Командир бригади авіації "Центр" Олексій Манюшкін: у світі мають вагу держави, у яких є потужні повітряні сили
40 бригада тактичної авіації Повітряного командування «Центр» Повітряних Сил Збройних Сил України , що дислокується у
Василькові, має славетну історію. Про сьогодення авіаторів наша розмова з командиром бригади тактичної авіації
повітряного командування «Центр» полковником Олексієм Манюшкіним.
- Чи можуть наразі льотчики, в повному обсязі
відпрацьовувати необхідні години в небі?
- Основне
завдання, яке стоїть перед нашою бригадою це – несення бойового чергування в
системі протиповітряної оборони держави, з охорони повітряного простору
України та протиповітряного прикриття важливих державних та військових
об’єктів.
Завдання
льотних змін відповідні – це підготовка пар та ланок до
повітряних боїв з ударними літаками та винищувачами противника,
виявлення та знищення БПЛА, нанесення авіаційних ударів по наземним
цілям. Дві-три льотні зміни на тиждень, така інтенсивність дозволяє
підтримувати повітряний вишкіл і постійно підвищувати рівень професійної майстерності.
- Які цьогорічні навчання були особливо знаковими, на Ваш погляд?
- Насамперед,
найбільш знаковим моментом є участь бригади у
повітряному параді з нагоди 30-ї річниці Незалежності України, де
ми продемонстрували, що Повітряні Сили України спроможні
виконувати спільні завдання разом з нашими європейськими партнерами.
Але,
перш за все, важливим етапом оцінки підготовки бригади стали навчання «Об’єднані зусилля 2021» з
бойовим застосуванням авіаційних засобів ураження по повітряним і
наземним цілям.
Під час навчань авіатори нашої бригади удосконалили навички по знищенню
засобів повітряного нападу противника, відпрацювали тактичні прийоми
подолання протидії наземних засобів ППО, авіаційної підтримки в інтересах
дій Сухопутних військ та ВМС.
- Щодо
навчань за участю країн НАТО. Чи є відмінності у підготовці
авіаторів?
- Зауважу,
що з 2014 року спільні навчання України та держав членів НАТО піднялись на новий щабель.
Адже,
військове співробітництво України з партнерами країн членів НАТО,
проведення низки сумісних навчань та відпрацювання єдиного алгоритму дій на
сьогодні є найдієвішим засобом у справі збереження безпеки і миру.
Проведення
багатонаціональних навчань «Clear Sky» - пряме тому підтвердження.
Військовослужбовці
Повітряних Сил Збройних Сил України у взаємодії зі своїми західними
колегами отримують цінний практичний досвід, навчаються планувати та
управляти повітряними місіями спільно виконувати
завдання у складі сил НАТО.
А головна відмінність в підготовці льотного складу полягає в тому, що з 2016 року ХНУПС здійснює підготовку курсантів 5 – го курсу на бойових літаках та вертольотах типу МіГ – 29, Су – 27, Су – 25 та МіГ – 24 , і після випуску в бригаду приходять молоді лейтенанти готові до виконання завдань.
- Чи мали Ви можливість літати на бойових машинах F – 16? І чим
вони відрізняються?
- Особисто
я не виконував польоти на F – 16, втім льотчики бригади
неодноразово мали таку можливість. Маневренні та
льотно-технічні характеристики МіГ – 29 не
поступаються закордонним винищувачам.
- Питання безпеки польотів. На скільки я
знаю в 2015 – 2018 роках проводився капітальний ремонт багатьох
бойових машин. Оновлену техніку Вашій бригаді тоді навіть
передавав президент Петро Порошенко. Чи останніми роками
продовжується така практика?
- Авіаційний
парк бригади продовжує оновлюватись в рамках виконання
державного оборонного замовлення. Літаки Повітряних Сил
проходять капітальний ремонт та модернізацію на
державних авіаційно-ремонтних заводах. Зокрема, на літаки встановлюють
нові системи та обладнання для підвищення їх бойових можливостей.
- В минулому році в Харкові сталась страшна катастрофа АН – 26. Однією з причин експерти назвали застаріле обладнання. Чи згодні Ви з такою гіпотезою?
- Авіаційна
техніка в основному старого зразку, але льотчик
проходить підготовку до дій в різних умовах (метео, складні та
екстремальні ситуації у повітрі), а також на різних зразках техніки
як нових так і застарілих. Звісно стара техніка не дозволяє реалізувати
весь бойовий потенціал. Передусім, ці складнощі пов’язані з літаками
випущеними ще в радянські часи. Їхня модернізація триває, але не так
швидко, як би нам усім хотілося.
- Так склалося, що наші найближчі
сусіди Росія і Туреччина мають одні з найпотужніших в світі
повітряні флоти. Чи потрібно Україні з такими сусідством нарощувати і
модернізувати повітряний флот?
- На даний час в світі мають вагу держави, які мають потужні Повітряні та Військово-Морські Сили (якщо це звісно морська держава), тому безумовно необхідна і модернізація і нарощування спроможностей. Сильна армія – захищена держава!
- Щодо особового складу. Раніше професія
льотчика була дуже престижна. У військово – повітряні училища було
дуже важко вступити. Чи відчуває бригада зараз дефіцит кадрів? І
наскільки фахово підготовлені молоді пілоти?
- Професія
льотчик передусім це величезна відповідальність! Бути військовим пілотом
– відповідальність в рази більша. Адже ця професія для
сміливих і рішучих! І таких багато, зокрема, дівчата, які вступили до Харківського національного
університету Повітряних Сил і в майбутньому стануть військовими пілотами.
Щоби
вступити на навчання і стати льотчиком треба мати відмінне здоров’я, бути
морально та психологічно стійким, мати відповідні льотні здібності.
Щороку
до бригади приходять молоді пілоти випускники Харківського національного
університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Ще на 5 курсі навчання
курсанти попередньо проходять практику у нашій частині, мають високий рівень
теоретичних знань і достатню практичну навченість підготовки.
- Зараз багато фахівців авіаторів, як льотчиків так і техніків шукають кращого заробітку в країнах Африки. Що робиться для того аби люди були зацікавлені служити в Україні?
- Наразі
це дуже болюче та проблемне питання для Повітряних Сил, було дуже багато
звернень до вищого керівництва щодо вирішення питання збереження кадрів
та недопущення звільнення льотчиків. Але недостатнє грошове та
соціальне забезпечення вносить свої корективи, що
створює непривабливі умови служби у порівнянні з цивільними колегами
та пілотами силових структур. Але основна проблема звільнення – це проблема
правової незахищеності льотного складу, який керує бойовими машинами.
- У
місті Узин Білоцерківського району був потужний військовий аеродром, який зараз
вже практично не можна відновити. Що скажете, як фахівець, чи потрібна така
кількість аеродромів, що залишилась в спадок від СРСР?
- Авіація є найбільш маневренною, ударною силою Повітряних Сил, а в умовах ведення війни наявність оперативних аеродромів дозволяє в короткі строки реагувати на виникаючі загрози та зосереджувати зусилля на важливих напрямках.
- Щоб Ви побажали курсантам, які вступили цього року до
навчальних закладів Повітряних Сил?
Авжеж, міцного козацького здоров’я! І не втрачати надію
на те, що держава подбає про надійний модернізований і потужний
повітряний щит нашої країни, а наші льотчики будуть літати на сучасних
літаках 5 покоління.