Народний депутат Олександр Горобець: швидко питання відбудови Київщини, на жаль, не вирішиться
Про ситуацію в Приірпінні «Моя Київщина» поспілкувалася з
нардепом-мажоритарником від «Слуги народу» Олександром Горобцем, членом
Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг
- Окресліть
нагальні проблеми жителів Вашого округу та шляхи їх урегулювання.
- Київщина наразі має такі ж проблеми, як і вся країна – ми
працюємо над стабілізацією в енергетичній сфері. Особливих зусиль доклав для
реалізації проєкту з монтажу та введення в експлуатацію енергетичної турбіни
потужністю в 1 мегаватт в Ірпені. Цей проєкт в сучасних реаліях є надзвичайно
важливим для кожного мешканця міста.
Крім того, Київська
область значною мірою постраждала внаслідок російського наступу на початку
повномасштабної війни, тому проблеми у людей відповідні.
В першу чергу
мова про пошкодження та руйнування житла. На жаль, панацеї та способу швидкого
вирішення цих проблем немає.
Як депутат я
допомагаю з відбудовою та ремонтом пошкодженого житла. В основному це
багатоповерхівки в місті-герої Ірпінь та інших населених пунктах мого округу.
Також допомагаю жителям приватного сектору, але там поки що меншій кількості
людей вдалося допомогти.
Брав участь у
реалізації проектів зі створення модульних містечок для людей, які втратили
житло. Зараз опікуюся їх забезпеченням електроенергією та, відповідно, теплом.
Ще одним
напрямком моєї роботи є відбудова зруйнованих дитячих закладів освіти.
Швидко питання
відбудови, на жаль, не вирішиться, тому що для цього потрібні фінанси та робочі
руки. І те, і інше в Україні зараз в дефіциті. Але ми стабільно працюємо,
поступово завершуючи роботи на одних об'єктах та переходячи до інших.
- Якими є
результати Вашої діяльності на гуманітарному фронті?
- В березні,
квітні, травні та червні гуманітарні вантажі були доставлені до всіх ОТГ, за
які я відповідаю. Серед доставленого – продуктові
набори, медикаменти, медтехніка, засоби гігієни, медичні засоби для людей з
інвалідністю, дитяче харчування, одяг. Окремий напрямок роботи – це
забезпечення медикаментами великого медичного закладу КНП «Ірпінська ЦМЛ».
Цифри по
гуманітарці дати не можу, оскільки робота велася і ведеться з багатьма фондами.
Київщина отримала тисячі тон гуманітарної допомоги. І тут одразу прошу не
приписувати все мені – це результат роботи багатьох людей. Я брав участь і
допомагав, як міг.
Також була
допомога військовим. І там менше гуманітарний фронт, а більше – військовий та
подвійного призначення. Зокрема, мова про бронежилети, каски, військові аптечки,
зброю.
Точну
кількість назвати не можу, але тих самих бронежилетів і касок були сотні, якщо
не тисячі – збирали і везли все, що могли.
Щодо зброї –
брав участь у вирішенні питання доставки зброї по громадах для ТрО. Детальніше
розповідати не можу.
- Чи
допомагаєте Ви як нардеп внутрішньо переміщеним особам, якщо так, то яким
чином?
- Допомога ВПО
надається в співпраці з Мінреінтеграції, ЮНІСЕФ та волонтерами. Переважно
йдеться про надання гуманітарної допомоги, менше – про допомогу з розселенням,
оскільки мій округ також постраждав від російського наступу, і тому житловий
фонд у нас скоротився.
Щодо
гуманітарної допомоги, то вона надається приблизно така сама, як була допомога
постраждалим в березні-квітні-травні, коли ми привозили медицину, гігієну,
дитяче харчування, одяг тощо.
Один з
прикладів – нещодавно спільно з Мінреінтеграції та ЮНІСЕФ передали комплекти
дитячого одягу для ВПО та дітей, які стоять на обліку в соціальній службі.
- Які
важливі для країни в умовах воєнного стану законопроєкти варто якнайшвидше
ухвалити, аби врятувати економіку?
