Сесія Київської облради: зміни до бюджету, медицина, поліція і земельний дерибан

Фото з мережі Інтернет

Як проходила чергова сесія Київської облради та що розглядали депутати, читайте в матеріалі "Моєї Київщини".

У понеділок, 22-го червня, в найдовший день року, відбулася 35-а сесія Київської обласної ради сьомого скликання, на розгляд якої виносилося понад вісім десятків пунктів порядку денного. Такий великий обсяг питань був обумовлений не тільки тим, що вони накопичилися через карантин, а й тому, що посеред року зазвичай відбувається традиційне корегування окремих, раніше ухвалених рішень, насамперед, обласного кошторису та окремих цільових програм розвитку регіону.   

Оскільки представницька влада лише затверджує рішення, розроблені органами виконавчої гілки влади, на сесії вперше, вже в якості офіційно призначеного днями голови обласної  державної адміністрації, був присутній очільник області Василь Володін.

Зауважимо, що скориставшись цим, депутат облради від Поліського та Іванківського районів з фракції «Наш край» Олександр Леляк, на прохання земляків, запропонував керівництву області провести в окрузі зустріч громади з представниками центральної та регіональної влади, в тому числі й з очільниками «Енергоатому» й податкового відомства, щоб внести ясність у подальше існування тамтешніх сіл у контексті не тільки майбутніх змін адміністративно-територіального устрою, але й нового порядку сплати податків працюючими.

Річ у тім, що бюджет цих двох районів - не тільки дотаційний, але й на 70 відсотків поповнюється за рахунок діяльності фахівців та робітників із Державного агентства з управління зоною відчуження, які тут працюють переважно вахтовим методом, а мешкають за межами цих районів (а іноді  й області) та й за новим порядком оподаткування їх прибутків, ці відрахування будуть спрямовані за місцем реєстрації цього персоналу, що фінансово знекровить громади двох і так не багатих районів.

Враховуючи літню спеку і той факт, що практично усі пункти порядку денного ретельно розглядалися на профільних комісіях та були попередньо затверджені до розгляду на засіданні президії облради, а на руках у депутатів були проєкти прийнятих рішень, більша його частина розглядалася без особливих дебатів, а іноді окремі, схожі за тематикою питання,  -  групувалися й були проголосовані у пакетний спосіб. Не обійшлося без дерибану - зокрема, почали роздаватися мисливські угіддя, а тисячі гектарів несподіванно - для громади області - отримували собі власника. Про подробиці того, як "малювалися" земельні рішення в облраді, читайте на "Моїй Київщині" згодом...

До речі, зміни до бюджету спершу значилися під 55-м пунктом, але голова облради Микола Стариченко погодився з думкою депутатів, щоб розглядати це ключове питання останнім, аби згодом не переголосовувати, а у разі підтримки ініціативи – внести поправки у вже підготовлені зміни до тієї чи іншої галузевої програми розвитку.

Таким же чином вирішено на кінець сесії (перед «різним») поставити й ті питання, які в ході попереднього обговорення порядку денного сесії, викликали суперечки.

Нагадаємо, що ще на попередній сесії, після ротації партійного списку та відновлення діяльності фракції «Батьківщини» в облраді, виникла потреба у внесенні змін до складу їхньої депутатської присутності в профільних комісіях. А оскільки на цій сесії дане питання було перенесене у кінець порядку денного, а сама вона тривала без перерви, коли дійшли до його розгляду, з'ясувалося, що для  відновлення міжфракційної справедливості в розподілі посад в комісіях,  на це елементарно не вистачило кворуму. Тому, вочевидь, це питання буде перенесене на розгляд вже наступної – 36-ої сесії.

Також інверсію порядку денного застосували і до виступу начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Андрія Нєбитова, і через надмірну службову зайнятість, дозволили йому виступити на початку сесії.

Як зазначив Андрій Нєбитов, протягом  минулого року значно поліпшилося розкриття навмисних убивств, яке  наближається до 99 відсотків. Також позитивна тенденція зберігається щодо розкриття тяжких тілесних ушкоджень, розбійних нападів,  пограбувань, заволодінь транспортними засобами.

