"Ідея на мільйон": як на Київщині реалізовують громадський бюджет

Уже третій рік поспіль в низці міст Київщини діє програма "Громадського бюджету" або як його ще називають - бюджет участі. Це означає, що містяни можуть самостійно розпоряджатись частиною муніципального кошторису. З того часу впровадження бюджету участі пройшло через недовіру мешканців міст, необізнаність та маніпуляції. Про те, як на практиці реалізовується програма в столичному регіоні читайте далі

Вочевидь, варто почати з невеликого порівняння: загальний бюджет участі в містах Київської області не зможе і на третину перекрити суму громадського бюджету Києва, який становить 150 млн гривень. Якщо переглянути списки переможців громадських проектів в містах Київщини, то в деяких випадках здається, що влада маніпулює і надає перевагу не проектам містян, а пропозиціям від комунальних закладів, які перебувають під юрисдикцією органів самоврядування. Наприклад, в Славутичі з 17 проектів 8 - в сфері освіти, які спрямовані на ремонтні роботи, закупівлі обладнання та матеріали для державних навчальних закладів. Фактично громадський бюджет підміняє собою міський бюджет.

Ще одна важлива тенденція: на Київщині спостерігається низький рівень активності серед містян, як у кількості поданих проектів, так і в активності громади під час їх голосування за найкращі з них.  Наприклад, в Білій Церкві в 2017 році за проекти проголосували трохи більше ніж 4 тис. осіб, при тому, що в місті проживає більше 200 тис. людей. Себто лише 2% населення міста.

У Києві процес реалізації впровадження бюджету участі почався в 2016 році. Перший пілотний проект Київської міської державної адміністрації (далі – КМДА) виявився провальним. Пізніше влада і громадськість провели перший "воркшоп", на якому прийняли рішення про розробку нового положення проекту.

Спільнота поставила перед міською владою декілька умов: передати бюджет участі під контроль та реалізацію громадянам; змінити функцію чиновників з контролюючої на сервісну; надати можливість всім бажаючим подавати проекти на розгляд; продовжити термін подачі документів. З іншими положеннями можна ознайомитись тут. Врешті решт, долаючи перепони, влада підтримала вимоги, а зрештою внесла свої корективи. Наприклад, через низький рівень громадянської активності було продовжено термін подачі і змінено термін експертизи поданих проектів, а саме голосування було визначене як 100% електронне. Отже, після трьох спільних "воркшопів" 22 грудня 2016 року Київрада схвалила Положення про громадський бюджет, з яким можна ознайомитись тут.

Отже, новий проект став тестом на готовність місцевої влади до співпраці з громадськістю. На Київщині різні органи місцевого самоврядування по-різному пройшли цей тест. Після першого року впровадження Громадського бюджету повинні бути зроблені певні висновки та корективи недоліків. Нижче можна ознайомитись з даними по реалізації бюджету участі в Києві та області.

Київ

У 2016 році на пілотне впровадження бюджету участі в столиці було виділено 50 млн гривень. Всього містяни подали 497 проектів. Серед 378 авторів більшу активність проявляли чоловіки, яких було 219 проти 159 жінок.

На голосування винесли 320 проектів. Більше всього було подано спортивних проектів - 89 або 18%, освітянських - 76 (15%), культурних - 65 (13%) та проектів в сфері комунального господарства 61 (12%). Найменш популярними були телекомунікаційні проекти, проекти на тему безпеки та громадського порядку, а також енергозбереження. За результатами голосування перемогли більшість освітніх і спортивних проектів. Усього за проекти за проекти проголосувала майже 51 тисяча осіб. Отже, згідно з результатами голосування в 2016 році перемогу отримали 62 проекти на суму майже 50 млн гривень. Станом на квітень 2018 року реалізовано 55 проектів.

В наступному, 2017 році, кияни подали 809 проектів. Було зареєстровано всього 538 авторів, серед яких більшість склали жінки - 279. Як і торік найбільше було подано освітніх проектів - 240, слідом йшли 158 спортивних і 67 проектів сфери ЖКГ. Найменш популярними знову були проекти в сфері безпеки та громадського порядку, телекомунікації та  дорожньо-транспортної інфраструктури. З 809 проектів успішно пройшли голосування 564. Слід зазничити, що в 2017  році майже втричі піднялась активність - проголосували більше 131,4 тис. осіб.

В ході голосування визначили 2 безумовних лідерів: освітні проекти, за які віддали понад 200 тисяч голосів, та спортивні – майже 92 тисячі голосів. За результатами голосування перемогу отримав 141 проект на суму 149 млн гривень. Найменшу підтримку киян отримали проекти в сфері навколишнього середовища - лише 1 проект отримав фінансування. Відзначимо, що станом на квітень 2018 року не реалізований жодний проект.

