Нардеп Геннадій Кривошея: про президентську інавгурацію, техстандарти та перспективи парламентаризму в країні
Нинішній робочий тиждень у Верховній Раді розпочався з процедури інавгурації шостого Президента України Володимира Зеленського, який у своїй першій промові проголосив про розпуск парламенту. Перед цим, наприкінці минулого тижня, фракція «Народного фронту» вийшла з коаліції, що мало заблокувати проведення дострокових виборів.
Адже формально у депутатів з’явився місяць на формування нової, що згодом робило цей розпуск маловірогідним, оскільки хронологічно до планових виборів часу залишиться менше, ніж півроку. Проте наміри провести дострокові парламентські вибори вже цього літа від новообраного гаранта Конституції пролунали досить впевнено. Прокоментувати цю колізію ми попросили депутата з Київської області Геннадія Кривошею, який до нинішнього складу Верховної Ради потрапив саме за списками «Народного фронту».
- Чи з’явиться у частини нашого політикуму наміри оскаржити поки ще не підписаний президентський Указ, в тому числі й через Конституційний Суд?
- Безумовно. Потенціал та практична дієвість кожної політичної сили перевіряється у тому числі й здатністю діяти у нестандартних ситуаціях. Зрозуміло, що новообраний президент прагне конвертувати одержану на виборах високу підтримку виборців у власне парламентське представництво якомога швидше, поки він ще не розгубив особистий політичний рейтинг
Також цілком природно, що існуючі у парламенті політичні сили, в свою чергу, мають намір якщо не зберегти попередній рівень довіри виборців, то принаймні подолати прохідний бар’єр.
- У своїй інавгураційній промові пан Зеленський висловив надію на скоріше прийняття нового Виборчого кодексу. А ви особисто що плануєте зробити у сфері законотворчості до кінця каденції?
- Не дивлячись на дату проведення парламентських виборів, я вважаю, що парламентарії все ж таки мають достатній люфт часу, аби реалізувати намічений графік законодавчих ініціатив. Я, зокрема, є співавтором законопроекту про технічне регулювання і зацікавлений, аби його прийняли якомога швидше, оскільки він був зареєстрований ще три роки тому і подальше затягування змін у законодавстві грає не на користь вітчизняного виробника…
- Технічне регулювання чого саме?
- Мається на увазі широкий спектр стандартних підходів до технічних параметрів продукції, яку виготовляє, а головне – експортує наш вітчизняний виробничник в інші країни.
До цього наші земляки чули здебільшого про стандартизацію та сертифікацію сировини та продукції сільського господарського призначення, насамперед, - харчової промисловості. Тут же мова йде здебільшого про відповідність нашої промислової продукції до стандартів та практики сертифікації, яка прийнята на Заході. Імплементація вітчизняного законодавства під зразки ЄС, крім прийняття цього закону, на практиці передбачає й підписання Угоди АКА з ЄС, що дає можливість визнавати українські товари сертифікованими в Європі.
Візьмемо для прикладу виробництво дверей. Нині, аби експортувати їх у Європу вітчизняні виробничники мають зобов’язання здійснювати сертифікацію продукції в країні-адресі їх постачання. Після прийняття закону та підписання вищезгаданої угоди цього достатньо буде зробити тільки у нас.
І головна вигода полягає не тільки у зменшенні бюрократичних перепон, але й у зменшенні на порядок вартості здійснення цієї процедури, що робить наших виробничників більш конкурентоздатними на ринку європейської спільноти. Нині, маючи власний сертифікат, вони мають на місці сплатити ще й місцеву сплату за цю послугу. Для порівняння українська сертифікація коштує менше тисячі євро, в країнах ЄС – на порядок вище.
- Окрім нардепів та Кабміну право на законодавчу ініціативу має також і Президент України. Як ви вважаєте, - як часто Володимир Зеленський буде користуватися ним?
- Це залежить від продуктивності та фахової підготовки його команди. Головне, аби на виході будь-який документ з президентським підписом не порушував Основного закону країни – її Конституції.
- Багато хто вважає, що мажоритарна система зжила себе. Тоді як списочна (пропорційна) є кращою. Ваша думка?
- Зіткнення підходів, як відомо, насамперед полягає у способі формування парламенту. Я особисто теж вважаю, що пропорційна система з відкритими списками – більш прогресивна, ніж ті, які існували в нас раніше…
- А якщо залишиться нинішня змішана форма обрання парламенту, ви особисто, – влітку або восени – будете балотуватися до парламенту за мажоритарним округом?
- Я хоч і пройшов до нинішнього парламенту за партійним списком «Народного фронту», але чотири роки поспіль активно працював з виборцями у рідному Богуславі, звідки родом, тож не виключаю можливості того, що буду балотуватися в себе на батьківщині за мажоритарним округом. Остаточне рішення буде залежати ще від змін у виборчому законодавстві. Адже лише вибори за відкритими списками мають в світі кілька десятків різновидів. І оскільки я звик грати у команді, формат участі кандидатів у народні депутати від «Народного фронту», у тому числі і у персональному плані, буде обговорюватися на наступному партійному з’їзді нашої партії.
Олександр Воронін, «Моя Київщина»
Читати "Моя Київщина" у Facebook