Екс-керівника прокуратури Київщини розглядається на посаду генпрокурора: хто такий Олексій Хоменко

Олексій Хоменко

Наступного тижня відбудеться голосування за відставку Руслана Кравченка, який добровільно йде з посади генерального прокурора на тлі антикорупційного розслідування «Карфаген». Про те, що відбуватиметься з головним координаційним органом усіє системи прокуратури, та який стосунок до цього має столичний регіон, читайте у матеріалі «Моєї Київщини»

Підозри Руслану Кравченку від НАБУ поки немає, але є політична відповідальність: якщо у твоєму офісі працюють люди, котрі «кришують» шахрайські кол-центри, ба більше, ці люди входять до твого близького кола – тут ні в кого не виникає питань, чому такий генпрокурор мав іти у відставку. Правда, спочатку Кравченко прагнув лишитися в кріслі, казав, що сам заяву не писатиме, але після розмови з президентом він думку змінив.

Читайте більше ОЗУ в Офісі Генпрокурора: 5 причин для Зеленського звільнити екскерівника Київщини Кравченка

Тепер перед Володимиром Зеленським постало складне питання, хто стане наступником Кравченка. Це не просто взяти когось із депутатів-«слуг» та пересадити з крісла у Верховній Раді в крісло генпрокурора. Так уже було двічі: Офіс на Різницькій очолювала Ірина Венедіктова, яка спочатку була народною депутаткою, а потім інший нардеп Андрій Костін. Обоє зараз працюють послами України відповідно у Швейцарії та Нідерландах. У системі правоохоронних органів посада генерального прокурора дуже статусна і впливова, її можна порівняти навіть із президентською, адже прокуратура є гарантом дотримання всією силовою вертикаллю законів та Конституції. Без згоди прокуратури не відбуваються процесуальні дії та державне обвинувачення в суді. Тому керувати цим органом має дуже досвідчена людина, яка зосередиться на роботі керованого органу і не займатиметься політичним піаром. Кравченко, на жаль, цим грішив.

Крім як бути гарантом дотримання законності в країні, у генерального прокурора є й політичні функції. Перша: він має налагодити ефективне співробітництво з нашими партнерами відразу у кількох напрямках: у продовженні антикорупційної реформи, вона дуже цікавить партнерів; у співпраці з міжнародним правосуддям для старту трибуналу над путіним та іншими російськими воєнними злочинцями (цього року за процедурою має завершитися добір суддів); вичищення всієї прокурорської вертикалі від колективної «кропиви» - хабарників, покривачів шахрайських схем, представників прокурорських кланів. Складна місія, але без усвідомлення своєї відповідальності за ці напрямки сідати у крісло генпрокурора означає вже на старті прирікати себе на провал.

Друга функція: поки у нас немає прозорої процедури добору кадрів у прокуратурі, у тому числі її найвищого керівництва (це вимога Євросоюзу, яку Україна не поспішає виконувати), доти головний в Офісі генпрокурора муситиме політично орієнтуватися на президента, котрий добирає його кандидатуру та вносить на розгляд парламенту. І тут дуже великий виклик не перетворитися у караючий меч Офісу президента. Кравченко не перетворився, але в нього була інша проблема – не пройшов випробування спокусою скористатися посадою. Його наступник має бути стійким проти такої спокуси.

Читайте також "Ми живемо на цвинтарі": обшуки в Офісі генпрокурора породили символічне порівняння

У Верховній Раді називають двох кандидатів на заміну Кравченку: нардепа-«слугу» Олександра Іонушаса та першого заступника генпрокурора Олексія Хоменка. Обоє – достойні, проте людина з політичним бекграундом більше підходить для виконання політичних задач, людина з прокурорським бекграундом – для всього, що власне сферою відповідальності прокуратури. Кравченко, до слова, поєднав політику з прокурорською діяльністю, перша, схоже, йому нашкодила.

Вся кар’єра Хоменка пов’язана з прокуратурою, пройшов у ній всі щаблі з низів, найдовше працював у військовій прокуратурі. Із 2020 року по 2022-й очолював обласну прокуратуру Київщини, у 2022-му став заступником генпрокурора, а з січня 2023-го року – першим заступником. Із 31 жовтня 2024 року по 17 червня 2025-го виконував обов’язки генерального, після призначення Кравченка лишився на посаді першого заступника.

За час роботи в Офісі генпрокурора не потрапляв у скандали, не піарився. Його прізвище фігурувало у шорт-листі на посаду генпрокурора, однак, подейкують, Хоменко відмовився від головного крісла, хоча і справив гарне враження на наших партнерів. І ось про нього знову кажуть, як про можливого нового генерального прокурора.

У кулуарах натякають, що президент може обрати інший варіант – призначити Хоменка виконувачем обов’язків, як це вже раз робив. Не факт, що Хоменко змінив думку щодо підвищення до генерального прокурора, та й невідомо, які задачі перед цією посадовою особою ставитиме Зеленський з огляду на те, що майже напевно наступник Кравченка очолюватиме ОГПУ до президентських виборів.