#

Кандидат на голову Фурсівської об’єднаної громади Геннадій Прищепчук: Люди хочуть бачити зміни

09.10.2020 09:36
Кандидат на голову Фурсівської об’єднаної громади Геннадій Прищепчук: Люди хочуть бачити зміни
Геннадій Прищепчук

"Моя Київщина" продовжує рубрику, де напередодні місцевих виборів знайомить своїх читачів із кандидатами в депутати та на посади голів ОТГ області. Сьогодні розмовляємо з Генадієм Прищепчуком, депутатом Фурсівської ОТГ та кандидатом на посаду голови громади
 - Чому Ви вирішили балотуватися на голову Фурсівської ОТГ?
- Коли я став депутатом і слідкував за роботою Фурсівської сільської ради, дивувався багатьом речам. Приміром, велетенська команда голови Фурсівської ОТГ, ця армія людей – 65 ставок – а також маса заступників голови. Маючи бюджет понад 60 млн гривень, цей натовп не зробив й половини того, що я роблю сам без копійки бюджетних коштів. Останні використовують неефективно, бо керманичі вважають, що це їхні кошти , а не громади та людей.

Я все життя працював сам, не беручи кошти в батьків. Не було й людей, які вкладали б у мене кошти, як це часто буває, тому робив себе сам і працював сам на себе. Якщо конкретизувати, то я фактично з нуля, без копійки грошей, зумів заснувати торгівельну марку "ЮТА" – виробника меблів із натуральної сировини, яку знають і в Європі, і в США. Також я заснував Білоцерківську районну федерацію футболу, що досягла дуже вагомих результатів.

Не мало добрих справ зробила й заснована мною громадська організація "Майдан Білоцерківщини", із якою ми на початку війни на Сході допомагали армії. Закуповували, завозили та ремонтували техніку, одяг, харчі тощо. Загалом ми три роки поспіль допомагали нашій армії. Згодом я взявся будувати спортивний комплекс у чистому полі своїми руками і на сьогодні є результат. Зараз тут проводяться тренування дитячих клубів, змагання і чемпіонати як Київської області, так і України серед дітей. Зрозуміло, що мені допомагала рідня, брат, багато моїх друзів. Але найголовніше, до чого я веду,  ми це зробили без копійки державних коштів. Тому я впевнений, що й коштами громади можна розпоряджатися більш раціонально, а не так, як це зараз робить чинна виконавча влада.  

- Як саме недопрацьовує нинішня виконавча влада Фурсівської громади та що потрібно змінювати у громаді?

- Тут мова йде не про всіх, а про людей, що отримують зарплатню в сільській раді і про тих осіб, які наближені до голови. Прізвища їх усі знають. Це й керівники напрямків ЖКГ, це ті, хто займається дорогами, сміттям, освітленням, хто має відповідати за благоустрій, організовувати дозвілля людей та допомагати людям. Натомість вони все це ігнорують і працюють лише на себе. А зараз, перед виборами, активно починають вкручувати лампочки, латати дірки та піаритися на цьому.

Чому ж за три роки за близько 200 млн гривень бюджетних коштів нічого путнього не зробили? Дивлячись на це, я розумію, що зможу ефективно керувати всіма цими питаннями. Обов’язково зміню систему роботи ради ОТГ і насамеред зроблю виконавчу владу ефективною завдяки людям, які там працюватимуть. І це не куми, свати і друзі, а фахівці, які знають чітко свою справу.
- Тоді поговорімо про те, що Вами було зроблено не лише за період депутатської каденції, але й за останніх 15 років для Фурсівської громади?

- Про це можна говорити страшенно довго, бо це не десятки справ, а сотні. Почну зі спорту. Повинен сказати, що я з дитинства займався спортом – боксом, виступав за збірну району, області, України. Також був учасником багатьох кубків та чемпіонатів СРСР, завжди ніс прапор свого села та нашого району. Як спортивний функціонер я є засновником футбольної федерації. Працював у виконавчому комітеті Київської обласної федерації, завжди мав підтримку очільників столичного регіону та району зокрема.

Прапор нашого села я проніс із футбольним клубом "ЮТА", який ми з братом спонсорували. Багато років поспіль діти грали у футбол, а ми брали на себе всі витрати: переїзди команд, форми, нагородження тощо. Також я був засновником "Сільських ігор Білоцерківщини", де проводилися змагання з дев’яти видів спорту. Це десятки клубів, які грали у футбол, волейбол, гирі та до яких залучали сотні жителів  району.

