Місцевих виборів не буде: чому громади мають посилити контроль за радами і мерами

Виборів не буде, але громади мають контролювати своїх представників влади

Органи місцевого самоврядування, обрані у 2020 році, працюватимуть до нових виборів

Верховна Рада 8 жовтня нарешті ухвалила рішення, яке забезпечує безперервність роботи місцевих рад і голів в умовах війни. Своїм рішенням нардепи відтермінували проведення нових місцевих виборів до закінчення воєнного стану. Тобто, зняли проблему легітимності обраних п’ять років тому органів місцевої влади. Нагадаємо, у чому полягала ця проблема. Згідно зі 141-ю статтею Конституції повноваження місцевих рад, міських і селищних голів чітко обмежені п’ятирічкою. Для того, щоб влада на місцях ухвалювала рішення, які не оскаржуватимуться в судах на підставі порушення згаданої статті Основного закону, потрібен був вердикт парламенту, який би зняв питання сумнівної легітимності. Простіше кажучи, Верховна Рада мала або призначити вибори на 26 жовтня, або узаконити продовження каденції.

Причому зробити це народні обранці повинні були ще у серпні, за два місяці до старту виборчої кампанії, якби вона відбувалася у мирний час. Інша стаття Конституції, 85-та, вказує: призначення чергових і позачергових виборів до органів місцевого самоврядування є конституційним повноваженням парламенту. Він із рішенням тягнув. Всі робили вигляд, що неможливість проведення виборів під час війни сама собою зрозуміла і додаткових постанов не потребує. Однак правники зауважували, що у цьому випадку Верховна Рада має сказати своє слово, аби ні в кого не викликала сумнівів законність роботи місцевих органів влади після 27 жовтня. Зрештою здоровий глузд переміг і нардепи зробили те, що мали зробити вже давно.

Проте відтермінування місцевих виборів не повинно означати індульгенцію, а новий виклик. Особливо зараз, коли ворог завдає руйнівних ударів по енергетичній, транспортній та логістичній інфраструктурі. По-перше, це вимушений крок. По-друге, йдеться про забезпечення безперервності функціонування представницьких органів місцевого самоврядування. Безперервність влади – дуже важлива функція держави. По-третє, Рада дала сигнал міжнародним партнерам, інвесторам, меценатам, що з керівниками на місцях можна працювати далі. Що їм із продовженням повноважень продовжили і відповідальність за ухвалені рішення.

Отже, правова колізія з повноваженнями вирішена, і це безумовний плюс. Проте громади мають посилити контроль за діяльністю місцевої влади, стежити, щоб окремі діячі не використовували пролонгацію каденції як дозвіл на корупційні схеми. Цій проблематиці була присвячена пресконференція експертів у сфері місцевого самоврядування та виборчого законодавства, яка відбулася 10 жовтня в агенції «Інтерфакс-Україна».

Як зазначив модератор заходу, голова правління Інституту української політики Олексій Усачов, хоча питання продовження повноважень місцевих рад і є дискусійним, однак народні депутати дали сигнал й українському суспільству, й закордонним партнерам, що в Україні немає вакууму влади. «З іншого боку, - наголосив Усачов, - існують ганебні практики, які показали корупцію та зловживання багатьох представників депутатських корпусів. І, на жаль, це рішення, окрім підтвердження легітимності місцевої влади, дає повноваження мародерам, шахраям, "схемщикам" та багатьом представникам влади далі займатися махінаціями і зловживаннями».

З ним перегукуються і заяви народного депутата V і VI скликань Валерія Бондика. Він позитивно оцінив рішення Верховної Ради, але зауважив: місцеві ради повинні розуміти, що вони не вічні і перед тим, як завершити роботу, мають звітувати перед народом. Додамо: це стосується не лише місцевої влади, а й парламенту.

Читайте детальніше: На пресконференції в "Інтерфакс - Україна" експерти обговорили ризики завершення повноважень місцевої влади та можливі сценарії розвитку подій.

Зазначимо ще кілька важливих моментів, пов’язаних із рішенням ВР про пролонгацію повноважень місцевого самоврядування. Перший: деякі політичні сили готувалися до можливих виборів, хоч і не на повну силу, проте розгортали штабну роботу, піарилися в ЗМІ. Тепер поставлять все на паузу. Однак це слід розглядати не як фальстарт, а як предмет детального вивчення, з якими меседжами ці політсили йшли до громад, за що критикували діючу владу. Наскільки їхня критика відповідала реаліям у державі. Тобто, тут широке поле для аналізу не лише експертів, а й спецслужб.

Другий момент: на Київщині, та й узагалі в Україні, значна кількість громад із різних причин лишилася без голів. Комусь висловили недовіру, хтось склав повноваження, а хтось взагалі накивав п’ятами з країни. Є виконувачі обов’язків, проте не скрізь вони зуміли забезпечити ефективну роботу. Або ж місцеві ради перетворилися на болото, - голосують так, як скажуть. Часто навіть без обговорення. І це – велика проблема, адже відсутність відкритості при ухваленні рішень сприяє феодалізації на місцях. Групи впливу, які отримали доступ до керівництва, фактично монополізували владу. Звідси – виклик для центральних органів управління, для правоохоронців, антикорупцінерів. Не можна віддавати ситуацію в громадах на відкуп «князькам», інакше повоєнні вибори перетворяться на юридичне закріплення феодальних відносин.