Сільські клуби: як зникає культурна Київщина

Про те, як функціонує клубна система в столичному регіоні, а також про причини того, чому сільські клуби дихають на ладан, читайте в матеріалі "Моєї Київщини"

Варто почати з того, що немає чітких даних, скільки клубів в Київській області - так, за одними даними їх 839, за іншими - 829. При цьому в  них  функціонують 4623 художні колективи та любительські  об’єднання, з яких 2187 - для дітей. Але це приблизні цифри. Факт такого  "точного" обліку ілюструє реальний стан справ в клубній системі - всі працюють "приблизно" .
Клуби  залишаються  базовими осередками розвитку аматорського мистецтва та народної творчості, хоча останнім часом  мають конкурентів - бібліотеки, які все частіше також дають притулок аматорам сцени та всім творчим людям. Наприклад, в селі Велика Стариця Бориспільського району нема клубу, зате в старому дерев’яному приміщенні сільської бібліотеки, яка опалюється електрообігрівачем, протягом понад 6 років проводить репетиціі та виступи відомий сільський аматорський гурт «Черешенька» під керівництвом заслуженої діячки естрадного мистецтва України Зої Тимченко. Колектив не може отримати навіть той мізер від відділу культури на розвиток, тому що не приписаний до клубу, якого нема... Те ж саме можна сказати і про бібліотеку села Красилівка Ставищенського району, яка протягом більш ніж 10 років слугує одночасно й клубом, бо той перебуває в аварійному стані. І такі приклади по області непоодинокі.
І це при тому, що у різних методиках пишуть співають осанну клубній системі. "Заклади культури клубного типу як осередки культурно-освітнього та дозвіллєвого призначення набувають дедалі більшого значення в процесі становлення громадянського суспільства в Україні. Вони виконують запити суспільства із задоволення культурно-дозвіллєвих потреб, всебічно сприяють розвитку ініціативи й самодіяльності населення; створюють сприятливі умови для розвитку творчих здібностей громадян; є осередками збереження, відродження й популяризації національних культурних традицій, звичаїв та обрядів. Ефективність діяльності закладів культури клубного типу значною мірою залежить від кадрів фахово та світоглядно підготовлених до активної професійнокомпетентної інноваційно-творчої роботи в нових умовах", - говориться в одному з офіційних документів.
Гарні слова, які в реальності не відповідають дійсності.
Щодо розвитку   ініціативи й самодіяльності  населення. Населення ініціативне, самодіяльне і талановите. Для прикладу: народний аматорський хоровий колектив «Розкопанчаночка» села Розкопанці Богуславського району має солідний пісенний стаж, поважні нагороди та визнання  виключно завдяки власній ініціативі. Не чекаючи і не отримуючи належної допомоги від відповідних структур, за свої кошти, а також завдяки спонсорам вони організовують поїздки на фестивалі та конкурси, створюють нові костюми, розширюють власний репертуар.

А тим  часом є деякі «діячі» культури, які на місцях, тобто, прямо  в клубах  організовують пивні бари, "розливайки", платні гуртки, тренування та репетиції, таким чином наповнюючи власні  кишені, тоді як райвідділи культури закривають на це очі.

Унаслідок недостатнього фінансування галузі, відсутності коштів на проведення ремонтних робіт, забезпечення опалення, придбання обладнання за останні роки значно знизився рівень роботи сільських клубних закладів, особливо в невеликих населених пунктах.

Для подолання кризової ситуації в сучасній вітчизняній культурно-дозвіллєвій практиці потрібні радикальні зміни в суспільстві. Політичні й економічні реформи в Україні мають створити нові умови для розвитку національної культури, задоволення духовних інтересів та рекреативних потреб людини і залучення її до соціально-культурної творчості.

На сьогоднішній день сфера закладів культури в області має яскраві професійні особистості, які вміють грамотно вирішувати поставлені завдання, досягати значних результатів і забезпечувати високий організаційно-творчий рівень проведених заходів. Однак проблема кваліфікованих кадрів в культурно-дозвіллєвих установах як і раніше стоїть досить гостро, особливо на селі. Можна зробити висновок, що в цілому ситуація в області з кадрами не проста і на сьогоднішній день – одна з найбільш актуальних. В першу чергу, турбує старіння кадрів, молодь неохоче йде в культуру. Головну роль у такому ставленні відіграють, насамперед, не завжди задовільні умови праці, низька соціальна захищеність працівників культурно-дозвіллєвих установ, відсутність перспектив у придбанні житла та отримання доступного санаторно-курортного лікування, а також, варто говорити відверто, дуже скромний престиж професії. Негативний вплив на якісний склад творчих кадрів призводить відтік фахівців у комерційні та інші структури, де значно вища заробітна плата. Тому немає нічого дивного в тому, що останніми роками аматори сцени, фольклорні, народні колективи частіше співають на корпоративах, весіллях та замовних вечірках, аніж на безкоштовних концертах в будинках культури...

Тетяна  Іванчук, "Моя  Київщина"