#

Олександр Тигов: Те, що відбувається у Києво-Святошинській райраді – це звичайний дерибан бюджетних коштів

18.09.2017 08:40
Олександр Тигов: Те, що відбувається у Києво-Святошинській райраді – це звичайний дерибан бюджетних коштів

Після нещодавнього побиття депутата Києво-Святошинської райради Олександра Тигова, "Моя Київщина" вирішила дізнатися у постраждалого про можливе політичне підгрунтя цієї історії. Також колишній голова райради розповів про блокування децентралізації у найбагатшому районі Київської області

- Для розуміння ситуації, мабуть, варто розпочати з  того, що наприкінці травня суд ухвалив рішення про незаконне зняття Вас з посади голови Києво-Святошинської райради...

- Буквально днями стало відомо, що ті, хто це все затіяв - йдеться про голову Києво-Святошинської РДА Мирославу Смірнову, голову райради Вадима Гедульянова і прихильну до них частину депутатського корпусу - вже подали касацію.

- ...Але менше ніж через добу після рішення суду Києво-Святошинська рада провела нічне засідання, під час якого нібито виконуючи рішення суду, райрада зняла Вадима Гедульянова і тут же перепризначила його заново. Чи готові Ви боротися, щоб повернути собі крісло голови райради?

- Розумієте, я впевнений в тому, що після того, як я переміг першу інстанію, я виграю і цей суд. Навіть юристи, які далекі від цієї справи, кажуть: для ініціаторів цієї схеми справа - програшна, оскільки порушено усі регламенти, усе законодавство. Вони порушили три основні документи, на які посилається колегіальний орган – Конституцію, закон України "Про місцеве самоврядування" і регламент роботи райради. При цьому вони прикриваються тим, що голова райради тільки підписант і посилається лише на те, що депутати проголосували. А те, що це рішення може бути відверто незаконним - про це в райраді якось забувають.

Чому ж нинішнє керівництво райради продовжує боротися до останнього? Чого воно боїться? Все дуже просто. Тому що усі гроші, які були перераховані, усі програми, які були прийняті – все це можна просто взяти і відмінити. За великим рахунком, увесь бюджет вважається незаконним.

- Яка зацікавленість голови РДА Мирослави Смірнової у цій всій історії? Чи правильно я розумію, що Гедульянов зараз є ставленником Смірнової, чи у них якісь більш тісні стосунки?

- Ну, давайте опустимо чутки. Те що вони ходять за ручку, ні про що ще не говорить...

- Але зрештою Смірнова, Гедульянов, Ви самі – всі ви представляєте БПП, тобто одну політсилу. На фоні чого ж тоді виник цей конфлікт?

- Почнемо з того, що у нас головою райради був Олексій Нестеренко, але у БПП нагорі стався якийсь внутрішній конфлікт, після чого сказали Нестеренка замінити. Спочатку хотіли замінити на Гедульянова, але тоді його кандидатуру не затвердили. Тоді я пішов на голову райради.

Розповім одну історію, звідки взявся цей конфлікт. Одного разу до мене підійшов мій син і каже: є товариш з Одеси - а мій син вчився в Одеській юридичній академії - хоче приїхати в Київ і познайомитися. Я запитую: "Яка мета знайомства?" Поговорити про політику та бізнес. Ну, я й кажу: хай приїжджають.

Приїхало двоє: Вадим Гедульянов і Віктор Камінський. Вони почали мене просити по... квітковому бізнесу в Одесі. Була така пані Асауленко, яка очолювала Приморську РДА Одеси, і Гедульянов у неї керував комунальним підприємством. З їх слів, я зрозумів, що вона понаставляла кіосків з квітами, а Гедульянов керував цим бізнесом. Паралельно його комунальне підприємство обслуговувало якісь житлові будинки.

Я їм сказав, що нічим допомогти з квітами я не можу. Тоді ж почали розмову про місцеві вибори 2015 року. Гедульянов казав, що він в Одесі Ківалову робив вибори, і що він спеціаліст у цій сфері і що зробить вибори на раз. В результаті, я висунув Гедульянова по Боярці на районну раду, а Камінського - по місту Боярка. Камінський не пройшов і зараз займається якимось комунальним підприємством у Боярці. Як тільки Гедульянов став депутатом, то одразу побіг до Смірнової, адже розумів, що ми, депутати, тільки голосуємо, а реальні гроші - там. Тобто ставши депутатом, він відразу забув про мене і більше не приходив.

