Переміг "Українську правду" і віддав кошти дітям Яготинщини: історія одного доброго вчинку

Діти з посмішками на обличчях тримають пакунки з подарунками, батьки ледве стримують сльози і не перестають дякувати добродію, який так раптово, але так вчасно з'явився в їхньому житті

"Зараз на обліку в Управлінні соціального захисту населення перебуває 138 діток, які мають певні потреби. У державі, звісно, є програми, за якими батьки отримують допомогу, пенсію, але, звичайно, вона сьогодні дуже незначна (1400-2960 грн в залежності від обставин – Ред.). В наші дні лікування незначної хвороби потребує великих грошей, а якщо діагноз серйозний, то це непідйомна сума", – розповіла Перший заступник Голови Яготинської районної державної адміністрації (до недавнього часу Начальник Управління соціального захисту населення – Ред.) – Тетяна Сухенко.

У невеличкій залі напередодні Дня знань в стінах Яготинської районної державної адміністрації зібралося шість родин. На жаль, це не всі сім'ї, які потребують допомоги, але, за словами головного лікаря Яготинського центру первинної медико-санітарної допомоги Івана Сахно, обрані – це саме ті люди, які наразі найбільше потребують підтримки та допомоги благодійника. Ним виявився колишній заступник Генерального прокурора України Олег Бачун, який вручив допомогу сім'ям хворих діток.

"Всі ці діти потребують довготривалого, високовартісного лікування. На жаль, ми не можемо розголошувати їхні діагнози. Дітки мають певні хвороби, з якими важко справитися і їм, і батькам. Сім'ї, які сюди запрошені, не опускають руки, вони консультуються з лікарями, проводять постійні обстеження, лікування, ідуть до перемоги. Ми працюємо разом з батьками, з районною владою над тим, щоб діти, які мають ці хвороби, були такими ж, як і решта, повноцінними членами нашого суспільства. Багато хвороб переходять з невиліковних у виліковні, з стадії гострих, в стадію ремісії. Ці дітки ще порадують нас своїми посмішками та досягненнями. Це майбутнє країни, надія нашої нації", – поділився лікар.

Вручивши діткам подарунки, а їхнім батькам грошову допомогу, Олег Бачун сказав: "Я приїхав не для піару і не для того, щоб отримати щось навзаєм. Ми довго думали, куди можна завести кошти, які несподівано поступили до мене як до приватної особи. Це пов'язано з тим, що у 2014-2015 рр я був заступником Генерального прокурора України, на той час Вашого краянина Віталія Григоровича Яреми. Ми працювали в дуже непростих умовах, Ви знаєте, що на той час відбувалося в Україні. Ми постійно терпіли цькування з боку олігархів, політиків і медіа. Вони підтримували ідеологію проти Генерального прокурора, проти його команди і навіть опускалися до того, що оббріхували нас. Я на це реагував дуже боляче. Але, на щастя, прийнято рішення суду, яким повністю спростовані всі неправдиві відомості, і стягнуто з "газетярів" 40 000 гривень на мою користь. Ці гроші я розділив між дітками, які сьогодні тут присутні. Це абсолютно безкорисливий внесок для того, щоб малята були здорові, гарно навчалися й не знали, що таке хвороби та нестатки. Ну а ми, якщо ще когось покараємо за брехню, тому що в нас в судах ще є справи, гроші знову передамо діточкам".

У буремні 2014-2015 рр про колишнього заступника Генерального прокурора України Олега Бачуна ЗМІ дійсно згадували часто та гостро. Вже після заходу чоловік нам розповів:

"Я працював у Генеральній прокуратурі в 2014 році. Тоді медіа та люди, які були на Майдані ставилися до нас з недовірою. Почалася хвиля негативу відносно нас, яка відходила від олігархів. А все тому, що ми почали їх перевіряти, змушували сплачувати податки, порушували кримінальні провадження.  Тоді 1+1, Інтер, ICTVна нас налетіли, "Українська правда" теж приймала в цьому активну участь. Оббріхувала нас з ніг до голови, вже не було терпіння ніякого. Я, думаю, що на заході це озвучувати було не обов'язково, дітям цього чути не потрібно.

Якось в одному з шанованих видань, "Українській правді", у січні 2015 року я зустрів статтю про те, що я, заступник Генерального прокурора, який має допуск до державної таємниці, чомусь таємно поїхав у Москву на зустріч з біженцями, напевно, для того, щоб досягти з ними якоїсь угоди. У той час в мене була дружина вагітна, і ми ще з двома дітьми поїхали на медичне обстеження у Відень. І там моя старша дочка заходить в Інтернет і питає: "Тато, а ти що в Москві був?". І я у Відні прочитав, що я, виявляється, у Москві. Це було зроблено на такому рівні, що в систему "Гарт" прикордонні служби внесли завідомо неправдиві відомості про те, що я лечу в Москву. Це було здійснено через майора прикордонної служби. Щодо цього відкрита окрема кримінальна справа в Бориспільському суді. Незаконно інформація була видана якійсь громадській організації, яка відразу її злила в медіа. На жаль, це все зробили колишні керівники спецслужб. Однією з причин того, чому я це питання вирішив довести до кінця, було те, що це читали мої діти, їм про це в школі говорили, і це мало дуже неприємний розголос. А я виріс на зовсім інших засадах – я народився на Західній Україні, в патріотично налаштованій сім'ї. І спілкування з тими, хто окуповує схід України, хто воює з нами, вбиває наших військових – це питання не лише честі, а й світогляду, державності. Зараз ще залишилися певні справи, які ми доведемо до кінця, наприклад, з каналом 2+2, блогером Івановим, який зараз веде на 1+1 "Право на владу", з Наливайченком, щоправда там вже не я позивач, але він, на жаль, теж приймав у цьому активну участь. За усі роки своєї професійної діяльності, я дуже багато всього бачив, і дуже багато брехні про себе читав. На жаль, захист честі та гідності в суді – дуже неефективний спосіб. Відновити свою репутацію дуже важко. Але я отримав ці гроші, зняв з картки і приніс сюди – це найкращий спосіб відмити негатив".

Батьки хворих дітей не стримували сліз та слів подяки: "Ми Вам щиро вдячні. Це дійсно дуже тяжко, але ми все винесемо й перетерпимо. Ми дуже раді, що є такі люди, які про нас не забувають".

"Таких людей – одиниці. Я в захваті від цього чоловіка, від того, що він може і хоче допомогти таким діткам, віддати частину свого. Хай йому Бог допомагає. І нехай ніхто не хворіє, тому що це дуже страшно", – сказала одна з мам.

"У свій час ми опинилися в такому становищі, якого й найзлішому ворогу не побажаєш. Це рівносильно тому, що вас кидають в бетонну яму, де стіни 3 на 3 метри, і ви не знаєте, що робити. Немає грошей, немає сил. Нам потрібно було 280 000 тисяч, а середня зарплатня в нашій сім'ї – 5 тисяч. І, дякувати Богу, є такі люди – сусіди, друзі, всі, хто чим міг, нам допомагав. Дай Боже їм здоров'я", – поділилася бабуся одного з хлопчиків.

Юлія Стрільник, "Моя Київщина"