"Пикова" банда: як пісочна мафія на Київщині знищує обороноздатність країни

Незаконний видобуток піску в акваторії Дніпра давно ні для кого не є секретом. Річний заробіток «чорних» намивачів сягає сотень мільйонів гривень на рік. В результаті страждає екологія – змінюється течія, втрачається проточність, вода в найбільшій річці України цвіте, знищуються місця для нересту риби. Про надходження до бюджету – а точніше, їх відсутність – й говорити годі. Утім, нахабство ділків не знає меж – заради піску вони навіть захопили стратегічний об’єкт на березі Дніпра, від якого напряму залежить нацбезпека країни. Про те, хто і як займається перевалкою і намиванням піску та чому правоохоронці вперто не звертають увагу на дії криміналітету, читайте в матеріалі «Моя Київщина».  

Одне з наймолодших міст Київщини – Українка – протягом останніх кількох років перетворилося на вотчину криміналітету. Де-факто кілька угрупувань взяли владу у місті. Після добровільної відставки Павла Козирєва з посади міського голови у 2017 році (подейкують, це сталося після обшуків в мерії співробітниками СБУ), протягом кількох років тимчасово виконуючим обов’язки мера була Тетяна Кучер – абсолютно несамостійна фігура, чиє завдання полягало в тому, щоб слугувати ширмою, за якою відбувався дерибан землі, а також рейдерське захоплення різних об’єктів. Ключова тема, на якій заробляла місцева влада стосувалася незаконного намиву піску.

Тоді місто повністю криміналізувалося. Мабуть, чи не найбільш яскравою ілюстрацією того, що відбувалося в Українці, стала минулорічна перестрілка, в якій взяли участь кілька десятків бандитів – вони «ділили» місто між собою. Не обійшлося тоді без участі правоохоронців, які замість того, щоб саджати бандитів за грати, почали їх вигороджувати. Власне, подейкують, що це коштувало посади заступнику керівника поліції Київщини підполковнику Сергію Рекуну, який дуже вже активно вписувався за злочинців. Врешті-решт було відкрито кримінальні провадження, але далі справа не пішла.

Варто зазначити, що у ЗМІ серед організаторів бійки фігурували прізвища трьох цікавих персонажів: радника т.в.о. міського голови Українки Левана Дарсанії, тренера зі змішаних єдиноборств Паати Робокідзе, а також такого собі Олексія Онуфрієнка, більш відомого в місті за прізвиськом «Пика». Останнього називають головним кримінальним авторитетом Українки, який входить до оточення «злодія в законі» Кахабера Орагвелідзе на прізвисько «Каха Тбіліський». Власне, це угрупування «опікується» питаннями видобутку піску на Обухівщині.

«Моїй Київщині» вдалося дізнатися деталі цієї схеми. Почнемо з того, що одним з ключових питань для «пісочників» є наявність перевалки. Мало намити пісок – треба його десь перевантажити. Одним з найбільших гравців на цьому «тіньовому» ринку є київський скандальний підприємець, відомий виробництвом матраців «Венето», ексголова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва часів Януковича Михайло Бродський. До речі, безпосередньо пісочними справами займається син Михайла Бродського Юрій.

Одна з найбільших перевалок, якою користується Бродський, а також деякі інші будівельні компанії (про них ми напишемо згодом), знаходиться як раз в Українській ОТГ – біля Трипілля. Як підтвердили «Моїй Київщині» поінформовані джерела, саме Онуфрієнко («Пика») контролює там величезний майданчик на березі Дніпра. Навіть на карті GoogleMap можна побачити величезні гори піску, які звантажують на цю територію. І тут починається найцікавіше – ділянка, про яку йде мова, перебуває у власності Фонду держмайна - йому належить причальна стінка, яку незаконно приватизували, без участі ФДМ, рішенням сільради Трипілля. Далі місцева влада незаконно передала право оренди на берег Дніпра приватним особам, які завалили все узбережжя піщаними барханами.

