#

Начальник ДПС Київщини Олена Виноградова: добровiльна сплата податкiв – iдеальна модель відносин податкової та бізнесу

13.07.2021 08:00
Начальник ДПС Київщини Олена Виноградова: добровiльна сплата податкiв – iдеальна модель відносин податкової та бізнесу
Олена Виноградова

"Моя Київщина" поспілкувалась із начальником Головного управління Державної податкової служби у Київській області Оленою Виноградовою про особливості роботи податкової, досягнення підлеглих та проблеми, які доводиться розв'язувати  кожного дня, аби громадяни своєчасно сплачували податки

Олена Виноградова – уродженка Запоріжжя. Отримала освіту математика, спеціаліста з фінансів, державного управління, магістра у сферах управління та публічного адміністрування, управління суспільним розвитком та міжнародного права. Має науковий ступінь кандидата наук.

Трудову діяльність розпочала у 1993 році на посаді головного бухгалтера  на підприємствах у Києві та Запоріжжі. У період із 2004 до 2014 року працювала на керівних посадах столичних підприємств. У липні 2014 року була призначена начальником управління податкового аудиту ДПІ у Ленінському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, а вже за місяць стала заступником начальника Головного управління Міндоходів у Запорізькій області. У жовтні 2014 року призначена на посаду першого заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області.

У листопаді 2016 року Виноградову було призначено першим заступником начальника Головного управління ДФС у Київській області, але в грудні 2017 року вона повернулася працювати в комерційні структури. Із грудня 2020 року Виноградова обіймає посаду начальника ГУ ДПС у Київській області.

- Олено Петрівно, поясніть, чим займається Державна податкова служба в сучасних реаліях?

- Податкова служба, це зрозуміло з назви, займається податками. І тут потрібно розуміти, що це таке. Я би назвала це "кров’ю" держави, що дає можливість перекрити всі її витрати та підтримувати працездатність нашої країни. Саме податки гарантують виконання державою покладених на неї функцій, наприклад, фінансування соціальної сфери. Тому, чим більше фізичних осіб та підприємств достовірно визначають базу оподаткування, суму податків та своєчасно їх сплачують, тим менше наша держава залежить від іноземних запозичень. Завдяки вчасно і у повному обсязі сплаченим податкам реалізується формування ресурсів держави.


Податкова служба також займається контролем за своєчасністю здійснення розрахунків у іноземній валюті, контролює обіг підакцизних товарів. Якщо підсумувати, то наша служба повністю адмініструє та контролює те, як сплачуються податки, а всі її функції визначені положенням про Державну податкову службу. Однак, зауважу, що ДПС – це, перш за все, служба, покликана бути партнером платника податків. У пріоритеті – впровадження нових сервісів для максимального спрощення та прозорості оподаткування, а також забезпечення рівних прав всіх платників.

Не можу не згадати й той факт, що з 1 січня 2021 року Державна податкова служба України розпочала свою роботу як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб). Ті зміни, які відбулися в самій структурі податкової, жодним чином не відобразилися на платниках, ніяких незручностей, пов’язаних зі змінами, громадяни не відчули. Натомість, реформування служби покликане забезпечити відкритість, прозорість, сприяти уникненню дублювання функцій в податкових органах, мінімізації корупційних ризиків, покращенню якості та кількості надання послуг платникам податків.

- Як змінилися показники надходжень у зв’язку з карантином, які громади найбільше від цього постраждали?

- На жаль, виокремити саме вплив карантину на збільшення чи зменшення сум податків неможливо, адже одночасно з карантином, наприклад, підвищувалася мінімальна заробітна плата.  Але ми спробували порівняти 2019 та 2020 роки, і я хочу сказати, що сума сплачених податків не тільки не зменшилася, вона навіть зросла. Але повторюся, на це вплинули певні фактори, які зіграли свою роль попри карантин.

