Начальник Центрального управління Мін’юсту Кирило Міненко: Війна об’єднує українські сім’ї
В інтерв’ю "Моїй Київщині" начальник Центрального
міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кирило Міненко поділився
інформацією щодо кількості одружень на Київщині та весільних нововведень під
час війни
- Приміщення ДРАЦСів асоціюються з чимось приємним, але їхній зовнішній
вигляд часто бажає кращого. Що можна зробити, щоб вони мали більш пристойний
вигляд?
- Якщо їх порівнювати з іншими державними
органами, то вони мають кращий вигляд, принаймні всередині. Ми зробили те, що в
першу чергу сподобається дівчатам:на сайті розмістили фотографії залів для церемоній із ДРАЦСів усіх трьох
регіонів, щоб молодята могли вибрати, де їм зручніше одружуватися.
Тим паче, зараз немає прив’язки до районів,
можна подати заяву та одружитися де заманеться. Наприклад, нареченій
подобається колір гардин ДРАЦС у сусіднього району, або він більше пасує до весільної
сукні, чи там більш урочиста атмосфера. Ми працюємо над тим, щоб РАЦСи мали гідний
вигляд та виконували свою приємну функцію, аби молодятам було затишно і вони хотіли
зробити там світлини на пам’ять.
Ми постійно спілкуємося з місцевою владою, адже
наші відділи ДРАЦС насамперед обслуговують жителів громади, яким має бути зручно
та комфортно. Додатково у великих ДРАЦСах нами встановлені електронні черги.
- Які зміни у весільних процедурах відбулись
під час війни?
Перш за все нагадую, що зараз
одружитись можна у будь-якому ДРАЦСі країни без місячного очікування. Військові
можуть одружитись без особистої присутності – онлайн. Відтак, для
військовослужбовців, поліцейських і працівників закладів охорони здоров’я,
процедура спростилася. Тепер можна зареєструвати шлюб без особистої присутності
одного з молодят.
Факт реєстрації шлюбу також може засвідчуватися актом про укладання шлюбу, який складений безпосередньо командиром/керівником на місці служби/роботи, керівником закладу охорони здоров’я. Актовий запис про шлюб може складати керівник закладу охорони здоров’я, у якому працюють чи перебувають наречені. Якщо молодята не можуть з’явитися з поважної причини для проведення державної реєстрації шлюбу у встановлений день, строк такої реєстрації переноситься за їх письмовою заявою на інший день. До того ж, перелік документів для реєстрації шлюбу під час війни не змінився.
Читайте також: Начальник Центральної юстиції Кирило Міненко: Комунальні платежі під час війни не стягуватимуться у примусовому порядку
- "Ювілейне весілля", чия ідея і наскільки вона себе виправдовує?
- Це ідея Міністерства юстиції. Її можливо
реалізувати по всій території України, де
людям зручно. Кількість пар, які повторно одружуються у ювілейні дати,
наразі не надто велика, а під час війни на Київщині таких пар не було. Адже всі
наші зусилля зараз зосереджені не на святкування, а на більш важливі речі. Хоча
я вважаю, що у мирний час це обов’язково мусить бути. Так держава демонструє
своє ставлення до такого важливого інституту, як сім’я. Також стимулює, щоб
стосунки в родині були якомога довше на такому романтичному рівні.
Дуже приємно, коли люди вже в досить зрілому
віці обмінюються обітницями при тому, що у шлюбі вже перебувають понад 30, 40
чи 50 років. У нас було рекордне весілля –65 років подружнього життя .
- Де в Київській області більше всього одружуються та розлучаються?
- Лідерами за кількістю одружень
Білоцерківський (майже 1600 пар), Бориспільський (більше 700) та Броварський
райони (близько 1000 пар). Хочу зауважити, що від початку повномасштабної війни
одружень стало значно більше, ніж розірвань шлюбу. Із 24 лютого на Київщині
було укладено близько 10 тисяч шлюбів. Маємо надію, що в майбутньому така
тенденція теж зберігатиметься.
- Раптом немає такого, що в якомусь РАЦСі розлучається кожна друга пара?
- На щастя, такого немає. За статистикою,з
початку війни в Білоцерківському РАЦСі зареєстровано близько 1600 шлюбів і
всього 105 розірвань.
Також у нас є послуга "Заручени". Під
час війни вона не надто популярна, проте у мирний час я рекомендую всім
закоханим, які планують одружитись, нею
скористатись. В чому суть процедури? Коли подається заява до РАЦСу, можна
отримати урочисте запрошення на цю ж реєстрацію шлюбу: його видає ведуча та
оголошує особливу промову при цьому. Якщо молодята хочуть одружитися у РАЦСі –
без проблем, у кабінеті одягненими в джинсах – чому б ні?! Також це стосується
виїзної церемонії, або одруження в аеропорту "Бориспіль". Ви можете
вибирати будь-яку модель. А ще 5 років тому не було такої можливості, одруження
проходило виключно у відділі РАЦСу.
Якщо ви раніше бачили, що хтось одружується
не вДРАЦСі, то це була акторська постанова, адже книги реєстрації актів
цивільного стану виносити з РАЦСів не можна було. Нововведення від Мін’юсту
дозволяють говорити, що держава слухає молодих людей і намагається зрозуміти,
що і як їм буде корисно. Держслужбовці допомагають у реалізації прав громадян,
а не створюють купу бюрократичних моментів.
Дуже хороша система, яка демонструє людино
центричність – "єМалятко". Після народження дитини у зручний для
батьків час онлайн можна подати заяву і отримати всі послуги, що передбачені на
новонароджених. Якщо батьки бажають прийти фізично та отримати документи,
фахівці ДРАЦС допоможуть та оформлять послугу. Проте немає жодної необхідності батькам
з маленькою дитиною на руках їздити по декількох органах: існує принцип єдиного
вікна, а всі документи при цьому попадають до вашого електронного кабінету, або
надходять поштою. Такими сервісами хочеться користуватися, хочеться народжувати
дітей та насолоджуватися спілкуванням з ними, а не проходити сім кіл пекла.
- Ще не вистачає можливості одруження через сервіс "Дія"?
- Послуга з реєстрації шлюбу через Дію ще не доступна ,але незабаром очікуємо на впровадження послуги з подачі заяви для реєстрації шлюбу саме через портал Дія. Наприклад, у нотаріаті вчинити дію можливо тільки з вашою присутністю, тому що нотаріус мусить переконатися у вашому волевиявленні. Так само з одруженням. Представник держави хоча б раз мусить побачити молодят та впевнитись,що нікого не тримають у заручниках, а волевиявлення є максимально свідомим.
Читати "Моя Київщина" у Facebook