#

Очільник Київської обласної клінічної лікарні Микола Анкін: Вакцинуйтеся, бережіть здоров’я, а ми допоможемо

06.05.2021 09:47
Очільник Київської обласної клінічної лікарні Микола Анкін: Вакцинуйтеся, бережіть здоров’я, а ми допоможемо

Про реформування системи охорони здоров’я у столичному регіоні "Моя Київщина" поспілкувалася з Миколою Анкіним  в.о. генерального директора Київської обласної клінічної лікарні

- Процес реформування медичної галузі в Україні триває. Ви є керівником найбільшого медичного закладу в області. Назвіть переваги та недоліки нинішньої реформи медицини в Україні.

- Що стосується переваг, то трохи легше стало працювати. Ми розуміємо, які правила зараз введені щодо роботи з пацієнтами, роботи НСЗУ (Національна служба здоров’я України,  Ред) і підтримуємо їх умови. Раніше було важче, оскільки лікарня повинна була заробляти гроші та підтримувати себе. Зараз трохи інший механізм цього, тобто стало набагато краще. По-перше, щодо фінансування, ми розуміємо, скільки грошей отримаємо в цьому році. По-друге, ми маємо можливість витрачати їх на те, що нам потрібно, а такого раніше не було.

По-третє, з’явилися інші умови розвитку лікарні. Ми розуміємо, на що нам треба витрачати ці гроші та які технології повинні розвиватися. Ми підтримуємо нові напрямки в сервісі, адже зараз знаходимося в конкурентному середовищі і розуміємо: якщо не буде розвитку, то ми будемо тільки втрачати.

Щодо недоліків, тут важко сказати, тому що це шлях, де постійно все змінюється. Колись нам не вистачало грошей, коли ми вперше контрактувалися за медичну послугу. Як і обіцяли, НСЗУ збільшило практично вдвічі хірургічний пакет і зараз на ці гроші ми повинні не тільки виплатити заробітну плату та побудувати щось, а й забезпечити хворого усім необхідним.

Ми розуміємо, що будемо отримувати на хірургічний пакет для хворого по 10 тисяч гривень і частина їх піде до пацієнта, а не тільки на забезпечення та утримування лікарні, а ще на медикаменти та витратні матеріали. Зараз ми думаємо, як саме це розвивати, бо це теж велике завдання. Раніше нам видавалася якась сума грошей з вказівкою, що цього повинно вистачити на все. А на все, як правило, не буває. А тут, коли ми за кожного пацієнта отримаємо певну суму, повинні частину цих грошей віддати йому ліками, сервісом, харчуванням та витратними матеріалами.

- Чи буде обласна лікарня єдиним медичним закладом в області, що зможе забезпечувати себе фінансово самостійно?

- Ні, я думаю, що є лікарні, які можуть себе забезпечувати. Нам трохи краще, ніж іншим, адже ми маємо досить потужну базу та фактично все обладнання. У нас є практично всі напрямки, які тільки можливі. Ми робимо і хірургічні операції, і ортопедичні, лікуємо зараз ковідних пацієнтів, маємо потужну реанімацію, приймальне та кардіохірургічне відділення.

- Але в Києві є інші лікарні, що надають такі послуги. Навіщо робити велику концентрацію однотипних відділень, однотипних лікарень на території Києва?

- По-перше, усе ж таки ми – обласний заклад. Таких послуг і в такому обсязі на території області ніхто не надасть. По-друге, ми конкурентні й для Києва. У нас 20-25% пацієнтів – жителі Києва. Зараз ми все одно йдемо до єдиного медичного простору. Якщо людина хоче, вона може звернутися до нас, адже ми, я повторюсь, конкурентоздатні. 

- Як покращувати конкурентоздатні умови із великими установами Києва?

- По-перше, це повинен бути сучасний діагностичний рівень. По-друге, рівень світових стандартів лікування, інноваційний рівень обладнання та доброзичливе ставлення до пацієнтів. Хворий повинен отримувати від нас розуміння, гарне лікування та часткове забезпечення лікування кожної хвороби.

Що важливо, у нас є відділ сервісу. Нещодавно ми проводили нараду з нових напрямків, де обговорювали, як зробити так, щоб пацієнт прийшов до нас. Адже наразі для нас це головне.

- Як, на Вашу думку, треба покращувати імідж лікарні та які необхідно створити умови, щоб пацієнти лікувалися саме в обласній лікарні?

- У нас понад 20 адміністраторів і завідуючих, які закінчували курси медичного менеджменту та бізнесу. Є різні варіанти роботи з пацієнтами, наприклад, інтернет-маркетинг. Як я вже казав, у нас є свій відділ сервісу, який контролює та навчає наших співробітників, як ставитися до пацієнтів та створювати найкращі умови.

Звісно, ми розуміємо, що будівлі, у яких ми зараз знаходимося, не дуже сучасні. Тому зараз стоїть питання про термореновацію корпусів, що проводить Київська обласна рада. Зовнішній вигляд багато чого може сказати про лікарню. Тому маємо надію, що термореновація розпочнеться вже у вересні. Проте і у відділеннях ми покращуємо умови перебування хворих, тобто змінюємо внутрішній стан старої лікарні. 

