Голова Агенції регіонального розвитку Київщини Олександр Ваховський: Наша задача – створення умов для міжнародних інвесторів

Олександр Ваховський

Як працює міжнародна грантова система, а також про ситуацію з інвестиціями в столичному регіоні «Моя Київщина» поспілкувалася з очільником Агенції регіонального розвитку Київської області Олександра Ваховського

- Насамперед розкажіть про мету та ролі Агенції регіонального розвитку при КОДА. Чим безпосередньо вона займається?
- Агенція регіонального розвитку була заснована у 2017 році під егідою Мінрегіону. На той момент проводилася  реформа децентралізації і новоствореним громадам потрібна була підтримка у напрацюванні стратегії, у розумінні того, куди громада рухається. Це було найперше завдання – безпосередня реалізація державної регіональної політики. В кожній області було створено агенції регіонального розвитку і, з 2018 року почався шлях з оновлення і розвитку самих агенцій. Відповідно до рекомендацій  і методологічних напрацювань Мінрегіону засновниками агенції стали КОДА і КОР, а також співзасновниками стали Білоцерківський національний аграрний університет, Регіональна торгово-промислова палата і Громадська спілка дослідників України. Саме такий склад наглядової ради був рекомендований Мінрегіоном.

Основним завданням агенції є залучення інвестицій, підтримка розвитку громад, створення нових робочих місць, розвиток підприємництва, все, що сприяє економічному і соціальному розвитку Київщини. Щотри роки кожен із співзасновників має поновлювати свого представника у наглядовій раді агенції, але склад залишається незмінним.

- Як давно Ви очолили Агенцію регіонального розвитку? Чи є у Вас досвід роботи в організаціях дотичних до органів державної влади? Адже як відомо ви прийшли з бізнесу….

- Я працюю в агенції з літа 2022 року. До цього я ніколи не працював в організаціях, які дотичні до органів державної влади. А прийшов з приватного бізнесу: маю понад 10 років досвіду роботи у компаніях фінансового сектору та значний власний підприємницький досвід. Зокрема є досвід заснування, розвитку і подальшого продажу двох компаній, але сама історія зі сферою, дотичною до органів державної влади абсолютно нова. Це для мене як власний челендж, як виклик.

Я розумію, що Київська область, вся Україна, не зважаючи на нинішні обставини, потребує інвестицій, часу, зусиль величезної кількості людей, які готові дати свій ресурс. Я чудово розумію, що локальному бізнесу і іноземному капіталу некомфортно співпрацювати з органами влади, органами місцевого самоврядування, бо чомусь у кожного голови громади є власні правила співпраці, багато бюрократичних перепон в комунікації бізнесу. Я, маючи значний підприємницький та бізнесовий досвід, завжди зауважував некомфортний елемент у співпраці, коли водять по колу, коли присутня велика кількість бюрократичних перепон. Тому у вигляді місії агенції, і особисто своєї, я б хотів зробити так, щоби бізнесу було просто, комфортно, зрозуміло, як працювати з органами влади та місцевого самоврядування.

- Що собою являє команда Агенції регіонального розвитку, який має штат і яким чином відбувається її фінансування?

- Агенція фінансується з обласного бюджету, це було передбачено установчими документами Мінрегіону. Він зобов’язав обласні адміністрації фінансувати агенції протягом певного періоду, проте, агенція не є бюджетною установою, не є прибутковою організацією. Агенція має як казначейські так і банківські рахунки, відповідно, може вести будь-який тип господарської діяльності згідно свого статуту. Організаційна структура досить гнучка. Є базовий кістяк в особі директора, заступника директора, маркетолога і бухгалтера. Далі ми вже вивчаємо, які компетенції нам потрібні в команді, аби здійснити ті чи інші проекти. Є також декілька експертів у штаті.

Якщо ми розраховуємо в той чи інший проєкт залучити грантове фінансування і сформувати команду, то ми відшукуємо грантодавця, який був би зацікавлений профінансувати створення саме проєктної команди. Згодом набираємо фахівців з ринку праці під конкретний тип проєкту. Також ми створили експертну раду з фахівців фінансового, девелоперського, юридичного сегменту, а також енергетичного ринку. Ці фахівці виступають дорадчим органом, до якого ми звертаємося, коли нам потрібна точкова експертиза і відповідно вже вони допомагають нам закрити всі питання.

- Які розробляються проєкти для залучення інвестицій на Київщині?

