Мер міста Українка Олександр Туренко: Ми будуємо нове, те, чого ніколи не було

Олександр Туренко

«Моя Київщина» поспілкувалася з мером міста Українка Олександром Туренком, який раніше працював очільником Броварської та Обухівської РДА, на злободенні питання життя громади.

- Пане Олександре, минуло понад 8 місяців як Вас обрали головою Української територіальної громади. Насамперед, що змінилося у місті Українка за цей час?  

- Змінилося все.  Немає просто міста, тепер є громада. В самій громаді змін багато, адже нам передали майже всі функції держадміністрацій на місця, відповідно ми створили всі управління, відділи, сектори. Ще йде ціла низка змін в законодавстві, де передають контроль з екології, земельних питань, архітектури,  відповідно будуть створені інспекції з розширеними можливостями впливу на ті чи інші речі.

З чимось ми впорались швидко і оперативно, з чимось повільніше, аніж можна було і хотілося. Але ми будуємо нове, те, чого не було ніколи. Відверто, в деяких речах мені легше, а в деяких складніше. Легше, адже я працював головою районних державних адміністрацій, і для мене робота не нова, я її знаю. Зараз набагато простіше працювати, якраз тим, хто раніше працював в системі державної служби. Натомість складніше в роботі місцевого самоврядування, тому що вона абсолютно інша. Раніше була окремо районна рада, окремо виконавча адміністрація, а тут все поєднано і є певні складності. Я звик до певного темпу роботи і, як на мою думку, сьогодні командно працюємо повільно, могли би набагато швидше і динаміка розвитку громади могла б бути набагато кращою.

- Чи означає це, що немає злагодженості серед депутатського корпусу?

- Звичайно, є нюанси, є певні непорозуміння в депутатському корпусі. Зрозуміло, що вони притруться,  але на це витрачаються час і сили, які мали б витрачатись на громаду та її розвиток.  Іноді складно донести думку, можливо, я не до кінця її зрозуміло висловлюю, можливо, не можуть або не хочуть розуміти. Мені важко збагнути, чому так відбувається.

Наразі є дуже багато ідей в розвитку  громади. Першим завданням я для себе ставлю наповнення бюджету, і тут якраз виникають певні питання. Приміром, у когось недостатньо інформації по формуванню і вони не розуміють, що ти робиш, тому завжди намагаюся пояснювати свої дії. У когось на голові корона, хтось просто не розуміє, хтось розуміє.

Постійне балансування переважно між приватними інтересами та інтересами громади, саме по собі складне. І тут криється  дуже велика проблема, яка, на мою особисту думку, почалася з недосконалої системи виборів, враховуючи складнощі всередині депутатського корпусу, і зараз є по всій країні.

Та, попередня система, яку проголосили, на партійній основі і відкритих списках, себе не виправдала. І на місцевому рівні, в першому  варіанті для населених пунктів з чисельністю жителів  до 50000 треба було залишити мажоритарну систему, бо в таких невеличких пунктах і містах, в яких проживають старожили, вона була б більше ефективна. Коли обирається поважна людина «з двора», яка викликає до себе повагу, це говорить про те, що вона виважена, досвідчена. Коли ж людина заходить за списками, не має досвіду спілкування на рівні депутата, а вчора була активістом, ламала забори, обмальовувала стіни тощо, то тут питання, а що вона ще вміє робити?

Є декілька вкрай потужних турецьких та китайських інвесторів, які  шукають ділянки під високотехнологічні виробництва. Тож, для створення робочих місць потрібна політична воля, і це стосується не тільки Українки, а й безлічі державних підприємств, за які держава сплачує в місцеві громади просто податок за землю. Відповідно, це лягає на собівартість продукції, яку виробляє дане підприємство, яке в результаті стає не конкурентоздатним перед приватними фірмами. Якби була політична воля і хтось дав команду зробити інвентаризацію території для повернення в громаду вільних земельних ділянок…  Ніхто цим не займався останні 20 років, крім того, що лише роздавали під дачі, під сади, під забудови.

- Логічно було б запитати, яка у громаді наразі ситуація з інвентаризацією земель?

- Ми виходимо в сесійну залу з пропозицією виділити кошти на інвентаризацію та на містобудівну документацію. Немає порозуміння, бо люди в деяких випадках не розуміють і не бачать кінцевої цілі. Можливо, треба проводити тренінги для депутатського корпусу, підвищувати рівень знань.

