Мер Переяслава Тарас Костін: У політику треба гратися в Києві, а тут ми всі одне одного знаємо

Журналіст "Моєї Київщини" побувала у старовинному Переяславі, де поспілкувалася з мером Тарасом Костіним, який розповів про "дірки" в бюджеті через коронавірус, а також про латання інфраструктурних дірок у житлово-комунальному господарстві
- На недавньому
засіданні комітету Верховної Ради Ви виступали з тим, щоб Переяслав затвердити
центром району субрегіонального рівня, одним із шести запропонованих. Утім, Переяславський район, судячи з усього, увійде до складу
Бориспільського. Чи є сенс оскаржувати, адже Ви мали такий намір?
- Дійсно, ми
абсолютно не згодні з рішенням Комітету та підкомітету. Зараз підключили всі
свої сили та зв’язки й працюємо задля того, щоб комітет зібрався і змінив свою
позицію на дійсно державницьку. Якщо ми так будемо реформувати районування, то
наш народ вибухне гнівом, адже порушені абсолютно всі рекомендації, які були
надані Міністерством і Київською обласною державною адміністрацією. Тобто навколо Києва зібрали самі потужні громади та дали їм прапор: мовляв, будьте
районами. Але сенс децентралізації – це як раз наблизити послуги до
жителів. У цьому випадку ми будемо боротися далі. І хоча дуже мало залишилось часу,
але ще є шанс.
- І які ці шанси?
- Зараз не
хочу розкривати всі карти.
- Щодо бюджету міста.
Вочевидь ситуація складна? Бо, як відомо, станом на перше червня невиконання
плану становить уже 3 млн грн.
- За останньою інформацією, ця сума складає вже близько 5 мільйонів гривень. Економіка, на жаль, продовжує падати. У нас – бюджетоутворююче підприємство – "Костал–Україна" (входить до складу міжнародної виробничої компанії KOSTAL GROUP, яка є світовим лідером у виробництві автомобільної електроніки, - Ред), де біля тисячі працівників. І в основному через них у нас просіла економіка. Зараз вони поступово нарощують свої об’єми і є хороші та оптимістичні прогнози, адже наразі Європа вже дає замовлення. Тобто незабаром підприємство поступово почне працювати на повну потужність.
- Податкові послаблення для
підприємців на місцевому рівні запровадили?
- Ні, своїх додаткових не запроваджували, а зробили безпосередньо
так, як було передбачено державою.
- Переяславська лікарня приймає хворих на коронавірус. Чи
отримали медики обіцяні додаткові виплати? Загалом, яка ситуація з
фінансуванням?
- Медики
жаліються, що ці кошти їм не додали. Міська рада додатково
виділила всім працівникам інфекційного відділення по 4 тисячі гривень
одноразової допомоги, аби трохи підтримати працівників, які працюють на
передовій.
Усім
необхідним, а саме масками, костюмами, дезінфекторами, ми їх забезпечуємо. Зокрема, варто відзначити, що нам нещодавно
прийшло 3 апарати ШВЛ. Також ми будемо запроваджувати проєкт по реконструкції
приймального відділення міської лікарні, і всі ОТГ, і райдержадміністрації
навколо міста домовились профінансувати цей проєкт. Він коштує 19 мільйонів, 7
дає обласна влада, інші 12 ми розподілили між нашими ОТГ, 6 млн із яких надає
місто. Ми постараємося знайти ці кошти, адже це важливо.
- Як інформуєте громаду про
захворюваність на коронавірус – особисто, як це роблять мери в деяких містах,
чи цим займається управління охорони здоров’я? І хто контролює так званий
нагляд лікарів, які мають щодня моніторити стан як контактуючих осіб, так і
тих, хто на домашньому лікуванні? Адже є скарги на те, що цими людьми лікарі не
цікавляться.
- Від початку пандемії я особисто щоденно інформував містян
на своїй сторонці у Facebook, і ця інформація дублювалось на сайті міської ради. Потім,
коли паніка втихла і людям стало не дуже цікаво, ми зробили інформування
виключно через сайт міської ради та іншими засобами масової інформації.
Міська рада кожного дня отримує інформацію про стан
захворюваності. Особисто мені кожного дня приходять повідомлення із кількістю
хворих, кількістю зроблених експрес- або ПРЛ-тестів та локації спалахів захворюваності. Обдзвону як
такого ми не робимо, адже людей, які знаходяться на домашньому лікуванні контролюють
їх особисті лікарі. Але, слава Богу, у нас дуже мало хворих, не дивлячись на
те, що до нас їх звозять із усієї Київської області. Поліція також проводить
гарну роботу, приміром, днями оштрафували адміністрацію ринку за недотримання
всіх заходів безпеки.
- І що тепер із роботою ринку? Його закрили?
- Відповідно до цього рішення, ми закрили тільки м’ясний павільйон на цілий тиждень, бо
там було багато порушень. Людей попередили, щоб виправляли порушення, а сам ринок із торговими рядами
наразі працює.
- Як так сталося, що всесвітньо
відомий український скульптор Микола Шматько змушений жити та творити в
шкільному підвалі, адже міська влада вже 7 років не виконує обіцянку дати
приміщення на власну галерею?
- Він не всесвітньо відомий "король мармуру" , хоч так сам себе так назвав і це його право. Непоганий чоловік, але ж поводить себе він не зовсім правильно. Ми йому пропонували приміщення в кінотеатрі, щоб виставити свою галерею. Але, там треба було платити комунальні послуги за світло й тепло. Відповідно, він відмовився платити, аргументуючи, що місто повинно надати йому приміщення безкоштовно. Потім ми запропонували йому приміщення будинку культури в одному з віддалених районів міста, на що він також відмовився, мовляв, це далеко й туди ніхто не захоче ходити. Потім вирішили дати йому декілька земельних ділянок, щоб він збудував собі галерею. І тут була відмова, адже, на думку скульптора, будувати має міська влада.