- Якщо говорити про інвестиції в цілому, то варто зауважити, що суб’єктами залучення інвестицій можуть бути як приватні компанії, так і громади. Громади можуть залучати інвестиції для розвитку своїх інфраструктурних проєктів, а приватний капітал та підприємства зможуть або розширюватися і шукати співфінансування чи боргове фінансування, або ж започатковувати нові напрямки бізнесу і підшуковувати той тип капіталу, який найбільше підходить. Якщо мова йде про приватний капітал, то це можуть бути як міжнародні донори, які надають фінансування на пільгових засадах. Тобто, це може бути пільгове кредитування, грантове фінансування частково, або викуп часток. Якщо ми говоримо про громади, то вони можуть звертатися або до донорів, або до національних операторів капіталу, якими можуть бути державні банки, які наразі розглядають для себе можливість допомоги громадам у фінансуванні їхніх інфраструктурних проектів.
Історично так склалося, що за час існування агенції були такі періоди, коли щось заважало розвитку. Попередня команда працювала у ковідний період і ділова активність взагалі знизилася як в країні, так і в світі.  Агенція супроводжувала ряд логістичних проектів: створення логістичних потужностей на території Київської області, залучення та прихід в Київську область німецьких підприємств. Але ці проекти, нажаль, не були доведені до кінця через повномасштабне вторгнення РФ, і взагалі все зупинилося. Тому з приходом нашої команди влітку 2022 року ми фактично починали з нуля історію з розробкою та залученням інвестицій. Спочатку провели інвентаризацію попередніх проєктів і  отримали, на жаль, невтішні результати, а саме те, що інвестори, які розвивали щось до 2022 року, або призупинили або повністю зупинили проєкти.

Однак нові реалії створюють нові можливості і в 2022 році до Київського регіону і до України в цілому почали проявляти інтерес зовсім іншого масштабу потенційні інвестори та компанії. Це нові технологічні проєкти, які розглядали Україну, як медійний і бізнесовий майданчик для Заходу, щоб звідси розпочинати європейську експансію. Влітку 2022 року нам вдалося завести дуже інноваційний технологічний проект, але, на жаль, про нього ще не можу сказати, він буде заявляти про себе медійно. Якщо говорити про обсяги, то це близько 45 млн доларів в економіку України і створення близько 250 робочих місць на території  України, зокрема, у Київській області.

- Яких результатів вдалося досягти у комунікації з бізнес-сферою та громадами Київщини, зокрема, за понад рік війни?

- Не дивлячись на те, що на території Київської області йшли активні бойові дії, вона залишається дуже привабливою, в тому числі, для підприємців зі сходу України. Ми ревакуювали разом з КОДА більш ніж 75 підприємств, з них виробничих – третина, а найцікавіші потужні підприємства харчової промисловості зайшли до Білоцерківського та Бориспільського районів. Зрозуміло, що локальні гравці точно розглядають Київську область, як привабливу для розміщення виробництва та розвитку своїх підприємств. Звісно, є стереотип, що західні області більш привабливі, оскільки вони ближчі до ЄС, до кордону і вважаються більш безпечніші. Але на наш погляд – це стереотип і ми намагаємося всіма силами показати, що не лише близькість до кордону є ключовим фактором, бо вважаємо, що ключовим фактором є люди. Київський регіон славиться тим, що має висококваліфіковані кадри, і на базі цього людського капіталу можна розвивати серйозні технологічні підприємства. Саме так ми позиціонуємо Київську область. Це – і привабливе розташування і найпотужніший кадровий потенціал на території  України.

- Наскільки за нинішніх обставин можна вважати інвестиційно привабливим наш регіон для партнерів з ЄС? Чи берете участь у міжнародних виставках?
- Звісно Київщина має бути презентована нашим партнерам в ЄС і в інших регіонах. Скажу зі свого досвіду зі спілкування з німцями, поляками, що про Україну в цілому дуже мало відомо, зокрема про преференції для інвесторів, оподаткування, митне законодавство. Ми зі свого боку готуємо презентаційні матеріали, беремо участь в міжнародних виставках, де можна презентувати Київську область. Наразі ми відчуваємо підвищений інтерес з боку торгово-промислових палат, асоціацій і, відповідно, ми показуємо, репрезентуємо, розповідаємо, що є на території Київщини, який бізнес ландшафт, індустріальні парки, кадровий потенціал, логістичні можливості, які можливості щодо приєднань до мереж тощо.

В останні два-три місяці спостерігається дуже підвищена зацікавленість, але спочатку наші партнери та інвестори мають зрозуміти правила гри, можливості, і відповідно до цього зрозуміти яким шляхом заходити, з ким комунікувати: чи з громадами, чи індустріальними парками, чи з обладміністрацією. І тут в нагоді стає Агенція регіонального розвитку, яка виступає на рівні області саме тим комунікаційним майданчиком, що має інформувати щодо умов ведення бізнесу і можливостей на території Київської області.
- Один із напрямків роботи Агенції — не тільки залучення інвестицій, а й створення робочих місць на Київщині. Яка ситуація з цим напрямком?
- Варто зауважити, що на початку повномасштабного вторгнення відбувався відтік людей, це очевидно, проте ситуація стабілізувалася, дуже багато людей повернулося. У деяких громадах, які не були окуповані, приріст населення склав 20-30 відсотків. Далеко не всіх людей вдалося втримати, оскільки створити стрімко робочі місця складно, проте департамент економіки КОДА, нові підприємства, грантові програми держави, сприяли створенню нових робочих місць. За 2022 рік є статистика, що в Київській області було створено понад 17 тис нових робочих місць. За наданими грантовими програмами буде створено ще більше тисячі робочих місць, тобто, держава допомагає розвитку підприємництва в час військового стану.