І досі проводяться "Сільські ігри Білоцерківщини", але тепер до організації докладає більше зусиль район, а всі грошові витрати на проведення та нагороди ми беремо на себе. Так, разом із братом ми щомісяця витрачаємо щонайменше 50 000 гривень на м’ячі, форму, проведення змагань, будівництво майданчиків. Зокрема, будуємо комплекс, допомагаємо дітям, спонсоруємо легкоатлетів та футболістів.

Власним коштом та за допомогою окремих меценатів збудував із нуля спортивний комплекс у Білій Церкві вартістю 4 млн гривень. За моєї ініціативи в с. Трушки було встановлено футбольне поле вартістю 1,5 млн грн.

Також мною було залучено інвестора на будівництво тренувальної легкоатлетичної бази для збірної України вартістю 32 млн грн. Це питання було узгоджено з головою Київської ОДА, керівником бюджетного комітету області Ксьонзенком, але деякі кандидати, які йдуть зараз на голову ОТГ, не поставили свого підпису на документації, бо це не їхня "тема". Мене не підтримали, бо я їм – конкурент. Таким чином вони "профукали" 32 млн і мінімум 25 робочих місць.

За моєї ініціативи також було прибрано найбільше сміттєзвалище району, прибрано та облагороджено територію в селі Трушки. За останній рік завдяки нашому фонду ми завезли в ОТГ медикаментів на 100 тис грн. Так, 10 чи 15 років тому я не йшов на вибори, але вже тоді працював для громади. Щодня до мене хтось звертається за допомогою: комусь треба одяг, комусь їжа, комусь поїхати на змагання чи конкурс. Знаєте, я ніколи не говорив про це, але зараз той час, коли треба озвучити, адже поки ми мовчимо за десятки власних витрачених мільйонів, дехто вкручує лампочки за державні гроші та розказує людям, що він найкращий кандидат.  

- Коли мова йде про благодійність, то виникає цілком логічне запитання: де Ви берете кошти, щоб допомагати, зокрема спорту?

- Я не буду казати, що я їх заробляю і всі віддаю. Це частина моїх коштів. Я вже казав, що у нас з братом є велике виробництво, на якому працюють люди з Пищиків, Безугляк, Трушків, Сквири. Там і офіційне працевлаштування, і соціальний захист, і гідна зарплата. Нам вистачає грошей, щоб можна було поділитися для доброї справи. Але в громаді є й більші підприємства та багатші люди, які не докладають зусиль ні до чого.

Наприклад, днями я був у ФАПі в селі Пищики. Там не було на що й сісти, тому що є лише два розбитих стільці. А ще там великі вхідні двері, яким років п’ятдесят і які ледь тримаються. Звісно, що я завезу туди стільці та встановлю нові двері, це не є проблема. Тим паче, що в 2019 році я завозив сто двадцять офісних стільців по закладах ОТГ. Так само в одному із шкільних класів встановив двері та п’ятнадцять парт. Так, ці гроші відриваєш від себе, коли можна було б купити собі класний будинок чи автомобіль. Але я на Схід вивіз набагато більше, ніж будинок і автомобіль. Я вважаю, що це нормально, тому що Бог мене благословляє на це.

- Чому, на Вашу думку, зараз така не надто райдужна ситуація у Фурсівській ОТГ?

- Така ситуація, на жаль, не лише у Фурсвській ОТГ, а й у більшості сіл нашої країни. Села знищують ті, хто забрав землю у використання. Згідно з законодавством України і земельним кодексом, вони мають обов’язково створювати на кожні 1000 га 50 робочих місць. Ні в Матюшах, ні у Трушках жодного робочого місця не створено.

Із землі витягують останнє, бо вирощують культури, які можна найдорожче продати. Чому місцева влада їх підтримує? Тому що бідними людьми простіше керувати. Коли їм повісять лампочку за їхні ж гроші, то вони ще й будуть дякувати. А це неправильно, бо люди повинні мати більше. Ситуація така, бо ніколи теперішнє керівництво не буде вкладати кошти туди, де не можна вкрасти.
- Розкажіть, будь ласка, із якою Ви йдете передвиборчою програмою? Що вона передбачає?

- Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Це стаття 3 Конституції України, тому ось пункти моєї програми:

1. Успішна людина – успішна громада. Тому не для себе, не для друзів, не для кумів, сватів, близьких своїх, а робити треба все для людей. Виходячи з цього принципу, земельні, водні, лісові, майнові ресурси мають бути розподілені серед жителів нашої громади.

