Начальник Гостомельської військової адміністрації Сергій Борисюк: наша задача – відновити громаду, і треба трішки потерпіти

Сергій Борисюк

Сергій Борисюк був призначений на посаду начальника Гостомельської селищної військової адміністрації влітку 2022 року. До цього він багато років служив у Міністерстві оборони, ставши генерал-лейтенантом. Свого часу він був директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (МОУ). «Моя Київщина» поспілкувалася з ним про те, як йому працюється на Київщині, про проблеми в селищі, яке серйозно постраждало в результаті російської окупації

- Наскільки з Вашим приходом змінився апарат селищної військової адміністрації і з якою командою прийшли?

- Я прийшов з початку серпня 2022 року, був призначений на посаду начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Указом Президента України Володимира Зеленського. Як мені пояснили, дуже багато питань було до попередньої адміністрації. Не хочу казати нічого поганого, але були якісь питання, які вимусили поміняти керівників. Тому, коли я прийшов, я привів свою команду. Це ті люди, професійні якості яких я знав. Звісно, дехто залишився зі старої команди, адже я не підходив до цього питання так, щоб всі хто працював раніше – повинні звільнитись. Але я поміняв заступників на тих людей, яким я довіряю і ми почали працювати.

На жаль, спочатку було дуже багато питань, кожного дня приходило дуже багато людей зі скаргами та скандалами: мовляв, робота не ведеться: дахи текли, вікна пробиті тощо. Так, як в нас було біля 3,5 тисячі зруйнованих і пошкоджених будівель, ми почали працювати у цьому напрямку і потихеньку міняти ситуацію.

- З огляду на той факт, що більшість апарату таки лишилась від попереднього керівництва, чи можна сказати що зараз селищна військова адміністрація працює як один злагоджений механізм?

- Бувають різні питання і певні недоліки, але всі люди налаштовані на роботу, на результат, і наша задача – відновити громаду, зробити для людей добро, відновити дахи і вікна, відбудувати зруйноване. Це головна мета і вся робота адміністрації направлена саме на це.

- Гостомельська громада одна з перших потерпіла від ворога і зазнала значних руйнувань, зокрема мова йде про потужні бюджетоутворюючі підприємства. Як сильно це вплинуло на надходження?

- Так, Гостомельська громада одна з перших зустріла ворога, тут точились дуже криваві, напружені бої, і саме через це було зруйновано багато помешкань, а також близько 107 комерційних підприємств, з них 10 дуже потужних, які давали майже 70 % надходжень в наш місцевий бюджет. Це такі відомі підприємства як ДП «Антонов», «Гостомельський склозавод» та інші. На жаль, ми їх ще не відновили, це робота на майбутнє, але, знаю, що вже до кінця весни на склозаводі одна піч має запрацювати.  

- Поговорімо про масштаби руйнувань. Скільки пошкоджено об'єктів критичної інфраструктури, будинків та споруд. Яка кількість з них підлягає відновленню?

- У нас було пошкоджено 7 закладів загальної середньої освіти, 4 заклади медицини, 6 закладів культури та адмінбудівлі. Як ви бачите в мене й досі в кабінеті залишились сліди від куль та осколків. Всього пошкоджено 2980 приватних будівель, 136 багатоповерхівок. Я зараз називаю цифри згідно з обстеженнями, оскільки є ще приватні будинки без хазяїв, які не повернулись з закордону, відповідно ми не маємо права обстежувати до повернення власників.

- Які країни донори зголосились допомогти з відбудовою та які ресурси вже виділено?

- На сьогодні до нас реально багато зверталось фондів, організацій, але всі чекають закінчення війни, тому великих фінансових ще немає. В нас підписаний Меморандум з урядом Франції, який фінансово посприяв демонтажу 10 зруйнованих багатоповерхівок військового містечка біля аеродрому Антонова. Вони, до речі, планують там побудувати житлове містечко з використання екотехнологій.

Також з нами працює багато волонтерських фондів, наприклад БФ «Карітас», які ставлять вікна в приватних будинках та лагодять покрівлі. Йдуть процеси перемовин із представниками з Англії та Німеччини, але щоб зайти на певний об’єкт, треба готувати проєкт цього об’єкту та тільки тоді будуть донори, а це процес не швидкий. В цілому є дуже багато бажаючих допомогти Україні та нашій громаді, за що ми дуже вдячні цим країнам. Ми впевнені, що вони допоможуть нам відновити та зробити нашу громаду, як і всю Україну квітучою.

