У суботу на Майдані прощатимуться із легендарним Сенсеєм

Фото з заходу

У суботу, 26 жовтня, на Майдані Незалежності у столиці відбудеться прощання з легендарним військовослужбовцем "Сенсеєм". А напередодні його бойові побратими оприлюднили власну версію трагедії на Пушкінській

Як вже повідомляв портал "Моя Київщина", 22 жовтня у результаті вибуху гранати на вулиці Пушкінській у Києві загинули 53-річний ветеран війни на Донбасі з Макарівщини Віктор Дектярьов із позивним "Сенсей" та охоронець офісної будівлі, біля якої стався вибух, Михайло Нікітін.

А у п’ятницю в прес-центрі інформаційної агенції "Українські новини" бойові побратими трагічно загиблого учасника АТО - Анатолій Крайнов (за позивним "Дід", який, власне, і був командиром розвідки групи "Купол" батальйону "Донбас"), Ігор Оваденко (юрист за освітою і наш постійний автор із Обухіва), Олександр Василенко (який останнім із атошників у той трагічний день спілкувався з Віктором та Михайлом), Олександр Чекмаз (голова ГО ВО "Асоціація воїнів АТО "Київська Русь") та Олександр Розумов ( однобатовець загиблого, який прилетів на поховання друга з Німеччини) поділилися своїми спогадами про Віктор Дектярьова і категорично спростували версію про самогубство "Сенсея".

Під час спілкування з журналістами ветерани батальону "Донбас" також хотіли дати відсіч брехливій кремлівській інформації, чиї пропагандисти про подію того дня так розповіли своїй аудиторії:"Пьяный каратель из батальона "Донбасс" ходил по вечернему Киеву с гранатой и от неё же погиб". Друзі загиблого ветерана АТО оприлюднили свою версію трагедії: "Сенсей" накрив собою гранату, рятуючи життя інших.

У Дектярьова були проблеми з житлом і він мешкав з дружиною і дітьми в офісі ветеранської організації "Купол", але він з дитинства захоплювався бойовими двобоями і був тренером з кількох видів спорту, займався медитацією і, що таке контроль над собою, знав на практиці. Окрім того, у профі такого класу всі дії відбуваються автоматично. Бойові побратими впевнені, що охоронець офісного майданчику Михайло у день вибуху, 22 жовтня, був в неадекватному стані, узяв гранату, висмикнув чеку, а коли Віктор Дегтярьов, який втратив кілька пальців правої руки,  це побачив, то накрив її собою, щоб врятувати життя інших людей, тим більше, що поруч знаходилася  кав'ярня. Крім того, за 100 м від місця трагедії розташований офіс, де Дегтярьов мешкав з дружиною і дітьми.

Побратим "Сенсея" Олександр Василенко, який добре знав і Михайла, розповів, що в охоронця останнім часом були суїцидальні настрої, і він з горя прикладався до чарки, оскільки від нього пішла дружина, бо знайшла іншого. Крім того, за його ж словами, за 10 днів до трагедії Михайло у розмові хизувався гранатою і погрожував підірвати себе разом із колишньою дружиною та її новим чоловіком.

На запитання журналістів, чому вони відразу не повідомили про це поліцію, Василенко зазначив, що гранати тієї ніхто не бачив і після розмови Віктора і самого Олександра з ним Михайло ніби погодився не робити дурниць.

На запитання від нашого порталу: чому ветеранські організації не сприяють відправленню ветеранів АТО в центри психологічної реабілітації, тим паче, нещодавно був інцидент, коли колишній ветеран перекрив рух транспорту через міст метро, – Ігор Оваденко навів приклади рідного Обухова, де з 340 учасників АТО путівку до спеціалізованого санаторія торік одержали лише 16 атошників, а цього року- лише 10. А чого вартувало ветеранам вибити 100 гектарів землі під індивідуальне садівництво?!

Спершу, як і буває у випадках загибелі людей, поліція кваліфікувала подію, як вбивство, нині більше схильні до версії, що це було необережне поводження із вибухонебезпечними засобами.

Ветерани закликали громаду допомогти вдові та трьом дітям загиблого побратима, відспівування якого відбудеться у суботу, 26-го жовтня, в Золотоверхому Михайлівському соборі об 11-й годині, а за годину кияни та гості столиці зможуть попрощатися з покійним на Майдані Незалежності. Поховають відважного розвідника і тренера на Лісовому кладовищі.

Нагадаємо, що Віктор Дектярьов народився в 1966 році в російському місті Якутськ в сім'ї військових. Проживав у Києві. З 2014 року воював на Донбасі, зокрема, брав участь у боях під Іловайськом. Був гвардійцем батальйону "Донбас", в якому командував групою "Купол". Під Іловайськом отримав численні поранення - перебите сухожилля лівої руки, відірвані пальці правої і поранення в ребра.

Після отриманих поранень їздив на Донбас лише для того, щоб інструктувати інших бійців. Деякий час був радником заступника міністра оборони Петра Мехеда.

У 2015 році разом з бійцями свого підрозділу організували однойменний благодійний фонд "Купол", що займається волонтерською допомогою військовим. Фонд розшукував зниклих безвісти в результаті бойових дій, а також військовополонених, а потім працював над їх звільненням.

Олександр Воронін, "Моя Київщина", фото "Українські новини"