Чи правильно я розумію, що найближчим часом послуги в обласній лікарні нічим не будуть поступатися приватним клінікам?

- У кожного є свої можливості та свої завдання. Ми все ж таки комунальна лікарня. От коли ми вийдемо на сучасний рівень європейських країн, тоді можливо. Для того, щоб побудувати сучасну нову клініку, треба будувати все з самого початку. Якщо нашим корпусам 60-70 років, ми не можемо зробити так, як зараз все будується в сучасній клініці. Але ми сподіваємося, що свою нішу однозначно отримаємо та будемо в ній працювати.

- В обласній лікарні оновився сайт. Чия це була ідея та як довго Ви до цього йшли? Адже переглядаючи вебсайти інших київських лікарень, нічого подібного ми не зустрічали.

- Ми над цим працюємо досить давно, адже мали на меті зробити такий сучасний сайт, як у приватних клініках. Варто сказати, що це робота не одного дня та навіть не одного місяця. Кожного тижня ми з колегами зустрічаємося та міркуємо, як поновити, що додати, або внести до сайту.

- Зараз є тенденція розвивати медичні послуги в соціальних мережах. Чи ведеться така робота окремими лікарями або відділеннями?

- Так, ми працюємо в Facebook та на інших платформах. Ми відслідковуємо як негативні, так і позитивні відгуки про нашу роботу, адже кожен місяць отримуємо відповідну інформацію від відділу сервісу. Наприклад, для того, щоб спілкуватися з пацієнтами, ми проводимо анкетування, у якому бере участь приблизно 60-70% усіх хворих.

- Як відомо, на сторінці Facebook Ви запровадили рубрику "питання-відповідь" у режимі онлайн, де пацієнти можуть коментувати та ставити питання тому чи іншому спеціалісту. Чи всі фахівці будуть спілкуватися у цій рубриці та як часто?

- Треба сказати, що ми щойно запровадили таку рубрику. Нещодавно наші фахівці сервісу, економічного блоку та адміністратори брали участь у конференції із розвитку лікарень, зокрема й державних. Там вони й узяли цю ідею та вже зробили перші кроки. Я казав, якщо ми хочемо залишатися конкурентноспроможною лікарнею, то повинні робити ті кроки, які нам у цьому допоможуть. Це стосується і call-центру, і забезпечення спілкування пацієнтів із лікарям, експертами тощо.

- Яка кількість пацієнтів у минулому році отримала послуги в Київській обласній клінічній лікарні?

- Якщо говорити про минулий рік, то в нас лікувалося більше 16 тис стаціонарних пацієнтів. До ситуації з пандемією, у нас лікувалося більше 20 тис пацієнтів. У період першого локдауну в нас працювало лише 300 ліжкомісць, натомість 5 років тому в нас працювало 795 ліжок. Зараз у нас працює 535 ліжкомісць, деякі відділення ми переобладнали. Разом із тим, 25% ізоляційних ліжок у нас не заповнюються, щоб уникнути скупчення хворих.

- Яких відділень чи медичного персоналу не вистачає лікарні?

- Наразі відділень вистачає, а от середнього та молодшого медичного персоналу – ні. Щодо лікарів, багато приходять і хочуть працевлаштуватися, але в нас немає можливості взяти їх на роботу, адже вже маємо гарну команду лікарів.

- Чи багато середнього молодшого медичного персоналу звільнилося під час пандемії?

- Ні. Ми контролюємо цю ситуацію. У нас 8 бригад перейшли в ковідне відділення. Там умови інші, працювати дуже важко, але ми їм виплачуємо 300% заробітної плати. Ті, хто хотіли підняти свій фінансовий рівень, його підняли. Усі інші працюють, як і працювали раніше. Є ті, хто звільнився, але це невеликий потік.

- Усе ж на сайті лікарні є багато відкритих вакансій. Із чим пов’язане те, що не вистачає середнього та молодшого персоналу?

- По-перше, через заробітну плату. Ми поки що не можемо запропонувати більшу зарплатню, ніж в інших міських закладах. Більша частина нашого персоналу проживає в Київській області та приїздить до нас на роботу. По-друге, ми не отримуємо фахівців із медичних навчальних закладів, що розташовані в таких містах, як Біла Церква та Яготин. Медучилища не надають нам середнього персоналу, адже їм не зручно до нас приїжджати. Та й ми не можемо забезпечити їх гуртожитками, адже їх зараз уже немає.

- Які плани хотілося б реалізували найближчим часом?

- Щодо найближчих планів, то в червні місяці ми плануємо відкрити стерилізаційне відділення. У Києві такі відділення вже є, але серед обласних закладів він буде першим. Робота в боротьбі зі шпитальною інфекцією завжди проводилася, але це дозволить нам контролювати її та поставити на потік. Я вже казав про термореновацію корпусів та кардіохірургічного відділення для операцій на відкритому серці.

