Новий територіальний устрій Київської області: хто виграв, а хто програв

На Київщині укрупнили райони

Новий  територіальний устрій областей України, в тому числі, й Київської  області, затверджено Постановою  «Про утворення та ліквідацію районів», опублікованою на сайті Верховної Ради  інформаційним  управлінням Апарату Верховної Ради України 17 липня. З чим  пов’язана  необхідність зміни районного поділу?

Однією  з причин, на якій наполягають автори реформи, є величезна диспропорція  параметрів існуючих районів, що не відповідають сучасним вимогам для організації ефективної місцевої влади. Новостворені  райони мають  бути оптимальними за своїми параметрами для того, щоб в них організувати ефективну систему державного управління,  та  формування на цьому рівні дієвих органів виконавчої влади.

Всього в Україні – 490 районів. З початком  впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади 26 районів повністю покриті об’єднаними громадами, на рівень яких в рамках децентралізації владних повноважень перейшли майже всі повноваження райдержадміністрацій та районних рад. Території 164 районів покриті ОТГ від 50% до 99%. Це означає, що РДА цих районів здійснюють свої повноваження на менше половині їх території. Водночас на території 75 районів (16%) не утворено жодної ОТГ. Таким чином, інститут РДА повноцінно функціонує лише на території 75 районів.

Пропозицій щодо майбутніх районів було декілька: як від експертів, так і від облдержадміністрацій. Всі вони цього і минулого року пройшли широке обговорення. Відповідно до доручення Кабміну, обласні державні адміністрації надали свої пропозиції, виходячи з «Методичних рекомендацій щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня». Рекомендації визначають нижчу межу кількості населення в майбутньому районі – 150 тисяч жителів. Цей критерій, в свою чергу, базується на «Номенклатурі територіальних одиниць NUTS-3» Європейського Союзу.

В Мінрегіоні наголошують на тому, що райони є штучними утвореннями для організації на їх території, в першу чергу, державної виконавчої влади, і ключовим тут є максимальна ефективність з мінімальними затратами на її утримання. Послуги, які раніше громадяни отримували в райцентрах, надаватимуться на найближчому до людей рівні – рівні громад, як це сьогодні вже відбувається в об’єднаних громадах, у Центрах надання адміністративних послуг.
Згідно з цією Постановою  віднині   в Київській  області  буде створено 7 районів: Білоцерківський район, Бориспільський район, Броварський район, Бучанський район, Вишгородський район, Обухівський район, Фастівський район, хоча, згідно з  попередньою пропозицією  Київської обласної державної адміністрації щодо районування області, що   була схвалена на рівні міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова,  на Київщині замість 25 районів  мало  б залишатися 6 районів.  Після численних   обговорень  і нарад  додався Броварський район.

Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської сільської, Фурсівської сільської територіальних громад;

Бориспільський район (з адміністративним центром у місті Бориспіль) у складі територій Бориспільської міської, Вороньківської сільської, Гірської сільської, Золочівської сільської, Пристоличної сільської, (досі під питанням лишається Переяслав-Хмельницький район);

Броварський район (з адміністративним центром у місті Бровари) у складі територій Баришівської селищної, Березанської міської, Згурівської селищної, Броварської міської, Великодимерської селищної, Зазимської сільської, Калинівської селищної, Калитянської селищної територіальних громад;

Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної, територіальних громад;

Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Славутицької міської, Поліської селищної територіальних громад;

Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад;

Фастівський район (з адміністративним центром у місті Фастів) у складі територій Бишівської сільської, Боярської міської, Васильківської міської, Глевахівської селищної, Гребінківської селищної, Гатненської сільської, Калинівської селищної (Васильківський район), Ковалівської сільської, Чабанівської селищної, Кожанської селищної, Томашівської сільської, Фастівської міської територіальних громад.

Надто нервуватись змінами меж районів місцевим мешканцям не варто, переконують у Міністерстві розвитку громад та територій. Там наголошують, що усі послуги населенню залишаться в межах об'єднаних громад, адже саме їм у межах зміни територіального устрою передаються більшість повноважень та ресурсів.

До останнього часу  відбувалися  мітинги  та  зібрання біля Верховної Ради за збереження Васильківського району, які закінчилися безрезультатно. В Переяславі теж ситуація вкрай загострена. Зрозуміло, що не вдасться уникнути конфліктів між новоствореними органами на рівні районів та громад. Експерти вважають, що після оформлення цієї структури на Київщину чекають постійні суперечки: куди зараховуватиметься податок на доходи фізичних осіб – в район чи в об'єднану громаду, місто чи в район, хто відповідатиме за медицину, освіту тощо.  У Мінрегіоні погоджуються, що ці проблеми ще потребують вирішення. З повноваженнями районних рад досі визначаються, а фінансові нюанси збираються передбачити у змінах до Бюджетного і Податкового кодексів. Загалом, попри запевнення влади, ідея з укрупненням районів зараз викликає більше запитань, аніж відповідей.