- Країна – це
дуже великий та складний механізм, і якщо говорити про екстрені заходи для
порятунку економіки – це скоріше компетенція Кабінету Міністрів.
Скасування
акцизів на паливо в перші місяці війни – екстрений, але необхідний захід.
Скасування митних платежів та ПДВ для ввезення генераторів та цілої низки
енергетичного обладнання – також екстрений захід.
Все це йде від
уряду, а Верховна Рада адаптує законодавчу базу для необхідних термінових
рішень.
Тому якщо
говорити саме про те, чи можна ухвалити якийсь закон або пакет законів, щоб
врятувати економіку в умовах війни – ні, це так не працює.
Зараз робота
Верховної Ради України складається наполовину з того, що ми реагуємо на
термінові виклики, а інша половина – це робота на довгострокову перспективу.
Перш за все, це робота на євроінтеграцію.
Зокрема,
Комітет з питань енергетики та ЖКП працює над тим, щоб наше законодавство в
сфері атомної енергетики відповідало європейському. Також на одному з
нещодавніх засідань Комітету ми розглядали законопроєкт, що стосується
когенерації (тобто використання як електричної енергії, так і теплової, що
виділяється під час генерації електрики) - в Європі це найбільш поширена
практика, тому що це про енергоефективність та економію ресурсів.
Тому порятунок
економіки в умовах воєнного стану – це в першу чергу робота уряду, і ми
допомагаємо в цьому на всі 100%, як можемо. Наша робота – про довгострокову
перспективу, і в цьому напрямку ми теж працюємо на максимум.
- Прокоментуйте
Ваше звернення до Мінекології, щоб надати Коцюбинській селищній раді документи,
на підставі яких створили розширили нацпарк Голосіївський за рахунок території
Біличанського лісу.
- Я відреагував на звернення Коцюбинської селищної ради та
надіслав відповідне депутатське звернення. Хтось побачив в цьому якісь
неоднозначні кроки, але це лише депутатська діяльність.
Прикро, що із
цього намагалися роздмухати скандал, але насправді такі спроби не є
неочікуваними.
Київ – це
мегаполіс, і ми спостерігаємо цілком логічний процес його розширення за рахунок
оточуючих населених пунктів. Якісь населені пункти радо стають частиною
столиці, а хтось навпаки намагається боротися за право самоврядування.
До того ж
поруч – Буча та Ірпінь, у яких теж можуть бути і, я впевнений, є якісь свої
прагнення.
Мене в цій
ситуації намагаються приписати до "якоїсь зі сторін", хоча я цих
іграх жодної участі не беру. Київ буде і далі рости, як я вже казав раніше. Не
все буде відбуватися тихо і без проблем, але те що ми бачимо – це процес, який
пережили багато міст по всьому світу.
Тому якщо ваше
питання стосувалося того, чи подав я звернення через якісь свої інтереси або чи
намагаюся я когось підтримувати – ні. Я просто виконую свою роботу, як депутат,
і якщо до якоїсь боротьби я залучений, то це лише боротьба проти росії за
можливість жити у вільній та незалежній Україні.
- Наскільки
комфортно Вам працювати на окрузі разом із колегою по партії Андрієм Клочком?
Чим зумовлена та яка результативність такої співпраці?
- Співпраця зумовлена досить давньою ідеєю, що
депутати-списочники мають працювати так само, як і мажоритарники. Пану Андрію
випало працювати на моєму окрузі.
Наскільки
комфортно? Тут можу сказати просто – нормально, як з усіма колегами, з якими я
конструктивно спілкуюся виключно в рамках виконання своєї роботи. Ми
перетинаємося зазвичай хіба що на якихось публічних заходах, а спільних
проектів у нас немає.
Після того, як
пана Андрія направили також працювати на окрузі, за який я відповідаю, в мене
не стало менше роботи, адже її завжди дуже багато і депутат-мажоритарник просто
поступово виконує все, що може.
Тому про спільні
результати тут не йдеться, а щодо своїх особистих результатів роботи, краще щоб
кожен із нас розповідав самостійно – розповідати за пана Андрія про його
діяльність я не буду.