За лаштунками влади: політичний портрет голови Тетіївської громади Богдана Балагури
У 26 років Богдан Балагура став мером Тетієва, а до цього встиг попрацювати в сімейному агробізнесі, очолити партійну організацію та побути депутатом міської ради. Сьогодні Балагура позиціонує себе як молодий реформатор, який розвиває громаду, цифровізує послуги та підтримує військо. Водночас його політична кар’єра нерозривно пов’язана з ресурсами та впливом родини. Останніми роками статки самого міського голови та діяльність його родини неодноразово ставали предметом уваги журналістів
Біографія, освіта
Богдан Олегович Балагура – очільник Тетіївської міської територіальної громади.
Народився 1 вересня 1994 року в селі Денихівка Тетіївського району Київської області. Освіту здобув у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, де 2016 року отримав ступінь магістра за спеціальністю «Агрономія», а вже наступного року завершив навчання за програмою «Педагогіка вищої школи». 2024 року також пройшов підвищення кваліфікації в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за програмою, присвяченою лідерству, командуванню та антикризовому управлінню на деокупованих територіях. Також кілька років навчався у Китаї.
Професійну діяльність розпочав в аграрній сфері. У 2016–2018 роках працював керівником комерційного відділу компанії «Агро-Дібрівка», а з 2018 року очолив приватне сільськогосподарське підприємство «Денихівка», яке входить до родинного аграрного бізнесу Балагур. Саме діяльність у сфері сільського господарства стала основою його майбутньої політичної кар’єри.
Політична кар’єра
2015 року на той момент 21-річний Богдан Балагура очолив партійну організацію «Селянська партія України» та став головою громадського руху «Кріпак». Того ж року заснував благодійний фонд «Ініціативна молодь Тетіївщини», який очолював до 2018 року.
Депутатом Тетіївської міської ради VII скликання пропрацював два роки (2015-2017 рр.). Після цього зосередився на навчанні та роботі в аграрному бізнесі. 2018 року він очолив велике приватне сільськогосподарське підприємство «Денихівка».
Після трирічної паузи Балагура заявив про свої амбіції стати міським головою Тетіївської громади. На місцевих виборах 2020 року він балотувався як самовисуванець, водночас залишаючись членом «Селянської партії України». У віці 26 років він здобув перемогу на виборах міського голови Тетіївської міської територіальної громади, до складу якої входять місто Тетіїв та 32 навколишні населені пункти, і 1 грудня 2020 року офіційно вступив на посаду.
Політична програма
Передвиборча програма Богдана Балагури будувалася навколо образу молодого технократа та управлінця, який прагне модернізувати Тетіївську громаду. Серед пріоритетів він визначав цифровізацію муніципальних послуг, створення відкритого електронного бюджету, модернізацію комунальної інфраструктури та підвищення ефективності роботи комунальних підприємств. Окрему увагу приділяв реконструкції системи водопостачання, ремонту доріг між населеними пунктами громади та залученню інвестицій у розвиток аграрного потенціалу регіону.
Після початку повномасштабного вторгнення росії до переліку пріоритетів додалася підтримка сектору безпеки й оборони. Міська влада під керівництвом Балагури декларувала фінансування закупівлі обладнання та безпілотників для потреб Збройних Сил України, хоча окремі закупівлі згодом стали предметом журналістських розслідувань щодо їхньої прозорості.
Коло інтересів
2026 року низка медіа опублікувала матеріали, присвячені розкішному способу життя Богдана Балагури. У публікаціях згадували дорогі автомобілі, відпочинок на морських яхтах, закордонні курорти та участь у приватних VIP-заходах під час воєнного стану.
Бізнес, майно та декларації
До обрання міським головою Богдан Балагура безпосередньо працював у сімейному аграрному бізнесі та очолював ПСП «Денихівка». Після переходу в місцеве самоврядування він формально вийшов із керівництва підприємствами, однак економічні зв’язки з аграрним бізнесом родини збереглися. Зокрема, за 2025 рік Балагура задекларував понад 540 тис. грн доходу від оренди власного майна чотирьом аграрним компаніям, серед яких «Агро-Дібрівка», «Денихівка» та СТОВ «Високе».
Згідно з декларацією за 2025 рік, Богдан Балагура є співвласником 25 % житлового будинку площею 201,4 кв. м у селі Денихівка, а також володіє двома квартирами – у Києві площею 30,15 кв. м та у Денихівці площею 97 кв. м. Крім того, Балагура вказав 21 земельну ділянку у власності загальною площею приблизно 57,5 га.
За підсумками 2025 року заробітна плата міського голови склала 316 325 грн. Водночас декларація містить значні грошові активи: 48 000 доларів та 140 000 євро готівкою, а також кошти на банківських рахунках – 297 391 грн і 59 030 грн, ще 6 300 грн розміщено на окремому рахунку в ПриватБанку. Крім того, Балагура задекларував дві торговельні марки та криптовалютний актив вартістю 16 424 грн.
Родина
Родина Богдана Балагури відіграє ключову роль у формуванні його політичного та економічного впливу в Тетіївській громаді. Більшість земельних активів, аграрного бізнесу та майна пов’язані саме з членами сім’ї.
