Хто передав полум’яний "привіт" олігарху Хмельницькому

Власники згорілого фармацевтичного підприємства "Біофарма" хочуть виставити себе жертвами конкурентів. Та чи це так є насправді?..

Учорашня пожежа заводу "Біофарма" в Білій Церкві, власником якого є одіозний олігарх, колишній нардеп від Партії регіонів Василь Хмельницький (управління здійснює колишній міністр економіки часів прем’єра Азарова Костянтин Єфіменко), вже викликала серйозне обговорення у політичних колах. Авжеж, версія з службовою недбалістю цілком ймовірна: варто пригадати нещодавню трагедію в Одесі, коли в дитячому таборі "Вікторія" спалахнув дерев'яний корпус – у вогні загинули троє дітей. У великому бізнесі теж існує корупція та "відкати" підрядників найманим управлінцям за спиною акціонерів.

Утім, наразі інформації про проведення експертизи щодо причин пожежі наразі немає, але варто враховувати, що в Білій Церкві далеко не вперше палять підприємства в рамках саме політичної боротьби. Так, у 2012 році під час виборчої кампанії на виборах до ВР деморалізували та фактично зняли з дистанції Людмилу Дригало – відому підприємницю, яка займається  виробництвом заморожених напівфабрикатів. Тоді стався підпал нових цехів її підприємства. Найбільшим вигодонабувачем тієї пожежі став Віталій Чудновський – нардеп, близький до тодішнього голови Адміністрації президента Сергія Льовочкіна, який тоді "засівав", і виграв, в тому числі, і через відмову від кампанії Дригало.

Щоправда, дехто тоді звинувачував Дригало у тому, що це була спланована нею акція: мовляв, вона застрахувала нове обладнання, вивезла його, спалила цех. І в результаті, мало того, що "намалювала" з себе жертву, так ще й отримала величезні страхові виплати.

У випадку з "Біофармою" теж все не так просто. Тим паче, що буквально одразу після пожежі деякі "експерти" з Києва, які абсолютно не в курсі, що насправді відбувається у Білій Церкві, взялися коментувати у соцмережах пожежу на заводі. Чого лише вартий пост політолога Олексія Голобуцького, написаний ним буквально через пару годин після інформації про пожежу. "У Білій Церкві горить завод "Біофарма" - той самий, що відкривали всього 2 роки тому, в червні 2015 року, як "найбільшу іноземну інвестицію (40 млн.дол.) В фармацевтичну галузь України і перше за останні 100 років інноваційне фарм.виробництво, побудоване з нуля"… Це ж якась галузева гнида проплатила "проблеми конкуренту"!... Чекаємо серйозного розслідування в тому числі СБУ", - написав експерт. Але де згадка того ж Хмельницького? І звідки така впевненість в тому що сталося на підприємстві людини, яка, якщо і бувала у Білій Церкві, то хіба що проїздом. Тому цілком можливо, що як і в Дригало у 2012 році, на заводі  "Біофарма" просто вирішили отримати страховку, а для цього треба щоб все було максимально правдоподібно…

Загалом, дуже схоже на те, що хтось вирішив роздути політичний скандал з цієї історії, виставивши власників "Біофарми" жертвами конкурентів. Тим паче, що для цього є певні підстави. У 2015 році нинішній голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський (його сестра Філя Жебрівська є генеральним директором ВАТ "Фармак") у бутність головою управління Генеральної прокуратури України з розслідування корупційних злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, мав відношення до розслідувань щодо діяльності "Біофарми". Тоді було відкрито кримінальну справу за фактом зловживань чиновниками Фонду держмайна під час приватизації заводу "Біофарма".

Справа в тому, що компанія "Біофарма" виникла у 60-х роках - після відокремлення виробничого майданчика від Українського інституту епідеміології та мікробіології. Компанії належить завод, де випускають рекомбінатні й органічні препарати, імуноглобуліни (препарати крові). У 2008 році було створено акціонерне товариство "Біофарма", в яке держава внесла цілісний майновий комплекс заводу з виробництва бактерійних препаратів на вул. Амосова, а структури Хмельницького – гроші (розповіді про "іноземних інвесторів" - це не більше ніж байки). Головою Фонду держмайна тоді була покійна Валентина Семенюк. У 2010 році держава позбулася своєї частки в компанії, продавши акції близькій до Хмельницького фірмі. Зрозуміло, що розслідування Генпрокуратури так нічим не завершилося…

І врешті-решт, не варто забувати про внутрішню боротьбу в Білій Церкві. Зараз основна боротьба розгорнулася навколо створення об’єднаної територіальної громади навколо села Шкарівка. В чому суть ситуації? Справа в тому, що шинний завод "Росава", Білоцерківська ТЕЦ та інші виробничі об`єкти були побудовані саме на території села, а не самої Білої Церкви.

Навколо контролю над цією "золотою" землею зараз триває серйозна боротьба. З одного боку, нардеп від "Народного Фронту" Хвіча Мепарішвілі та мер Білої Церкви Геннадій Дикий намагаються затягнути Шкарівку у Білу Церкву. Проти окремої громади Шкарівки також виступає скандально відомий олігарх, нардеп Костянтин Жеваго, інтереси якого (разом ще з кількома місцевими підприємцями) ведуть до заводів "Росава" та ТЕЦ. Цьому активно впирається голова Білоцерківської РДА Геннадій Джегур, якого пов’язують з  Василем Хмельницьким та Костянтином Єфименком, а також громада Шкарівки, яка не хоче опинитися під "ковпаком" Білої Церкви. Тому цілком ймовірно, що хтось з цих зацікавлених осіб вирішив передати полум’яний "привіт" Хмельницькому.

Микола Тицький, "Моя Київщина"