Якщо говорити загалом про громади, як змінився обсяг податків,  то можу навести деякі приклади. По Київській області за поточний рік уже надійшло до зведеного бюджету 16,4 млрд грн, що на 2,6 млрд грн більше, ніж у попередньому, або майже на 19%. При цьому в державний бюджет перераховано 7,8 млрд грн, у місцеві – 8,6 млрд грн. Як бачимо, на місцях залишається більше коштів, аніж перераховується в держбюджет. Якщо говорити про те, які райони  спрямовують найбільше коштів до бюджетів, то це три укрупнені райони – Бучанський, Білоцерківський та Броварський. Вони є лідерами як по надходженням у державний бюджет, так і у місцевий.

Щодо структури надходжень до зведеного бюджету, то перше місце посідає ПДФО – 7,5 млрд грн. Хочу зауважити, що з цієї суми 25% йде до державного бюджету, все інше – залишається на місцях.  На другому місці – ПДВ (4 млрд грн), далі йде податок на прибуток (1,4 млрд грн), єдиний податок (1,3 млрд грн), плата за землю (732 млн грн).

Якщо розглядати окремо галузі, які постраждали від карантинних обмежень, то, в першу чергу, слід говорити про туризм та готельно-ресторанний бізнес, організацію харчування, а також діяльність, що пов’язана з аеропортом "Бориспіль". Перші рішення, що приймалися Урядом, стосувалися закриття пасажирських авіасполучень.  За нашими підрахунками платежі зменшилися приблизно на 400 млн грн через вимушене закриття сполучення між країнами.

- Скажіть, які громади в області є найбагатшими та найбіднішими, якщо це можна якось обрахувати? Хто є основними наповнювачами бюджетів?

-  Я не можу назвати найбагатші та найбідніші громади тільки з огляду на те, скільки податків вони сплачують. Та й узагалі поняття "багата" дуже складно охарактеризувати. Ми розуміємо, що на рівень доходів впливає безліч факторів: управління, кількість населення, його зайнятість, промислова потужність регіону тощо.

Наведу приклади показників, які ми прорахували по громадах. Ті, що мають найбільшу питому вагу в надходженнях, - це Білоцерківська – 8,5% (617 млн грн), Броварська – 8,2% (майже 600 млн грн), Борщагівська – 5,3%, Бориспільська – 4,6%, Вишнева – 4,5%.

Якщо говорити про громади, які дають найменше надходжень у бюджет, то це Медвинська, Кожанська, Томашівська, Поліська та Циблівська. Їхні показники коливаються в межах 0,1-0,2%. Звісно, що на платоспроможність громад впливає те, які є донори в регіоні. До прикладу, у Київській області можна виділити торгові мережі "Фора", "Сільпо-фуд", МХП, "АТБ-Маркет" і Південно-Західну залізницю. Вони розташовані не в одній громаді: наприклад, "Фора" сплатила податки до 50 громад, ТОВ "Сільпо-фуд" – до 18. У МХП потужності зосереджені у двох громадах – Миронівській та Переяславській, а залізниця спрямувала податкові відрахування  до 35 громад області.

Хочу сказати про ті показники, які на сьогодні ще не затверджені, але ми вже починаємо їх прораховувати. Насамперед, ідеться про темп росту надходжень до місцевих бюджетів: ми порівнюємо показники надходжень цього року з аналогічним періодом попереднього. До прикладу, порівняємо Великодимерську, Богуславську та Фурсівську громади.

Великодимерська громада за половину 2021 року отримала вже на 160% більше надходжень до бюджету (додатково 64 млн грн), аніж за перші 6 місяців минулого року. У Богуславській приріст складає 130% (13 млн грн), у Фурсівській – 26% (4,5 млн грн). Також ми дивимось на частку надходжень місцевих податків на одного жителя, що у Великодимерській громаді складає 3335 грн, у Богуславській – 2127 грн, у Фурсівській – 1962 грн.

