Київщина пам'ятає: боєць 2-го батальйону спеціального призначення НГУ "Донбас" Сергій Шкарівський

"Він хотів піти героєм. Пішов. У Іловайську. За Україну, за друзів, за перемогу і за мирний Донбас, – написала 19 серпня 2014 року дружина бійця, Михайлина, на своїй сторінці у Facebook. – Дзвонити не треба. Писати теж. Достатньо помолитися за мир і кінець цього жахіття"

Він був неймовірним патріотом України, хоч і народився в Росії, в селі Щегловський Кемеровської області.

Закінчив Київський політехнічний інститут, здобувши на військовій кафедрі звання офіцера запасу. Працював інженером в одній із лабораторій Чорнобильської АЕС. Захоплювався авіаспортом – був членом клубу дельтапланеристів КПІ "Альтаїр", організував авіаспортивний клуб з молодих працівників ЧАЕС. Згодом переїхав до міста Ірпінь і здобув другу вищу освіту в одній із Київських бізнес-шкіл. Після цього обійняв посаду голови правління відкритого акціонерного товариства "Ірпінське АТП". А в 2005 році увійшов до складу Ради підприємців України при Кабінеті Міністрів України.

Коли розпочалася Революція Гідності, Сергій відстоював барикаду на вулиці Михайлівській. А пізніше без вагань став до лав військового резерву Національної гвардії України, очоливши взвод резервного батальйону спецпризначення "Донбас".

В останньому зі своїх інтерв'ю капітан із позивним "Шульц" зазначав: "Звичайно, тут (на Сході) наші. У нас тут купа родичів, друзів. Їх вигнали з хати. У такій ситуації сидіти вдома коло телика то дуже, то дуже важко. Не всидиш".

На питання журналіста про те, чи буває страшно, боєць відповів: "Я знаю спосіб, як перестати боятися. Починаєш думати про себе, про рідних – то страшно, а коли думаєш про хлопців, які загинули або поранені, то не страшно, а злісно більше".

19 серпня Сергій виконував службово-бойове завдання на блокпосту біля Іловайська. Ірпінець чотири місяці воював без броні. Але того дня побратими вмовили його одягнути бронежилет. Та, за іронією долі, це виявилося марним. Близько 16:00 почався наступ сепаратистів, які протягом 30 хвилин обстрілювали блокпост з гранатометів, після чого намагалися його захопити. Сергій, незважаючи на отримані під час бою осколкові поранення, продовжував бій і навіть допомагав евакуювати поранених. Та постріл снайпера в шию виявився смертельним…

Поховали Героя в Ірпені.

Указом Президента України № 754/2014 від 6 жовтня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", боєць нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

20 вересня 2014 року депутати Ірпінської міської ради ухвалили рішення про перейменування вулиці Федорова на вулицю Сім'ї Шкарівських.

1 липня 2015 року на честь Сергія його позивним – "Шульц" – названо один із танків танкової роти 46-го окремого батальйону спеціального призначення ЗСУ "Донбас-Україна".