Командир полку "Миротворець" Хафіз Рафієв: Останнім часом ставлення до підрозділів, сформованих із добровольців, змінилося не на краще

Серед тих силовиків, яких залучили до патрулювання регіону на період епідемії, активно беруть участь бійці спецпідрозділу "Миротворець", що розквартирований у Києво-Святошинському районі. Із командиром підрозділу спеціального призначення – підполковником Хафізом Рафієвим –днями спілкувався журналіст порталу "Моя Київщина"

Але перед тим, як перейти до нашої бесіди кілька попередніх, але необхідних пояснень для читачів.

Аби не порушувати в цей безпрецедентний для усіх громадян період рекомендацій медиків та влади, на період карантину журналісти нашого порталу працюють переважно у віддаленому режимі, оскільки переконані, що найбільш дієвим способом подолання епідемії є обмеження безпосередніх контактів між людьми. Тому навіть інтерв’ю з нашими співрозмовниками ми здійснюємо у телефонному чи скайп-режимі.

У часи пандемії до групи ризику вочевидь належать не тільки певні вікові категорії людей, чи особи, що страждають на окремі хронічні захворювання, але й представники конкретних професій, насамперед – лікарі, які рятують хворих від вірусу, а також – правоохоронці, які здійснюють патрулювання населених пунктів регіону та автошляхів між ними, контролюючи забезпечення карантинного режиму, щоб локалізувати поширення вірусу та не навантажувати тих же медиків новими постраждалими, які ще вчора були здоровими. Отже, для них уникнути контактів із людьми в силу виконання службових обов’язків неможливо. Тож наш портал має намір зробити серію бесід із тими, хто дійсно знаходиться на передовому рубежі протистояння із COVID-19.

Вочевидь, раптовий та підступний характер нинішньої пандемії висвітив об’єктивну неготовність урядів більшості країн (зокрема й нашої) зустріти небезпеку у всеозброєнні. Тому перелаштовуватися до роботи в нових умовах доводиться на марші.

Судячи з багаточисельних відгуків наших земляків у соцмережах, окрім критики центральної влади щодо її нездатності  діяти у форс-мажорних обставинах, нарікання лунають й на адресу відомств - МВС та МОЗу. Останнє міністерство критикують за брак засобів захисту в аптеках та обладнання у лікарнях, насамперед - тестів та апаратів штучного дихання. А до тих, хто забезпечує виконання обмежувальних заходів на вулицях та в громадських місцях претензія висувається в основному через обмеження елементарних прав людини. Мемом у Facebook стало відео із затриманням пловця-"моржа" на столичному пляжі.

Отже, і лікарі, і правоохоронці стають невільними заручниками браку. Поліція – браку, вірніше - протиріччя в законах та службових інструкціях, відповідно до статусу надзвичайної ситуації (штраф у 17 тисяч гривень - явно непідйомна сума для більшості наших краян), медицина - нестачі ліків, засобів та обладнання. Тому, нарікаючи на труднощі режиму самоізоляції, люди одночасно мають усвідомити, у яких власне обставинах працюють ті, хто відповідають за безпеку…

І як ми вже зазначили вище, серед тих силовиків, яких на період карантину залучили до патрулювання населених пунктів регіону, є й бійці спецпідрозділу "Миротворець", що розквартирований у Боярці Києво-Святошинського районі. Звичайно, із командиром цієї частини ми теж спілкувалися у віддаленому режимі, тобто за допомогою телефону.

- Хафізе Магеррановичу! Рівно рік тому наше видання інформувало своїх читачів про кадрове рішення в системі МВС. Тоді Ви пішли на підвищення - із посади заступника полку спеціального призначення "Миротворець" стали його командиром. Давайте трохи нагадаємо читачам (аби вони хоча б не плутали вашу назву з брендом однойменного сайту Центру дослідження ознак злочинів проти нацбезпеки України)  історію, вірніше - бойовий шлях вашого спецпідрозділу.

- Насамперед зазначу, що всі співробітники полку були добровольцями батальйонів, які з перших тижнів агресії на Донбасі (тобто – із травня 2014 року) давали відсіч зовнішньому ворогу та колаборантам-сепаратистам на Донеччині та Луганщині.

А сам полк був створений за наказом МВС України 7 серпня 2015 року на базі однойменного батальйону, сформованного в структурі ГУ МВС України в Київській області ще 9 травня 2014-го року. Але до складу нашого спецпідрозділу також увійшли бійці інших батальйонів, як-от: "Київщина", "Гарпун" та частина роти "Торнадо" (ГУ МВС у Луганській області).

Після проведення чотирьох місяців спеціальної підготовки та бойового злагодження у грудні 2015 року полк вирушив для виконання поставлених задач у зоні АТО. Типові задачі підрозділу — боротьба з тероризмом, забезпечення охорони громадської безпеки та порядку на Київщині та охорона важливих об'єктів державного значення.

- У кожного війського підрозділу ЗСУ чи в структурах МВС є різний режим несення бойового чергування. Який він зараз при оголошенні карантину?