Батько Тетіївського мера – Олег Балагура – має понад 20 років досвіду в політиці Київської області. Його інтеграція в державні структури закріпилася у V та VI скликаннях Верховної Ради України, де він офіційно працював помічником-консультантом народного депутата від «Партії регіонів» Василя Демчишина. На регіональному рівні Олег Балагура тривалий час (із 2004 по 2016 рік) очолював Тетіївську районну організацію «Селянської партії України», від якої також ставав депутатом райради. Після невдалої спроби пройти до парламенту у 2014 році від аграрного об’єднання «ЗАСТУП»(де він здобув 9,07% голосів), політик перейшов на регіональний рівень.
Він неодноразово обирався депутатом Київської обласної ради, а 2015 року пройшов до неї від Блоку Петра Порошенка «Солідарність», 2020 року – від «Європейської солідарності». Нині він є секретарем постійної комісії облради з питань регламенту, законності та запобігання корупції.
Мати – Галина Балагура – є одноосібною власницею та керівницею великих сільськогосподарських підприємств, зокрема ПСП «Денихівка» (чистий річний прибуток якого перевищує 18 млн грн) та ТОВ «Агро-Дібрівка». Окрім комерційної та житлової нерухомості, серед якої елітне нежитлове приміщення у Києві площею 93,9 кв. м, Галина Балагура одноособово та через свої компанії контролює масштабний земельний банк, що налічує сотні гектарів аграрних угідь на території Тетіївщини. Саме легальні багатомільйонні доходи від цього сімейного бізнесу дозволяють їй виступати головним донором майна для сина-мера: лише протягом 2023–2024 років вона офіційно подарувала Богдану Балагурі 19 земельних ділянок сумарною вартістю понад 2,1 мільйона гривень.
Схеми, зв’язки та скандали
Однією з найгучніших історій, пов’язаних із родиною Балагур, стали журналістські розслідування ГО «Стоп Корупції» про діяльність державного дослідного господарства «Шевченківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України. Підприємство очолює батько мера Тетієва Олег Балагура, який керує ним із 1997 року.
У розпорядженні господарства перебувають тисячі гектарів державної землі. За даними «Стоп Корупції», йдеться приблизно про 3,5–4 тисячі гектарів, які мають використовуватися для наукової діяльності, зокрема селекції. Водночас, за інформацією медіа, безпосередньо під наукові дослідження використовувалася лише незначна частина цих земель – близько 20 гектарів.
Решта угідь, за версією розслідувачів, могла використовуватися приватними аграрними структурами, пов’язаними з родиною Балагур. Серед них журналісти називають ПСП «Денихівка», СТОВ «Високе» та ТОВ «Агро-Дібрівка», бенефіціаркою якого є Галина Балагура – мати міського голови. За підрахунками авторів розслідування, потенційний дохід від використання державних земель міг сягати до 4 млн доларів на рік.
Окремо журналісти звернули увагу на податковий статус державного господарства. За їхніми даними, «Шевченківське» має пільги зі сплати земельного податку та орендної плати за землю. На думку авторів розслідування, такі пільги могли створювати додаткові переваги для приватних аграрних компаній у разі використання ними державних угідь.
У 2025 році Державне бюро розслідувань проводило обшуки у межах кримінальних проваджень щодо можливої розтрати державного майна керівництвом НААН та підпорядкованих підприємств.
Окремо увагу журналістів привернули результати державного фінансового аудиту діяльності підприємства. За даними, наведеними у розслідуванні, аудитори виявили порушення, неефективні управлінські рішення та ризикові операції на загальну суму 93,8 млн грн. При цьому фінансові порушення, які, за даними аудиту, призвели до втрат, оцінювалися більш ніж у 3 млн грн.
Родинний бізнес і можливий конфлікт інтересів
Ще один епізод – щодо можливого конфлікту інтересів. За даними журналістського розслідування, дружина Олега Балагури свого часу працювала начальницею відділу кадрів у ДП ДГ «Шевченківське», паралельно будучи пов’язаною з низкою приватних аграрних підприємств родини – зокрема ПСП «Денихівка», ТОВ «Агро-Дібрівка» та СТОВ «Високе».
Водночас у відповіді на журналістський запит представники «Шевченківського» заявили, що Галина Балагура не працює на підприємстві з 2017 року. Під час візиту знімальної групи працівники господарства повідомляли журналістам, що вона перебуває на лікарняному, а питання щодо її працевлаштування радили адресувати керівнику підприємства.
Закупівлі для ЗСУ та зустріч із журналістами
Окремий конфлікт виник уже безпосередньо щодо роботи самого Богдана Балагури на посаді міського голови. Навесні 2026 року знімальна група ГО «Стоп Корупції» приїхала до мерії, щоб отримати пояснення щодо оборонних закупівель, зокрема придбання безпілотників для ЗСУ, а також поставити Богдану Балагурі запитання про його майновий стан і земельні активи родини.
Йшлося, зокрема, про закупівлі безпілотників на понад 600 тис. грн. Журналісти хотіли з’ясувати ефективність використання бюджетних коштів.
За версією «Стоп Корупції», Балагура понад дві години не виходив до знімальної групи, а працівники виконкому пояснювали його відсутність тривалою нарадою. Згодом журналісти зафіксували, як міський голова залишив будівлю через евакуаційний вихід, не поспілкувавшись із ними.
Знімальна група розцінила цей епізод як уникнення публічних пояснень. Водночас прихильники Балагури в локальних пабліках називали приїзд журналістів спробою дискредитації міського голови та наголошували на допомозі Тетіївської громади військовим.