- Яка допомога надається КОВА та як в межах своїх повноважень допомагають нардепи від округу?

- Щодо нардепів, коли вони допомагають і вказують, що вони нардепи – це вже передвиборча кампанія. Тому, хто приходить допомогти – він не називається і не хоче афішувати, як це роблять багато волонтерів. Є нардепи, які входять в ці благодійні фонди, вони приїздять і надають якусь допомогу. Київська обласна військова адміністрація надає нам як фінансово, так і по відбудові. Наприклад близько 100 об’єктів будівель вони допомогли відновити в тому році завдяки наданій нам субвенції. Суттєва допомога була надано в осінньо-зимовий період, коли пропадало світло і потрібні були генератори. Представники КОВА постійно приїздять, контролюють, навчають, допомагають.

- Зараз у трьох населених пунктах Київщини, серед яких Гостомель, почали відновлювати пошкоджені багатоповерхівки за сприяння платформи United 24. Скільки об’єктів визначили для відбудови?

- В Гостомельській громаді планують відбудувати 3 багатоквартирних будинки шляхом капітального ремонту. Фінансується це через фонд United 24, а замовником цих послуг і розпорядником коштів є Департамент регіонального розвитку КОВА. Тендери по цих будинках вже проведені і до кінця цього місяця плануються громадські слухання, обговорення з мешканцями цих будинків щодо подальшої відбудови. Фінансування вже є.

- У Гостомельській громаді ще лишаються факти зниклих безвісти людей. Яка їх кількість на сьогодні? 

- Так, на жаль, є такі факти. Після де окупації було прийнято 90 заяв про зниклих безвісти. Ми у тісній співпраці з міжнародними організаціями, а також правоохоронними органами намагаємось визначати кожен такий факт та встановлювати долю тієї чи іншої людини, яка зникла. Тобто оскільки у поліції також обмежений ресурс, міжнародні організації долучають своїх волонтерів, які проводять роботу з місцевим населенням, а саме : опитування, приїзд на адреси, перегляд записів з камер відео спостереження, аби встановити долю цих людей. Ми знаємо також, що частина наших мешканців була відправлена окупантами на територію російської федерації та білорусії. 

- Чи маєте статистику, яка кількість мешканців виїхала й досі не повернулася у Гостомельську громаду?  

- До війни в нас було близько 30 тисяч мешканців громади. На сьогодні це приблизно 28 тисяч жителів, але з урахуванням того, що до нас приїхало близько 2,5 тисяч мешканців з інших областей, де зараз йдуть військові дії. Люди вже налаштовані жити тут, ніхто тікати не хоче, бо коли розмовляєш з нашими мешканцями, чуєш: «Нікуди ми не поїдемо, ми були тат і там, виїздили за кордон, але краще ніж України місця немає». Я їх розумію, це своє, треба відбудовувати, і коли ми зробимо нормальні умови життя, сюди приїдуть усі.

- Як зараз відбувається процес розмінування? Чи багато залишилось небезпечних ділянок?

- Так, на жаль, після деокупації нашої громади залишилось дуже багато вибухонебезпечних предметів. Розмінуванням займаються сили ДСНС на відповідні служби Національної поліції. Станом на сьогодні основні місця загального скупчення людей є розмінованими та безпечними, проте залишається багато територій лісів, лісосмуг та полів, які залишаються небезпечними. Але, ми у співпраці з відповідними службами намагаємося якомога швидше завершити усі заходи із розмінування. 

- Що Ви, як людина з великим військовим досвідом, хотіли б побажати мешканцям як Гостомельської громади, так і усієї Київщини?

- Йде війна, і перемога буде за нами. Якби ми її не перемогли, то під загрозою було б взагалі існування нашої України. Я вважаю, що кожен повинен захищати свою державу. Не всі можуть йти на фронт з різних причин, але можна й тут робити справи, які сприятимуть нашій перемозі.

Передусім я хотів би подякувати мешканцям нашої громади за їх терпіння та розуміння, що все зразу ми зробити не можемо. Люди бачать, що зміни йдуть, влада працює, але я хотів би попросити потерпіти трішки та поставитись з розумінням до проблем. Хочу подякувати та побажати мирного неба. Вважаю, що ми відбудуємо в дуже короткі терміни нашу країну, будемо жити та радіти.