- Чи грантові програми підтримуються міжнародними донорами і фондами, які хочуть підтримати нашу економіку? Наскільки громади мають розуміння як це працює на практиці починаючи від етапу подачі заявки?

- Грантова тема і ландшафт грантових можливостей просто величезний, інтерес і можливості практично необмежені. Але ситуація досить цікава. На рівні громад має бути розуміння, як подавати грантову заявку, як її супроводжувати, як звітувати, а пізніше – як проводити аудити за стандартами ЄС. І якраз тут виникають великі проблеми. Американські та європейські партнери готові давати грантові кошти на розробку та реалізацію проектів, які не лише сприяють економічному розвитку, але й розвитку кадрового потенціалу, заснування тут цілих економічних кластерів. Це дуже нова тема для органів місцевого самоврядування, відповідно їм на цьому етапі потрібна підтримка. Ми, як агенція, багато спілкуємося з донорськими організаціями аби зрозуміти, які стандарти, які вимоги, як подати запити на грантове фінансування, аби залучати грамотні кваліфіковані кадри, які вже мають досвід у цій справі, щоб допомагати громаді реалізовувати цей потенціал.

Приміром, нещодавно пройшов дводенний семінар-навчання щодо ресурсних грантових програм. У кожній з них десятки мільйонів євро, але очевидно, що зараз податися на ці грантові програми жодна громада не в змозі. Наше найближче завдання – розвернути нашу область обличчям до грантового фінансування, допомогти, навчити і зробити так, щоб ці кошти можна було залучати, освоювати і розвивати свої громади. 

- Як часто керівники громад звертаються за допомогою до Агенції?
- Коли ми тільки прийшли, в медіапросторі про Агенцію було дуже мало інформації, тому одним із основних завдань було медійно прокачати нашу агенцію, наші ресурси. Це дало суттєві результати, - нас почали бачити, чути, запрошувати. Нині ведеться співпраця з 8 громадами з 69, але комунікації вже налагоджені з двома третинами громад Київщини.
- Як вплинула війна на роботу Агенції і чи доцільного взагалі говорити про вихід  на довоєнні показники з огляду на зміну пріоритетів?
- Дійсно, досить складно порівнювати напрямки діяльності до повномасштабного вторгнення і нинішні, тому що змінився контекст, ландшафт, пріоритети та запити. По суті діяльність агенції перезапустилася влітку минуло року, тому відпрацьовуємо відповідно до запитів і проблем. Це питання релокацій, вибудовування комунікацій з іноземними інвесторами, які лише почули про Україну та почали розглядати Україну як майданчик для можливих інвестицій.
- Розкажіть про подальші кроки та завдання. Реалізація яких проєктів передбачена?
Наше завдання – щоб наші громади, КОДА були зрозумілі для наших іноземних партнерів у плані інвестицій в розвиток промисловості. Ми максимально доносимо інформацію громадам про те, чому треба розвивати індустріальні парки, бо це – основний крок аби підвищити привабливість для потенційних інвесторів. Проводиться роз’яснювальна робота в громадах щодо грантових програм, щодо того, які саме типи інвестицій та проєкти цікаві західним інвесторам. Наразі Київська область є дуже привабливою з точки зору біоенергетики, відкриття на території області сонячних електростанцій, біогазових установок, генерації біогазу і конвертації його в біометан. Європейський союз багато інвестує саме в ці напрямки і він чудово розуміє, що, враховуючи ту ресурсну базу, яка є в Україні і, зокрема, в Київській області, потенціал для таких напрямків просто величезний, але про це мало хто знає і розуміє. Лише найпрогресивніші громади знають і можуть самостійно проаналізувати цю ситуацію і, відповідно, зробити крок назустріч. В більшості випадків це величезний обсяг роботи, де ми маємо розказувати, вести практичну роботу щодо допомоги з реєстрацією індустріальних парків, адже це в нашій компетенції.

Наразі розробляються концепції двох індустріальних парків, один з яких маємо подати найближчим часом на реєстрацію в Мінекономіки. Саме в цьому ми вбачаємо масштабування нашої діяльності, створення ландшафту та умов для того, аби європейські партнери знали, розуміли, могли зайти і почувати тут себе захищено, розвивати свій бізнес на благо українського суспільства.