Київрада 17 квітня 2018 року схвалила Положення про Громадський бюджет і Параметри Громадського бюджету на 2019 рік. Так, подача проектів для участі у Громадському бюджеті стартує з 25 квітня до 6 червня 2018 року, публікація та збір голосів підтримки відбуватимуться із 25 квітня до 1 липня. Голосування за проекти стартує з 24 серпня і триватиме до 15 вересня 2018 року. Реалізація відбуватиметься протягом 2019 року.

Біла Церква

Вперше Громадський бюджет Білої Церкви був запроваджений в квітні 2017 року. На проекти міська рада виділила 5,3 млн гривень. Всього білоцерківцями було подано 86 проектів, з яких були затверджені 48, а перемогу отримали лише 12 на загальну суму в 5,3 млн гривень. Відзначимо, що голосування відбувалося на дільницях шляхом письмового заповнення бланка. Всього проголосували 4737 жителів міста з більше 200 тисяч населення, що може свідчити про низький рівень активності громади через незручний механізм голосування. На реалізацію проектів Громадського бюджету в 2018 році буде спрямовано 7,2 млн гривень. Подача проектів починається з 1 травня поточного року.

Ірпінь

Ірпінська міськрада в липні 2016 року ухвалила рішення про створення Громадського бюджету міста. Обсяг виділених коштів на 2017 рік склав 1 млн гривень. В перший рік мешканці міста подали 92 проекти. В голосуванні прийняли участь трохи більше ніж 4 тис. осіб. За результатами підрахунку голосів перемогу отримали 13 проектів на суму 984 тисячі гривень.

У 2017 році на реалізацію проектів було виділено вже 1,5 млн гривень. Жителі міста подали 60 проектів, які всі були допущені до голосування. В результаті підрахунку голосів перемогу отримали 20 проектів на загальну суму 1 млн 486 тисяч гривень.

15 березня поточного року в Ірпені розпочато прийом проектів для участі в програмі Громадського бюджету-2018. Обсяг коштів на реалізацію проектів становить, як і торік 1,5 млн гривень. За даними voting.in.ua, на момент публікації за проекти в місті вже проголосували більше 2600 осіб.

Славутич

В 2016 році в Славутичі на бюджет участі виділили 1,5 млн гривень. Містяни подали 16 проектів. З 16 авторів – 12 жінок і 4 чоловіки. Відзначимо, що середній вік учасників 45-65 років, на відміну від Києва, де вік авторів переважно становить 26-35 років. В перший рік впровадження бюджету більшість проектів були подані в сфері комунального господарства. Спортивних проектів було подано 2, освітніх – 3, комунікаційних – 1, також один проект був поданий в сфері безпеки та громадського порядку. Згідно з результатами голосування всі проекти перемогли, з них 14 успішно  реалізовано, 2 – в процесі.

В 2017 році конкуренція серед проектів у Славутичі зросла. За тої ж суми в півтора мільйони гривень було подано вже 42 проекти. Серед авторів знову більшість склали жінки. Торік славутичани подали вже 13 освітніх проектів, спортивних і культурних – по 7, проектів в сфері комунального господарства – 5. Без уваги залишились велоінфраструктура, безпека і громадський порядок та транспорт. Знову-таки всі проекти успішно пройшли розгляд і були допущені до голосування. В голосуванні приймали участь майже 4 тис. осіб, які підтримали 17 проектів.

Обухів

В 2016 році Обухівська міськрада виділила на реалізацію проектів 500 тис. гривень з муніципального бюджету.  Мешканці міста подали 10 проектів, з яких 7 були прийняті.

В 2017 році з міського бюджету було виділено також 500 тис. гривень. Мешканці міста подали рекордно низьку кількість проектів – 4. До голосування був допущений лише один: «Ігровий комплекс для дітей «Корабель» (капітальний ремонт)». За проект віддали 10 голосів.

В цьому році також з місцевого бюджету виділено 500 тис. гривень. Мешканці міста запропонували 14 проектів доля яких вирішиться за результатами голосування.

Підсумовуючи вищесказане, можна констатувати, що в містах Київщини рівень обізнаності у можливостях громади вирішувати, хоч і частково, долю міського бюджету дуже низький, порівняно з Києвом. Смішно виглядають як самі суми бюджету участі, так і їхня доля, як, наприклад, в Обухові. Інший випадок – Біла Церква, де голосування проводилось не онлайн, а на папері, що завдало значного клопоту мешканцям громади, які прагнули змінити в місті хоч щось. Для того, аби програма бюджетів участі діяла у містах Київщини ефективно, слід, зрештою, придивитьсь до досвіду столиці. Звісно, в Києві в 2016 році рівень обізнаності населення про громадський бюджет був низький, що спонукало міську владу активніше рекламувати програму бюджету участі. Також в Києві щороку зростає і сума виділеного бюджету, так і кількість проектів. Тому органам влади на Київщині треба активніше впроваджувати бюджети участі, а самим громадам – не лінуватися і проявляти більший інтерес до реальної можливості змінити своє місто на краще.

Дар'я Крутько, для порталу «Моя Київщина»