Перший заступник голови Київської облради Ярослав Добрянський: Із 69 громад у нас лише одна неспроможна
"Моя Київщина" поспілкувалася з першим заступником голови Київської обласної ради Ярославом Добрянським. Говорили про децентралізацію, місцеве самоврядування, бюджетні процеси, а також політичні підкилимні ігри
- Завершується календарний рік. Пора думати про наступний. Якою є Ваша позиція щодо розподілу бюджету на 2022 рік?
- Облдержадміністрація подала на розгляд проєкт бюджету на 2022 рік відповідним листом, але декілька днів тому Київська ОДА звернулася до апарату обласної ради з проханням залишити проєкт бюджету без розгляду, тому що він потребує доопрацювань. При цьому на рівні обласної ради протягом 2 тижнів ми проводили заслуховування директорів Департаментів і Управлінь як суб’єктів подання і розпорядників бюджетних коштів.
Безперечно, у нас є відповідні зауваження щодо якості поданих пропозицій, тому що в більшості це бюджет виключно утримання: захищені статті, заробітні плати, енергоносії тощо. Наприклад, якщо ми говоримо про галузь спорту, у нас є комунальні обласні заклади, які забезпечують свій безпосередній функціонал, але, на жаль, ці комунальні заклади обласної ради вже довгий час потребують капітальних видатків.
Із року в рік ми передбачаємо кошти з обласного бюджету лише на утримання, але в нас немає якогось системного підходу, щоб поетапно кожного року забезпечувати хоча б якусь частину видатків на здійснення капітальних ремонтів цих приміщень. Тому принципова позиція депутатського корпусу, що була запропонована обласній державній адміністрації, полягає в тому, щоб один раз на рік ми передбачали видатки на один такий значущий об’єкт у галузі спорту для ремонту приміщень, що знаходяться в не дуже задовільному стані. Має бути виважений підхід щодо визначення пріоритетності об’єктів, для яких ми повинні та зобов’язанні передбачати кошти на відповідні капітальні видатки, а не лише на утримання, заробітні плати та енергоносії.
– Під час перевірки роботи комунальних підприємств Київоблради було встановлено, що більшість із них не рентабельні. Які рішення були прийняті щодо подальшої діяльності КП?
- Розпорядженням голови обласної ради була створена робоча група за участю депутатів облради, представників профільної та комунальної комісії. Цією робочою групою були надані відповідні напрацювання в частині функціонування відповідних комунальних підприємств. Варто відзначити, що в області забезпечують свою функціональну діяльність комунальні підприємства, комунальні заклади та комунальні установи. Заклади – це ті структури, які працюють та утримуються за рахунок обласного бюджету. Установи також фінансуються та утримуються за рахунок обласного бюджету, але вони мають можливість заробляти власні кошти. Тим часом підприємства функціонують, заробляють кошти і не фінансуються з обласного бюджету.
На жаль, на кожному етапі функціонування і діяльності обласної ради, починаючи з V, VI, VII скликання були відповідні ініціативи щодо створення комунальних підприємств з певним функціоналом, бажаннями надання тих чи інших послуг для громадян. Час змінює вимоги і велика кількість підприємств уже втратили потребу у своєму функціонуванні, оскільки попиту на цю послугу вже немає. Функціонування цих підприємств перейшло до банальщини – це виключно здача в оренду відповідних приміщень.
Безперечно, приміщення старіють, їх собівартість на сьогодні вже не висока. Тому було прийнято рішення проаналізувати детально стан приміщень, якими користуються підприємства і, якщо немає прямого функціонування і надання тієї чи іншої послуги для населення і перспективи розвитку цього підприємства, постає питання щодо подальшої їх долі. Ми зробили відповідний аналіз у вигляді фотозвіту. Приміром, є такі підприємства, як "Облсвітло" та "Облкіно", які станом на сьогодні фактично втратили актуальність. Є приміщення, які перебувають в жахливому стані, де капітальні видатки не здійснюються. Можливо, усе ж таки функція роботи з КП не властива для обласної ради, можливо, краще їх продати і за виручені кошти купити обладнання в медичні заклади чи придбати відповідне обладнання в заклади освіти.
