"Київоблгаз" Фірташа: коли Зеленський поверне вкрадені в держави труби

Фото: Бізнес-Цензор

Питання націоналізації газових мереж щодня стає тільки актуальнішим, адже це не тільки імідж президента, а й необхідність знищення монополії у газовій сфері. Звісно, потрібно ламати систему кардинально, тому почали щільно працювати по олігарху Дмитру Фірташу. "Моя Київщина" розбиралася, які перспективи повернення "Київоблгазу" в державну власність

Про Фірташа

Король газових мереж України Дмитро Фірташ, який вимушено з 2014 року перебуває під домашнім арештом в Австрії, все рівно зберігає вплив на політичну та економічну ситуацію в Україні. Насамперед мова йде шантаж влади з подачею газу в зимовий період, що спостерігається регулярно. Наразі Фірташ володіє приблизно 70% регіональних газових мереж України, які йому вдалося скупити за період президентства Віктора Януковича.

Окрім того, співробітники облгазів частенько балотуються в депутати місцевих та обласних рад по всій Україні від різноманітних партій. Мета – завести якомога більше спостерігачів та зайти в політичні переговори на найвищому рівні, а в перспективі – на "дурня" отримати своїх депутатів у радах, хоча, попри обіцянки, компанія не надає виборчої підтримки для своїх співробітників.

Актуально: Дронов, Дронов і коханка: хто балотувався у депутати від "Київоблгазу" Фірташа

Після розвалу Союзу дрібний бізнесмен Фірташ розпочав свій бізнес із торгівлі газом. На сайті "WikiLeaks" були наведені слова олігарха, що він стартував за підтримки Семена Могилевича – відомого кримінального авторитета, який є одним із десяти найбільш розшукуваних злочинців ФБР: його звинувачують у махінаціях, що оцінюються у мільйони доларів США.

Могилевич згодом став партнером по газовому бізнесу Фірташа, адже його називали одним із акціонерів компанії "РосУкрЕнерго", заснованої у 2004 році. Імовірно, кримінальні зв’язки бандита дали можливість знайти підхід до кремлівської верхівки. У результаті російський державний газовий монополіст "Газпром" та Фірташ створили спільне підприємство для імпорту середньоазійського газу до України. Хоча роль Фірташа, як молодшого партнера, була мізерною – все трималося на криміналі…

Із 2004 року "РосУкрЕнерго" купувала дешевий природний газ у Туркменістані, а потім перепродавала його в Україні за значно вищими цінами. При цьому експерти запевняють, що російській стороні така участь була потрібна лише з однією метою – тіньове виведення прибутків. В Україні дана компанія працювала як "прокладка", викачуючи кошти із громадян та бізнесу: у 2005-2007 роках "РосУкрЕнерго" заробила близько 2 млрд доларів, половина з яких дісталася Фірташу.

Завдяки топовим чиновникам часів президентства Віктора Ющенка Фірташ отримав "зелене світло" на приватизацію облгазів. У 2009 році вперше заговорили про загрозу контролю над газовими трубами однією людиною, а тодішній міністр палива та енергетики Юрій Продан повідомляв, що держава планує повернути облгази в державну власність.

Фірташ на виборах президента України 2010 року підтримував "Партію регіонів" та Віктора Януковича, за що останній віддячив сповна – після перемоги "регіоналів" Фірташ розжився 24 газорозподільчими компаніями по всій Україні, але при цьому Антимонопольний комітет не "помічав" жодних порушень. Посприяв монополізації тодішній міністр енергетики Юрій Бойко – ще один прихильник режиму Путіна, який зараз серед лідерів проросійської партії "ОПЗЖ". Фактично Бойко керував і "Нафтогазом", адже компанію очолював його ставленик Євген Бакулін. У свою чергу державний регулятор управляв операторами ГРМ до того, як вони були приватизовані, тому проблем не виникало на жодному рівні.

Після режиму Януковича у Фірташа мала би зламатися бізнес-імперія, але в період інертного Порошенка ніхто навіть не зацікавився, яким чином де-факто російські структури отримали в управління облгази та газові мережі, а питання про націоналізацію "труби" навіть не стояло.

Як "Київоблгаз" став приватним?

Наприкінці листопада 2012 року Фонд держмайна України виставив на продаж через "Східно-Європейську фондову біржу" 8,24% акцій ПАТ "Київоблгаз" за 21,7 млн грн. Звісно, їх купила компанія "Газтек" олігарха Фірташа, що назвати інакше, як крадіжкою – не можна… За такою ж схемою були приватизовані й інші газові мережі України, що сприяло формуванню монополії Фірташа.