- Тобто, Ви йому допомогли, а він просто помахав ручкою і перекинувся до Смірнової?

- Так, помахав ручкою і подався до Мирослави Михайлівни. У нього були якісь свої одеські проекти в плані того, що він переносив свої схеми на Києво-Святошинський район.

У середу, 6 вересня у нас було засідання фракції БПП. Гедульянова ми виключили з фракції ще на початку жовтня 2016 року. Депутатів від БПП після виборів зайшло в райраду 11 людей. Зараз  фракція – 10. У центральному штабі також пройшло засідання фракції і відбулося обговорення питання щодо заміни Гедульянова. Я сказав прямо, що я не претендую на посаду і можу просто зайти з рішенням суду, провести одне засідання, скласти повноваження і дати можливість обрати нового голову. Бо те, що відбувається сьогодні – це крадіжка бюджетних коштів. Та й треба роботу з іншими партіями налагоджувати, створювати більшість. Бо все зараз відбувається в кабінетах, за зачиненими дверима. Ну що це за сесії такі? 

Усі нас підтримали, але ще поки не вирішили, зто буде замість Гедульянова, хоча я запропонував, щоб головою райради знову призначити Нестеренка. А вже увечері у мене відбулася ця "подія".

- Ви маєте на увазі Ваше побиття?

- Так.

- Роскажіть, будь-ласка, про цю історію якомога детальніше.

- Близько 11-ї години вечора я пішов в магазин. Мій будинок знаходиться у Софіївській Борщагівці, а магазин - через Окружну, у Києві. І щоб до нього дійти, треба перейти через підземний перехід. Скупився, повертаюся додому, пройшов цей перехід - а там, до речі, похмуре місце - темно, лампочок нема. Виходжу з переходу з відчуттям, що тепер небезпека минула. А будинок мій – другий від Окружної. Не встиг я минути перший будинок та дійти до власних воріт, на мене напали троє молодиків. Перший з них, вочевидь був професійним борцем: підсічка зроблена ідеально. Наступний удар прийшовся у щелепу. Зрозуміло, що я трохи розгубився. Але в мене є револьвер, законний, з усіма дозволами. Я вистрілив, лежачи на землі, і вони почали тікати. Я так розумію, що на Окружній їх вже чекала машина.

- Ви пов’язуєте це з Вашою політичною діяльністю?

- Якби хотіли сильно покалічити, то били по іншим місцям. А так удари приходилися на поясницю і ноги. А якби хотіли проломити голову, то вдарили б гантелею по скроні - і все. А так, швидше за все, хотіли налякати, дати сигнал. Але щоб когось звинувачувати, потрібні факти, а в мене їх немає.

- Чи розглядаєте Ви цей напад, як попередження від бізнес-конкурентів?

- У мене зараз бізнесу як такого немає. Я пішов з бізнесу, коли зайнявся політикою. Це могли бути навіть звичайні "гопніки", але ж вони не бачили в мене ні солідного портфелю, ні костюму. А я йшов з пакетом "АТБ".  Тому я думаю, що це - замовлення з ціллю провчити.

 - Чи не з'явилася думка після цього покинути політику?

- Ні, не було. Я хочу, щоб переміг закон. Я не маю амбіцій, навіть, але бачачи, як вони дерибанять район, у мене немає бажання вступати у їхні «договорняки». Не хочу, щоб вони продовжували це робити.

- Поясніть, в яких формах відбувається цей дерибан?

- Наведу приклад. Ви – бізнесмен, виробляєте меблі. Взяли кредит в банку, щоб відкрити цех, найняти людей, орендовувати офіс. Виготовляєте стільці і везете їх на ринок, щоб продати. А вони не продаються. Як наслідок – гроші банку Ви винні, людям зарплату винні. Прихожу до Вас я, питаю: почому стільці? Ви відповідаєте – по 500 грн. Я пропоную, купити їх по 600, але щоб ви повернули мені по 100 гривень з кожного готівкою.

