Депутат Київської облради Валерій Ксьонзенко: Поведінка керівництва ради ні до чого не приведе

Про те, як працює нинішнє керівництво облради, неефективність нинішніх ОТГ, "Моя Київщина" поспілкувалася з депутатом Київської облради Валерієм Ксьонзенком.

- Ми з Вами востаннє зустрічалися до зміни керівництва обласної адміністрації, до президентських і парламентських виборів. Багато чого змінилося. Накопичилося багато питань, а саме - наскільки процес політичних змін в центрі позитивно впливає на  ситуацію на місцях? Як Ви сприймаєте результати зміни на всеукраїнському рівні з практичним застосуванням на території області?

- Ви правильно говорите, що відбулися колосальні зміни й п`ять років ми очікували на це. Після 2014 року ми чекали, що нарешті будуть зміни, і ми будемо жити по-іншому. Політики говорили нові слова та нові лозунги… Було озвучено багато обіцянок, але пройшло п’ять років і нічого фактично не змінилося, що покращило би життя.

Зрозуміло, що було пройдено багато, але попередня влада не виконала тих обіцянок та надій, які на неї покладали люди. Пішло перезавантаження, все оновилося. І знову багато очікувань та надій. Зараз ми всі поспішаємо і Верховна Рада працює в "турборежимі". Як ми "турборежим" оцінюємо? А по якості життя: чи змінюється воно на краще?

Наприклад, чи є зміни в медицині, в освіті, в економіці, я вже не кажу про тарифи, які є великою бідою для українців. А рівень зарплат, пенсій… Чи змінюється взагалі щось навіть у відносинах до людей в державних установах? Поки що ми в режимі очікування.

- Тобто, змін Ви поки не бачите?

- Усе в режимі очікування. Ось ніби й закони голосуються в "турборежимі", але поки що реальних змін не відбувається. Після перезавантаження влади ми не бачимо програм. Та дій також.

- Чи змінилася ситуація в обласній раді?

- Я просто депутат, але ви були на останній сесії та бачили, що в президії сидить голова обласної ради та його заступники і ще один – Роман Титикало, голова комунальної комісії. Він, Титикало, там не має сидіти тому, що тоді там мають бути всі голови комісій.

- Можливо, комісія дуже важлива?

Ось це питання виникає в усіх депутатів. Я не хочу обговорювати якісь підводні камінці, але я дивлюся з тієї сторони, правильно це чи ні. З якою метою це робиться, ми вже не говоримо. Достатньо було би того, що там би сиділи тільки заступники, які би допомагали головуючому проводити сесію, але він посадив не тільки їх. Це може говорити про його недовіру до них, про те, що вони не можуть надати йому допомогу в проведені сесії або про щось інше. На мою думку, це неправильно.

Якщо ти робиш один неправильний вчинок, він тягне за собою ще один. Так йде цілий ланцюг таких вчинків. Є такий закон у суспільстві  - одна неправильна дія породжує іншу таку дію. Що у нас відбувається в обласній раді? – Беззаконня. Як у нас проводяться сесії? Три останні сесії були проведені з порушенням регламенту. Абсолютно не витримується норма закону - 20 днів оприлюднення всіх документів, які мають висіти на сайті. За все це відповідає голова, основна функція якого організувати роботу комісії.

- Тобто, немає дискусій в облраді? Немає часу для цього?

- Звісно, але питання в тому, що неможливо перевірити правильність тих документів, чи відповідають вони закону. Тут справа далеко не в дискусії. Може, ми навіть і будемо знати, що таке питання буде виноситися на обговорення, але коли воно виноситься, потрібно розуміти, що повний пакет документів має відповідати законодавству. А головне, що це все має бути прозорим для населення, щоб люди бачили ці документи.

- Але під час сесії депутати публічно не висловлюють обурення. Чому депутатський корпус мовчить?

- Всі роблять поблажку, тому що до цього три з половиною роки в тяжкому стані знаходився депутатський корпус. Всі сесії були позачергові, чергових сесій не було. Панував режим "підвішеності". І це "привчило" депутатів не скаржитися. Але ви самі розумієте, що довго воно не може тривати, бо тривало воно так більше ніж три роки - і голову зняли. Якщо зараз буде період ось такої поведінки, то ні до чого доброго це не приведе. В першу чергу, все має відповідати закону, все має робитися по закону, тоді не буде хаосу.

- У чому тоді проявляється негативний вплив такої роботи Київської обласної ради? Де програє область?

- Перший мінус для області є те, що вона не знає та не інформується, що виноситься на сесію і не може брати участь в дискусії та не може сказати своє "за" чи "проти". Наприклад, прийшов новий голова обласної ради. І що йому захотілося? Купити новий автомобіль. Навіщо йому новий автомобіль? Це має знати громада Київщини. Він має пояснити людям, навіщо йому автомобіль. Цього він мені не міг пояснити. Все має бути прозоро. Хочеш купити автомобіль, поясни людям, навіщо він тобі.

- Як зараз відбувається співпраця з обласною адміністрацією?