Експерти запевняють, що після передачі газових мереж у користування структурам Фірташа сталося непоправне – держава стала заручницею олігарха, адже втратила контроль над трубою. Окрім того, контролюючі органи не отримували достовірної інформації про об’єми використаного газу, тому держава була вимушена компенсувати субсидії "наосліп", а облгази часто спекулюють із "мертвими" душами…

Попри наявність понад 800 тис абонентів у столичному регіоні, "Київоблгаз" у 2017 році заявив про збитки в розмірі 310 млн грн. Нібито, це борги населення та бізнесу перед монополістом, у результаті чого облгаз не зумів розрахуватися з НАК "Нафтогазом". На жаль, даних за інші роки немає, але, скоріше всього, ситуація буде подібною.

У часи Януковича у володінні компанії Фірташа опиняються не тільки облгази – структури, які займаються збутом, але й власне газові мережі. У 2012 році уряд Азарова своєю постановою передав у безкоштовне користування майно державні труби, якими забезпечується постачання газу до споживачів. За даними слідства, через скандальне рішення держава втратила близько 930 млн грн.

Чим володіє держава?

Наразі НАК "Нафтогаз" контролює магістральні газотрубопроводи та володіє часткою акцій в 39 акціонерних товариствах з газопостачання та газифікації. Проте ці частки настільки мізерні, що не дають можливості впливати на політику компаній, управлінські рішення чи зміну керівників.

У 2017 році НАК "Нафтогаз" повернув у власність контрольний пакет акцій "Кіровоградгазу" (51%), а Інвестиційній компанії "Фінлекс-Інвест" належало 32,9%. Після перевірки діяльності облгазу було встановлено, що через субсидії на "мертвих" душ у період із 2009 по 2016 році списали понад 78 млн грн.

Напевно, аудит підконтрольних облгазів Фірташа показав би аналогічну картину, а загальні збитки становили би, імовірно, мільярди бюджетних гривень. Наразі частка держави в підприємстві "Кіровоградгазу", згідно з реєстром Фонду держмайна України, мізерна. Бенефіціарним власником значиться НГ ЧІНГ Ю – громадянин Китаю, який пов’язаний із компанією Фірташа "Фінлекс-Інвест".

Що далі?

Спочатку були введені персональні санкції проти газового олігарха Фірташа, проте на діяльності облгазів це не сильно позначилося. Але постало питання: Яким чином у власності Фірташа, а де-факто Росії, опинилися 70% регіональних газових мереж всієї України? Після виїзного засідання РНБО на Донеччині секретар Олексій Данілов повідомив, що влада перевірить діяльність облгазів Фірташа.

Маємо констатувати, що за останній час у дивний спосіб держава втратила 16 920 км газорозподільчих мереж, які перейшли у приватну власність. І ми зараз не бачимо підстав не займатися цим питанням, щоб з'ясувати, як це сталося.

Фактично заява Данілова стала попередженням для Фірташа і компанії, а реальні кроки від влади не забарилися: Запорізький титано-магнієвий комбінат повернули у власність держави, який із 2013 року належав газовому олігарху.

Відповідне рішення ухвалив Господарський суд Запорізької області. Він задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" Фірташа і ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат". Йшлось про розірвання договору про заснування цього товариства та повернення державі комбінату. Офіційна причина – не виконання зобов’язань по модернізації підприємства, які були обов’язковою умовою при проведенні приватизації. Судова тяганина могла тривати роками, але саме зараз Зеленському вигідно поставити крапку в цій справі.

Очікується, що влада може ввести тимчасові адміністрації на підприємствах енергетичного сектору, що підпорядковані олігархам. Нібито, це робиться для недопущення зловживань та монополізації енергоринку. Але вже потрібно визнати, що монополія існує, і потрібно робити жорсткі кроки для її подолання. Не випадково почали "трусити" саме Фірташа, адже він не просто монополіст, який контролює фактично весь газовий ринок, а представник країни-агресора, який на замовлення Кремля може організувати колапс.

Для того, щоб не отримати сюрприз на осінь та звільнитися від шантажу, Зеленському слід поспішити, адже співробітники облгазів Фірташа уже починають знищувати докази своїх злочинів. Потрібно якомога швидше ввести тимчасові адміністрації та отримати доступ до документів. Окрім того, необхідно встановити, наскільки законною була приватизація облгазів у часи Януковича. Зрозуміло, що стратегічні об’єкти, на кшталт нафто- чи газопроводів, просто не можуть перебувати у приватній власності, тому їх потрібно якнайшвидше націоналізувати та позбавити олігархів можливості впливати на політичну ситуацію та збагачуватися за рахунок простих людей…