Село Лаврики на Сквирщині – місце корупції і рабства

Київська область регулярно потрапляє у корупційні скандали, пов’язані з землею. Причини цього тягнуться з 90-х років минулого століття, коли місцеві "царьки" вирішили, що їм закон не писаний і вони мають право розпоряджатися землею на власний розсуд. Не допоміг змінити це світобачення і Майдан, адже практично усі місцеві владоможці і авторитети залишилися на своїх місцях

Ми вже раніше розповідали про цей прикрий випадок. Події відбуваються у селі Лаврики Сквирського району. Орендар земельних паїв відмовляється відшкодовувати плату за користування власникам ділянок, мотивуючи це підробленим протоколом, в якому значиться, що користування відбувається на безоплатній основі. Але поліція не вбачає в його діях жодного правопорушення. Але трохи передісторії.

За багато років до часів "реформ" в селі Лаврики процвітав колгосп-"мільйонер" імені Шевченка. Спільно обробляли землю, тримали молочне стадо на двісті корів, розводили свиней і коней, а в трьох ставках була риба. Для потреб пайовиків мався і город. Столярний цех забезпечував всі потреби господарства: ремонт та нове будівництво. Будівельна бригада звела садочок, корівники та багато інших будівель. Млин забезпечував колгоспників своїм борошном. Всі працездатні колгоспники були забезпечені роботою, а в кінці року 350 пайовиків отримували свою частину прибутку натурою і грошима. Відповідно до ст. 9 Закону України про КСП в майно пайового  фонду входила: вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, гроші, цінні папери, акції та частка від участі в інших підприємствах і організаціях. До оборотних фондів належать – вартість сівозміни, тварин тощо.

Але в 2001 році під виглядом реформування колгосп був ліквідований і замість нього організовано ТОВ "ім. Шевченка". А в засновники (на 85,73%) увійшли колишній голова КСП Володимир Орлик з дружиною і частина членів правління (на 14,27%). Це підтверджується витягом з ЄДРПОУ. При цьому все майно пайовиків було присвоєно, а одержуваний прибуток діставався тільки Орлику та його команді.

Шахрайство полягає в тому, що пайовики до складу засновників не увійшли, а їх майном став розпоряджатися одноосібно вищезгаданий Орлик Документи на привласнене майно були сховані або знищені. Клуб зруйнований. Соціально спрямована діяльність згорнута, робочі місця скорочені до мінімуму і надані сезонним робітникам з західної України. Вони були успішно розміщені Орликом в приміщенні дитячого садка. Просто обікрали заляканий, позбавлений роботи і майбутнього народ. Звісно що така безкарність можлива тільки при наявності "даху".

Але всупереч сформованому порядку знайшлася одна незгодна, власник майнового паю КСП "ім. Шевченка" Надія  Балабанович, яка стала з'ясовувати: де її майно? Скільки їй нараховано за 16 років оренди, і на яких умовах? Орлик усіляко ухилявся від відповідей на поставлені запитання. А на її законні вимоги, викладені письмово, було отримано офіційну відповідь: майно використовується безоплатно, з додатком підробленого протоколу. Відповіддю на питання про перелік, оцінку якості та акту прийому-передачі майнових паїв стало посилання на комерційну таємницю. Після цього стало зрозуміло, що майно Надії Балабановіч просто вкрадено ТОВ "ім. Шевченко", а про соціальні зобов'язання єдиного сільського  господарства можна забути.

Саме це і стало підставою для подачі 6 червня 2017 року заяви Надії Балабанович про ознаки шахрайства в Сквирське відділення поліції в Київській області. Заяву прийняв і отримав необхідні пояснення слідчий Вадим Мазур. Цей молодий слідчий справляв хороше враження, уважно і співчутливо проводив опитування для встановлення істини. Обіцяв швидко розібратися і встановити істину. Підготовлені матеріали ним були передані начальнику Сквирського відділення поліції Роману Шамраю, для внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ось тут, вочевидь, і спрацював "дах". Заяву до реєстру не внесли і доручили дільничному підготувати відповідь позивачу про відсутність злочину. Відповідь готувалася майже два тижні і зрештою була відправлена поштою. Дивує не тільки процесуальна форма відповіді, у вигляді "Висновки", затвердженого Романом Шамраєм, а також його стиль у вигляді адвокатського заперечення на 4-х аркушах.

Але особливий подив  викликає заключна частина "Висновки", а саме - "Вважав би заяву гр. Балабанович Н.В. - Розглянутою". Зловживання Романом Шамраєм владою і помилкові твердження були спростовані 20 липня 2017 року судом і прокурором, після розгляду заяви потерпілої про бездіяльність слідчого. Було отримано витяг з ЄРДР про реєстрацію злочину щодо гр. Орлика В.Я. за ознаками злочинів передбачених ч.1, ст.191 КК України. Розслідування було доручено тому ж Вадиму Мазуру.

Станом на першу декаду серпня ним не виконано жодної слідчої дії по відношенню до шахраїв. А для потерпілої Мазур видав сім відмов на дев'ять клопотань, з проведення невідкладних слідчих дій. Відмови виготовлені у вигляді листів, а не в формі постанов, що прямо передбачено кримінально-процесуальним кодексом. Особливо Мазура дивує - чому крім Надії Балабанович більше ніхто не скаржиться. На думку поліції, в селі все тихо і спокійно, Орлик на хорошому рахунку, і вони його хвалять. У селі немає бійок і наркоманів і взагалі все тихо і спокійно.

Але на кладовищі теж тихо і спокійно, а саме туди і переселяються потихеньку жителі Лавриків. Хто від старості і хвороб, а хто від пияцтва. Але в основному багато тих, хто, покинувши родину, змушений був поїхати на заробітки. Виникає питання - що далі? Може не перетворюватися на сировинний придаток, а переосмисливши, повернуться до кооперації селян на сучасних технологіях, повернувши їм права на управління і розпорядження своїм майном.

Ну не вийшло реформувати агросектор, як планували… Не страшно, виправити помилки ніколи не пізно. Страшно не визнавати згубність того, що відбувається в агросекторі і продовжувати покривати шахраїв, що грабують сільське населення. І фактично знищують перспективу розвитку агросектору України і середовище проживання сільського населення. На прикладі села Лаврики чітко видно ясну картину, де діє відпрацьована "регіоналами" схема харчового ланцюжка. Адже в кабінетах чиновників зерно не стигне, кабани не ростуть і риба не хлюпочеться. Значить треба оберігати несунів.  Нехай забирають у власників паїв і несуть їм…

Найгірше полягає в тому, що те що рік за роком схема працює, лише змінюються тільки деякі учасники (кадрова ротація). Але хочеться вірити, що Майдан стояв не дарма. 

Олексій Ігнатенко, "Моя Київщина"