Також, якщо проаналізувати єдиний податок, який сплачується в місцевий бюджет, то у Великодимерській громаді цей показник становить 400 грн на одну особу, у Богуславській – 403 грн, у Фурсівській – 496 грн. Як щодо податку на майно, то у Великодимерській громаді цей показник на рівні 456 грн на одну особу, у Богуславській – 194 грн, у Фурсівській – 315 грн. 

Деякі податки встановлюються державою і не можуть бути змінені місцевими радами. Але, говорячи про податок на майно, варто зауважити, що у місцевих рад є можливість пом’якшувати вимоги щодо його сплати. Наприклад, деякі громади встановили нульову ставку, тому вони не отримують коштів від цього податку до свого бюджету. Одні громади можуть давати більші пільги на кількість квадратних метрів, які не оподатковуються, інші – пропонують нижчу ставку. Це залежить від керівництва громади.

Ще одне, на що варто звернути увагу, це частка обсягів роздрібної реалізації підакцизної групи товарів на території громади в розрахунку на одного жителя. У Великодимерській цей показник становить 46 грн, у Богуславській – 31 грн, у Фурсівській – 19,5 грн. Цей показник залежить від кількості жителів у громаді та кількості торгових об’єктів, а також сумлінності тих суб’єктів підприємницької діяльності, які продають алкогольні та тютюнові вироби. Покупець зобов’язаний вимагати видачу фіскального чека, адже це гарантує спрямування 5% від вартості покупки до місцевого бюджету. Не потрібно чекати на податкову, щоб її співробітники це проконтролювали чи здійснили перевірку, жителі громади можуть самі на це реагувати. Напевно, це найбільш показові критерії, що говорять про можливості територіальних громад.

- Чи налагоджена комунікація з громадами?

- Звісно. Нещодавно ми провели низку зустрічей з представниками громад усіх районів, обговорювали резерви наповнення місцевих бюджетів, пояснювали, де можна отримати необхідну інформацію. Одні знаходять натхнення працювати , інші – дуже повільно реагують на власні можливості у цьому напрямку. Зауважу, що податківці Київщини відкриті до діалогу з громадою, переходячи від акцентування зусиль на перевірках до консультативної площини. Ми постійно інформуємо мешканців громад про новації податкового законодавства, активно залучаємо їхніх представників до своєї діяльності, а навзаєм отримуємо конструктивні пропозиції, завдяки яким можливо створити умови для прозорості податкової системи, спрощення адміністрування податків, зменшення податкового навантаження та інше.

Наразі у нас немає своїх представників у кожній громаді, але  у ДПІ громадяни можуть отримати всю необхідну допомогу у контексті податків. Крім того, ДПС продовжує вдосконалення електронних сервісів з метою мінімізації людського фактору у відносинах «платник - податкова». Все більше і більше операцій можна здійснювати через електронний кабінет, тому у представництві податкової у кожній із 69 громад Київщини немає сенсу. Громади мають доступ до відповідної інформації в межах законодавства і можуть самостійно відслідковувати наповнення своїх бюджетів, аналізувати, хто і скільки сплатив податків.  Але я хочу наголосити, що кожна громада закріплена за відповідними фахівцями ДПІ в частині надання адміністративних послуг, а також адміністрування податків, тож представники місцевого самоврядування та фізичні особи можуть завжди отримати необхідні консультації.

- А скільки ФОПів із Київщини отримали грошову допомогу у зв’язку з карантином? І чи правда, що після оформлення такої допомоги до них навідувалися податкові інспектори з позачерговими перевірками?

- Відразу скажу, що інспектори не приходили до таких ФОПів, адже на сьогодні існує мораторій на перевірки.  Їх можна проводити тільки стосовно певних категорій платників – це підакцизна група товарів, платники з від’ємним значенням ПДВ та за заявою самого платника.

