Податкова амністія: детінізація економіки чи шахрайство щодо малого бізнесу

Фото з мережі Інтернет

У вівторок, 15 червня, Верховна рада України ухвалила закон із поправками до Податкового кодексу про добровільне декларування активів фізичних осіб із 1 вересня 2021 року. Чи насправді податкова амністія є кроком до легалізації тіньових активів громадян України, читайте в сьогоднішньому матеріалі

Насамперед зазначимо, що законопроєкт ініціював президент України Володимир Зеленський. Добровільна податкова амністія, що розпочалася 1 вересня 2021 року, передбачає можливість легалізувати свої статки (звісно, не безкоштовно) усім охочим, зокрема й тим, хто роками не сплачував податки з доходів.

Безсумнівну актуальність ухвалення такого документа обґрунтував економіст і політолог Андрій Новак:

Законопроєкт, ініційований президентом, не новий. Ця ідея обговорювалася в Україні майже 10 років. Але тоді розмови закінчувалися лише розмовами, а наразі вже прийнятий відповідний документ. За 30 років незалежності України в економічній сфері переважна більшість бізнесменів, якщо не всі, ухилялися від сплати податків і продовжують робити це зараз. Тобто мають багато незадекларованих активів, як в Україні, так і за кордоном. Це частина того, що ми називаємо тіньова економіка, що, за різними підрахунками, у часи існування української держави становила від 35 до 55% економіки. Грубо кажучи, половина економіки була в тіні.

Ще одну причину, задля чого, власне, робиться податкова амністія назвав економіст Борис Кушнірук:  

Потрібно знайти ту нульову відмітку, із якої можна почати робити розрахунок, скільки в тебе було та скільки є. Відсутність цієї відмітки не дає уявлення про те, чи сплачені податки раніше. Для того, щоб не розбиратися з цим питанням, і робиться податкова амністія. Вона має сенс лише в тому випадку, коли є намір суттєво спростити та зменшити податкове навантаження, а відповідно – змусити всіх платити чесно.

У другому парламентському читанні 243 народних депутати (потрібно мінімум 226 голосів) підтримали відповідний законопроєкт №5153 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету".

Який термін виконання?

На останній шанс зажити чесно громадянам України дали рік – добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Наголосимо на тому, що це разова акція, яка покликана кардинально змінити податкову систему України. Економіст Андрій Новак зазначає:

Логіка податкової амністії передбачає одноразове проведення, бо якщо буде якийсь натяк, що надалі з’явиться можливість одна-друга задекларувати доходи, то це демотивуватиме тих, хто міг би підпадати під цей процес. Якщо не буде чіткого розуміння, що лише впродовж одного року, усе, що задекларували, може стати вашим, усе, що не задекларували, потім конфіскуватиме держава, до того ж без жодних компенсації. Чіткий сигнал – це найкращий мотиватор. Тим паче, що досвід іноземних країн, наприклад, Росії, де проводили податкову амністію три рази, зовсім невтішний.

Яку інформацію про майно потрібно подавати в добровільній декларації?

Дані про доходи майже не відрізняються від тих, які щороку подають державні службовці, за винятком вказівки активів, придбаних за незадекларовані кошти до 1 січня 2021 року. Потрібно вказати:

• Валютні цінності (банківські метали), національна та іноземна валюта (крім готівки), права вимоги (депозити, позики третім особам).
• Нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості).
• Рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали та каміння, ювелірні вироби).
• Частки (паї) у майні юридичних осіб, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності.
• Цінні папери та фінансові інструменти.

Щоб легалізувати гроші, іноземну валюту чи банківські метали, що перебувають в Україні, їх потрібно покласти на спеціальний рахунок у банку. Порядок відкриття цього рахунку після ухвалення законів затвердить Нацбанк.

Для інших активів необхідно надати документи, що підтвердять їхню вартість, або визначити її самостійно в декларації.

Про ставки для українців

Як передбачає чинне законодавство, протягом десяти днів після подання декларації до ДПС необхідно буде сплатити податок за амністовими ставками.

Громадянам нашої держави пропонують легалізувати незадекларовані доходи сплативши:

• 9% – вартості майна або активів, розташованих за кордоном;
• 5% – вартості майна або активів, що знаходяться Україні;
• 2,5% – при купівлі державних облігацій.

Окремо слід зауважити про ймовірність скористатися "розстрочкою" терміном на три роки із зобов’язанням розраховуватися рівними частинами. У такому випадку розмір ставок відповідно зросте із 2,5% до 3%, із 5 % до 6% та із 9% до 11,5%.

Хто знаходиться "поза зоною" амністії?

Законом передбачено, що не кожен зможе скористатися можливістю нульового декларування, хоч під амністію підпадає велика кількість громадян. Так, прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив:

Чиновники не можуть легалізувати гроші через механізм нульової декларації чи податкової амністії. Чи можуть члени родин чиновників? Також ні.