- Тобто мова йде не тільки про ліквідацію деяких КП, а й приватизацію приміщень?
- 9 вересня 2021 року обласною радою за підсумками та висновками робочої групи, був напрацьований Проєкт рішення обласної ради щодо приватизації певних об’єктів. Наразі фонд комунального майна напрацьовує технічну та юридичну сторони реалізації цих об’єктів. Фактично на кожен об’єкт підготовлена інформаційна довідка і в подальшому ці об’єкти будуть приватизовуватися. Відповідна робоча група від фонду комунального майна їздить по Київській області, фотографує, готує інформаційну довідку щодо наявності технічних документів на приміщення, державних актів.
Продаж цих приміщень буде здійснюватися через систему ProZorro, де буде визначена стартова ціна та відбуватимуться торги. Справа в тому, що обласна рада в попередньому скликанні вже продала через відповідну процедуру 5 приміщень, від реалізації яких до обласного бюджету тоді надійшло 240 млн грн. Цей процес потрібно продовжувати, адже, на мою думку, неефективне використання приміщень – це баласт, який лежить на плечах обласної ради. Якщо ми кажемо про банальну здачу в оренду, то на жаль, той стан приміщень, який на сьогодні є в комунальній власності обласної ради не дозволяє нам здавати по ринковій ціні. Ці приміщення потребують капітальних видатків, щоб привести їх у належний стан і здати в оренду. А попередньо порахувавши суму, яку потрібно передбачити з обласного бюджету на капітальний ремонт цих приміщень, ми зрозуміли, що цей процес безперспективний. Тобто цих приміщень краще позбутися та поставити на цьому крапку.
- Є різні погляди щодо того, якою має бути децентралізація в Україні. Дехто вважає, що станом на зараз центральна влада заклала серйозні проблеми на майбутнє. Які, на Вашу думку, є недоліки реформи децентралізації?
- Особисто я працюю в області з 2006 року. Я мав можливість працювати в багатьох її районах, очолював районні державні адміністрації, органи виконавчої влади, уже третю каденцію є депутатом Київоблради і вже можу порівняти до та після. Я бачу, якими були місцеві бюджети до децентралізації, як складно проходили відповідні процеси створення об’єднаних громад на Київщині та як створювалися ці 69 громад. Я був безпосереднім учасником цього непростого процесу, коли ми зайшли, скажімо, із браком інформації в цей процес.
Багато хто чинив спротив у створенні об’єднаних громад. Але виходячи із 2-річного життя створених громад, я більше бачу переваг, ніж незначних недоліків у їх роботі. Ми повинні визнати та констатувати факт, що децентралізація бюджетів відбулася. Сьогодні на місцях є достатньо ресурсів, щоб забезпечувати життєдіяльність тієї чи іншої територіальної громади. Моя особиста позиція полягає в тому, що цей процес потрібен, і він на часі. Я вважаю, що це позитивний крок у розвитку області і країни в цілому, а також для забезпечення соціальних потреб для населення ОТГ.
- Коли Київська обласна рада позбудеться "пилососів" у вигляді тепломереж, водоканалів тощо, які логічніше було б передати територіальним громадам столичного регіону?
- Київська обласна рада у власності водоканалів уже немає, адже ще 10 років тому вона передала їх на місця. Тоді у нас залишилося 5 тепломереж. За попередньої та цієї каденції ми продовжили відповідну процедуру передачі тепломереж у громади. Ті громади, які мали бажання забрати тепломережі та мали відповідні стратегічні бачення розвитку безпосередньо тепломереж, уже їх забрали.
Приміром, за минулої каденції Бородянська громада виявила бажання забрати тепломережу і рішенням обласної ради ми передали її на баланс ОТГ. Та сама історія відбулася в Тетієві. Сьогодні в нас тривають переговори з Переяславом, які дещо затягнулися. Ця тепломережа є власністю обласної ради і ми забезпечуємо місто теплопостачанням. Виходячи з тих боргів, які вона має, ми з обласного бюджету дотуємо це підприємство і багато депутатів обласної ради запитують, чому так відбувається. Неодноразово піднімалося питання щодо його передачі. Ми зверталися до попереднього та чинного міського голови, було відповідне клопотання за результатами засідання комунальної комісії щодо того, щоб усе ж таки знайти можливості передачі місту тепломережі. Але, на жаль, поки що місто відмовляється від передачі, адже однією з умов обласної ради є передача підприємства із боргами.