Вам вигідно? Звичайно. Не треба аналізувати ринок, маркетинг, робити експерименти. Таким чином можна забезпечити 50 шкіл Києво-Святошинського району. І усі у виграші – ви, бо продали стільці; школи, які їх отримали, а той, хто отримав свої "відкати". Враховуючи розмір бюджету Києво-Святошинського району, мова йде про величезні суми. Говорити відкрито, що Петров чи Сидоров - злодій, ми не можемо. Але є гарно працююча система, яку привив тут колишній керівник КП Гедульянов.

Прийшов до Мирослави Михайлівни приємний молодий чоловік і показує працюючу схему. Бюджет району – 1,5 мільярда, вираховуємо гроші на зарплати і інше. Школи потрібно робити? Потрібно. Хто буде робити школи? Роздають фракціям, щоб підтримали Гедульянова.

Плюс, наскільки я знаю, він пообіцяв Смірновій, що зробить її депутатом Верховної Ради. Я ж пам’ятаю, як він мені розповідав: "Я у Ківалова вибори вигравав, голоси брав" тощо. Навіть я тоді подумав, що він - дуже перспективний молодий чоловік. Такі самі казки він розповідає і Смірновій, а вона жінка довірлива, була ним зачарована. От так вони і стали працювати разом.

- Надалі плануєте підвищувати рівень політики для себе чи може повернетеся в бізнес?

- Зараз хочу зрозуміти, чи потрібна мені політика взагалі, враховуючи обставини. У 2014 році я проводив вибори в Києво-Святошинському районі, очоливши штаб президента. Але восени на парламентських виборах я не зміг перемогти, бо ввели мене в оману, говорячи, що єдиним реальним противником для мене був мер Бучі Федорук. Поки ми з мером Бучі боролися, якого я до речі обійшов, Михайло Гаврилюк обійшов усіх.

З того часу я очолюю місцевий осередок Блоку Петра Порошенка. Чому я обрав команду президента? Бо я бачив у ньому серйозну людину і бізнесмена, який з нуля створив бізнес, команду, потужності. І все це без нафти і газу. Але я написав заяву, що в зв’язку з цими подіями в райраді, прошу переобрати на з’їзді партії нового голову районної організації. З’їзд має розглянути цю заяву. Навіть якщо не оберуть нового голову, то, принаймні, мають призначити виконуючого обов’язки. Як розгортатимуться події, я поки намагаюся зрозуміти.

- Але, наскільки можна судити з публікацій у ЗМІ, Ви продовжуєте активну громадська діяльність...

- Так, я очолюю "Рух територіальних громад", який зараз виступає за проведення децентралізації, яка блокується чиновниками, які не хочуть відриватися від своїх годівничок.

- А як взагалі в Києво-Святошинському районі ситуація з ОТГ?

- Завдання розробити статегічний план по району було поставлене ще губернатору Шандрі. Пізніше, за часів губернаторства Мельничука, головний архітектор області Мошинська затвердила шість територіальних громад. Тоді ж була створена комісія в облраді щодо децентралізації, але обласна рада увесь цей процес заблокувала.

У законі говориться про "добровільне" об’єднання. Але ніхто нічого "добровільного" допускати не хоче. Тим більше, ми бачили досвід закордону, наприклад Польщі, де також дали час на добровільне об’єднання, а потім просто зверху "нарізали" і на цьому поставили крапку.

В результаті, зараз кожен мер чи сільський голова тягне простирадло на себе. Водночас Києву нікуди розвиватися. Столиця зацікавлена в тому, щоб була створена агломерація. Києву необхідна частина Києво-Святошинського, Броварського районів тощо. Вільних майданчиків немає і нікуди розбудовуватися. От, наприклад, є шикарне місце – Видубичі. Є метро, розв’язка, але там знаходиться промзона. Візьміть і винесіть цю промзону за 25 кілометрів від Києва.

- Як може вирішитися проблема децентралізації у Києво-Святошинському районі?

- Безумовно, згори. Повинні зустрітися Віталій Кличко та Володимир Гройсман. Мер Києва повинен чітко пояснити, що Києву нікуди розвиватися і необхідні території.

Децентралізація – це чудовий механізм. Громада самостійно розпоряджається своїми коштами, вирішує, що будувати. Ця реформа ламає корупційні схеми і дає можливість людям розвиватися так, як вони вважають за потрібне, а не просять свої ж гроші у вищої ланки влади.

Розмову вів Олександр Павличук, "Моя Київщина"

Читати "Моя Київщина" у Telegram