#

Хто є хто в Київській облраді: "Господарники" з Опозиційного блоку

20.11.2017 06:05
Хто є хто в Київській облраді: "Господарники" з Опозиційного блоку

Інформаційний портал "Моя Київщина" продовжує серію публікацій про депутатські фракції Київської обласної ради. Ми проаналізували список депутатів "Опозиційного блоку". Від цієї політсили до обласної ради цього скликання потрапило шість депутатів. Про кожного з них потрібно говорити окремо



Олександр Качний

Голова обласної організації "Опоблоку" Олександр Качний - родом із Ржищева. Однак вищу освіту здобув в Миколаївському педагогічному університеті, після чого закінчив ще кілька вузів. З 1998 по 2005 рік працював в компанії ТОВ "Морепродукт", де дослужився до директора компанії. Його компанія займалася великим експортом і імпортом риби. Після цього його призначили на посаду заступника голови Державного департаменту рибного господарства України, а далі - з 20 липня 2005 по 15 червня 2006 - головою Державного департаменту рибного господарства .. Втім, цю посаду він займав недовго: подейкують, що через розбіжності в поглядах з тодішнім міністром він був звільнений в зв'язку з ліквідацією цього департаменту. Правда, його роботу в міністерстві оцінюють досить позитивно. Так, за час роботи Качного, йому вдалося вивести з "тіні" 24% вилову риби в Україні і збільшити валютну виручку з цього промислу на 30%.

Після цього Качний зайнявся Київщиною, де в 2006 році був обраний до обласної ради від "Соціалістичної партії". З того часу він беззмінно залишається депутатом облради. Уже в 2010 році він очолив головний представницький орган області. Таким чином, в статусі депутата Качний переживає вже сьомого губернатора. Разом з Костянтином Бондарєвим і Ярославом Москаленком його називають одним із старожилів політичної карти Київщини.

Що ж до відносин з губернаторами, то варто відзначити, що незважаючи на свою приналежність до "Партії регіонів", Качний перебував в тривалому протистоянні з тодішнім губернатором області Анатолієм Присяжнюком. Варто відзначити, що Присяжнюк був прихильником авторитарних методів, тоді як Качний вважав за краще домовлятися з опонентами дипломатичним методами. Були і внутрішньопартійні суперечки. Так, Присяжнюк орієнтувався особисто на власника Межигір'я Віктора Януковича, тоді як Качний був і залишається людиною екс-міністра енергетики нинішнього голови фракції "Опоблоку" в ВР Юрія Бойка. Крім того, Присяжнюк на повному серйозі вважав, що Качний намагається його підсидіти, претендуючи на посаду голови КОДА. Тим часом, Качний намагався зміцнювати позиції Бойка в області, що призвело до утворення своєрідного тандему: Бойко - в парламенті, Качний - в облраді.

Варто також згадати конфлікт між Качним і сім'єю Сквирський магнатів Суслових за контроль над райрадою. Так, Качний по партійній лінії приїхав у Сквиру ставити свого голову районної ради, однак Іван Суслов намагався протягнути свою людину. Зрештою, "Партія регіонів" дотиснула і домоглася свого, а Качний і Суслов в кінці кінців помирилися.

Цікаво, що Олександр Качний встиг побувати помічником нардепа від ПР Руслана Бадаєва, який здобув перемогу у скандальній Обухівському округі №94 в 2013 році на довиборах під час Майдану. Тоді, як розповідають місцеві, Бадаєв заради перемоги щедро "засівав" на своєму окрузі, і святкував перемогу.

Після Революції Гідності Качний на уламках "Партії регіонів" зумів провести в облраду в 2015 році   цілу фракцію. Всі перевірки від СБУ, прокуратури та інших правоохоронних органів не змогли виявити його зловживання на посаді і бізнес-активів на Київщині. Чи то погано шукали, чи їх справді немає ...

Також Качний зберігає контроль над обласною газетою "Час Київщини", яку контролює через політтехнолога Олену Дяченко та Вікторію Ляховець. До речі, Ляховець зараз знаходиться в близькому оточенні мера Бучі Анатолія Федорука.

Валерій Ксьонзенко

Народився в місті Новий Донбас Сніжнянського району Донецької області. Освіту здобув у Харківському юридичному інституті. Починав трудову діяльність на оборонному заводі "Арсенал", де працював слюсарем-ремонтником. Потім зайнявся нафтовим бізнесом, займаючи керівні посади в компаніях з нафтопереробки. У 2004 році відкрив власний "Банк регіонального розвитку". Втім, у 2009 році Нацбанк вирішив його ліквідувати. Паралельно займався інвестиційним бізнесом в будівельній галузі, зокрема, і в Криму

В обласну раду прийшов в цьому скликанні по Борисполю. До цього двічі балотувався до Верховної Ради в 1998 і 2002 роках, але невдало. Однак у 2010 році Ксьонзенко став депутатом Боріспільскої міськради від "Партії регіонів", де зайняв посаду секретаря. У той час він також був президентом інвестиційно-будівельної компанії "Місто". До речі, з будівництвом Ксьонзенко пов’язаний і до сих пір, займаючи посаду президента Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвисотмонтаж-БУД".

На даний момент Ксьонзенко очолює фракцію "Опоблоку" в облраді, а також недавно очолив новостворену комісію із забезпечення здійснення самоврядного контролю в облраді.

Ксьонзенка називають потенційним кандидатом на голову Бориспільської об'єднаної громади, де він побореться з нинішнім мером Борисполя Анатолієм Федорчуком.

Микола Фурдичка

Народився на Львівщині в селі Стрільбичі Старосамбірського району. Навчався в Таращанському радгоспі-технікумі. Працював у колгоспі ім. І.В. Мічуріна (після реорганізації СП "Петрівське") в однойменому селі на Таращанщині.

