Сесії міськради – в РАЦСі, мерія – на заводі: як живе єдине місто в Україні без власної мерії

У Вишневому попри війну успішно реалізуються різні інфраструктурні проєкти

На Київщині, буквально впритул до столиці, існує місто, яке опинилося у парадоксальній ситуації: громада росте, будує, розвивається, залучає донорські кошти, допомагає армії, але досі не має власної повноцінної мерії. Вишневе, яке давно переросло формат невеликого передмістя, змушене поневірятися по орендованих приміщеннях, а його жителі — витрачати час, сили й нерви на біганину між розкиданими по місту управліннями. Місто, що заслуговує на власний повноцінний магістрат, роками живе у «підвислій» ситуації: його місцеве самоврядування існує не на своїй землі, а на правах квартиранта. Як мерія на чолі з Іллею Диковим вирішує цю проблему, читайте у матеріалі «Моєї Київщини»

Стан мерії-«квартиранта» для Вишневого це не красива метафора, а буквальна реальність. Сьогодні Вишнева ОТГ та її виконавчі органи розміщуються в різних орендованих локаціях, розкиданих по всьому місту. За такі приміщення громада щороку платить понад 8 мільйонів гривень. Для міського бюджету це чималі кошти, які могли б працювати на інфраструктуру, благоустрій або соціальні потреби. Але проблема навіть не лише в грошах. Найбільша проблема — у кричущій незручності для людей. Щоб вирішити питання, мешканці змушені буквально пересуватися містом від одного кабінету до іншого, від однієї адреси до іншої, витрачаючи час на елементарний доступ до послуг, який у по ідеї має бути зосереджений в одному місці.

Показовий приклад — управління соціальної політики, яке сусідить із приватними компаніями. Сам по собі цей факт уже виглядає абсурдно: один із найчутливіших напрямів, куди звертаються люди у складних життєвих обставинах, розташований не в нормальній адміністративній будівлі, а деінде…

Ще більш показовою є ситуація з основним корпусом мерії. Він розташований у будівлі Київського експериментального кераміко-художнього заводу — підприємства, яке давно не працює, перебуваючи на балансі Фонду державного майна України, а у 2023 році ФДМУ офіційно повідомив, що виставив цей об’єкт на продаж. Інакше кажучи, ключові органи життєдіяльності Вишневого опинилися буквально на пташиних правах: у будь-який момент місто можуть попросити звільнити приміщення, без якого вся система місцевого управління ризикує просто зупинитися.

Місцева влада не може навіть змінити вікна. Бо ризикують отримати статтю

Сама будівля колишнього заводу при цьому перебуває у жалюгідному стані. Вона буквально розвалюється. І це не перебільшення. Але місцева влада навіть не може провести там елементарні роботи, щоб хоч трохи привести її до ладу: замінити вікна, зробити базовий ремонт, забезпечити бодай мінімально нормальні умови для працівників і відвідувачів. І не тому що не хоче. Причина проста й водночас абсурдна: це не комунальна власність, а отже будь-яке вкладення бюджетних коштів легко може обернутися претензіями правоохоронних органів про нецільове використання. У підсумку місто зависло між необхідністю працювати й неможливістю навести лад у приміщенні, де воно вимушено працює.

Доводиться забивати вікна 

А у міської ради немає навіть власного місця для проведення сесій. Як розповів перший заступник міського голови Вишневого Ярослав Варшавець, засідання депутатів доводиться проводити в залі РАГСу. Фактично щоразу доводиться окремо домовлятися з адміністрацією, щоб виділили залу для весільних церемоній тоді, коли там не реєструють шлюби. Так і виходить, що місто з багатотисячним населенням не має навіть власного залу для роботи і вимушене підлаштовуватися під графік урочистих церемоній. Є весілля – нема засідання, нема весілля – депутати можуть попрацювати…

Саме ця ненормальність і підштовхнула до рішення, яке давно назріло і навіть перезріло: Вишневому потрібна власна будівля мерії, де в одному місці будуть зосереджені адміністративні органи, ЦНАП і простір для повноцінної роботи міської ради. Ідеться не про примху, не про статусну забаганку і не про бажання чиновників сидіти в красивих кабінетах. Ідеться про базову управлінську нормальність. Бо, наприклад, ЦНАП зараз розташований в іншому кінці міста, за залізницею. Для звичайної людини це банально незручно. Для літніх людей, людей з інвалідністю, батьків із дітьми це вже реальний бар’єр у доступі до послуг.

Щоб розв’язати цю проблему, місто вирішило не чекати, поки його остаточно виженуть із чужих стін, а діяти на випередження. Для нового адміністративного центру обрали територію, яка належить громаді, де знаходився аварійний і непридатний до використання комунальний кінотеатр «Промінь». На його місці розпочато будівництво для розміщення адміністративних органів самоврядування. Там же буде і ЦНАП.

Проєкт має на меті нарешті створити у Вишневому повноцінний магістрат. На першому поверсі майбутньої адмінбудівлі планується розмістити сесійну залу на 64 місця, ЦНАП, музей та дві виставкові зали для тематичних експозицій. На другому, третьому та четвертому поверхах облаштують кабінети та інші робочі приміщення. Підвальний поверх використовуватиметься для технічних приміщень і архівів, а також як укриття на 250 осіб. Тобто йдеться про створення довгоочікуваного міського центру управління, який здатен працювати і в мирних умовах, і в умовах війни.