На фото з GoogleMap можна побачити гори «тіньового» піску

Але ключове питання навіть не в цьому. Справа в тому, що десятки гектарів прибережної смуги, захоплені «Пикою» та його товаришами, є… резервною переправою через Дніпро на випадок військових дій. При чому сама територія вже "завдяки" рішенню сільради має зовсім інше призначення – частина території значиться як рекреаційна зона, а частина – як ОСГ (для ведення особистого селянського господарства).

Земля, на якій видніються пісочні бархани – частково ОСГ, а частково – рекреаційна зона

Іншими словами, ми маємо черговий приклад того, як криміналітет – свідомо чи не свідомо – знищує обороноздатність нашої держави. Адже не дай бог, треба буде швидко перекинути озброєння через Дніпро – а там піщані дюни…

Варто нагадати, що на теренах Київської області – це далеко не єдиний стратегічний об’єкт, який було знищено заради наживи (а можливо, й в якості повзучої диверсії) різними кримінальними елементами. У 2013 році в Броварах міська влада дозволила проросійському бізнесмену, пов'язаному із керівництвом РФ (він одружений на племінниці дружини колишнього очільника уряду РФ Дмитра Медведєва), знищити унікальний радіо-передавальний центр «Борей», який міг покривати майже всю територію України, зокрема, Крим та Донбас.

Майже аналогічна ситуація відбувається з аеродромом в Білій Церкві, де прямо на глісаді будується котеджне містечко «Хуторок», до якого має відношення нардеп від «Батьківщини» Вадим Івченко. В результаті країна може бути позбавлена не лише важливого аеродрому, але й бази для ремонту вантажних літаків «Білоцерківський вантажно-авіаційний комплекс».

Багато років триває протистояння навколо земель військової частини зв'язку в селі Віта-Поштова, де структури, наближені до скандального нардепа Дубінського корумпували місцеву владу та захопили під будівництво котеджів 50 га земель Міноборони.

Але повернемося до піску та Українки. Бізнес Онуфрієнка-«Пики» протягом останніх років полягає у перепродажі «мутного» піску, який намивають структури Бродського-Шуфрича. Зрозуміло, що податки з цього піску не платяться. Заходили вони на об’єкт рейдерським методом – ТОВ «Серпень груп» (засновник – Сергій Мешков), яка отримала дозволи на діяльність у сфері пісочного бізнесу, фактично була змушена залишити бізнес через постійний тиск та залякування з боку бандитів. Так, директору компанії невідомі спалили будинок.

У прокуратурі чітко роз’яснили, що гідротехнічні споруди захопили незаконно

Утім, за це ніхто так і не поніс покарання. Чому? Бо є обґрунтовані підозри в тому, що «пісочну тему» покривають правоохоронці. Більш того, як стало відомо «Моїй Київщині», Онуфрієнко-«Пика» у вузькому колі нібито хвалився, що керівники слідства МВС Обухівщини у нього в «кишені», зав’язки буцімто – на рівні керівництва Нацполіції (як тут не згадати Сергія Рекуна), а також є свої люди в Департаменті стратегічних розслідувань МВС.

Власне, бездіяльність силових органів, а саме розпорошеність їх сфер відповідальності, нездорова конкуренція та постійне реформування-недореформування, яке позбавляє реальних можливостей доводити порушенні справи до судів, плюс наскрізно корумпована продажна судова система – яскраве підтвердження тому, що пісочна мафія з усіма зуміла домовитися. І плювати хотіли наші правоохоронці на те, що ці схемщики не просто крадуть в держави її багатства, але й ставлять під питання її існування, захоплюючи для себе території, які в нормальній державі ніколи б нікому не віддали.

Але це нікого не обходить, оскільки пісочний «тіньовий» бізнес – річ вкрай прибуткова і нею цікавляться в найвищих владних кабінетах. Під час президентства Петра Порошенка цю тему буцімто курував (і «обілечував») генпрокурор Юрій Луценко. Про те, хто контролює цей «мутний» бізнес зараз, ми напишемо найближчим часом.