Вода, дороги і відсутність роботи: про що турбуються жителі Білоцерківщини

Нещодавно журналісти інформаційного агентства "Моя Київщина" провели опитування жителів Білоцерківщини щодо проблем, які найбільше їх турбують. Головними недоліками містяни назвали неякісне прибирання вулиць, погану роботу громадського транспорту, "одноразове" дорожнє покриття, а також зграї безпритульних тварин. Детальніше читайте в матеріалі порталу "Моя Київщина"

Як показали результати нашого невеликого опитування, мешканців Білої Церкви тривожить чимало проблем, серед яких чи не найбільшою майже одноголосно було названо, як би дивно це не виглядало, облаштування внутрішніх дворів. Дещо егоїстично, але цілком справедливо. Хто був би проти того, щоб мати біля будинку, наприклад, красиві лавочки, гарний спортивний майданчик, якісне дорожнє покриття?

Усі хочуть дихати свіжим повітрям, ходити чистими вулицями та жити в цивілізованому суспільстві. А чисті вулиці для білоцерківців поки що неабияка проблема. Жителі міста скаржаться на невчасний вивіз сміття, особливо у вихідні та святкові дні.

Крім цього, справді напрочуд актуальною проблемою для Білої Церкви є відсутність світла. Батьки скаржаться на зіпсовану нервову систему, тому що діти вимушені ходити в школу в темряві.

Незадовільний стан доріг – актуальна проблема для кожного населеного пункту Білоцерківського району та й самої Білої Церкви. Перш за все, варто зазначити, що усі учасники анкетування зауважили, що дорога в центрі міста непогана, але висловили побажання прокласти таку й на розташованих на околицях вулицях. І ситуацію на вулицях Грибоєдова, Кошеля, Щорса, Січневий прорив, Томилівська, Леваневського, Фадєєва описують містяни наступним чином - «суцільні ями та канави», «відсутність дорожнього покриття».

Ледь не кожен із опитуваних наголошував на необхідності, як мінімум, косметичного ремонту доріг. Хоча, звісно, надія на якісне асфальтне покриття вмирає останньою.

Аналогічні сподівання й відносно прокладення доріжок, хоч би до зупинок транспортних засобів. Здавалося би, людям для щастя, дійсно, потрібно небагато: не ходити по багнюці...

Серед опитаних про необхідність прокладення доріжок до тролейбусних зупинок найбільш активно виступали пенсіонери. Щоправда це більше схоже на голос волаючого в пустелі. Таке враження, проблема настільки мізерна, що місцева влада навіть не бачить її...

Якщо з цією оманливою сліпотою можна було би так-сяк змиритися, є речі, які ніяк не варто оминути увагою. Перш за все, це відсутність зупинок. От-наприклад, водії 7 маршруту вимушені висаджувати пасажирів «тута й тама». У ту ж саму багнюку.

Також досить важливою соціальною проблемою є перевезення в транспортних засобах пасажирів пільгових категорій. Без сварок, гніву водія, що не зможе підзаробити якусь копійку, бо вимушений перевозити інваліда чи пенсіонера, не обходиться.

Той факт, що чимало людей акцентує на цьому неабияку увагу, свідчить навіть не про елементарну людяність та ввічливість, а все-таки про певну еволюцію в свідомості містян.

Варто зазначити, що жителі Білої Церкви наполегливо наголошували на необхідності озвучувати зупинки в маршрутках, а також чітко вказувати номери руху транспортних засобів, оскільки часто таблички десь приховані знизу лобового скла, тож не факт, що неозброєним оком їх можливо побачити.

Жителі Білої Церкви масово скаржаться на якість води, що, власне, видається дещо дивним, адже раніше всіх обурювали високі тарифи на водопостачання та водовідведення. А наразі з цим, здається, трішки змирилися, хоч і вимога відповідності ціни якості, звісно, залишилася незмінною. Це свідчить про те, що білоцерківчани таки щиро сподіваються на позитивні зміни.

Жителі села Матюші Білоцерківського району наголошували на регулярному інтенсивному забруднені всякими нечистотами зі сміттєзвалища річки Роставиця, екологічний стан якої, безсумнівно, залишає бажати кращого. А от в Узині люди жаліються на постійний сморід, який йде від цукрового заводу - роки боротьби так ні до чого й не привели.

Невід’ємною частиною комфортного проживання в Білій Церкві, на думку жителів міста, є також облаштування території ринку. Бажання досить мінімалістичні: зробити спеціально визначені місця для продажу сільськогосподарської продукції (аби продукти не продавали на землі) та слідкувати за чистотою території.

Ще однією з проблем міста білоцерківці назвали відсутність забезпечення робочими місцями, що, власне, актуалізує так звану трудову міграцію по-білоцерківськи. Відтак, жителі найбільшого міста області активно їздять на заробітки до Києва.

Одним із транспортних засобів, яким послуговуються білоцерківці, аби дістатися до столиці, є електричка. Проте і тут є проблеми. Вокзал на станції «Роток» не функціонує, що загалом завдає немало клопоту жителям міста. Сотні людей стоять і в холод, і в нестерпну спеку з маленькими дітьми та чекають на електричку. На жаль, це не просто тимчасова незручність, а справді проблема, що потребує нагального вирішення. Люди наголошують на тому, що неодноразово зверталися в адміністрацію, але поки що не вдалося «посунути» це питання з мертвої точки.

Жителі вулиці Східна також скаржаться на нестерпний шум поїздів, що чути просто в квартирі. Раніше такої неприємності уникали завдяки насадженням у посадці, а після того, як їх вирубали, хто знає, чи знайдеться хороший спосіб якнайшвидше повернути людям здоровий сон.

Білоцерківці, що проживають на вулиці Першотравнева, категорично проти будівництва торгово-розважального центру поблизу. Було чимало масових протестів, але, на жаль, усі вони були безрезультатними. Тож, будувати продовжили, а будинки поруч потроху почали тріщати по швах…

Справжнім головним болем для мешканців міста Біла Церква стали зграї розлючених безпритульних собак, що неконтрольовано розмножуються, кидаються на людей і лякають дітей. Відтак, громадяни досить часто бояться вийти з дому, аби не стати жертвою нападу.

Варто зазначити, що, коли мова йде про відпочинок, свідомі білоцерківці просто кричать про нагальну потребу створення для молоді спортмайданчиків, культурних центрів, а не популяризації вже, мабуть, нерозлучного тандему «наливайок» та ігрових автоматів, яких у місті хоч греблю гати.

Наразі у місті на обліку перебуває більше 2000 осіб, що страждають на алкоголізм, а більшість злочинів вчиняються особами саме в стані алкогольного сп’яніння. До слова, Біла Церква вже третій рік є лідером серед міст області з найвищою криміногенною ситуацією. Учасники анкетування про цю проблему голосно заявляли узагальненими фразами без подальшої деталізації, а власними історіями не захотіли ділитися.

Антон Болбочан, «Моя Київщина»