Києво-Святошинська тепломережа "розкидана" по всьому колишньому Києво-Святошинському району. Тому ставити питання щодо передачі цього цілісного майнового комплексу складно як юридично, так і технічно. Не всі громади, які забезпечує Києво-Святошинська тепломережа, готові сьогодні отримати тепломережу собі на баланс. Усі інші тепломережі, які зініціювали бажання, уже були передані на баланс до інших громад.
- Ваше ставлення до передачі таких об’єктів у концесію?
- Власне, це була моя ініціатива як першого заступника, що курує цей напрямок. Ми розглядали це питання на комісії, де були претенденти на концесію, але на жаль, депутати не підтримали її. Тому поки що ми відтермінували розгляд питання концесії. Є певна недовіра до тих структур, які готові взяти підприємство в концесію. Я особисто відчував недовіру, будучи присутнім на засіданнях профільної комісії, де були представники компаній, які готові були заходити у процедуру концесії. Їм ставилася велика кількість запитань від депутатів, і я бачив доволі фахову відповідь, але в деяких депутатів усе ж виникали підозри. Справа в тому, що хтось гадає, що концесія – це прямий шлях до приватизації, але це є стратегічний об’єкт, який не підлягає приватизації. Утім, деякі депутати бачать в цьому потаємні процеси приватизації цих тепломереж.
- На Вашу думку, селище Коцюбинське має доєднатися до Києва чи залишитися в області?
- Це питання перейшло і в політичну площину. На мою думку, селище Коцюбинське – це Київська область, але на сьогодні воно є анклавом у місті Києві. Уся інфраструктура, яка сьогодні функціонує в Коцюбинському і поруч, зокрема каналізації, водопостачання, підв’язані до міста Києва. Якщо ми кажемо про відповідні соціальні гарантії, які ми маємо давати на лікування людей, про екстрену допомогу в медичних закладах області, то, на жаль, населення Коцюбинського страждає від недостатньої оперативності. Адже швидка має везти людей до Макарова, хоча ближче – до Києва.
Але не мені й не депутатам обласної ради визначати, де має бути селище Коцюбинське. Це мають вирішити мешканці Коцюбинського, де саме вони хочуть бути. Для того, щоб у юридичній площині у нас була практика громадських слухань і якби був відповідний закон, який регулює ці принципи, то звичайно потрібно було б прозоро та відкрито провести ці громадські слухання і почути думку мешканців Коцюбинського.
Ми повинні не гратися в політику, а дослухатися до громадян, адже розуміємо, яка війна та протистояння йде за землю. Є люди, які мають власність на території, за яку борються, там йде відстоювання лише бізнес-інтересів. У цьому контексті відбувається маніпулювання безпосередньо людьми як із однієї сторони протистояння, так і з іншої. На жаль, думку людей офіційно та юридично ніхто не запитував.
- Чи є в Київській області територіальні громади, які за фінансовими показниками неспроможні?
- Так, це Поліська громада. Вона завжди була неспроможною і ми розуміємо, чому так склалося. Поліська громада наразі є дотаційною і фінансується з обласного бюджету. Тобто виплата заробітних плат для медичної, освітньої сфери здійснюється за рахунок обласного бюджету. Усі інші громади функціонують повноцінно за рахунок своїх коштів.
- Чи підтримуєте Ви ідеологію партії, яку зараз представляєте?
- Так, я завжди був центристом. Я її як підтримував, так і підтримую. Розумієте, ділити людей на правих і лівих, або хто ходить у церкву Московського патріархату, а хто до Київського патріархату абсолютно не потрібно. Люди самі повинні визначатися, у яку церкву їм до Бога ходити. Я з Житомирщини, де усі центристи.
- Який вплив на депутатів Київської обласної ради має народний депутат України від "Слуги народу" Олександр Дубінський?