- А ті, які не розуміються, це переважно новачки, які прийшли в систему місцевого самоврядування?

- Не тільки новачки. Сама система змінилася. Є люди, які декілька каденцій були депутатами, але вони  не зорієнтувалися у змінах. Раніше це були представницькі функції і комуналка. Не було ні шкіл, не було ні медицини, ні соцзахисту, ні опіки за дітьми. Ці служби були в районах, а зараз це передали в громади і люди  просто не розуміють функціоналу. Для цього потрібен час, але його небагато. Коли ви знаєте, як має бути, хочеться, щоб воно так стало завтра і тому, коли хтось не встигає, доводиться підтягувати.
- Не так давно в Українці презентували грантовий проект по термомодернізації об’єктів за європейськими стандартами, який передбачає, зокрема, комплексну модернізацію спорткомплексу та палацу культури "Енергетик". Як діє ця програма та у що вона стала громаді?

- Можливо, для вас це буде несподіванкою, але я не найкращий прихильник таких проєктів. Я запитав представників грантодавців, чи хтось прорахував економічний ефект і коли повертається собівартість  цього проєкту для громади. І тут всі забуксували, бо ніхто цього не робив. Одна справа – поточний ремонт будівлі, а термомодернізація – це інше. Є гранти, які на 100 відсотків покриває  держава, а тут  діє програма 75 на 25 відсотків.

Попри це, сьогодні вона виходить нам вже 40 на 60 відсотків, хоча домовленість була інша. І в цьому найбільша проблема: ми маємо розрахувати ці додаткові кошти у себе в бюджеті, тобто звідкись знімати, кудись передавати. Як ви знаєте, в місті Українка найнижча ціна на опалення в країні завдяки Трипільській ТЕЦ.

Наше опалення – це «обрати» від процесу видобутку електрики. На ТЕЦ стоять парові турбіни, котли, в яких нагрівається пара до температури 540-545 градусів, яка під високим тиском подається на турбіну, кільце і на догрів. В результаті частка його скидається в Дніпро з «Гарячки» – місця скиду гарячої води температурою до 35-37 градусів, тобто втрачається тепло. Відповідно вартість гігакалорії 700-720 гривень вже з транспортуванням. Ми прорахували, що економічний ефект від термомодернізації наступає через 30 років, у зв’язку з чим у мене питання: а чи було економічно доцільно робити таку модернізацію, чи ні?

- Але ж проект в дії і йде до завершення, тож назад вороття немає?...

- Вороття немає. Я радію тільки тому, що спільними зусиллями робляться фасади, більш красивими стають будівлі. Це підштовхнуло до того, що, всередині також будуть робитися ремонти, оновляться меблі тощо. Треба розуміти, що термомодернізація із заміною вікон – це одне. В такому випадку ефект настає за 5-6 років. А коли економічний  ефект настає за 30 років, то це забагато, бо за такий період сама будівля подекуди зноситься і її потрібно ремонтувати, відповідно, ефекту буде нуль.

- Яка наразі у вас ситуація зі школами? А в районі є такі школи, які закривається?

- Жахлива ситуація у нас зі школами. Область виділила певні кошти на компенсаційні міри по добудові початкової школи в школі №1 в Українці. Поставили в графік на грудень місяць, тобто, мені з грудня треба було починати навчальний рік?

Почали будувати у 2016 році, а планують закінчити у 2021 році. За 5 років бомбосховище можна  було б побудувати метрів на 100, а не лише школу.

- На якому етапі  плани по створенні в місті спорткомплексу і басейну?

- Єдиний варіант створення басейну  в Українці – при школі. Коли ви будуєте окремий басейн, то можете розраховувати лише на свої сили, адже є проблеми важливіші, як то садочок та інше. Наразі відносно цього прийняте рішення, робляться обміри і геодезія, будемо робити ескізний проект,  після чого презентуємо його місту на обговорення. В школі №2 плануємо прибудувати поряд зі спортзалом басейн на 5 доріжок довжиною 25 метрів. Під цей проєкт можна буде просити кошти у Міністерстві і в Департаменті  освіти області під державну програму.

- Чи вирішено наразі питання автобусного сполучення між населеними пунктами?
- Це питання скрізь: і графіки сполучення, які не влаштовують людей, і недостатня компенсація по безоплатному проїзду,  і старий автопарк, який забезпечує цю послугу. Ми не можемо впливати на ці процеси, бо всі  маршрути затверджені в області. Враховуючи, що утворені нові громади, ми почнемо створювати маршрути внутрішньогромадські. Для цього потрібно об’явити конкурс, розробити тендерну документацію, завести перевізника, в тендерних умовах викласти вимоги до техніки, до умов обслуговування, аби надати якісну послугу.

