Нардеп Олег Дунда: З Бно у нас було різне розуміння того, як потрібно працювати в області

Про найактуальніші проблеми регіону, секрет перемоги на виборах і зв'язки з Коломойським та Аваковим нардеп-мажоритарник Олег Дунда розповів у інтерв'ю "Моїй Київщині"

- Як Ви пов’язані з Київщиною? Чому балотувалися саме по 91 округу?

- Ну, по перше, у Києво-Святошинському районі в мене є будинок, я там живу весною та восени. Постійно там перебувати не можу, оскільки маю алергію, і в деякі періоди доводиться переїжджати. Але я знаю цей округ, маю там багато знайомих, тому обрав саме його.

- І все ж, у 2015 році Ви балотувалися до Київської міської ради за округом №77. Чому цього разу не обрали якийсь округ по Києву, чому саме область?

- Тоді для мене це не був політичний проєкт. Мені просто стало цікаво, як це відбувається, я навіть не намагався перемогти. Коли ж пішов на парламентські вибори, це вже була дійсно політична робота, і я був націлений на перемогу.

- Які проблеми в області, на Вашу думку, потрібно першочергово вирішувати?

- Київська область, по суті, це зріз всієї України. Практично всі проблеми, які є в Україні, є в області. Це дороги (у Макарові вони, наприклад, більш-менш, а от у Фастові - повна розруха), забруднення, школи (Києво-Святошинський район), лікарні (Макарівський район)…

- Якщо говорити про екологію, що Ви знаєте про роботу шкідливих підприємств на Київщині?

- Зараз, наприклад, ми займаємося Соснівським гранітним кар’єром. Зробили запит у Міністерство й чекаємо відповіді. Побачимо, який у них на це погляд, і будемо далі вирішувати цю проблему. Я там був і хочу особисто розібратися з цим питанням, тому що це катастрофа.

- Хто лобіював ваше включення до мажоритарного списку партії "Слуга народу"?

- Я сам. Те, що буду йти на парламентські вибори, вирішив у лютому. Ще до президентських виборів стало зрозуміло, що переможе Володимир Зеленський, і було очевидно, що перше питання, яке він підніме, буде стосуватися позачергових парламентських виборів. Тому що попередній парламент, за опитуваннями, мав від 1 до 2% довіри. І це було лише питання часу.

Коли все ж оголосили вибори, я заповнив електронну форму, потім мав зустріч з людьми з Центрального штабу і оголосив, по якому округу збираюся йти. Усі були дуже здивовані, тому що по ньому також йшов Сольвар, і ніхто не вірив, що його можна перемогти. Але ми це зробили. Тому що знали, які інструменти для цього потрібно використовувати, і з якою програмою йти.

- І які ж інструменти?

- Просто працювати з людьми. Сольвара перемогти було дуже легко, тому що 5 років до того він на окрузі практично не з’являвся, вважав себе місцевим князем. Але громада його не любила, прагнула, щоб їй дали можливість викинути його з округу.

- Як боротися з незаконними забудовами на Київщині  і, зокрема, у Києво-Святошинському районі, який входить у ваш округ?

- Ви самі відповіли на запитання. Якщо вони "незаконні", їх потрібно закривати, і не інакше. У цьому нічого складного немає. Це лише питання волі найвищого керівництва відповідних органів. Інша проблема – що з цією забудовою робити далі. Тому що дев’ятиповерхова недобудова не може просто так стояти. Вона псує вид навколишнього середовища, заважає людям. Її потрібно або прилаштувати до побажань громадян, або знести. І ми в комітеті зараз вирішуємо, як з цим бути.

- Місяць тому в Києво-Святошинському районі пройшла позачергова сесія, на якій мали обрати голову ради. Ви там теж були присутні. З якою метою приїжджали?

- По моєму 91-му округу така ганебна ситуація з райрадою та РДА лише в цьому районі. В інших – як мінімум, є працююча РДА, є голова районної ради, є той, з ким можна про щось розмовляти, умовляти і працювати по-новому. Чи прислуховуються вони до цього – це вже інше питання. От тільки в Києво-Святошинському районі немає ні чинного голови РДА, ні чинного голови районної ради, і з цим потрібно щось робити. Адже ви знаєте, що там наробили колишні керівники, і яка погана ситуація зі школами в Києво-Святошинському районі. Для того, щоб це виправити, там, для початку, повинен бути нормальний, адекватний голова райради, який візьме на себе відповідальність, і за що пізніше буде відповідати. Це потрібно виправити. Для цього я й їздив.  

- На Вашу думку, запропонований кандидат ідеально підходив на цю посаду?

- Ідеальних кандидатів не буває.

- Але Ви його підтримували?

- Так. Дмитро Гусятинський у розмові зі мною зголосився вирішити це питання. І йому було дано 2 місяці на те, щоб себе показати. Більше ніхто не зголосився зайняти цю посаду, абсолютно ніхто. Кого ж висувати? Когось від БПП чи "Батьківщини"? Вони теж не захотіли. І те, що вони не проголосували за Гусятинського, означає, що вони взяли всю відповідальність за сьогоднішній стан речей на себе. Тому з них і запитаємо.

- Як вважаєте, чому депутати його не підтримали?

- Тому що вони знають, що з Гусятинським була домовленість про те, що він вирішить питання зі школами та дитячими садками та припинить корупцію по напрямках архітектури та будівництва (тому що беруть хабарі за введення в експлуатацію, за погодження, за дозволи тощо). Але депутати все зробили для того, щоб це не відбулося. Вони хочуть, щоб було болото. Адже якщо все буде чисто та прозоро, вони нічого на цьому не зароблять, а вилетять. А в Дмитра було два місяці на те, щоб показати результати. Не показав би – пішов туди, звідки прийшов.

