Трагедія в селі Мила: коли слідство оприлюднить всі подробиці

Частину села було знищено

ДБР повідомило підозру керівнику одного з підрозділів СБУ, але чиї ж це були склади? Розбиралася «Моя Київщина»

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру керівнику одного з підрозділів забезпечення Служби безпеки України, який відповідав за облаштування та функціонування складу артилерійських боєприпасів неподалік Києва у селищі Мила. Туди 28 серпня вдарив ворожий дрон, внаслідок чого в селиці сталися дуже значні руйнування, загинули 35 людей, ще одна особа вважається зниклою безвісти.

Слідчі встановили, що під час прийняття рішення про розміщення складу в приміщенні колишнього овочесховища посадовець не вжив усіх заходів контролю щодо безпеки зберігання вибухових речовин та боєприпасів. Окрім того, склад було незаконно розміщено поблизу житлової забудови. Печерський районний суд Києва арештував фігуранта з альтернативою внесення застави. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Отже, особу, винну у незаконному розміщенні складу, встановлено та заарештовано, проте всі добре розуміють, що один посадовець не міг облаштувати у непристосованому складі сховище боєприпасів, не міг вирішити на рівні керівництва ОТГ, що те не помічатиме руху автівок із боєприпасами. Простіше кажучи, існує цілий ланцюжок відповідальних за цю трагедію, а не тільки один посадовець СБУ. Тому громадськість вимагатиме від правоохоронців відповідей.

Відразу після трагедії з’явилася інформація, що склад боєприпасів у Милій облаштували в приміщенні, яке належить ТОВ «Український логістичний центр». У компанії цю інформацію спростували. За словами її директора Андрія Мовчана, на території ТОВ небезпечні вантажі (в тому числі боєприпаси) ніколи не зберігались. Він зазначив, що площі здавалися орендарям, які зберігали автозапчастини, продукти харчування (бакалію), а також під будівельні машини та устаткування.

Цікаво, що після трагічної події у ЗМІ з’явилася серія публікацій про власників складів, зокрема, в негативному контексті згадувався бенефіціар Михайло Срібнюк. Ці публікації таврували власників: винні – і крапка. На той час ще не було навіть результатів початкової експертизи, бо територію очищали від руїн та збирали боєприпаси, які не вибухнули. Навішування ярликів ще до завершення розслідування зазвичай вказує на медіа-атаку атаку проти компанії. Тобто, у ТОВ «Український логістичний центр», вочевидь, є чи то конкуренти, чи то вороги, які зараз хочуть максимально збити інформаційну піну.

У повідомленні ДБР не конкретизується, на яких саме складах незаконно зберігалися боєприпаси, вказано лише «колишнє овочесховище». Кадастровий номер земельної ділянки «Українського логічного центру» 3222484400:11:003:0012, це адреса с. Мила, вулиця Столична, 25, А. Вибухи сталися у сусідніх приміщеннях, у них навіть інша адреса – Комарова, 23 Б. На фото і відео добре видно, що вибухало за парканом території ТОВ «УЛЦ», тобто, ця компанія внаслідок події втратила складські приміщення, а її орендатори – свій крам.

Ще один важливий момент: згідно з рішенням Дмитрівської сільської ради від 26 квітня 2026 року №14/73 «Про розроблення детального плану території для будівництва логістичного центру та реконструкції існуючих нежитлових приміщень с. Мила по вулиці Столична, 25 Бучанського району Київської області» жодних складів впритул до житлової забудови, не облаштовувалося. Тим більше, з боєприпасами. Але якщо вони були, значить керівництвом ОТГ допущено злочинну халатність і тепер комусь вигідно перекинути відповідальність на ТОВ «УЛЦ», щоб прикритися від відповідальності.

Голова ОТГ Тарас Дідич загинув, приїхавши рятувати людей на місце біди, але є документи, рішення сільської ради, кому надавалися інші складські приміщення. Ну, не може навіть СБУ діяти без відома влади на місцях. Тим більше, і місцеві кажуть, що бачили й чули, як туди возили щось небезпечне.

Отже, є позиція ТОВ «УЛЦ» про непричетність до розміщення у себе боєприпасів, є одна особа, якій повідомили підозру, і є багато невідомих – від тих, хто давав дозвіл, може навіть й усний, на незаконне зберігання вибухонебезпечної продукції, до тих, хто на горі про це знав, а зараз тихенько мовчить, перекидаючи провину на третіх осіб. Жителі постраждалого села, родини загиблих і поранених хочуть знати правду…