- Чи стартував вже проєкт «Поліцейський офіцер громади в Українській ТГ?

- Депутатський корпус проголосував трансфер за придбання автомобіля. Є три офіцери, але хотілося, щоб їх було як мінімум 6. Я радий тому, що в нас є домовленість з МВС про передачу нам в оренду будівлі Нацполіції в місті за символічну 1 гривню. Будівля непогана, триповерхова, там хіба що треба зробити ремонт і ми частково розмістимо свої служби. Це наразі проблема не лише наша, а й всієї країни, бо поділивши район, наприклад, на три громади, тепер треба утворити всі служби по новому.  Але, при цьому ніхто не передбачив ні фінансів на матеріально технічну базу, ні будівель, банально не вистачає кабінетів, комп’ютерів. Це вкрай великі проблеми, які вирішуватимуть громади, а ті, які бідніші, будуть робити це роками, при цьому не надаючи якісних послуг населенню.

- Що змінилося в медичному обслуговуванні населення, адже як відомо у вас працює тільки первинна ланка?

- Для нас нічого не змінилося. У нас медицини немає. Район передав райлікарню місту Обухів, яке до кінця недофінансовує медицину. Так, у нас є частина відділень в Обухівській районній лікарні, якою переймається Обухівська ОТГ. Але ті послуги, які вчора місто отримувало в цій лікарні, сьогодні вже не доступні.

Первинна  ланка у нас є, сімейні лікарі працюють, а ось вторинна ланка нам не підпорядкована. Але, треба сказати, що у нас є класний рентген-кабінет, набагато кращий по обладнанню, ніж в Обухові, модернізацією якого я займався особисто. Там стоїть цифровий рентген, а також флюорограф і мамограф. Фахівців звідти забрали в Обухова, решта звільнилися. Як результат обладнання стоїть, кабінет не працює, а люди з Українки катаються на Обухів.

Я чотири роки переймався  темою медицини, будучи головою РДА. Жебрацькі зарплати у лікарів змушують їх бунтувати по всій країні, адже їм не доплачують. Вторинну ланку просто винищують.

- Чи стала після виборів місцева влада відкритішою для населення?

- Вона стала відкритішою, скоріш за все, тому, що люди пішли в соціальні мережі. Мій кабінет завжди відкритий, адже я приймаю кожного дня, коли приходять люди, коли є вільний час. Це не є проблемою. Зокрема, ми організували виїзні приймальні по населених пунктах в громаді. Цим займаюся і я, і профільні заступники. У нас абсолютно все прозоро, - конкурси,  програма «Турбота», яка завше була закрита і в якійсь кімнаті розподілялися  матеріальні блага  і допомога. Зараз  депутатський  корпус визначає на округах, кому потрібна допомога. Депутата на окрузі бачать люди і дуже прозора система  розподілу цих коштів та матеріальної допомоги. Тобто депутат спілкується, а ми фінансуємо.

- Наскільки сильно допомагають старости на місцях? Не розчарували?

- Ні, старости вам будуть давати допомогу настільки, наскільки ви дасте їм повноважень. Допоможіть, дайте гідну зарплату і повноваження, і вони облегшать вам роботу в результаті.

- Які Ваші плани та задуми на найближчий час?

- Є дуже багато планів по створенню парків та скверів на території міста. Наразі ми взяли проєктну групу, яка підготує візуалізацію по створенню парку на території міської набережної. Це буде спільний проєкт: парк і модернізація площі Красноштана перед будинком культури.

Також є цікавий проєкт створення туристичного маршруту по нашій громаді, який буде починатися з Дівичгори в с. Трипілля до музею Трипільської культури та дуже цікава ідея реконструкції старої фортеці, яка була форпостом Київської Русі. Плануємо долучити до роботи будівельників-студентів, істориків. Одні намалюють, інші зроблять реконструкцію цієї фортеці. Місто, в свою чергу, оплатило б будматеріали та створило б родзинку в туристичному  маршруті громади. Ідея сама по собі дуже цікава, будемо пробувати втілити в життя. Загалом, є дуже багато ідей, але на все треба час і фінанси. Тому знову повертаємося до наповнення бюджету, з якого ми й почали розмову...