- Так, згідно з наказом нашого командування, ми з 13 березня перейшли на режим посиленного чергування. На сьогоднішній день здійснюємо службу на чотирьох блок-постах регіону: два пости розташовані в Обухівському районі, два – у Лісниках. Ці блок-пости знаходяться поблизу місць обсервації людей, які контактували з хворими на COVID-19, таким чином, унеможливлюють розповсюдження вірусу. І звичайно, заради профілактики чергуємо ми й у рідному Києво-Святошинському районі, зокрема на зупинках і на шляхах у Вишневому, Тарасовці та в Боярці. Через кожні 12 годин заступають наші бійці на чергування на цих ділянках контролю.

- До речі, в Інтернеті користувачі висловлювали здивування тому факту, що поліцейські іноді чергують не там, де найбільший спалах вірусу, а там, де мешкають керівники, - у тій ж Кончі-Заспі.

- Я чув такі нарікання, але гарячі точки регіону встановлюють аналітики ситуаційного центру, виходячи з їхніх висновків, у нас і затверджується маршрут патрулювання.

- Кабмін та облдержадміністрація встановили на період карантину певні обмеження не тільки для громадян, але й для перевізників та суб'єктів господарювання. Ваше завдання - контроль за їх виконанням. Разом із тим, у нас режиму надзвичайного стану немає, а лише - надзвичайної ситуації природного характеру. Але жодній людині не подобається, коли її дії обмежують, чи немає тут певних правових колізій, тим паче Конституція містить у собі цілком чіткі статті щодо додерження її прав.

- Перед запровадженням карантину представники главку МВС орієнтували нас бути максимально толерантними до людей і ми намагаємося додержуватися цих рекомендацій. Варто нагадати, що відповідний закон про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій був прийнятий у країні ще наприкінці минулого століття і він передбачає принципи, на яких здійснюється цей захист: пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей, безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці.

Зазначу, що чинне законодавство у сфері безпеки передбачає не тільки відповідальність посадових осіб у межах їхніх повноважень, але й особисту відповідальність та піклування громадян про власну безпеку та неухильне дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру.

У суто практичному сенсі штрафи оформлюють поліцейські з патрульної служби, із якими ми разом чергуємо…

- Але, погодьтеся, сума штрафу в 17 тисяч за адміністративне порушення - непідйомна для пересічного українця.

- Дійсно, із 17 березня є чинною нова редакція Кодексу про адміністративні правопорушення: його доповнено статтею 44-3, яка встановлює відповідальність за порушення правил карантину людьми.

Зміни, передбачені Законом № 530-IX: штрафи за порушення карантину, санітарних правил і рішень місцевої влади з питань боротьби з інфекційними хворобами становлять від  17 до 34 тис. грн для громадян і від  34 до 170 тис. грн – для посадових осіб.

Причому протоколи про адміністративні порушення уповноважені складати поліцейські, саме ж стягнення накладає місцевий суд.

Моя громадянська позиція полягає в тому, що я усвідомлюю, що розмір цих штрафів – неадекватний до середніх розмірів зарплат українців, не кажучи вже про мінімальні. Проте як службовець маю орієнтуватися на закон. Думаю, що законодавці, коли запроваджували ці зміни, виходили з тези, що наші люди стають більш законослухняними, коли виникає загроза – вдарити їх гривнею по кишені. Тому ми намагаємося обмежуватися попередженнями та роз'яснювальною роботою.

- Переконанний, що найбільшим шоком для людей при запровадженні обмежувальних заходів стало припинення роботи громадського транспорту у столиці та в містах регіону та міжміського сполучення – у вигляді функціонування автобусних маршрутів, електричок…

- Звичайно, для людей це незручно, однак для забезпечення режиму карантину та ізоляції осіб із групи ризику цей радикальний підхід, мабуть, є виправданим, тим паче, упевнений, що подібні обмеження запроваджені тимчасово…

Вочевидь, що рівень обмежень корелюється з динамікою росту захворювань на COVID-19. Спершу ми слідкували за кількістю пасажирів у кожній маршрутці, нині на трасу випускаємо лише службові автобуси за перепустками, які за графіком возять на роботу та додому людей, що працюють на життєво необхідних для людей об'єктах, зокрема медиків.  Після того, як пік захворювань піде на спад, поступово буде пом'якшуватися і режим карантину.

- До речі, а як Ви узгоджуєте інформацію з іншими органами влади, із іншими силовиками, із керівниками підприємств безперервного циклу виробництва?

- Безумовно, діємо узгоджено. У Головному управлінні Нацполіції Київської області створено ситуаційний центр, який координує наші дії з усіма структурами, задіяними до боротьби з епідемією, в тому числі і з представниками охорони здоров'я регіону.

- Робочі наради відбуваються в селекторному режимі?

-Так, звичайно, ми теж намагаємося обмежити безпосереднє спілкування з колегами…

- Оскільки Ви знаходитеся на передовій спілкування з іншими земляками, які, можливо, повернулися додому з-за кордону, чи є у Ваших лавах бійці, які підхопили цю хворобу?