- Ви повністю підтримуєте політику "Слуги народу"? За всі законопроєкти голосуєте?

- Я згоден з ідеєю законопроектів, але можу бути не згоден з окремими аспектами, і тоді подаю свої поправки. І, коли їх підтримують, а це відбувається практично завжди, я голосую.

- Нещодавно був ухалений законопроект про скасування пайової участі у розвиток інфраструктури населених пунктів. Ви голосували "за". Обґрунтуйте, будь ласка, свій вибір. У чому переваги нових змін?

- Пайова участь – це, насамперед, про хабарництво. Тому що місцеві чиновники цей інструмент використовують для того, щоб покласти собі гроші до кишені. У бюджетах великих міст цей податок займав 1-2% і не вирішував питання інфраструктури, але на ньому багато чиновників заробляли собі мільйонні статки. Якщо ви подивитеся цей законопроект, побачите, що його перенесли на один рік. Кабмін цей час узяв для того, щоб замість цього корупційного податку розробити ефективні інструменти для фінансування інфраструктури.

- Чи підтримуєте Ви законопроєкт про ринок землі у тому вигляді, який зараз пропонується?

- Немає чорно-білого, немає "за" чи "проти". Я підтримую ринок землі, але не вільний, а з обмеженнями. А от з якими – про це вже потрібно розмовляти. У Європі практично немає жодної країни, де був би 100% вільний ринок землі. Так само й немає такої, де ринку землі б не було. Тому ми хочемо, щоб українці могли розпоряджатися своєю землею, але потрібні обмеження, щоб ця земля не пішла "наліво". Чому до сьогодні немає цього законопроєкту? Тому що досі продовжуються обговорення. Це дуже важке питання.

- Чи правда, що у Вас був конфлікт з Михайлом Бно-Айріяном? Якщо так, у чому його суть?

- У нас не було особистого конфлікту, у нас було різне розуміння того, як потрібно працювати в області. Але з урахуванням того, що в мене є трохи більше досвіду в роботі в адміністрації, ніж в Бно, я вважаю, що йому потрібно було б прислухатися. Але він сам обрав якою дорогою йому йти.

- Як Ви оцінюєте його політику кадрових призначень? Зокрема, мене цікавлять посади директора Департаменту регіонального розвитку (конкурс виграв заступник Бно-Айріяна Дмитро Назаренко, який прийшов у обладміністрацію ще за часів Олександра Горгана – ред.) та директора Департаменту містобудування та архітектури КОДА (її отримав Євген Плащенко, який виявився рідним братом товариша Бно-Айріяна – Олександра Плащенка – ред.)?

- Жахливо. Її не було. Я як колишній бізнесмен оцінюю не особистість людини, а результати її роботи. На сьогодні результатів немає. А це означає, що кадрова політика погана. Перше й нагальне питання, яке ставить перед собою будь-який губернатор, керівник – це кадрова політика. Тому що жодна людина сама нічого не зробить. Усе залежить від того, які кадри вона підбере. А вони мають бути кращі, ніж ти, у тих питаннях, на які ти їх призначаєш. Усе просто.

- Як Ви пов’язані з Коломойським?

- Що ви маєте на увазі? Ну, я працював у ПриватБанку до 2007 року. Окрім мене, там працювало 30 000 співробітників. Це означає, що я пов'язаний з Коломойським?

- Як так сталося, що Ви стали очолювати будівельну компанію "А.В.С.", статутний капітал якої на 90% належить Коломойському? 

- Вона ніколи йому не належала. Він ніколи не мав стосунку до цього бізнесу. Самого пана Коломойського я за все життя бачив лише один раз.

На посаді я опинився у 2007 році. До цього я працював у Дніпрі, закінчив свою кар’єру в ПриватБанку і зрозумів, що для моїх перспектив цього міста замало. Я планував переїхати до Києва і розвиватися далі. І через знайомих мені запропонували зайнятися цим проєктом.

- Ці знайомі теж з Коломойським не пов’язані?

- Можливо, вони з ним і знайомі, я в них про це не запитував. Будь-хто з Дніпра так чи інакше знає Коломойського, це не таке вже й велике місто. Але ніяких родинних чи бізнесових стосунків у нас з ним не було.

Я дуже щиро поважаю Ігоря Валерійовича і вважаю, що це непересічна особа в історії України, яка займе свого часу дуже важливе місце у підручниках із історії. І я був би дуже радий, якби мав можливість із ним спілкуватися чи отримувати від нього поради.

- Також Вас називають близьким до міністра МВС Авакова (ЗМІ писали, що саме зв’язки Олега Дунди з групою Авакова дозволили компанії "А.В.С." отримати замовлення на будівництво службового житла для правоохоронців та рятувальників на теренах Київщини – ред.). Як Ви це прокоментуєте?

- Ні я, ні мої компанії ніколи жодної копійки з державного бюджету не отримали. І це моя особиста позиція – ніколи не мати справ із бюджетними грошима. І якщо Ігоря Валерійовича Коломойського я ще хоча б раз у житті бачив особисто, то Арсена Борисовича – жодного. І ніяких контрактів з ним чи його компаніями в мене ніколи не було. Я бачив статті, у яких про це писали, але там не зазначено ні одного конкретного населеного пункту, де ці ефемерні будинки були б збудовані, тому що їх не було ніколи.