2. Закон один для всіх, а не для обраних. Це найголовніша річ. Тому що, на жаль, усі ресурси чомусь використовують ті, хто при владі. Прості люди не можуть отримати доступу ні до лісу, ні до води, ні до земельних ресурсів. Оце проблема, тож ми будемо обов’язково це виправляти.
 3. Кожне село в громаді має отримати центр дозвілля. Це умови для проведення вільного часу всіх жителів незалежно від віку, отримуючи задоволення, радість та здоров’я. Обов’язково в кожному селі  має бути не просто майданчик для дітей, це має бути комплекс: і майданчики для дітей, і тренувальні площі для молоді, і місця для пенсіонерів, де б вони змогли послухати музику, пограти в шахи, поспілкуватися. Також має бути інтернет, простий телевізор, щоб люди могли дізнатися цікаві останні новини та були в курсі всіх справ громади.

4. Повага до віку.  Забезпечити соціальні послуги не у вигляді подачок, а реальних справ. Ми маємо вирішувати питання пенсіонерів шляхом постійного контакту з ними, забезпечити їх увагою з боку владних структур. Мені, коли їздив по селах, говорили, що не бачили голову після виборів,тобто керівництво до них не їздить. Вони мають їздити до людей, а не сидіти та підписувати папірці  у кабінетах.
5. Тісна співпраця з малим та середнім бізнесом. Налагодження стосунків бізнесу і  влади.
Найголовніше 
 це люди. Не буде успішних людей, не буде успішної громади. Тому ми маємо не обдирати бізнесменів, не викликати на килим і говорити, що вони мають нам давати гроші, а співпрацювати з ними та запитувати, які в них проблеми, як мають розвиватися, що потребують.

- Одним із важливих питань розвитку громади є залучення інвестицій. Які маєте напрацювання в цьому напрямку?

- Коли я прийшов у депутатський корпус, то привів у село людей, які готові були зайнятися питанням залучення інвестицій. Микола Іванович Фурсенко (голова Фурсівської ОТГ, - Ред), до речі, був дуже здивований, що такого рівня люди могли приїхати до нас в село. Але, як ви знаєте, депутати ОТГ заблокували це питання та відповідно план співпраці з іноземними інвесторами.

Також був у нас серйозний інвестор, який мав розливати воду, а також мій брат, який хотів побудувати меблеве виробництво у Трушках. Були в мене потенційні інвестори з ІТ-технологій із Києва, які готові були заводити сюди молодь до співпраці. А наше керівництво всі ці питання заблокувало. Чому? Тому що розвиток їм аж ніяк не цікавий і хочуть, щоб на їхньому фоні ніхто не виділявся.

Якщо я стану головою, у мене будуть всі можливості для залучення інвестицій. Коли я керуватиму виконавчою владою, то наберу людей, які не будуть ставити мені палки в колеса, обдурювати. Сьогодні я абсолютно незалежна людина і буду набирати команду з активних людей, професіоналів, що матимуть бажання працювати саме для людей. Я не кажу, що таких людей уже набрав, адже це має бути в процесі обговорення з людьми по селах, чим я зараз і займаюсь. Ми маємо докласти максимум зусиль для того, щоб завести інвесторів.

- За що найперше візьметеся  в разі перемоги?

- Найперше – це благоустрій, паралельно з питанням інвестицій. Ми маємо зробити інвентаризацію земельних та водних  ресурсів і майна, бо теперішня  влада, на жаль, за три роки цього не зробила. Чому? Тому що, якщо це зробити, то буде видно, що є. І тоді люди спитають: а чому в нас нема? Тому я хочу провести інвентаризацію і показати людям, що в нас є.

Із нашою теперішньою владою нам дісталися у спадок ті люди, що працювали ще раніше з Фурсенком, тобто ми їх не вибирали. І перевірки ми замовляли, і в прокуратуру писали, але їх "кришує" влада. Ті мільйони, що  виділені на благоустрій, пропадають безслідно. Де би я не був, у яке б село не заїхав, не видно роботи і все стоїть у бур’янах. Тому це мої першочергові завдання.
- Зрозуміло, що команду Ви тільки підбираєте. А  від якої політичної сили йдете на вибори?

- Я йду на вибори як самовисуванець. Співпрацювати можна з людьми з різних політичних сил, адже у будь-якій партії багато класних, адекватних, нормальних людей, людей із села. Багато потужних людей мене підтримує, я з ними постійно спілкуюся, зустрічаюся. Буде неправильно озвучувати сьогодні якісь прізвища. Ми повинні пройти цей етап до кінця. Кожен має показати, чи він не "злився", чи не злигався з іншими людьми. Тож, якщо ми дійдемо разом до кінця, тоді зберемося і озвучимо і напрямки, і плани, і прізвища. Надіюся, що мене не зрадять і що все вийде, бо люди хочуть бачити зміни.

Читати "Моя Київщина" у Telegram
Надія Савчук
журналістка