- Ні, звичайно, хлопці періодично хворіють на простуду, але ми намагаємося звести загрозу підчеплення вірусу до мінімуму. Тим паче, особовий склад підрозділу має сам бути взірцем для громадян у додержанні карантинних обмежень.

А ще в "Миротворці" запроваджений щоденний, ранковий інструктаж перед заступанням на службу кожен поліцейський отримує засоби індивідуального захисту - медичні маски та дезінфектори. Завдячуючи командуванню, а також волонтерам ми забезпечені й окулярами та захисними перчатками…

- Наближається головне свято православних - Великдень. І хоча в нас церква відокремлена від держави, велике скупчення людей у храмах, а в поминальні дні - на кладовищах – створює передумову для поширення вірусу. Як тут бути?

- Що я тут можу сказати. Я – мусульманин, моя теща - християнка. Тож віра - дійсно особиста справа кожної людини. Разом із тим, весною, коли великі релігійні свята відзначають і католики, і православні, а також мусульмани, іудеї та представники інших релігійних конфесій, віряни мають дослухатися до думки світської влади, зокрема й до порад медиків щодо певних самообмежень при здійсненні культових обрядів.

- Про діяльність Вашого спецпідрозділу зі ЗМІ можна дізнатися, коли Ваших бійців залучають до виконання певних спецоперацій, спрямованих на затримання терористів чи бандитів. Але Ви ж, окрім виконання особливих функцій у столичному регіоні, ледь не вахтовим методом залучаєтеся до несення бойового чергування на Донбасі?

- Дійсно, ми регулярно здійснюємо ротацію своїх бійців у підрозділі, який несе службу в зоні ООС, щодня спілкуємося з ними. Зараз у зв'язку з карантином трохи затрималася ротація особового складу, залученого на Схід, але думаю, невдовзі хлопці повернуться до рідної бази.

- Вони там теж, мабуть, залучені до антикарантинного патрулювання?

- Так, ми як спецпідрозділ прикомандировані там до місцевих структур Національної поліції, яка здійснює пропускний режим. Тож карантинні обмеження на Донбасі регулюються не тільки рішеннями центральної влади, але й розпорядженнями регіональних військово-цивільних адміністрацій. Тому, безумовно, для наших бійців до звичайного підсилення пропускних блок-постів додалося ще й додаткове карантинне навантаження.

- До речі, а тим хлопцям, які задіяні в карантинному патрулюванні тут, на Київщині, додаткове грошове заохочення передбачене?

- Так, кожен із першої двадцятки бійців, залучених до цієї місії, уже отримав по тисячі додаткових гривень премії.

- Сторінка Facebook "Миротворця" повідомила, що нещодавно кількох бійців вашого підрозділу на Донбасі було нагороджено…

- Дійсно, семеро наших бійців на початку місяця отримали відзнаки від командувача Об’єднаних Сил - "Козацький хрест", медалі "За звитягу та вірність", грамоти та подяки за сумлінне виконання службових (бойових) обов’язків у зоні ООС із відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Луганської та Донецької областей. Відзнаки вручив старший ротації безпосередньо на місцях несення служби підрозділом.

- Вікіпедія у статті про підрозділ наводить перелік бійців "Миротворця", які загинули при виконанні своїх обов'язків…

- Втрачати побратимів - завжди важко. Буквально днями ми поховали в Обухові В'ячеслава Гладуна, який напередодні помер у місті Привілля Луганської області внаслідок важкої хвороби…

- Останні десять років у нашій країні здійснюються перманентні реорганізації, але іноді подібна оптимізація не завжди зрозуміла, особливо коли це стосується тих, завдяки кому країна вистояла в найважчий період свого існування. Подейкують, приміром, що й Ваш полк хочуть реорганізувати, а то й взагалі - розформувати?

- Що я можу сказати? Як військова людина будь-яке рішення (тим паче, якщо воно буде доцільним і обгрунтованим) сприйму, як належне. Разом із тим, важко не помітити, що останнім часом ставлення до підрозділів, сформованих на базі добровольців, змінилося, м'яко кажучи, не у кращий бік.

Свої завдання ми виконуємо, але дається взнаки нестача особового складу. Бо молодь, яка прагне служити в нас, із моменту звернення в кол-центр і до зарахування у список частини, чекає позитивного вердикту від 9 місяців до одного року. Адже спершу три місяці потрібно збирати всі потрібні документи, потім проходити іспити, згодом ще півроку навчатися. У наш динамічний час подібні тривалі в часі процедури певним чином охолоджують бажання хлопців влитися до нашого спецпідрозділу.

- Але повернемося до головного питання порядку денного - коронавірусу. Які Ваші відчуття: скільки ще можуть тривати карантинні обмеження на нинішньому рівні?

- Я не вірусолог, але хотілося, аби обмеження, які запровадили на період дії в регіоні надзвичайної ситуації, були б скасовані якомога швидше, тим паче, попереду в нашого суспільства ще виконання заходів із мінімізації негативних психосоціальних наслідків пандемії. Ми ж у себе чекаємо, коли хлопці, які  знаходяться вже третій місяць на Донбасі.