Тарифи на газ: коли населенню Київщини очікувати підвищення цін

Міжнародний валютний фонд виявився не самим поступливим переговірником у питанні надання чергового траншу, розміром у $1,9 млрд: з квітня 2017-го перепоною для його отримання залишається перегляд діючих тарифів на газ для населення

МВФ вимагає підвищити їх до рівня ціни на газ для промисловості. Аргументація Фонду: різниця в ціні на газ для промисловості і населення створює простір для корупційних ризиків, дозволяючи використовувати дешевий «побутовий» газ для потреб підприємств.

З 1 квітня 2017 роки ціна газу для населення становить 6,95 грн за кубометр газу (з ПДВ) - і з того часу жодного разу не була переглянута. Ціна на газ для промисловості з 1 серпня 2018 року становить 11,08 грн за кубометр. Тобто, очікується зростання на 60%.

Підвищення ціни газу автоматично викличе і зростання тарифів на опалення і гарячу воду - на 35-40%. В результаті середня комунальна платіжка в Київській області зросте на 1-1,5 тис.грн.

Можливі наслідки зростання: криза неплатежів, збільшення кількості сімей, які претендують на отримання субсидій (приблизно на 1,5 млн домогосподарств чи на 10-30 млрд грн), зростання соціальної напруженості.

Чи може Україна відмовитися від отримання траншу, залишивши старі тарифи? Навряд чи.

Лише до кінця поточного року Україна має виплатити $1,75 млрд іноземним кредиторам. А всього - до кінця 2020 року - $18,5 млрд. Ці борги були накопичені Україною переважно в 2009-2013 рр. Наразі вільних коштів на рахунках Держказначейства і у золотовалютних резервах НБУ немає. Практично немає і можливості знайти вільні кошти у інших кредиторів, не у МВФ. По-перше, через те, що відмова від співпраці з Фондом сама є надзвичайно негативним знаком для потенційних позикодавців. По-друге, завеликі відсотки, під які можна розмістити державні облігації, лише заженуть Україну у ще більшу боргову яму.

Тобто в найближчі два роки без співпраці з МВФ Україна балансуватиме на межі дефолту. Чим загрожує Україні відмова сплачувати за зовнішніми зобов'язаннями? Перш за все - девальвацією гривні.

«Дефолт зачепить рівномірно всіх – через глибоку девальвацію. Як вам долар по 40 гривень? А по 50? А може бути й більше – при паніці ринок не має дна. Стрибок інфляції - десятки відсотків додаткового зростання цін та зростання безробіття», - змальовує невтішну картину заступник керівника Стратегічної групи радників з підтримки реформ Павло Кухта.

Ще одним наслідком дефолту стане і секвестр держбюджету: не факт, що вистачить грошей і на ті субсидії, які українці отримують за діючої ціни на комунальні послуги.

Наразі мова може йти про подальший пошук компромісів на переговорах з МВФ. У Уряду є простір для маневру. Це може бути і поетапне підвищення ціни на газ, і зменшення цінового тиску на споживачів саме під час опалювального сезону. Крім того, є непогані перспективи для збільшення власного видобутку газу - завдяки програмі «20/20» - видобуток 20 млрд кубометрів українського газу у 2020 році.

«Кабмін шукає «третій варіант» на переговорах з МВФ, пропонуючи різні формули ціни на газ, які несуттєво підвищать витрати населення по «платіжках». Схоже, це єдиний варіант виходу з ситуації без катастрофічних наслідків для країни», - вважає політичний експерт Володимир Цибулько.

Зрозуміло, що оголошення дефолту та різкий удар по кишенях населення — це неприйнятний сценарій. І дефолт виглядає як більше зло, ніж підняття тарифів на газ.

«Отримати транш МВФ – найкращий варіант для України. Навіть суто з точки зору ефекту для гаманців громадян, вищі тарифи пережити значно легше, ніж десятки відсотків інфляції (тобто стрімкого зростання цін взагалі на всі споживчі товари та послуги) чи падіння доходів», - каже Павло Кухта.