Капрал батальйону поліції особливого призначення Аліна Савченко: Іноді ми захищаємо навіть патрульну поліцію

Журналіст порталу "Моя Київщина" поспілкувалася з капралом батальйону поліції особливого призначення Аліною Савченко. Про спорт, поліцію та атмосферу в полку читайте у сьогоднішньому інтерв'ю

- Як ви опинилися в системі поліції?

- Я займаюся стрільбою, а вони між собою трохи пов’язані. Тож коли надійшла пропозиція вступити до лав поліції (до Броварського полку) я вирішила спробувати. Вони зацікавлені в спортсменах, а я майстер спорту. Моя мама підтримала моє рішення. А для рідних мій вибір не було несподіванкою. Ще з самого дитинства я в стрільбі, тож цілком логічно потім потрапити до поліції.

- Чи не розчарував вас ваш вибір?

- Мені подобається. Думаю, що скаржаться більше чоловіки, бо їм складніше тут працювати, і керівництво до них більш вимогливе. Дівчатам трохи легше – покліпала трохи, то деякі моменти пробачать. Але спочатку, коли я вступила, були інші правила. Тут до всіх ставляться однаково серйозно. Із 40-ка людей я була єдиною дівчиною. Тож окремо мене не виділяли. Я завжди робила все так само, як і всі.

- Чи існує поняття конкуренції між представниками жіночої та чоловічої статі в полку? Чи важко дівчині у поліції?

- Якщо брати за приклад мій полк, то поняття конкуренції взагалі не існує. У нас тут взаєморозуміння. Загалом, дівчат на багато менше, близько 15%. І вони тут за фахом переважно психологи та медики. З спортом пов’язана лише я.

- Що вам найбільше подобається в поліції?

- Тут мені подобаються люди. Зокрема, у моєму полку. Здається, ніби нас відбирали сюди один під одного. До кожного можна зателефонувати будь-коли та з будь-яким питанням. І вони підтримають тебе, зрозуміють та порадять.

У нас тут дуже хороша атмосфера. Тож навіть коли необхідно було поїхати в інше місто на зустріч з дітлахами – усі з радістю підтримали ініціативу. Загалом, мені подобаються наші спільні виїзди в поліції. Коли усі разом. Як у спорті.

- Яких цілей ви хотіли б досягнути у роботі?

- Я не маю на меті досягти найвищих посад. Коли я тільки вступила до полку, мені ще тоді говорили: «… а що тобі працювати в тій поліції! Попрацюєш рік — підеш в декрет, потім знову за такою ж схемою, а там вже і пенсія за кілька років!». Та я іншої думки. Усе вирішиться остаточно, коли вступлю до МВС.

- Яка відмінність полку спецпризначення від звичайного патрулю?

- Патруль слідкує за порядком у місті: затримує тих, хто порушує загальноприйняті норми й правила. А полк спецпризначення покликаний захищати. Наша робота стримувати агресивні натовпи, захищати не лише громадян, а й іноді навіть патрульну поліцію.

- Які, на вашу думку, є позитивні й негативні сторони реформи поліції?

- Є багато плюсів, та є й мінуси. Головний недолік реформи — недостатнє фінансування з боку держави. Нам обіцяли забезпечувати усім необхідним. В результаті патруль —  забезпечений, а полк — залишилимайже таким, яким він був. Я вважаю, що хлопці, які тут працюють і виконують свої службові обов’язки варті кращого забезпечення і умов загалом.

- А чи є якісь обмеження в особистому житті? Наприклад, виставила якесь фото, а тобі дорікнули тим, що ти працюєш в поліції.

- Можливо раніше це більш жорстко контролювалося, якщо ти в якомусь серйозному підрозділі. Я вважаю, що не варто просто афішувати свою діяльність. Якщо мене питають, чи я справді "їжджу в патрульці", то я просто не відповідаю конкретно.

- Які досягнення у спорті ви маєте? Чи не заважає в цьому плані поліція?

- Зараз я багаторазова чемпіонка України, майстер спорту зі стрільби. У минулому брала участь у змаганнях як індивідуально, так і в команді. Планую розвиватися в цьому далі. Я знаю спортсменок 63-го року. Вони вже заслужені майстри спорту і їздять на змагання за кордон. Поліція не заважає нашим спортивним змаганням і досягненням. Вони навпаки підтримують спортсменів.

- Якщо потрібно буде обрати між роботою в поліції та кар’єрою спортсменки, що ви оберете?

- Думаю, що оберу таки роботу в поліції. У спорті важливо постійно працювати над собою, адже результат залежить від найменших дрібниць, постійно змінюється. Є люди, яким це дано, є ті, кому для цього треба пахати, а є ті, хто тренуйся – не тренуйся, але ніякого результату немає. Техніку підібрати і бути стрілком, витягнути до майстра спорту, але далі нічого не буде. Багато хто так кидав. Через те, що результат не зростає, тебе не беруть в команду, не фінансують, і людина йде.

В поліції все більш надійно. Ніхто не заважає тобі піти, якщо ти не хочеш там бути. Але результат там навряд може впасти. В стрільбі це можливо, а займатися аби займатися не має сенсу.