Формально його виступ був звітом про роботу правоохоронців управління за минулий рік (який був щедро проілюстрований показом слайдів із статистикою динаміки змін по викриттю злочинів різної категорії), однак депутатів хвилювали й резонансні події останнього часу, зокрема - у Кагарлику та у Броварах.

З'ясувалося, що навантаження на пересічного працівника  поліції регіону - чи не найбільше в країні (черговий на телефоні фіксації злочинів в області одержує в середньому 15 викликів поліції за зміну) а штат Нацполіції в регіону – недоукомплектований. До того ж весняному проведенню конкурсів та переатестації дещо завадив карантин.

Як і журналісти нашого порталу (які декілька разів проводили тематичні круглі експертні столи з цієї проблематики), так і депутати обласної ради серйозно стурбовані достатньо високою аварійністю на автошляхах регіону, в тому числі зі смертельними наслідками, тому із цікавістю сприймали інформацію щодо можливості покращення трагічної статистики там, де Київщина є сумним лідером у країні.

Як запевнив присутніх очільник обласної Нацполіції,  технічне вдосконалення контролю за рухом автотранспорту (зокрема, відеофіксація порушень, особливо – швидкості руху) має значно сприяти покращенню дисципліни водіння автомобілів, що в свою чергу має об'єктивно зменшити кількість травмованих та загиблих від ДТП на автошляхах області.

Після достатньо насиченого діалогу між депутатами та начальником Головного управління Національної поліції України в Київській області Андрієм Нєбитовим, за його результатами обласна рада все ж схвалила цей звіт.

Зазначимо, що до порядку денного сесії також було включено звіт прокурора області Максима Киричука, але він вже втретє не прийшов на рандеву з депутатами, тим самим підтвердив своє реноме службовця, який цурається публічності в роботі, про що раніше красномовно засвідчили рядки з дайджесту «ТОП-100 впливових людей Київщини» за минулий рік: «За усю свою каденцію Киричук не дав жодної пресконференції чи розгорнутого інтерв’ю, де би детально розповів про діяльність обласної прокуратури. Орган за часів Киричука є найбільш закритим у столичному регіоні та спілкується з навколишнім світом лише за допомогою пресрелізів».

Зауважимо, що в день проведення сесії обласної ради відбувалося засідання підкомітету профільного парламентського комітету щодо реалізації нової адміністративно-територіальної реформи, на засіданні якої, були й експерти з Київщини.

Нагадаємо, що Кабмін в цілому затвердив розроблену профільним міністерством з подачі облдержадміністрацій схему нового територіального поділу країни, яке викликало неоднозначну реакцію, переважно з боку ображених райцентрів, які поглинаються іншими.

Оскільки остаточне слово – за парламентом та президентським підписом, представники регіональної влади та органів місцевого самоврядування адресують в ці дня чисельні листи, петиції та звернення до Верховної Ради. І Київська обласна рада не є в цьому сенсі винятком, тож  підтримала своїм голосуванням звернення депутатів до Верховної Ради України щодо визначення центрами субрегіонального рівня Бородянського, Броварського, Васильківського та Вишгородського районів.

Вочевидь, що у трьох випадках мова йде про визначення «столиць» одного з шести розукрупнених районів, а у випадку з Васильківським – виокремлення його в якості додаткового сьомого району.

І все ж після обговорення левової частки порядку денного сесії депутати згодом приступили до розгляду ключового питання - «Про внесення змін до бюджету Київської області на 2020 рік», і коли на табло персонального голосування зазеленіло «Рішення ухвалене» губернатор у президії не зміг стримати оплесків.

Зазначимо, що, на відміну від «старших» колег - з Верховної Ради, де кожен законопроєкт, якщо він корегує чинний рамочний закон, у назві має розшифрування, скажімо - «щодо фінансування того чи іншого об’єкту», на рівні прийняття регіональних рішень (та ще з голосу) не відразу можна зрозуміти про які саме зміни до бюджету чи до галузевих регіональних програм розвитку йде мова.

