Скарги, побиття і мовчання: чому правоохоронці взялися за Білоцерківський ТЦК

Білу Церкві стрясають скандали

У Білій Церкві проблеми довкола роботи ТЦК накопичувалися не один рік. Спочатку були сотні людей у чергах без води та нормальних умов. Потім кадрові перестановки, скандали, заяви про побиття та незаконне утримання, протест ветеранів. Далі порушення офіційно зафіксував Офіс омбудсмана. А вже у 2026 році правоохоронці почали викривати корупційні схеми за участю працівників місцевого ТЦК. Тепер ж дійшло й до вручення підозр

Саме остання справа може стати переломною. Бо цього разу відповідальність намагаються покласти не тільки на того, хто безпосередньо застосовував силу, а й на керівника, який мав відреагувати.

4 вересня ДБР повідомило про підозру начальнику одного з відділів Білоцерківського районного ТЦК та СП. За даними слідства, у серпні та вересні 2025 року він неодноразово отримував у месенджерах відео, на яких його підлеглий під час роботи групи оповіщення застосовував фізичну силу до цивільних у Білій Церкві.

На одному із записів військовослужбовець б'є чоловіка ногами. Той падає, але отримує ще кілька ударів уже на землі. На іншому відео той самий військовий завдає серію ударів кулаками по голові чоловіку з інвалідністю.

Слідство стверджує, що начальник достеменно знав про ці випадки, однак не направив повідомлення про можливі кримінальні правопорушення до жодного органу досудового розслідування. За це йому інкримінують ч. 4 ст. 426 Кримінального кодексу України. Максимальне покарання становить до десяти років позбавлення волі. Провадження щодо самого підлеглого, який фігурує на відео, уже направили до суду.

Читайте детальніше: «Підозра у Білоцерківському ТЦК: правоохоронці взялися за начальника одного з відділів».

Для Білої Церкви це не перший скандал навколо ТЦК. Але вперше настільки чітко постало питання не лише про поведінку окремого військовослужбовця, а й про відповідальність начальства за мовчання.

Проблеми у роботі місцевого центру були публічними щонайменше з 2024 року.

У липні того року, перед завершенням терміну оновлення військово-облікових даних, біля Білоцерківського ТЦК щодня збиралися великі черги. Люди скаржилися, що змушені годинами стояти під сонцем без лавок, води та накриття. Замість електронної черги використовували паперові списки. За даними «Моєї Київщини», у таких списках могло бути 300-600 прізвищ, тоді як за день приймали близько 20 людей. Тодішній керівник Олег Лисенко коментувати організацію роботи журналістам не став і переадресував питання до Міністерства оборони.

Більше у статті МК «Начальник Білоцерківського ТЦК відмовився коментувати проблеми з організацією роботи ТЦК».

У лютому 2025 року Лисенко втратив посаду. Проте зміна керівництва не поставила крапку в історії зі скандалами довкола Білоцерківського РТЦК.

Про це читайте «Начальник Білоцерківського ТЦК Лисенко втратив посаду»

Восени ситуація стала значно серйознішою.

24 жовтня 2025 року «Моя Київщина» опублікувала звернення жительки Білої Церкви, яка заявила про викрадення, побиття та катування її чоловіка. Жінка повідомила, що звернулася до поліції, оскільки не могла отримати інформацію про чоловіка, а її звернення, за її словами, ігнорували представники ТЦК. Це були саме заяви родини, а встановлювати фактичні обставини мали правоохоронці.

Детальніше за покликанням «Побиття громадянина в Білоцерківському ТЦК: рідні б'ють на сполох»

Менше ніж через два місяці конфлікт довкола роботи ТЦК уже вивів людей на вулицю.

11 грудня ветеранська організація «Міжнародна Спілка Ветеранів Осіб з Інвалідністю в Наслідок Війни» заявила, що працівники Білоцерківського РТЦК спільно з поліцейськими нібито незаконно затримали і примусово доставили до центру Євгенія Смаглюка, батька трьох неповнолітніх дітей.

Ветерани назвали це перевищенням службових повноважень і оголосили акцію громадської непокори. Учасники частково перекрили рух та прийшли до місцевого ТЦК, вимагаючи розслідування дій посадовців. Наступного дня «Моя Київщина» повідомляла, що до протесту долучилися ветерани та Білоцерківський корпус добровольців.

Також читайте «У Білій Церкві ветерани перекрили рух транспорту через незаконне затримання працівниками ТЦК багатодітного батька»

На початку 2026 року проблеми у Білоцерківському ТЦК перестали бути лише предметом журналістських матеріалів, заяв родичів чи протестів.

У січні 2026 року омбудсман Дмитро Лубінець публічно заявив про порушення прав людей у Білоцерківському РТЦК та СП. Офіс Уповноваженого зафіксував антисанітарію, відсутність нормальних спальних місць та елементарних умов для гігієни.

Про це у статті МК «Омбудсман заявив про грубі порушення прав людини у Білоцерківському ТЦК»

Принципова деталь: про ці проблеми керівництво знало заздалегідь.

Моніторинговий візит Офісу омбудсмана до Білоцерківського ТЦК відбувся ще 4 грудня 2025 року. За його результатами керівництву надали рекомендації щодо усунення порушень. Однак через півтора місяця проблема знову вибухнула публічно. У щорічній доповіді Уповноваженого згодом зазначили, що суттєві зміни почалися лише після суспільного резонансу. Лубінець направив звернення до командування Сухопутних військ та Київської ОВА з вимогою притягнути відповідальних до дисциплінарної відповідальності.