Варто додати, що чиновниками вважаються особи, що працювали або ж продовжують працбвати на державній службі з 2010 року. Економіст Борис Кушнірук зауважує:

Згідно з цим законом, вимоги щодо громадян не поширюються, наприклад, на депутатів чи президента України, який має десятки мільйонів доларів, а до нього жодних питань щодо того, чи сплатив він податки. Вважається, що вони вже все задекларували, а отже, ніяких претензії немає.
Крім вищезазначених категорій, декларантами не можуть бути неповнолітні та непрацездатні. Важливий нюанс: держава «пробачить» ухилення від сплати податків чи недотримання валютного законодавства, але активи, отримані внаслідок скоєння будь-яких інших кримінальних злочинів, не можна буде легалізувати.

Як каратимуть тих, хто не піде на амністію?

Економіст Андрій Новак наголошує:

Важлива не лише сума, що надійде впродовж року, на який запроваджується амністія. Закон буде після закінчення терміну буде підставою для виявлення та покарання за незадекларовані активи, фінансові, матеріальні, траспортні, технічні тощо, підставою для відкриття справ і покарання як держслужбовців, так і рядових громадян.

Відповідно до пункту 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами) за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 212 Кримінального кодексу за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) особа карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Скільки від податкової амністії отримає державний бюджет?

Говорячи про реальний результат, який може принести ухвалення законопроєкту, економіст Андрій Новак зауважує:

Якщо на орієнтуватися на досвід різних країн, що запроваджували відповідні механізм, то результат дуже різний. Від кількох мільярдів доларів до таких суттєвих надходжень, що становлять 40% ВВП цієї країни, як-от в Індонезії.
Ураховуючи те, що цей закон іде в контексті міжнародних програм запобігання обігу тіньових грошей і загальносвітову тенденцію міжнародних фінансових інституцій по детінізації та використанню офшорних схем, можна розраховувати, що від запровадження цього закону в Україні зараз отримаємо не мінімальний результат, а хоча б середній.
За попередніми оцінками, до бюджету України може надійти від 3 до 20 мільярдів доларів. Ми розуміємо, що це дуже розкиданий діапазон. Тільки практика покаже, який буде ефект насправді.

Що не так із податковою амністією по-українськи?

Про нерівні правила гри для платників податків зазначає економіст Борис Кушнірук:

Я впевнений, що в тому вигляді, як це робиться, це вкрай шкідливий і небезпечний документ. По-перше, він відверто налаштований на те, щоб сплатили податки не представники великого бізнесу та можновладці, які протягом десятиліть награбували чималі статки, а заробітчани та люди середнього класу. Фактично останніх хочуть зараз обібрати. А до чинних можновладців, не зважаючи на те, що ті мають величезні та нічим не підтверджені статки, жодних претензій із боку податкової немає. Ніхто їх не перевіряє. Ніхто не вимагає від них сплатити (я не кажу вже навіть про питання походження!) кошти, тобто ту різницю між тим, що вони декларували, та які статки мали насправді. Тому ухвалення цього законопроєкту – це крок, спрямований саме проти середнього класу та заробітчан.

Андрій Новак наголошує на тому, що таки є надія на врегулювання активів великих бізнесменів в Україні:

У пояснювальній записці вказано, що до олігархів податкова амністія не повинна
застосовуватися, адже вони повинні йти по окремому напрямку делегалізації, детінізації їхньої діяльності, унеможливлення використання ними офшорних компаній, тобто по окремій програмі взагалі. Можливо, це буде вказано в законопроєкті про деолігархізацію, який зараз паралельно розробляться. Із анонсів представників більшості в парламенті відомо, що амністія капіталів – це один із ключових законів, який вони хочуть підняти вже на найближчій сесії. Як воно буде насправді, побачимо.

Також він наголосив на тому, що поряд із важливими економічними питаннями, як завжди, розглядатимуть дуже суспільно чутливі закони, аби звертати увагу. Так, паралельно виносяться про відтермінування обов’язкового дубляжу телесеріалів українською мовою. Ураховуючи нашу законодавчу практику, під загальний "шумок" суспільно популістських питань можуть бути внесені суттєві правки та проголосовано не зовсім за те, що попередньо обумовлено.

Чи понесуть люди гроші в державну казну?

Борис Кушнірук зазначає:

Ця амністія не передбачає зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, податок із доходів фізичних осіб тощо, тобто те, із чим, власне, зіштовхується середній клас та заробітчани. Тому абсолютно очевидно, що як люди не платили, так і продовжуватимуть робити все, аби не платити. І на моральному рівні в них для цього є цілком достатні підстави. Багатий клас досить неширокий і юридично все оформив так, що до нього не "докопаєшся" щодо несплати податків. Там уже все юридично відпрацьовано. А малий і середній бізнес, на думку пана Гетьманцева, є ті, хто мають сплатити податки. Безперечно, ми побачимо, що народ буде максимально саботувати цю історію та не йтиме на всі ці шахрайські дії з боку влади.

Про надзвичайно суперечливий характер ухваленого законопроєкту свідчить той факт, що вже станом на 16.06.2021 року подано 7 проєктів Постанов про скасування рішення Верховної ради, ініційованих депутатами IX скликання.