«Турбота» для своїх: хто з депутатів Київоблради брав участь у схемі
Днями п’ятеро депутатів Київоблради отримали підозри у справі про можливе привласнення понад 3 млн грн за програмою «Турбота». Хто вони, чим відомі поза цією справою, що їм закидає слідство та чи загрожує їм реальне покарання – розбиралася «Моя Київщина»
27 серпня Національна поліція повідомила про підозру п’ятьом депутатам Київської обласної ради та чотирьом їхнім близьким родичам у справі заволодіння бюджетними коштами за програмою «Турбота». За даними слідства, ідеться про понад 3 млн грн збитків, завданих Департаменту соціального захисту населення Київської ОДА.
Але для початку - про яку «Турботу» йдеться. Матеріальну допомогу в межах програми «Турбота» один раз на рік можуть отримувати мешканці Київщини, які потребують додаткового соціального захисту, дороговартісного лікування, перенесли тяжкі захворювання або втратили близьких, а також ветерани, військовослужбовці та родини загиблих захисників. Лише протягом 2021–2025 років у межах програми жителям столичного регіону виплатили майже 384 млн грн бюджетних коштів. Утім, за даними поліції, окремі депутати знайшли спосіб використовувати цей механізм у власних інтересах.
За версією слідства, депутати систематично подавали звернення щодо виділення матеріальної допомоги своїм близьким. В одному з установлених епізодів батьки депутата протягом 2021–2025 років неодноразово зверталися за грошима нібито на лікування. При цьому до заяв додавали лише копії паспортів та пенсійних посвідчень – без документів, які підтверджували б необхідність запитуваних сум.
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко наголошує, що реальної потреби в лікуванні чи соціальній підтримці одержувачі не мали. Зокрема, мати одного з депутатів протягом останніх років придбала нерухомість та дорогий автомобіль загальною вартістю понад 3,5 млн грн.
Серед прикладів правоохоронці називають батьків депутатів та батьків їхніх дружин. Далі, за версією слідства, до процесу долучалася керівниця профільного відділу облради. Вона погоджувала відповідні звернення та готувала проєкти розпоряджень про виділення коштів з обласного бюджету.
За даними джерел, ідеться про директорку Київського обласного центру соціальних служб Наталію Ібрагімову. Є інформація, що в її помешканні в Мархалівці проводили обшуки, але підозри поки не було. У 2020 році Ібрагімова хотіла потрапити до Київської обласної ради під №48 у списку політсили «За майбутнє», однак не пройшла. Нині вона є депутаткою Глеваської селищної ради від цієї ж партії. Нещодавно її хотіли обрати секретарем ради, але на це рішення селищний голова Володимир Петренко наклав вето.
Сама Ібрагімова назвала обшуки політичним замовленням Петренка, і стверджує, що це все для того, аби їй не дісталося крісло секретаря ради. До того ж називає іншу причину обшуків, аніж слідчі дії у справі «Турбота». Водночас на оприлюднених Нацполіцією фото слідчих дій видно її помешкання.
За версією слідства, соціальний проєкт могли використовувати як інструмент незаконного отримання бюджетних коштів – у той час як окремим жителям області зі складними діагнозами виплачували від кількох сотень до кількох десятків тисяч гривень, родичі та довірені особи депутатів могли отримувати без належного документального підтвердження значно більші суми – в окремих випадках до сотень тисяч гривень.
Після надходження грошей на рахунки родичів, стверджують правоохоронці, кошти могли знімати готівкою або повністю чи частково повертати тому депутату, який ініціював виплату.
За даними поліції, в окремих випадках матеріальну допомогу, яку оформлювали як кошти на лікування, витрачали на послуги естетичної медицини, стоматологію тощо.
Дії підозрюваних кваліфікували за статтею 190 Кримінального кодексу України – шахрайство. Ідеться, зокрема, про організацію, виконання та пособництво у шахрайстві у великих та особливо великих розмірах, зокрема вчиненому організованою групою. Санкція інкримінованої статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Досудове розслідування триває, а правоохоронці заявляють, що перевіряють причетність інших людей до аналогічного використання коштів програми «Турбота».
