Перерозподіл ринку: кому відійде піщана тема на Київщині після звільнення голови Держекоінспекції
В Україні бізнесові та політичні інтереси тісно переплітаються, адже без серйозних "підв’язок" нагорі майже не реально отримати необхідні тендери та дозволи. Не стала виключенням
одна з найбільш непримітних, але дуже прибуткових тем, – видобуток піску.
"Моя Київщина" проаналізувала, як може відбутися перерозподіл потоків
після зміни кадрів у державних органах на користь найпотужнішого олігарха в Україні
Як відомо, для контролю
екологічної ситуації в Україні створено низку відповідних служб та
відомств. Усі вони мали б забезпечувати дотримання представниками великого і
малого бізнесу норм чинного законодавства, щоб від їхньої діяльності було
якомога менше шкоди. Також фахівцями розроблена величезна кількість законів, що
регулюють норми забруднення води, повітря та ґрунту, а також штрафи за їх
перевищення.
Проте мільйонні санкції
за забруднення довкілля не страшні, якщо в Кабміні та контролюючих органах є
свої люди. Як відомо, до недавнього часу головою Державної екологічної
інспекції був Єгор Фірсов – нардеп попереднього скликання ВР від фракції
БПП-"Солідарність", якого рішенням з’їзду партії позбавили мандату.
Як відомо, Фірсов отримав посаду в.о. голови екоінспекції в листопаді 2019
року, але до середини травня 2020-го і втратив повноваження.
Окрім відстоювання бізнес-інтересів
своїх покровителів, чиновники починають "травити" конкурентів. Колишнього
голову Держекоінспекції Фірсова пов’язували з групою Фірташа-Льовочкіна. Саме тому
не було нічого дивного в тому, що в період його головування активно заговорили про
порушення екологічних норм підприємствами олігарха Ріната Ахметова, які
забруднюють навколишнє середовище. Як наслідок, "Маріупольський
металургійний комбінат ім.Ілліча." змушений був сплатити трохи більше 10
млн грн штрафу. Однєю з версій звільнення Фірсова називають "війну" з
Ахметовим на користь своїх покровителів.
Саме тому в органах влади
почали з’являтися люди, які відстоюють інтереси Ахметова. Варто нагадати, що в
уряді Дениса Шмигаля пост міністра енергетики та захисту довкілля України зайняла
Ольга Буславець, яку пов’язують із групою ДТЕК. Це підтверджується низкою рішень під час роботи в міністерстві на користь імперії олігарха з Донецька.
Після Фірсова
Держекоінспекцію очолив Андрій Мальований, який раніше керував Управлінням
екології та природних ресурсів КМДА. Цікаво, що активісти закидали йому
ігнорування тотальної вирубки дерев та порушення екологічних норм київськими забудовниками.
Скоріше за все, активних дій проти промислових гігантів у частині забруднення
середовища більше не буде (проти Ахметова так точно, адже можне втратити посаду).
Варто зазначити, що
не менш важливим органом у цій зв’язці з Держекоінспекцією виступає Державна служба геології та
надр України, яка видає дозволи на розробку родовищ. Структуру очолює Роман
Опімах, якого також пов’язують з Ахметовим. Наявність лояльних керівників у ключових
екологічних структурах відкривають неабиякі можливості розвитку власних
структур, а також знищення конкурентів.
Як відомо, Нестор
Шуфрич разом із Михайлом Бродським є співвласниками ПАТ "Київський річковий порт", яке залишається одним із
найбільших намивачів піску в Київській області. Даній компанії належала
історична будівля Київського річкового вокзалу на Подолі. Зв’язок між
Шуфричем-Бродським та Ахметовим дуже простий: компанія олігарха "РС
Девелопмент" узяла в іпотеку 85 млн доларів у банку "ПУМБ", що
входить до групи СКМ того ж Ахметова. При цьому поручителем виступив "Київський
річковий порт", заклавши будівлю Київського річкового вокзалу.
Варто додати, що
"Річпорт" не мав ліцензії на видобуток піску з 2016 по 2019 рік, але
продовжував свою діяльність. Врешті-решт їм вдалося через суд поновити дозволи,
проте нанесені збитки за три роки нелегальної роботи та намиті мільйони тонн
піску ніхто компенсувати не збирається. Основними вигодонабувачами від "кришування"
завжди були правоохоронці різних структур, які вирішували будь-яке питання. У часи генпрокурора Юрія Луценка піщана тема повністю контролювалася прокуратурою, проте після
відставки вся ієрархія посипалася, а переділ ринку досі не відбувся.
Читайте також: Кримінальні, бізнесмени і політики: хто займається намивом піску на Київщині.
Компанія "Київський річковий порт", яка наразі ділить ринок піску з іншими гравцями, може стати монополістом, адже зв’язки Шуфрича-Бродського з Ахметовим, а також серйозний вплив останнього на всі екологічні структури країни, дає можливість знищити інших видобувачів піску на Київщині. Таким чином ринок піску, на який зараз впливають різні структури, що забезпечує певну стабільність, може перейти під контроль однієї групи та стати повністю тіньовим…
Читати "Моя Київщина" у Telegram