"Штірліц" з Конча-Заспи, або Як в спецслужбах колекціонують маєтки

Скандальна історія з першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки, екс-керівником економічної контррозвідки Служби безпеки України Сергієм Семочком продемонструвала: Київщина перетворилася на рай для різноманітних чиновників з сумнівною репутацією. А такі місцини як Конча-Заспа та Козин взагалі стали заповідниками корупціонерів та «тіньових» ділків

Вілли під будь-яким великим містом у світі давно є звичайним явищем. Утім, специфіка пригородів Києва полягає в тому, що власниками найбільших маєтків виявляються не поважні бізнесмени, а чиновники. І іноді навіть спеціалізовані слуги народу…

Минуло вже три тижні з моменту публікації розслідування щодо «спецслужбіста» заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Журналісти змогли «накопати» інформацію про безпосереднє відношення Семочка до втручання СБУ в процес державних закупівель препаратів для перитонеального діалізу. За даними розслідувачів, дії СБУ під орудою Семочка призвели до припинення закупівель, і пацієнти залишалися без необхідних медикаментів. Постачальники медпрепаратів для діалізу підрахували, що пауза в поставках привела до смерті близько двох сотень людей.

Натомість майна у Семочка виявилося чимало. Традиційно в найбільш заможних куточках Київської області. Будинок в Конча-Заспі на 333 квадратних метра офіційно придбала така собі Тетяна Лисенко, в Козині є ще два величезних будинка, недавно оформлених на її дочку. В ході розслідування журналісти прийшли до висновку, що Лисенко доводиться дружиною (офіційною чи неофіційною) Семочка. А Анастасія Лисенко, на яку записані два будинки, знаходиться з ним у родинних стосунках. Як випливає з розслідування, три будинки на Київщині обійшлися Семочко в близько 8 млн доларів. Звідки взялися ці шалені гроші – незрозуміло. Розповідь Семочка в ефірі ZIK взагалі десакралізувала представників наших спецслужб: розвідник вищого рівня виявився нездатним не лише говорити без «суфлеру» (гарно видно, як він водить очима слідом за текстом), але й навіть не збирається навіть вступати в якусь полеміку з журналістом. А у того, схоже, питань не було…

Хоча насправді питань Семочка – чимала кількість. Бізнес у Криму, де жив раніше Семочко разом зі своєю родиною? Як російські окупанти у 2014 році дали вивести йому гроші? Адже окрім як своїм секретним співробітникам й іншим лояльним персонажам вони нічого не давали вивезти…

Треба віддати належне двом силовим органам. Власне Службі безпеки, яка відкрила провадження за державну зраду (а тут варто нагати, що у рідні Семочка також випадково знайшлися російські паспорти), і НАБУ, яка взялася за незаконне збагачення цього персонажа.   

Утім, цей скандал з кримінальним душком не призвів до жодних результатів. Хоча всі чекали, як мінімум, відсторонення Семочка з посади. Натомість у нього все добре: зокрема, йому дали змогу прикритися грифом секретності. Подейкують, не в останню чергу завдяки високопосадовцю з Адміністрації президента з «ударівським» минулим.

Нікуди не поділося і майно бідного розвідника. Три помістя на Київщині як були, так і залишилися. І можна не сумніватися, що якщо цьому «штірліцу» все зійде з рук, скоро в нього з’явиться ще кілька садиб під Києвом…

Микола Тицький, «Моя Київщина»