванович піаритись ще й на дотаціях з державного бюджету, для вирішення проблем на місцях, які  виділяються усім районам України. Народний обранець особисто об’їжджає населені пункти. Офіційна мета – контроль за використанням коштів. Неофіційно – заради піару на грошах державного бюджету, які сплатили у вигляді податків усі українці. Мотивуючи це нібито тим, що кошти виділено за його сприяння!

Віталій Іванович – боєць досвідчений та непростий. Протистояв він і сильним та не менш досвідченим  Кацубі і Світовенку, має непогані відносини з головами сільських та районних рад, що робить його конкурентом незручним та небезпечним. Але ніщо не вічне в українські політиці, а втримати такий бажаний мандат на другий термін набагато важче, аніж отримати його вперше.

До того ж на майбутніх виборах Віталій Іванович не отримає тої електоральної підтримки від бренду БПП, від якого він балотувався у 2014. Зараз можна спостерігати за тим, як БПП стрімко йде у електоральне небуття. Щоправда, враховуючи політичну нерозбірливість Гудзенка, він цілком здатен знайти собі місце в одній з політичних сил, яка зараз набирає обертів.

Поки ж Гудзенко втрачає електорат. Підтвердженням цього став повний розгром на виборах до Узинської ОТГ, де кандидат від БПП Олександр Охріменко, за якого Гудзенко особисто агітував, цілий місяць проводячи по 4-5 зустрічей по селам на підтримку Охріменка, навіть під час парламентських пленарних тижнів, програв «радикалу» Грінчуку, а власний син Євгеній Гудзенко зміг потрапити до міської ради тільки завдяки тому, що був першим номером списку БПП «Солідарність».

Зрештою, таке активне протистояння бажаючих отримати мандат народного обранця призведе до того, що прості люди, які втомились слухати балачки про покращення сьогодні – завтра – післязавтра, отримають хоч щось від політиків-благодійників зараз. Можливо для української моделі політики це є не найгіршим варіантом…

Олег Самойленко, "Моя Київщина"