Зрозуміло, що ми не будемо будувати
галерею приватного скульптора. Тобто, як мінімум, від трьох варіантів він
відмовився і продовжує жити в підвалі нашої школи №7. Так, почалося все з того,
що попередній міський голова тимчасово розмістив скульптора там, і це був
виключно позитивний намір, але згодом виявилося, що його не було куди перемістити.
Водночас ми палимо багато електроенергії та платимо за це з місцевої громади. Із іншого боку, викинути на вулицю митця ми не можемо та й не хочемо цього робити.
Нехай живе, от тільки шкода, що люди не бачать його творів.
- Тоді
можливо варто подумати над організацією його виставки приміром у міському
парку?
- Такої думки не було, але я б залюбки це
зробив. Зауважу, що цим треба займатися, перевозити, а він не хоче цим
займатися.
- Що із посадовцями-корупціонерами, які купили за дуже завищеною ціною приміщення колишнього ресторану "Старий вертеп". Як іде слідство та скільки збитків завдано місту?
- Цей музейний комплекс належить Міністерству культури, а
не місту. Він просто розміщений у нас у Переяславі. Тому це компетенція Міністерства культури. Я не відслідковую
детально цю справу, але слідство триває та суду ще не було.
- Чи з’явилися в післямайданний період гідні політики на місцевому рівні як
гідна заміна старим управлінцям. Кого ви виховали?
- Є позитивні, амбітні, молоді люди – молодіжна рада, студентська рада
тощо. Я їх закликаю, щоб йшли
в місцеві депутати, вчилися приймати правильні та ефективні рішення, брати активну участь безпосередньо голосуваннями. Я думаю, місцеву владу
треба неабияк освіжити, бо ця
каденція досить важка: слаба відвідуваність сесій, є заполітизованість. Я
завжди кажу, що в політику треба гратися в Києві, а тут ми всі одне одного
знаємо й не треба грати на камеру. Кожен справою повинен доводити свій
патріотизм до рідного міста.
- Ви балотуватиметеся на місцевих виборах?
- Я думаю, що треба спробувати свої сили ще раз. Адже зроблено
багато добрих справ і започатковано багато хороших проєктів, які хотілося б
продовжити та завершити. Спілкуючись із людьми на вулиці при зустрічі я бачу
позитивну динаміку і відчуваю підтримку.
- Тобто Ви без проблем виходите в народ для спілкування?
- Я майже кожного дня спілкуюсь із людьми, коли роблю об’їзд
на велосипеді. Іноді дорога замість 5 хвилин триває годину, бо я зупиняюся, спілкуюся,
фотографую недоліки. Коли ти проїздиш містом на велосипеді, а не дивишся з
машини, так простіше бачити проблеми. Щотижня ми проводимо велонаради по усіх мікрорайонах міста з керівниками комунальних підприємств.
- Які негативні фактори впливають на рівень і якість життя
Переяслава?
- Так, є і хороші моменти і проблеми, які треба вирішувати.
Серед найголовніших проблем – безпритульні собаки, освітлення вулиць та
застаріла інфраструктура. Наразі є потреба робити тротуари, щоб людина
відчувала себе комфортно і безпечно. Те ж саме стосується відео-нагляду, що буде дуже добре, зокрема для поліції, аби
відслідковувати порушення. Було б непогано також зробити муніципальну варту. Також треба підтягувати
водовідведення, щоб покращити якість води. Для цього необхідно змінювати
застарілі комунікації, які зношені на 70%. Ми ж розуміємо, що їх можна змінити
тільки поетапно, а фінансів на це не вистачає.
Нагальною проблемою також є чистка річок, яких у нас в
місті три, і кожна з них в поганому стані. Але це теж масштабні проєкти і їх можна
виконати тільки спільно з державним бюджетом.
- Тобто ці проблеми не вирішуються через
нестачу в бюджеті.
- Частково так. Кошти є, але все зразу не зробиш. Великої надії на бюджет області зараз немає,
зокрема тому, що в Переяславі немає
жодного депутата обласної ради.
- Які здобутки можете відмітити за свою каденцію?
- Я пишаюся тими проєктами, які ми зробили, а саме
енергоефективність шкіл, садочків і
комунальних приміщень, куди вклали дуже багато коштів. Зараз, завдяки тому, що
протягом 4 років ми вклали біля 20 мільйонів гривень на утеплення цих установ,
ми економимо близько 1,5 мільйонів гривень на рік. А якщо зекономив, значить
заробив.
Дуже добре ми попрацювали над відновленням дорожнього
покриття і тротуарів. На центральній вулиці встановили нове європейське
освітлення, і хотілося б його продовжити на інші частини міста. Також попрацювали над озелененням міста. Зараз у місті спільно з активістами та небайдужими жителями будується
притулок для собак. І цей симбіоз дає позитивні плоди. Ці питання наразі ми
допрацьовуємо, собачки вже чіповані та привиті.
- А коли завершиться будівництво притулку для
тварин, то хто там працюватиме, волонтери?
- На це піде не менше року. Притулок будується в основному зусиллями
волонтерів, а ми допомагаємо деякими матеріалами. Так, це буде не комунальний
заклад міської ради, але в нас є працівники по благоустрою, які будуть обслуговувати притулок за допомогою
волонтерів.