Хто отримав підозри
Офіційно не називають прізвищ депутатів і не деталізують, хто саме з них, за версією слідства, подавав звернення щодо виплат, хто був їхнім одержувачем чи яку іншу роль міг виконувати. Водночас «Українська правда» з посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомила, що йдеться про Олександра Поляруша, Юрія Савчука, Станіслава Поліщука, Євгенію Полікарпову та Хвичу Мепарішвілі.
Це не випадкові люди в обласній політиці.
Олександр Поляруш
Олександр Поляруш – депутат Київської обласної ради VIII скликання від «Слуги народу», член комісії з питань капітального будівництва, регіонального розвитку, містобудування, транспорту, цивільного захисту та відновлення. Паралельно він працює заступником міського голови Білої Церкви. У міськраді він відповідає, зокрема, за напрям капітального будівництва. Також у 2024 році декларував роботу членом поліцейської комісії №31 Департаменту патрульної поліції на громадських засадах.
У 2025 році Поляруш опинився в центрі скандалу через відпочинок в Італії під час повномасштабної війни. Його журналісти помітили в одному з дорогих готелів Сорренто. Сам чиновник заявляв, що працював дистанційно, тоді як у Білоцерківській міськраді повідомили, що за цей період його не направляли у закордонні відрядження.
Окрім справи «Турботи», у Поляруша є ще одна кримінальна історія. У 2026 році НАБУ повідомляло про підозру у справі, пов’язаній із земельними активами Національної академії аграрних наук.
За деклараціями Олександра Поляруша за 2021–2025 роки, його основним доходом залишалася зарплата в органах місцевого самоврядування. У 2023 році він отримав 650,9 тис. грн зарплати у виконкомі Білоцерківської міськради, а у 2025 році – вже близько 1,06 млн грн. Водночас у деклараціях за цей період з’являлися нові активи та автомобілі: у 2022 році родина задекларувала Nissan Rogue 2018 року, а у 2024-му Поляруш почав користуватися Toyota Land Cruiser 2021 року вартістю на дату набуття понад 2,1 млн грн, власником якої є ТОВ «СП «Настуся». У декларації за 2025 рік також зазначено 1 млн грн доходу від відчуження рухомого майна.
Юрій Савчук
Юрій Савчук – теж заступник мера Білої Церкви і депутат Київської обласної ради від партії «За майбутнє», член постійної комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації, ЖКГ та енергозбереження. До КОР він прийшов із Білоцерківської РДА, де тривалий час працював на керівних посадах. У 2016 році став першим заступником голови адміністрації, а у 2020 році тимчасово виконував обов’язки її голови. У 2020 році також був обраний депутатом Київоблради від «За майбутнє».
Савчук має тривалий досвід роботи у земельній та районній владі. Раніше очолював управління Держкомзему в Білій Церкві та Білоцерківському районі, а у 2018 році керував робочою групою Київщини в межах програми Світового банку з прозорого управління земельними ресурсами. Після обрання до облради став заступником міського голови Білої Церкви.
У його кар’єрі є і скандальна історія навколо Білоцерківської районної лікарні. У січні 2020 року приміщення п’ятого поверху колишнього пологово-гінекологічного відділення площею 351,6 кв. м передали в оренду ТОВ «Сабон» на 25 років. «Моя Київщина» звертала увагу, що директором і власницею підприємства була Віра Савчук – мати Юрія Савчука, а приблизно за рік до передачі приміщення Білоцерківська РДА, яку він очолював, виділила понад 1 млн грн на ремонт та оснащення цього відділення. За фактом передачі приміщення та можливого використання службового становища тоді розпочали досудове розслідування.
На відміну від Поляруша, у Савчука немає різкого майнового стрибка. У деклараціях 2021–2025 років стабільно фігурують чотири об’єкти нерухомості загальною площею близько 430 м², 15 земельних ділянок сукупною площею близько 4 га та один автомобіль. Водночас грошові активи протягом цього періоду вимірювалися мільйонами гривень: близько 2,9 млн грн у 2021 році, 3,3 млн у 2023-му та 2,4 млн грн у декларації за 2025 рік. Дохід у 2025 році становив близько 1,27 млн грн.
Станіслав Поліщук
Станіслав Поліщук – депутат Київської обласної ради VIII скликання від «За майбутнє», член постійної комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації, ЖКГ та енергозбереження. Мандат облради він отримав у 2023 році після дострокового припинення повноважень кількох депутатів від цієї політичної сили.