- Мені здається, що це треба запитати у Олександра Дубінського. Так як він у свій час очолював обласну партійну організацію "Слуг народу" і був причетний до формування списків кандидатів у депутати обласної ради. Тому його відносини із багатьма депутатами із "Слуг народу" є дружніми. Я думаю, що в нього є спілкування лише в людському форматі із багатьма депутатами обласної ради від "Слуг народу".
- Наскільки професійною є діяльність голови Київської обласної ради Наталії Гунько, чи впливає її чоловік Анатолій на рішення?
- Справа в тому, що обласна рада – це перш за все представницький орган і депутати обласної ради визначаються таємним голосуванням у частині обрання голови обласної ради та заступників. Депутати обласної ради абсолютною більшістю голосів підтримали Наталю Гунько. Я з нею працював ще в попередньому скликанні, тобто вона не вперше представляє Броварщину в Київській обласній раді. Я вважаю, що вона не новачок у політиці та розуміється як у політичних, так і в економічних процесах у Київській області.
У нас чітко розподілені функціональні обов’язки між головою, першим заступником та заступником. Сьогодні є я як перший заступник голови обласної ради, є Тетяна Миколаївна Семенова, яка теж працює в органах місцевого самоврядування досить давно і розуміється у всіх процесах. Тому, на мою думку, на сьогодні доволі сильна команда керівництва обласної ради. У нас кожного дня проводяться відповідні заходи, заслуховування, профільні комісії, де відбувається багато процесів, що впливають на життєдіяльність Київської області. На мою думку, керівництво знаходиться на своєму місці.
- Свого часу Ви працювали першим заступником мера Бучі Анатолія Федорука. Як налагоджена комунікація з цим міським головою у Вас зараз?
- Із Анатолієм Петровичем ми знайомі з 2006 року. Ми в доволі близьких відносинах, скажу більше, ми близькі друзі. Ці відносини формувалися роками та в нас дійсно пряма довіра один до одного. Ми дружимо сім’ями, і це ніяким чином не впливає на нашу безпосередню діяльність. Відповідаючи на це питання і ставлячи крапку, я просто скажу, що таких друзів потрібно ще знайти по життю. Анатолій Петрович саме та людина, яка вміє дружити. Він передусім мій друг, а не колега в нашій діяльності в області.
- Як Ви особисто розпоряджаєтеся коштами, що виділяються за програмою "Турбота"?
- Через програму "Турбота" виділяється 42 млн грн для депутатів обласної ради, тобто це по 500 тис грн кожному депутату. Ці кошти використовуються виключно на лікування громадян. Особисто я використовую ці кошти на лікування людей, які цього потребують. Кожного тижня в мене проводяться особисті прийоми, приходять люди і 80% відповідних прохань на прийомах – допомога на лікування. Ви розумієте, наскільки сьогодні дороговартісне лікування і навіть ті гроші, які ми виділяємо по 10, 20, 30 тис грн на громадянина – це абсолютне ніщо, коли людина, наприклад, на 4-й стадії онкозахворювання.
Я мажоритарний депутат від Бучанської громади, тому переважно використовую кошти для тих людей, які проживають на території округу. Але стовідсотково мені не вдається використати ці кошти саме для тих громадян, адже кожного дня до мене приходять люди з різних куточків області з потребою допомоги. Тому я також використовую кошти на потреби громадян, які не представляють мій округ.
- Як Ви оцінюєте діяльність монополій "Київоблгаз", "Київобленерго"?
- Критично і категорично. Через свою сторінку у Facebook я давав відповідну оцінку монопольного становища облгазу в нашій країні. Усе ж таки це стратегічні підприємства, які мають бути власністю держави. Ті неправильні процеси, які відбулися у країні, щодо приватизації таких підприємств, є причиною тих тарифів, які ми сьогодні маємо.
- У 2017 році проти Вас було порушено кримінальні справи нібито за земельні схеми в Києво-Святошинському районі, де Ви раніше працювали в РДА. Яка ситуація щодо провадження та чим закінчилося розслідування?