У 1997 році був обраний головою правління КСП ім.Щорса (після реорганізації СП "Дубівське") села Дубівка в тому ж Таращанському районі. А в 1999 році - головою правління вищезгаданого КСП ім. Мічуріна. З 2000 року очолював ці два сільгосппідприємства

У Київській обласній раді Фурдичкоа як депутат перебуває вже чотири скликання поспіль. Правда, особливої частотою відвідування сесій він не відзначається: Фурдичка - один з найбільших прогульників у облраді. Весь свій час він приділяє власному бізнесу і власному округу. Крім аграрного бізнесу він володіє власним цегляним заводом і позиціонує себе як відомий в районі благодійник. З цього приводу, дехто навіть жартує, що за останні роки його цегляний завод не продав жодного цегли: все йде на будівництво церков, садочків і заборів. У будь-якому випадку, завдяки авторитету Фурдички, в Таращанській райраді "Опоблок" взяв 26% мандатів.

Роман Буковський

Народився в селі Івангород Ічнянського району Чернігівської області. Освіту здобув у Київському економічному університеті ім. В. Гетьмана.

З 2000 року працював менеджером товариства "Агропромтехнології", а вже через рік став директором компанії "Геолсервіс". З 2007 по 2009 рік - комерційний директор компанії "Профрембуд", а з 2009 по 2011 рік виконував обов'язки директора ДП "Крисківський спиртовий завод".

Пізніше він "засвітився" на Вишгородщині. Зокрема, він став членом виконкому Новопетрівської сільської ради. А в 2014 році він балотувався в народні депутати від "Опоблоку" по 96-му округу, але перемогти Ярослава Москаленка не зміг.

Київської обласної ради Буковський потрапив вперше. Та й то, з великими потугами. Так, внутрішньопартійний рейтинг Буковського на виборах не дозволяв йому автоматично стати депутатом: серед однопартійців він зайняв лише 25-е місце. В обласну раду ж потрапило всього 6 депутатів від "Опоблоку". Тобто, Буковського від мандата відокремлювали аж 19 місць. Але очевидно, він виявився дуже потрібним і цінним кадром, і йому поступилися місцем.

В облраді Буковський очолив комісію з питань сім'ї, спорту, фізичного виховання і туризму. Зі спортом Буковський пов'язаний вже тривалий час. Так, він очолював комунальний футбольний клуб "Межигір'я" в Нових Петрівцях. Подейкували, що він навіть хотів купити у скандально відомого "екс-регіонала" Ярослава Москаленка футбольний клуб "Діназ". До слова, Буковського часто пов'язують з Москаленком, але в цьому є певні сумніви. Як розповіли "Моїй Київщині" джерела в "Опоблоці", Буковського, якого називають вірним "солдатом" партії, з Качним дійсно познайомив Москаленко. Але далі стосунки не склалися ...

Зараз Буковський є директором ТОВ СК "Піалін": по суті, це сімейна будівельна компанія Буковський, яку заснував батько Романа.

Юрій Чередніченко

Народився 27 грудня 1960 року в Черкасах. Здобув освіту в Академії цивільної авіації за спеціальністю "експлуатація повітряного транспорту".

Трудову діяльність розпочав в 1982 році диспетчером Бориспільського об'єднаного авіазгону, де дослужився до керівника польотів служби руху. У 1993 році став першим заступником директора філії "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Далі, з 1994 по 2002 рік очолював цю структуру. А з 2002 по 2014 рік був генеральним директором ДП "Украерорух". Фактично, все своє трудове життя Чередниченко провів на чиновницьких посадах і був звільнений тільки після Революції Гідності наказом тодішнього міністра інфраструктури Максима Бурбака. У 2014 році СБУ почала кримінальне провадження проти підприємства "Украерорух" за розкрадання бюджетних коштів, але справа канула в Лету. Крім цієї справи, щодо Чередніченка відкривалися ще кілька виробництв, але в усіх судах вони розсипалися.

Що ж стосується політичної кар'єри, в 2012 році Чередніченко безуспішно висував свою кандидатуру в народні депутати на одномандатному виборчому окрузі №98 з центром в Яготині, але посів лише 5 місце. Депутатом обласної ради він став ще в минулому скликання.

Світлана Береза

Народилася 26 лютого 1962 року в Луцьку. Юрист, очолює Асоціацію приватних детективів України, а також видавала поетичні збірки власного авторства. У 2003 році закінчила «Київський університет права НАН України». Була депутатом Фастівської міської ради VI скликання, де очолювала комісію з питань охорони здоров'я материнства і дитинства. Числилася помічником народного депутата четвертого скликання від БЮТ Ольги Кобець. У 2014 році балотувалася до Верховної Ради України, але безуспішно.

Депутатом Київської обласної ради стала в 2015 році від "Опозиційного блоку". До слова, Береза, як і Буковський були непрохідними кандидатами. Світлана Береза зайняла 19-е місце за партійними списками, але потім її колеги "посунулися", і вона отримала свій мандат. В облраді вона стала секретарем комісії з питань свободи слова та ЗМІ.

Також вона - голова міжфракційної депутатської групи "Жінки Київщини", а також є керівником відокремленого підрозділу громадської організації «Національна платформа" Жінки за Мир "в Київській області. Це та сама організація, яка створена одіозною Наталією Королевською.

Як стало відомо нашому виданні, зараз по лінії партії Береза закріплена за містом Українка, а всі її дії вказують на те, що вона планує знову балотуватися до Верховної Ради.

Антон Болбочан, "Моя Київщина"

Читати "Моя Київщина" у Telegram