Поліщук має тривалий досвід у місцевій політиці: був депутатом Київської облради попередніх скликань, очолював Володарську та Рокитнянську РДА, працював у Білоцерківській міськраді. Свого часу був помічником нардепа від «Партії регіонів» Валерія Бондика. У 2015 році представляв «Наш край» у Київській облраді, а у 2019-му балотувався до Верховної Ради від «Опозиційного блоку». У 2020 році став депутатом Білоцерківської міськради від «За майбутнє», очолив фракцію та земельну комісію.
Під час роботи в облраді та міськраді Поліщук неодноразово ставав об’єктом критики. «Моя Київщина» писала про його можливий вплив на земельні процеси в центральній частині Білої Церкви. За даними «ЧЕСНО», у 2017 році він пропустив близько 40% засідань постійної комісії облради. У травні 2020 року Поліщук також публікував привітання з 9 травня із радянською символікою із серпом і молотом.
За освітою Поліщук – соціальний педагог-психолог, закінчив Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ та військ зв’язку. У різні роки був пов’язаний із будівельним бізнесом, зокрема з «Росьбуд-Інвест», а також, за даними відкритих біографічних ресурсів, був співвласником парашутного клубу «5океан».
Із січня 2023 року Поліщук очолює КНП Київської облради «Обласна стоматологічна поліклініка» у Білій Церкві.
Найпомітніша деталь його деклараційної історії – валютні заощадження. У деклараціях за 2021–2024 роки Поліщук зазначав 140 тис. доларів готівкою. У декларації за 2025 рік цієї суми вже немає – натомість вказано 100 тис. грн грошових активів. Земельні активи за цей період залишалися приблизно на рівні 4 гектарів.
Окремо в декларації за 2018 рік зазначено, що його мати Галина Поліщук отримала від Київської облради 22 960 грн матеріальної допомоги на лікування. Чи пов’язаний цей факт із нинішнім кримінальним провадженням щодо програми «Турбота» – невідомо. Правоохоронці про це не повідомляли.
Євгенія Полікарпова
Євгенія Полікарпова – депутатка Київської обласної ради VIII скликання від партії «За майбутнє». За освітою вона філологиня та перекладачка з іспанської й англійської мов, тривалий час працювала викладачкою. У 2020 році Полікарпова балотувалася до Київської облради від «За майбутнє», а також очолила жіноче крило Київської обласної організації партії. Депутатський мандат вона отримала разом із Поліщуком навесні 2023 року, зайшовши до ради за черговістю партійного списку після дострокового припинення повноважень двох депутаток.
До облради Полікарпова працювала у Броварській районній державній адміністрації. Спочатку очолювала відділ освіти, молоді та спорту, згодом стала заступницею голови РДА. У вересні 2022 року Полікарпова як заступниця тимчасово очолила Броварську районну військову адміністрацію після відсторонення її керівника Павла Проскочила у справі про хабарництво. Вона виконувала обов’язки голови до 9 листопада, після чого адміністрацію очолив Володимир Майбоженко.
У Київській облраді Полікарпова входить до фракції «За майбутнє» та є членкинею постійної комісії з питань сім’ї, молодіжної політики, фізичної культури, спорту та туризму. Також у 2025 році входила до Наглядової ради КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського» та робочої групи з питань безбар’єрності Київщини.
У власному звіті за 2025 рік депутатка зазначила, що за програмою «Турбота» протягом року було надано 1 млн грн матеріальної допомоги жителям Київщини.
Після переходу до облради її основним джерелом доходу стала робота в АТ «Київгаз», де у 2024 році вона отримала 241,5 тис. грн, а у 2025-му – 241,1 тис. грн. Ще 39,7 тис. грн у 2024 році та 87,4 тис. грн у 2025-му Полікарпова отримала за викладацьку роботу в КНУ імені Тараса Шевченка. Загальний дохід за 2024 рік становив близько 281 тис. грн, за 2025-й – 329 тис. грн. Найбільший задекларований дохід припав на 2023 рік – близько 647 тис. грн, що припало на період її переходу з роботи в Броварській РДА до депутатства.
За деклараціями, у 2021–2025 роках у Полікарпової не з’явилося нової дорогої нерухомості чи автомобілів. Серед основних об’єктів – право користування житловим будинком площею близько 220 кв. м у Кременищі, власницею якого є її мати. Готівкові заощадження у цей період, навпаки, зменшилися: у пізніших деклараціях депутатка вказувала 100 тис. грн та 5 тис. євро.