Загалом мали право на отримання допомоги більше 32 тисяч ФОПів, до Пенсійного фонду звернулося трохи більше 23 тисяч (12 тисяч - наймані працівники, інші – безпосередньо ФОП). Їм було перераховано майже 185 млн грн.

- А чому інші не скористалися?

- Як на мене, однією з причин може бути досить короткий термін подачі заяви, а також проблеми з інформаційною політикою, адже не всі ФОПи знали, що можуть скористатися таким правом.

- Розкажіть про досягнення Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

- Знаєте, це управління називають "тінню", як  по значенню, так і  по суті. У нас, як і в інших областях України, запроваджена ризик-орієнтована система відбору платників для здійснення заходів податкового контролю, і те, чим займається управління – це виявлення і розслідування підозрілих фінансових операцій та злочинів, які  пов’язані з легалізацією доходів.

Функціонал наступний: співробітники управління визначають розмір можливих збитків, що нанесені державі, збирають доказову базу, аналізують різні бази даних і, як кінцевий результат, формують аналітичне дослідження, яке направляють іншим правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з кримінально-процесуальним кодексом.

За 6 місяців цього року нашим управлінням було складено 35 матеріалів, а сума можливих збитків, нанесених державі, становить близько 6 млрд грн. За результатами розглядів цих матеріалів, правоохоронці вже відкрили 7 кримінальних проваджень, а ще 14 матеріалів було долучено до раніше відкритих справ.

Левову частку з можливо нанесених збитків становлять операції з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, загалом ця сума складає 2,9 млрд грн. Можу навести конкретний приклад: у травні було встановлено факт маніпулювання  фінансовими ресурсами і розкрадання коштів підприємства на суму понад 100 млн грн. Що саме відбувалося? Посадові особи товариства з обмеженою відповідальністю, яке начебто мало займатися будівництвом доріг, оформили документи на купівлю сільгосппродукції, а кошти замість розрахунку за товар спрямували у фіктивні страхові та фінансові компанії, нібито, для погашення векселів, сплату гарантій та страхових платежів. Наразі за даним фактом триває слідство.

Якщо навести ще приклад, то нами було викрито ряд експортерів-суб’єктів господарювання Київщини, які начебто здійснили реалізацію горіхів та гарбузового насіння за межі митної території України на суму 1,8 млрд грн, а ці кошти до нашої країни не повернулися. Цей злочин також розслідується.

- ДПС більше каральний орган чи превентивний?

- Не можна сказати, що податкова є каральним чи превентивним органом. У першу чергу, ДПС – це сервісна служба, орієнтована на платника, який сумлінно сплачує податки. Зокрема, пріоритетом податкової служби є забезпечення доступних і якісних послуг для кожного громадянина. У цьому випадку ми є партнером, який інформує, допомагає з адмініструванням, з електронними сервісами, щоб люди могли раціонально використовувати свій час.

Якщо ми говоримо про несумлінних платників, то ми просто вимушені бути частково каральним органом, щоб зберегти рівні умови для всіх. У таких випадках проводяться перевірки, нараховуються податки і штрафні санкції, що передбачені Податковим кодексом, у межах якого ми діємо.

Ми працюємо над тим, щоб налагодити дійсно партнерські відносини з платниками податків – фізичними особами та представниками бізнесу, мати високий ступінь їх довіри, зробити інформацію щодо податків, на скільки це можливо в рамках законодавства, доступною та прозорою.

Ми постійно працюємо над збільшенням кількості електронних сервісів. Взяти навіть те саме декларування доходів:  якщо громадяни спробують зробити це через електронний кабінет, то майже 80% декларації уже буде заповнено, адже податкова має відповідну інформацію у своїх базах даних.

- Як стимулювати бізнес прозоро сплачувати податки?

- На моє переконання, податкову культуру потрібно виховувати змалку, ще з дитячого садочку пояснювати дітям, що таке податки. Вони повинні розуміти, що держава про них піклується: коли вони ходять до садочку, їздять по дорогах, мають змогу користуватися лікарнями, кінотеатрами, аеропортами. За всім цим стоять кошти, які необхідні на будівництво та підтримання інфраструктури.