- Адміністрація та обласна рада мають працювати на благо людей, а не конкурувати одна з одною. Це абсолютно неправильно. Має бути конструктивна позиція від обласної ради та адміністрації. Як вони зараз працюють? Це питання потрібно не мені задавати. Це потрібно запитувати у Стариченка. Він має сказати.

- Є інформація про те, що він тісно співпрацює з штабом команди партії президента, де високу активність проявляють попередні керівники області часів "Партії регіонів". Тоді виникає питання, чи він працює самостійно, чи знаходиться в певний залежності від них?

- Я не можу говорити про чутки. Зрозуміло, що вони ходять, але, як депутат, я не хочу їх озвучувати. У нас все відбувається офіційно, глибоко питання не чіпаються. Для голови уже зрозуміло, які позиції фракціями по кожному питанню. Дискусії немає в обласній раді. Але проблема не в дискусії, а в тому, щоб всі рішення йшли на користь області, при цьому, всі вони мають бути законні.

- Новий прем’єр міністр нещодавно припинив всі фінансування по Україні. Як це відображається в Київській області? У області йде фінансування програм?

- Тут потрібно розділяти, що прем’єр-міністр не може зупинити їх, бо всі програми, які в нас є, фінансуються з обласного бюджету. Вони йдуть далі, проте зрозуміло, що, можливо, не все виконується. На перше січня матимемо невиконання програм. З моєї точки зору, це погано тому, що платники податків платять, і вони мають отримати сервіс послуг. Це - школи, лікарні, дороги тощо. Якщо прийнята програма, а гроші не використані, люди не отримують ту послугу, яка їм була потрібна. Наприклад, програма по АТОшниках виконана лише на 60 відсотків.

- Але ж не було такого великого вилучення коштів  як зараз?

- Так, це скинуло багато показників по реверсній дотації і по базовій дотації, зачепило й інші показники. Зрозуміло, що на сьогоднішній день у нас Київська область не депресивна, вона навіть виступає донором економіки. На реверсні дотації забирається близько мільярда, а на базові дотації - близько 130 мільйонів. Якщо порівнювати з цифрами минулого року, то реверсна становила близько 600 мільйонів, Так, вона збільшилася, але є питання, чому за рік так зросла ця цифра? У нас зарплатні підвищилися чи нові підприємства відкрилися? Не знаю, я не можу коментувати це питання. Потрібно сідати і звіряти цифри з Мінфіном та шукати відповідь. Але можу сказати наступне: перевірок немає, бо слабкий керівник у Міністерстві фінансів області. Він має все розуміти, знати економіку, відчувати цифри. Щоб робити перевірку, потрібно  підключати до цього податкову службу, дивися, які підприємства відкрилися, а які закрилися. Це питання потрібно розуміти та професійно до нього підходити.

- З чим зараз стикається місцеве самоврядування? Ми можете проілюструвати проблематику на прикладі Борисполя?

- Ми всі чітко розуміємо, що є закон про децентралізацію, що був деякий час для добровільних об’єднань. Бачили, що якось децентралізація йшла, але йшла складно. Справа в тому, що є спокуса створити щось під себе. Я скажу, що ОТГ, які були створені в Київській області, складно назвати комфортними для життя людей. Так, ми робили аналіз ОТГ і вийшло, що у всіх громадах є незабезпеченість зарплат, зокрема, в освіті та медицині. Мільйонів гривень не вистачає.  Дивимося, все ніби виконується, але коштів не вистачає на зарплати. Може, зарплати високі, але ж ні  - вони в ОТГ нижчі середніх.

- А тоді в чому проблема?

- У тому, що вони неправильно створені, вони - неспроможні.

- І скільки таких?

- Фактично всі, що зараз створенні. Після 31 грудня ми будемо об’єднуватися вже недобровільно.

Чи може три села бути самодостатніми? Беремо Горянську ОТГ, можливо, я не правий, але це моя думка. Податки йдуть від аеропорту "Бориспіль" . Так, це велике підприємство стабільне, аеропорт буде завжди. Це добре, що є такі платники податків. Але варто зазначати, що не всі кошти залишаються у громаді, бо якщо грошей більше за певну межу, вони просто забираються.

Є норма, скільки коштів має припадати на кожну людину. А скільки людей може проживати в трьох селах? Звісно, не дуже багато. Сьогодні там йде тяганина за 200 мільйонів гривень на рік, які заберуть в центральний бюджет. Навіщо створювати такі громади, які будуть мати велике реверсні дотації, коли будуть відбуватися такі вилучення.

На мою думку, треба створювати ОТГ, де більшість коштів залишалася б на місці. Приміром, у Борисполі має утворитися одна ОТГ, де місто буде разом із районом. Це була би дуже сильна громада з великими перспективами розвитку. Чого бояться активісти, які там виступають? Вони бояться, що Бориспіль буде розвиватися, а якесь село не буде розвиватися. Це не так.

- Є якісь індикатори та сигнали, що нова влада розуміє ці проблеми?