А в березні з'явилися цифри, які показали масштаб проблеми ще чіткіше.

Під час моніторингового відвідування Білоцерківського районного управління поліції представники Національного превентивного механізму проаналізували звернення громадян за 2025-2026 роки.

Вони встановили 66 випадків, коли до поліції надходили повідомлення про можливі незаконні дії, зокрема побиття з боку військовослужбовців, а в окремих випадках разом із працівниками поліції.

В офіційному звіті прямо зазначено, що попри можливі ознаки адміністративних чи дисциплінарних правопорушень у діях військовослужбовців, матеріали лише в одиничних випадках передавали до Військової служби правопорядку.

Тобто твердження про те, що повідомлення громадян роками могли не отримувати належної реакції, сьогодні ґрунтується вже не на емоціях чи дописах у соцмережах. Воно зафіксоване у матеріалах державного правозахисного механізму.

Паралельно правоохоронці почали документувати й іншу сторону роботи Білоцерківського ТЦК - корупційну.

У квітні 2026 року в Білій Церкві викрили схему, учасники якої, за даними слідства, пропонували військовозобов'язаним цілий набір платних «послуг»: анулювання повісток за 1,5-2 тисячі доларів, зняття з розшуку за 5 тисяч та оформлення фіктивного бронювання за 7-10 тисяч доларів. Одним з організаторів правоохоронці назвали інструктора одного з відділів Білоцерківського ТЦК.

Про це МК писали у своїй статті «У Білій Церкві викрили схему з «бронню» та зняттям з розшуку»

У червні ще одному військовослужбовцю Білоцерківського РТЦК повідомили про підозру. За версією прокуратури, він вимагав 5 тисяч доларів у матері військовозобов'язаного, обіцяючи вплинути на переведення її сина до тилової частини. Під час отримання першої тисячі доларів його викрили правоохоронці.

Більше деталей за покликанням «На Київщині викрили військовослужбовця ТЦК під час отримання 1 тисячі доларів хабаря»

Таким чином, до літа 2026 року довкола одного районного ТЦК уже існував цілий масив різних історій: проблеми з організацією роботи, заяви про насильство, протест ветеранів, зафіксовані омбудсманом порушення умов утримання, десятки повідомлень громадян до поліції та кримінальні справи щодо корупційних схем.

І саме на цьому тлі змінюється підхід правоохоронців.

12 травня поліцію Київської області очолив Андрій Рубель. До цього він майже чотири роки керував Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції, одним із ключових підрозділів кримінального блоку, який займається системною та організованою злочинністю. Рубель очолив ДСР у жовтні 2022 року і залишався його керівником ще у квітні 2026-го.

За інформацією «Моєї Київщини», після приходу нового керівництва поліції області було поставлено окреме завдання ретельно відпрацьовувати інформацію про можливі порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів.

Остання справа у Білій Церкві є результатом спільної роботи оперативників Управління стратегічних розслідувань, Державного бюро розслідувань та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.

І це принципова зміна.

Громадянин, який заявляє, що його побили, незаконно утримували або щодо нього перевищили службові повноваження, не повинен мати єдиний шлях захисту через адвоката, журналістів чи публічний скандал. Такі заяви повинні перевіряти правоохоронні органи, незалежно від того, хто є можливим порушником.

Зміна підходу паралельно відбувається й у військовому керівництві.

22 липня 2026 року Михайла Драпатого призначили Головнокомандувачем Збройних сил України.

Уже 12 серпня омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що команда нового головкома терміново взяла в роботу рекомендації щодо зміни підходів до мобілізації. Лубінець окремо наголосив, що побачив принципово іншу реакцію: за його словами, у команди Драпатого немає бажання «заплющувати очі» на проблему.

Того ж дня за рішенням Драпатого відсторонили керівника Закарпатського обласного ТЦК після численних повідомлень про порушення прав людей та корупційні ризики, а до регіону направили масштабну перевірку.

Ще раніше, 30 липня, ДБР у взаємодії з Генеральним штабом розпочало масштабну операцію «Чесний призов». Слідчі дії відбувалися у понад ста ТЦК у більшості регіонів країни.

І важливо, що ДБР офіційно визначило одним із напрямків операції не лише хабарі та сприяння ухиленню від мобілізації, а й перевищення повноважень, побиття та катування військовозобов'язаних. У Бюро прямо заявили, що йдеться про комплексне очищення системи, а не реакцію на один гучний випадок.

21 серпня Драпатий, директор ДБР Олексій Сухачов та заступник Генерального прокурора Андрій Лещенко окремо обговорили результати «Чесного призову» та подальшу взаємодію силових структур.

І тепер маємо Білу Церкву.

Тут роками змінювалися керівники, але скандали не припинялися. Люди зверталися до журналістів. Ветерани виходили на протест. Омбудсман офіційно фіксував порушення. У поліції накопичилися десятки повідомлень про можливі побиття та незаконні дії військовослужбовців. Тепер уперше питання поставили так прямо: відповідати може не тільки той, хто бив, але й начальник, який знав про це і, за версією слідства, мовчав.

І якщо цей принцип стане системним, мобілізацію справді можна буде повернути у правове поле, де громадянин має обов'язки перед державою, але й держава має обов'язок його захищати.