Згідно з чинним законодавством, кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки. У школах повинні пояснювати - сплата  податків  має бути звичним явищем. На жаль, зараз податки сплачувати не модно, модно не сплачувати, та ще й хизуватися тим, на скільки схитрував. 

По-друге, стимулювати прозоро сплачувати податки може лише створення рівних умов для всіх, підвищення рівня довіри до податкової служби. Якщо представники бізнесу бачитимуть, що сплачувані ними кошти дійсно використовуються за призначенням, то, напевно, вони стануть також сумлінніше виконувати свій обов’язок.

- Можливо, у школах потрібно запровадити уроки податкової та фінансової грамотності?

- Я переконана, що це потрібно зробити. У багатьох країнах дітям змалку викладають споживчу математику. У рамках цього курсу малечу навчають складати персональні та сімейні бюджети, а також бюджет громади. Вони навчаються прораховувати, скільки коштів потрібно витрачати на різні напрямки, скільки сплачувати податків, скільки потрібно заробляти для задоволення власних потреб. Це має бути не лише короткий курс із основ Податкового кодексу в 9 класі, фундамент має закладатися в дитячих садочках.

Ми вже почали працювати в цьому напрямку – реалізовуємо наш власний проєкт фінансової грамотності для дітей. Навесні цього року ми зробили пілотний проєкт для дітей молодшого шкільного віку, а з вересня плануємо це робити на постійній основі як додатковий матеріал для вчителів, для інтерактивності освітнього процесу. Це курс відеоуроків, де самі діти пояснюють, що таке гроші, податки і загалом говорять про все, що стосується податкової системи, але своєю, дитячою мовою. Сподіваємось, наша ініціатива знайде підтримку.

- Чого не вистачає податковій, щоб іще ефективніше виконувати свою роботу?

- Насамперед, як я вже наголошувала, не вистачає загальної культури сплати податків та знань у більшості населення України про економіку, фінанси та оподаткування.

Інше питання – це недостатня освіченість та поінформованість громадян щодо змін, які відбуваються. Наведу приклад:  після зміни банківських реквізитів люди стикнулися з реальною проблемою, адже платежі потрібно проводити вчасно, а потрібні рахунки знайти міг далеко не кожен. Нашими співробітниками була розроблена програма, яка дозволила одразу встановлювати номер  розрахункового рахунку, куди має сплачуватися податок. Для цього достатньо обрати свою громаду, а потім податок, який потрібно сплатити. Після цього ви отримаєте дійсний розрахунковий рахунок, за яким можна виконати бажану операцію. При цьому платнику надається телефон співробітника податкової, який може проконсультувати з будь-якого питання.

Хотілося б залучити до роботи в податковій службі більше молодих мотивованих спеціалістів, випускників фахових вишів, від яких можна отримати й справді «свіжий погляд» на вже знайомі процеси.   Звісно, кадри, які пропрацювали 20 років у податковій, є дуже цінними для нас, адже мають  досвід, яким можуть поділитися з молоддю. Мені здається, що креативність молоді та досвід наших старожилів дали б ту синергію, яка згодом принесла б чудові результати.  І такі приклади вже є.

Необхідним також є більше розуміння того, що сплачувати податки не примха, не забаганка, а об’єктивна необхідність для блага всього суспільства, для того, щоб інститути держави могли виконувати ефективно свої функції із забезпечення стабільного, безпечного, здорового, освіченого життя громадян. Добровільна сплата податків є ідеальною моделлю. Хотілося б усе-таки досягти рівня правової культури на кшталт розвинених держав, де абсолютна більшість платників податків сприймає їх як безумовний правовий та моральний обов’язок.

Читати "Моя Київщина" у Facebook
Антон Болбочан
журналіст