У цьому році запускаємо блок чистих операційних. У нас є плани на сім операційних, але зараз добудовуються чотири. Хочемо зменшити кількість операційних столів. Зараз у нас їх 20, але хочемо зробити на 7 або 8, аби вони працювали в іншому режимі. Це будуть сучасні операційні зі стерилізацією повітря, що надасть можливість попереджувати післяопераційні інфекційні ускладнення.

- Де Ви переймаєте закордонний досвід?

- Зараз немає можливості кудись їхати та щось дивитися, оскільки все переведено в онлайн-режим. Звісно, раніше в кожному відділенні всі навчалися і за кордоном, і в інших клініках. Тоді мали таку можливість, зараз, зрозуміло, що не маємо. Наразі це тільки вебінари. Я за основною спеціальністю – ортопед-травматолог, нещодавно провів лекцію в організації "SICOT" (Всесвітнє Ортопедичне Товариство). До речі, скоро, за результатами лекції, вийде стаття в міжнародному журналі.

- Ви є викладачем Університету охорони здоровя. Як Ви можете оцінити рівень медичної освіти в Україні?

- Усі кроки, що зараз проводяться МОЗом і МОНом ведуть до того, щоб зробити її більш ефективною, поставити під контроль, змінити ті принципи, що в нас були закладені. Система була гарною, але є більш сучасні методи навчання і якщо ми їх не переймемо на себе, то не відповідатимемо світовому досвіду. Я навчаюся практично кожен рік, крім попереднього року, коли було все зачинено, але на 5-6 конгресі їду. Бачу, як проводяться курси, лекції, і який їх рівень. За 2-3 дні ми можемо отримати стільки знань, скільки отримаємо за місяць. Звісно, наша медична освіта потребує змін.

- І все ж… Багато жартів нині звучить про студентів-медиків сьогодення. Як Ви вважаєте, наскільки фаховими є молоді спеціалісти, які сьогодні виходять із вузів порівняно з минулими роками, а то й десятиліттями?

- Ті, хто дійсно бажають, вони до нас приходять та отримають те, що їм потрібно. Питання  в іншому: якщо у нас на кафедрі 25 інтернів, а у відділенні 11 лікарів разом із черговими, то як можна навчити таку кількість лікарів, які будуть у майбутньому? Це в той час як закордоном йде 2-3 інтерни на все відділення. Зрозуміло, коли великий потік, важко навчити.

- Протягом багатьох років травматологічне відділення в обласній лікарні візуально було краще оснащене. Про рівень надання допомоги були теж хороші відгуки. Чи можете Ви назвати це відділення своїм дітищем? Воно й досі залишається одним із кращих у Києві та столичному регіоні?

- Я фактично пропрацював завідуючим у травматологічному відділенні 3 роки, а потім тимчасово був призначений на посаду головного лікаря, яким і залишився на 15 років. У відділенні створена дуже гарна команда лікарів, які розуміють одне одного, розуміють хворих та готові працювати в команді.

Аби була здорова конкуренція, ми свого часу розділили всіх лікарів за напрямками та закрили практично всі проблемні: інфекційне, ендопротезувальне, ревізійне ендопротезування, хірургія тазу, мікрохірургія, звичайні операції, реконструктивні операції. На кожному окремому напрямку є людина, яка займається своєю справою, а всі інші їй у цьому допомагають. Із одного боку, ця людина конкурентоспроможна, а з іншого боку, це досить здорова конкуренція.

- Чи є місце медичній науці в Україні? Чи виправдовує вона себе?

- На мою думку, медицина – це дуже корисна галузь, де є велика потреба в коштах не тільки на лікування, а й на дослідницьку роботу. Колись у нас вона була, але зараз її нема.

Я можу відверто сказати, із повагою до усіх фахівців в інститутах, академії, але зараз нічого нового в науці немає. Підхід повинен бути іншим, зокрема треба розібратися або ми лікуємо, або займаємося наукою, або щось досліджуємо.

Приміром, є такий відомий лікар з хірургії тазу, як професор Джоел Матта з США. Він разом із командою фахівців створив інститут, зробив там усе, що необхідно, але через 5 років установа зачинилася, попри те, що її взяли на фінансування. Тобто вони розробили та пішли, і так повинно бути. А в нас 100 років працюють над чимось. Для лікарні це нормально, але не для наукового закладу.  

- Не можемо не спитати Вашу думку щодо вакцинації від Covid-19. Усе ж варто чи ні?

- На мою думку, ця вакцинація є важливою. Якщо ми хочемо подолати цю хворобу, то обов’язково треба вакцинуватися. Я, приміром, готовий зробити щеплення, тим паче, зараз вводять паспорти вакцинації, а поїздки за кордон – це частина моєї роботи. Тому робитиму щеплення!

- Що порадите мешканцям Київщини?

- По-перше, вакцинуватися та берегти здоров’я. По-друге, якщо говорити про Covid-19, то нічого не закінчилося, а отже, треба бути дуже обережними, а ми будемо допомагати. Бажаю щастя та здоров’я всім!

Читати "Моя Київщина" у Telegram
Надія Савчук
журналістка