Мерією було проведено тендер через систему «Прозоро», визначено підрядника. Загальна вартість проєкту склала 287 мільйонів гривень. Проєкт фінансується виключно коштом місцевого бюджету, а завершити, згідно з тендерними умовами та договором, планується до кінця цього року. «Моя Київщина» побувала на будівельному майданчику: процес справді йде дуже швидко.

Звісно, у воєнний час такий проєкт легко підставити під просту й гучну критику: мовляв, навіщо витрачати гроші на мерію, коли в країні війна. Але ця критика розсипається, щойно стикається з фактами. По-перше, витрати на оренду чужих приміщень нікуди не зникнуть і з кожним роком лише зростатимуть. По-друге, якщо місто таки втратить доступ до приміщення колишнього заводу, Вишневе опиниться під загрозою фактичного паралічу. По-третє, заручниками нинішньої хаотичної системи є саме жителі, які не повинні платити власним часом, здоров’ям і нервами за відсутність у міста нормальної адміністративної будівлі. І по-четверте, це місто не існує у відриві від оборони країни, а навпаки — активно підтримує її.

Вишнева громада сьогодні не просто намагається вижити. Вона розвивається навіть в умовах великої війни. На соціально-економічний розвиток Вишневої ОТГ було спрямовано 1,141 мільярда гривень. І лише у 2025 році 200 мільйонів гривень було передано як допомогу Збройним силам України. Вишнева ОТГ посідає друге місце серед громад Київської області за показником бюджетної допомоги Силам оборони. Тобто розмова про нову мерію тут не про «розкіш під час війни», а про спробу одночасно тримати і тил, і нормальне життя громади.

Той, хто хоче чесно оцінювати ситуацію у Вишневому, має дивитися не на один об’єкт, а на загальну картину. І ця картина показує, що нинішня міська влада робить ставку на розвиток. Причому її головний пріоритет — діти. Ще до війни у Вишневому були проблеми зі шкільною інфраструктурою, а після початку повномасштабного вторгнення навантаження лише зросло: у громаду офіційно переселилося 12 тисяч внутрішньо переміщених осіб, серед яких близько 3 тисяч дітей. Для будь-якої громади це серйозний виклик. Для передмістя столиці — подвійний.

Саме тому паралельно з реконструкцією майбутньої мерії громада вкладається у шкільні об’єкти. Триває реконструкція будівлі з добудовою Вишнівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №2. Роботи розпочалися в листопаді 2025 року. Загальна вартість — 197,6 мільйона гривень, із яких вже виділено 70 мільйонів донорського фінансування. Цього року заплановано ще 51 мільйон гривень, а додатково 38,8 мільйона профінансує місцевий бюджет у 2026 році.

Триває і реконструкція загальноосвітньої школи на 528 учнів у Крюківщині. Загальна вартість робіт — 177 мільйонів гривень, із яких вже виділено 70 мільйонів донорських коштів, а цього року заплановано ще 55 мільйонів. Підрядники приступили до робіт у вересні минулого року, нині виконано близько 15 відсотків. Окремо готується до активної фази реконструкція будівлі Вишнівського ліцею «ІДЕАЛ». Загальна вартість цього проєкту — 197,6 мільйона гривень. Уже виділено 50 мільйонів донорського фінансування, ще 50 мільйонів планується цього року, і таку ж суму — 50 мільйонів гривень — цього року додасть місцевий бюджет. Договори з підрядником укладені, найближчим часом роботи мають розпочатися.

На тлі війни окремого значення набувають і захисні споруди. На території Крюківщинського ліцею «Лідер» триває будівництво протирадіаційного укриття. Загальна вартість проєкту — 120 мільйонів гривень, із яких уже профінансовано 31,6 мільйона з місцевого бюджету та 27 мільйонів донорських коштів. Цього року заплановано отримати ще 62 мільйони гривень донорського фінансування. Завершення заплановано до кінця цього року.

Ще одне протирадіаційне укриття будують на території Вишнівської ЗОШ I-III ступенів №1. З бюджету громади на нього вже виділено 21,9 мільйона гривень, а за рахунок донорських коштів профінансовано 48,3 мільйона. Цього року очікується ще 39,5 мільйона гривень коштів донорів через механізм міжбюджетних трансфертів.

Є, однак, проєкт, який особливо яскраво показує глибину накопичених проблем, які доводиться вирішувати. У це справді важко повірити, але в селі Крюківщина, що входить до Вишневої громади і давно забудоване багатоповерхівками, досі немає власної повноцінної каналізації. У XXI столітті, під самим Києвом, житлові будинки фактично зав’язані на вигрібні ями.

Саме тому будівництво каналізаційної насосної станції та двох напірних каналізаційних трубопроводів є одним із найважливіших нинішніх проєктів громади. Проєкт співфінансує місцевий бюджет, а донорське фінансування у 2025 році склало 66,2 мільйона гривень. Загальна вартість — близько 80 мільйонів гривень, завершення заплановане до кінця цього року.

Усе це не означає, що у Вишневому немає проблем або що місцева влада має індульгенцію від критики. Але в цій історії важливо інше: місто, яке роками живе без власної мерії, з депутатськими сесіями в РАГСі, з управліннями по чужих кабінетах і з адміністративним апаратом у будівлі, яку в будь-який момент можуть продати, нарешті намагається вийти з принизливого абсурдного положення.