Хвича Мепарішвілі
Хвича Мепарішвілі – уродженець Грузії, який тривалий час будує політичну кар’єру на Київщині. Він має освіту у сфері фінансів та державного управління і науковий ступінь кандидата наук з державного управління. У 2010–2015 роках працював у КП «Плесо», де обіймав посади заступника та першого заступника генерального директора, а згодом був радником голови Київської обласної державної адміністрації.
До Верховної Ради Мепарішвілі потрапив у 2016 році за списком «Народного фронту», ставши народним депутатом VIII скликання. У парламенті працював у Комітеті з питань бюджету та займався, зокрема, міжпарламентськими зв’язками з Грузією. Після завершення каденції у 2019 році балотувався до Верховної Ради від «Європейської солідарності» у 90-му окрузі на Київщині, однак не пройшов. У 2020 році був обраний депутатом Київської обласної ради VIII скликання від тієї ж партії.
Нині Мепарішвілі є членом фракції «Європейська солідарність» у Київській облраді та секретарем постійної комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій. У протоколах засідань цієї комісії він регулярно фігурує як її член і секретар.
Його декларації за 2021–2025 роки не демонструють різкого приросту майна. Протягом цього періоду у Мепарішвілі залишаються дві квартири загальною площею близько 161 м² та Mitsubishi Pajero Sport 2010 року, яким він користується. Земельних ділянок у деклараціях не зазначено. Водночас помітно скоротилися валютні заощадження: із понад 20 тис. доларів у 2021 році до близько 4,3 тис. доларів у декларації за 2025 рік. Основний дохід останнього року – понад 505 тис. грн зарплати у Басейновому управлінні водних ресурсів середнього Дніпра.
Загалом троє з п’ятьох депутатів, яких джерела називають фігурантами справи, представляють фракцію «За майбутнє» – одну з впливових політичних сил у Київоблраді. Представник цієї партії Ярослав Добрянський нині виконує обов’язки голови облради. Водночас «За майбутнє» та «Слуга народу» в нинішньому скликанні облради часто голосують узгоджено. Тож кримінальне провадження щодо одразу кількох депутатів може вплинути на баланс сил у раді.
Репутаційні ризики є і для «Слуги народу», представником якої в облраді є Поляруш. Відтак увага буде прикута не лише до самого депутата, а й до обласного керівництва партії, яке очолює Микола Калашник, та її політичного керівництва – зокрема Андрія Мотовиловця й Олександра Корнієнка.
У Нацполіції наголошують, що встановлюють інших можливих учасників незаконного заволодіння бюджетними коштами. Водночас залишається низка запитань: чи будуть названі всі підозрювані, чи триватимуть подальші обшуки та які запобіжні заходи застосують до фігурантів справи.
Підозра у кримінальному провадженні послаблює позиції депутата всередині політичної команди, навіть якщо його вина ще не доведена. Водночас практика української політики знає чимало випадків, коли резонансні кримінальні провадження згодом не доходили до обвинувального вироку. Тому показовим те, які докази правоохоронці зможуть представити у справі та чи буде вона доведена до судового рішення.
Про схемників із програмою «Турбота» говорили вже давно. Показово, що активна фаза цього провадження припала на період після зміни керівництва Київської ОВА. У серпні 2026 року військову адміністрацію очолив Тимур Ткаченко. Чи пов’язана активізація розслідування зі зміною керівництва області – наразі невідомо. Але варто наголосити, що генеральний прокурор Руслан Кравченко, чий Офіс детально описав у своєму релізі цю схему, теж очолював Київську ОВА і мав би знати ці схеми ще під час своєї роботи на Київщині.
Чи доведе слідство, що депутати та їхні родичі справді незаконно отримували кошти, призначені для людей, які їх потребують? Питання відкрите. Адже подібних схем на рівні Київоблради - чимало, але наслідків для фігурантів досі немає. Із огляду на те, що нинішні депутати продовжують роками залишатися при владі, питання можливого відчуття безкарності тут особливо гостре. «Моя Київщина» стежитиме, щоб ця справа не завершилася лише гучними заявами правоохоронців.