- Немає. Все поки йде по старій схемі. І добре, що в Київській області створено не так багато таких ОТГ, менше потрібно буде виправляти помилок. Я не знаю, чи управління фінансів аналізує та доповідає губернатору, чи ні. Я думаю, що вони не роблять цього. І зрозуміло. Якщо ніхто йому цього не говорить, то що він може зробити? Бо для цього потрібно знати інформацію.

Приміром, по Тетіївській ОТГ - недовиконання 18 тис грн по дохідній частині за місяць, а в районі перевиконання на 18 тис грн. Це говорить про те, що вони мають бути одним цілим, тільки тоді вони будуть розвиватися.

Проте, варто відзначити, що міста та райони, які знаходяться близько до столиці, мають формуватися за іншим принципом, бо в них інший розвиток. Наприклад, Києво-Святошинський район та конкретно місто Вишневе, якому потрібно давати перспективу розвитку. Воно "задихається" від того, що є містом не обласного значення, а районного. Це обмежує його розвиток.

- Нещодавно відбулися кадрові перестановки силових структур: новий начальник поліції, новий керівник СБУ по Києву та Київській області. Які ваші очікування від нових керівників? Де недопрацьовували попередники та що потрібно силовикам сьогодні?

- У першу чергу, має бути законність. Ми бачимо, що вседозволеність деяким групам, які захищаються чиїсь інтереси, створюють хаос, беззаконня. Мені хочеться, щоб правоохоронні органи слідували закону. Ми бачимо, що у нас твориться з лісами. Ця проблема загострилася протягом останніх п’яти років і як видно – результатів нема. Все одно йде незаконна вирубка лісів у Київської області. Ми бачимо, що твориться у нас з піском, це глобальна проблема, яку ніхто не може здолати.

Треба, щоб Київська область заходила у правове русло та все робилося по закону. І треба, щоб нічого не було політизовано в цих питаннях: наприклад, ти в опозиції - значить, тебе треба притиснути, як це було раніше. Не хочеться, щоб правоохоронці робили таке. Хочеться, щоб правоохоронці виконували свою функцію, і щоб люди відчували, що вони захищені.

- Як Ви бачите сьогодні, чи є великий позитив у тому, що оновився весь депутатський корпус від Київщини у Верховній Раді, та чи є якісь сигнали, що нові депутати будуть працювати  якось ефективніше?

- Ми знаємо під якою ейфорією пройшли вибори до Верховної Ради і ми знаємо, що всі, хто туди йшов від партії "Слуга народу", вже мали на округах преференцію: люди в більшості випадків віддали свою довіру не цим депутатам, а особисто президенту. Бо якщо за їх спиною стоїть президент.

У парламент зайшло багато людей від Київської області, які в суспільстві не відповідають критеріям, на мою думку, яким має бути депутат, яка в нього має бути освіта, в чому він має розбиратися.

Зараз ми бачимо, що зайшли депутати, які не розуміють глибоких проблем Київської області. Вони не розуміють, які є проблеми в Київській області в медицині. Вони не розуміють реформу, яка наразі відбувається. Якби вони розуміли, вони би писали інші речі, а не те, що є. Почали би казати: давайте зупинимо цю медичну реформу. Бо є первинна та вторинна медицина. Первинна медицина - це сімейний лікар і він може набрати пацієнтів до двох тисяч. А вторинна медицина - це колити потрапляєш через сімейного лікаря до інших спеціалістів або через швидку допомогу.

Уявіть: я приїжджаю в село у Бориспільському районі. Там один лікар, а живе 3,5 тисячі населення. Він може прийняти 2 тисячі населення, а куди йде 1,5 тисячі? Значить, вони мають знайти лікаря в Борисполі, а він живе за 20 км. Ще одне питання: лікар набрав 2 тисячі пацієнтів і починають виникати черги. Особливо, якщо це епідемії.

Якщо медична реформа далі триватиме, вона буде лише погіршувати життя людей. Нам потрібно не німецьку чи англійську медичну реформу, а нашу, яка буде для людей. В Німеччині ж немає сіл, де проживає 3 тисячі людей, а є маленькі міста. Може, для них то - реформа, але для України вона не підходить. Бо що мають робити наші люди?... Або дайте їм ще одного лікаря та дайте йому гідну зарплату.

- У нас за планом чергові місцеві вибори в наступному році. Як ви ставитесь до ідеї команди Зеленського, яка хоче терміново провести вибори навесні? Які наслідки можуть бути від таких рішень?

- У мене базова юридична освіта і мої викладачі чітко вбили в голову, що для того, щоб суспільство функціонувало, воно має бути врегульованими. Все має робитися в законний спосіб. Якщо вибори мають бути восени, то вони мають тоді бути. Дострокові вибори говорять про те, що у влади є побоювання, що, можливо, до того часу "Слуга народу" не виправдає всі надії і втратить рейтинг. Тому вони, на мою думку, не будуть мати того ефекту, який вони мали на виборах до Верховної Ради. Але якщо вибори відбудуться раніше, то це може привести в органи місцевої влади, знову ж таки, непрофесійних людей, які не знатимуть, що їм потрібно робити. Бо вони одразу мають щось робити, а не вчитися.

Розмовляв Ігор Олексієнко, "Моя Київщина"