- Кримінальні справи були політичним замовленням, оскільки в попередній каденції я був керівником фракції "Наш край", і, безперечно, таким чином формувалася більшість під обрання голови обласної ради. На жаль, такі методи використовувалися через відповідні силові структури, правоохоронні органи…
Суть кримінальної справи, що була порушена проти мене: я нібито будучи головою Києво-Святошинського району державної адміністрації в далекому 2008 році дав право на оформлення проєкту землеустрою на земельні ділянки на 14 га. Але це є конституційне право кожного громадянина, оскільки ці люди проходять відповідну процедуру оформлення. На той час проєкт землеустрою проходив через багато державних установ, які надають свої висновки. Лише після цього земельні ділянки передаються у власність. Я лише надав право, а земельну ділянку у власність не передавав, бо ж це зробили вже після мене мої наступники. Вважаю, що було зроблено законно і на сьогодні є постанова, у якій визначено законність надання відповідних земельних ділянок прокуратурою області. Тобто наразі кримінальної справи щодо мене немає. Хочу підкреслити, що це було політичне замовлення, що впливало на той час на формування більшості в обласній раді.
- Трохи про медицину. Розкажіть детальніше про проєкт екстреної аеромедичної допомоги, який стартував влітку. Наскільки успішно він зараз працює?
- Він працює за допомогою національної поліції. Знаю, нещодавно в Білій Церкві екстрено забирали людину гелікоптером. Ефективність цього проєкту ми підтвердимо з часом, але думаю в нас будуть відповідні позитивні результати. Ми ж прекрасно розуміємо, що коли є потреба в оперативному реагуванні і перевезенні хворого швидко на операційний стіл, найкраще справиться з цією оперативністю авіація. Але це залежить від того діагнозу, який виставляють людині, і саме медики вирішують необхідність залучення авіації і перевезення людини до Києва.
- Як прокоментуєте ситуацію з обласним онкодиспансером у Білій Церкві, адже нещодавно люди протестували проти його ліквідації?
- Остання сесія, яка відбувалося в обласній раді, була досить емоційна, починаючи з Білоцерківського обласного онкологічного диспансеру, коли відбулося просте відкрите маніпулювання цим процесом. Люди з плакатами вийшли до стін обласної ради і написали, що ліквідується онкодиспансер у Білій Церкві. Це була маніпуляція тих, хто представляє адміністрацію Білоцерківського онкодиспансеру, тому що насправді це зовсім інший процес. Це навіть не стосується питання оптимізації.
Приміром, ми мали фтизіатричне відділення у Білій Церкві, яке свого часу було реорганізоване та перевезене в Боярку. У нас залишилося доволі достойне приміщення, на яке потрібно було передбачити мінімально видатків з обласного бюджету. З’явилася можливість "переселити" онкодиспансер в гідне приміщення, зробити там відділення, додаткові операційні тощо.
Приміщення, у якому зараз знаходиться онкодиспансер, не відповідає потребам і можливостям.
Коли в нас виникла така ідея, передусім піднялися головний лікар Білоцерківського онкодиспансеру і ті люди, що знаходяться навколо. Причиною цьому є ймовірність, що вони можливо втратять роботу. Але ми ставимо у пріоритет людей, які потребують допомоги і обстеження, і аж ніяким чином не задаємося питанням, у яких умовах і взагалі буде чи не буде працювати керівник. Пацієнт, який має онкозахворювання, приходить до Білоцерківського онкодиспансеру, де його обстежують певний період часу. Після цього Білоцерківський онкодиспансер виписує направлення до "Київського обласного онкологічного диспансеру" і людина повинна туди їхати та знову здавати ті ж самі аналізи, робити обстеження, відповідно теж втрачати час. Ми хочемо той непотрібний процес, який затягується в часі, узагалі прибрати.
Коли ми об’єднаємо онкодиспансер в одну структуру, ми матимемо можливість оперативно обстежувати людей, давати відповідне заключення, щоб людина одразу поїхала лікуватися. Ця структура юридично буде в Києві, але вона буде забезпечувати повноцінно свій функціонал у Білій Церкві. Тобто Білоцерківський онкодиспансер не ліквідують, а створять умови, щоб він повноцінно запрацював і надавав якісні послуги для населення. Ми розширимо площу його приміщення і онкодиспансер буде переходити у приміщення фтизіатрії, яке наразі пустує. У цьому році ми маємо передбачити капітальні видатки на ремонт цього приміщення і після цього "переселимо" онкодиспансер до оновленого приміщення.