Тому відразу по завершенні сесії портал «Моя Київщина» попросив прокоментувати усі ці новації першого заступника голови Київської обласної Ради Тетяну Семенову.

- Щойно затверджені зміни стосуються, насамперед, медичної галузі, куди буде спрямовано 213 млн гривень. Завдяки перегляду головного кошторису області медичні працівники Київщини  своєчасно  отримають  заробітну плату. Сьогодні на це додатково було спрямовано понад 100 мільйонів гривень, решта 113 мільйонів  будуть спрямовані на закупівлю потрібного для регіону медичного обладнання.

- Тетяно Миколаївно, мабуть, ці зміни пов’язані з пандемією коронавірусу?

- Не тільки. Насамперед, це пов’язано із запровадженням медичної реформи. Як ви знаєте, у  нас в області затверджена програма «Здоров’я Київщини», де передбачалося виділення на потреби галузі 110 млн. гривень. Але у  зв’язку із COVID-19  17-го березня ми дійсно провели позачергову 33-ту сесію та проголосували рішення переадресувати 76 мільйонів гривень з цих коштів саме на  протидію пандемії.

Нагадаю, що згідно нинішнього етапу медреформи, наші медичні заклади з першого квітня вийшли на прямі відносини з Держказначейством через НСЗУ (Національну службу здоров’я України). Додатково опрацювавши потреби медзакладів регіону, ми вирахували, що їм не вистачає  590 млн гривень. Ось з них 213 млн. гривень ми знайшли на обласному рівні. Закупівля медичного обладнання дасть змогу нашим медичним установам укласти додаткові договори з НСЗУ і до регіону потрапить більше коштів з державного бюджету.

З іншого боку, у зв’язку з COVID-19, дійсно виникла критична ситуація з виплатою поточної заробітної плати працівникам медичної галузі, внаслідок того, що під час карантинних обмежень медзаклади не надавали достатньої кількості послуг…

Адже через відсутність транспортного забезпечення мешканці Київщини не завжди могли потрапити до  лікарень чи поліклінік. Як наслідок, більшість медустанов області  отримала недостатньо коштів від згаданої вже Національної служби здоров’я України, котра виплачує їх відповідно до кількості пацієнтів, які звернулися до того чи іншого закладу охорони здоров’я.

- Але зміни до обласного кошторису, мабуть, не лише охорони здоров’я торкалися?

- Дійсно так.  Зауважу, що при підготовці до сесії ми провели величезну кількість нарад, засідань робочих груп та профільних комісій, відшуковували різні варіанти вирішення проблем медицини, освіти, діяльності комунальних закладів обласної ради тощо.

У нас є наші захисники, учасники АТО, які потребують дороговартісного лікування. Для вирішення цього надважливого питання виділено 2 млн грн.

Як і обіцяли, проголосували зміни до статуту обласної клінічної лікарні, відповідно ПКМУ №1218, що стосується лікування чорнобильців.

Завдяки змінам до обласного бюджету, додаткові кошти отримає й освітянська сфера. Так, 35 мільйонів гривень буде спрямовано на ремонт харчоблоків у опорних навчальних закладах. Окрім того, у поточному році опорні школи Київщини отримають 46 новеньких шкільних автобусів, на що з обласного бюджету передбачено співфінансування в сумі 20 млн грн, а ще 15 мільйонів  виділено  на встановлення систем протипожежної безпеки в навчальних закладах.

- Люди похилого віку пам’ятають, що розукрупнення районів у 60-ті роки призвело до появи так званих неперспективних сіл, згодом стали говорити про депресивні регіони. Нині є побоювання у земляків щодо впровадження в Україні нового  адміністративно-територіального устрою. Сесія прийняла кілька відповідних звернень до парламенту щодо впровадження в Україні нового  адміністративно-територіального устрою. Який є дедлайн у законодавців і чи здатні вони врахувати абсолютно усі побажання, у тому числі популістські й відверто лобістські?

- Впевнена, що у перспективі районна ланка в новітній системі функціонування громад та їх взаємодії з регіоном та центром виявиться зайвою, але на перехідний період розукрупнення районів є проміжним, тимчасовим і  компромісним варіантом.

Парламент до 21-го липня має затвердити рішення про утворення (ліквідацію) районів. Тоді й побачимо нову мапу країни, та столичного регіону, зокрема. До сьогоднішнього дня облдержадміністрація запропонувала свій проєкт адміністративно-територіального поділу району, який передбачає утворення шести районів.

Але згодом експерти та представники громадськості звернули увагу на те, що при їх утворенні не врахований демографічний баланс. У даному проєкті є два райони, де кількість населення перевищує 400 тисяч (Білоцерківський та Бучанський), а в укрупненому Переяславському районі проживатимуть трохи більше 150-ти тисяч людей.

Чому такий дисбаланс, хто визначав оптимальну логістику зв’язків між населеними пунктами та розташованими там службами надання послуг? У депутатів виникла маса запитань, а одночасно і пропозиція для центральних органів влади: утворити ще один – сьомий розукрупнений – Васильківський район, де за всіма розрахунками буде мешкати щонайменше 205 тисяч людей, що в цілком вкладається у методику створення подібних субрегіональних утворень.

- Майже кожну сесію (і ця не стала винятком) на розгляд депутатів виносяться питання функціонування мисливсько-рибальських угідь. Дехто вважає, що подібні об’єкти у кращому випадку є зоною закритого для мас елітного дозвілля, а в гіршому – розсадником браконьєрства…

- Оскільки саме обласна рада є суб’єктом вирішення цього питання, ми і виносимо їх на розгляд сесії, а попередньо вони розглядаються на засіданнях профільних комісій. З іншого боку, я переконана, якщо ми не будемо визначати відповідального користувача мисливських угідь, там справді будуть робити свою неблагородну справу браконьєри. А справа влади  та громади – контролювати додержання користувачами своїх зобов’язань, в тому числі і щодо питання допуску на ці угіддя інших мисливців.

- Коли наступна сесія?

- За регламентом ми маємо збиратися не рідше одного разу на квартал. На практиці планові та позачергові сесії оголошуються в міру накопичення та опрацювання матеріалів, які потрібно проголосувати і це, як правило, відбувається кожні півтора місяці.

- Літо у розпалі, а ближче до осені, мабуть, буде розглядатися депутатами й проблематика підготовки до опалювального сезону?

- Безумовно, в нас на сьогодні є дві тепломережі – Переяславська та Києво-Святошинська, які мають борги. Ще у листопаді минулого року ми попереджали, що відразу по завершенню опалювального сезону передаємо ці об’єкти на баланс місцевої влади. Влада у Переяславі досі не хоче повноцінно взяти їх на власний баланс, але – буде ОТГ і нікуди вони не дінуться. Торік на утримання Переяславської тепломережі ми перерахували 20 млн. грн. А це ж бюджет проїдання, натомість на ці кошти можна було б щось придбати для лікарні, або школи. До речі, заборгованість по Києво-Святошинський тепломережі зареєстрована і вже реструктиризована і складає 50 млн.грн.

- І останнє. 25-го жовтня – місцеві вибори. Чи встигнуть наші парламентарії остаточно розібратися із змінами в адміністративно-територіальному устрої, аби в цей день виборці обирали також і депутатів рад цих оновлених та укрупнених районів?

- Проєкт територіальних змін передбачає і зміни до Основного закону країни, а зміна Конституції, як відомо, відбувається у два етапи. Спершу потрібно просту більшість у 226 голосів, згодом – на наступній сесії вже – конституційну – понад 300 голосів законодавців. Друге голосування вони мають здійснити не пізніше 2-го вересня, оскільки за всіма розрахунками 5-го вересня вже розпочинається виборча кампанія.

- Якщо вони не зуміють вийти на потрібних 300 голосів до цієї дати, проводити будуть за старою виборчою системою?

- Ні, оскільки вони до цієї дати, думаю, вже встигнуть ще на сесії остаточно затвердити зміни до Виборчого кодексу. Отже, якщо до старту виборчої кампанії не будуть здійснені зміни до Конституції,- на нас чекає неорганізований хаос.