#

У вітчизняного фермерства – свої виклики. І не тільки зовнішні

24.02.2022 07:36
У вітчизняного фермерства – свої виклики. І не тільки зовнішні
Скоро почнеться посівна

Вже третину сторіччя існує оновлений фермерський рух в країні. За весь цей час проблем не поменшало, вони – лише видозмінювалися, у тому числі в залежності від регіону діяльності. Про це днями розповіли журналістам активісти АФЗУ – асоціації, що об’єднує в своїх лавах значну частину фермерів та приватних землевласників країни. На заході в Укрінформі побував і кореспондент «Моєї Київщини».

Сказати, що за 32 роки у виробничих та соціальних відносинах на селі, як і на продовольчому та споживчому ринках країни нічого змінилося, було б неправдою. Зміни відбулися фундаментальні...

Якщо раніше першою особою на селі був голова місцевого колгоспу, то нині головним менеджером територій став очільник об’єднаної територіальної громади, який, у вирішенні соціальних потреб громади нині все одно спирається на тамтешніх фермерів.

Дефіцит продовольства в міських крамницях змінився нестачею грошей у пересічного споживача, а рясноту вітчизняного товару сільськогосподарського виробництва суттєво тіснить імпортне продовольство, оскільки рекордні врожаї на кращих у світі чорноземах здебільшого йдуть на експорт, а антимонопольний комітет та Держрезерв не дуже то й приймається турботами, як наших селян, так і наших споживачів продовольства, у тому числі проблематикою весь час зростаючих цін на продовольство.

У демографічному сенсі зміни на селі стали ще помітнішими: відійшов основний кістяк колишніх колгоспних землеробів, сапальниць та доярок. А завдяки розвитку новітніх технологій, появі на наших полях високоефективних імпортних комбайнів, сучасні  орендарі землі а то й латифундисти загалом можуть обходитися мінімальними людськими ресурсами. Сільськи пенсіонери отримують «натуру» за свої земельні паї, а ті, хто молодший – у пошуках кращої долі – масово подалися в місто, а то – й за кордон.

Словом, усе, як у зовсім свіжому тематичному вірші  херсонсько-київського поета Олександра Кабанова, який буквально вчора був розміщений на сторінці автора на Фейсбуці:

«…родное вымерло село,

так методично — дом за домом.

Вначале: деньги шли в район,

и шли — без шороха и пыли,

на школу и на стадион,

но до села — не доходили.

Иссякли, кончились слова,

влюбился нимб в колечко дыма,

и лишь, районный голова —

на джипе проезжает мимо.

Цветёт в бурьяне разносол,

назло макдональдсам и сушам,

а сколько этих мёртвых сёл —

разбросано по нашим душам.

Деревня — золотое дно,

но дремлет бес в питье и пище,

а счастье — было ли оно,

покуда не пробили днище.

В село повадилась чума,

за ней — зима, война — кто больше,

и не сошедшие с ума —

отправились батрачить в Польшу.

И поселилась пустота,

но ты, мой друг, не плачь по свету,

а лучше — приюти кота,

и петуха, и лошадь эту.

На сельском кладбище бывай,

так тихо там, порой, местами,

и только слышно, как wi-fi

потрескивает меж крестами».

Звичайно, усе  пізнається в порівнянні і нинішній відтік людей із села- все одно кращий, ніж голодомор, відсутність паспортів й пенсій та трудоднів замість зарплатні. Разом з тим, усі ті, кому небайдужа доля села і його майбутнє переконані , що село та ті люди, які ще залишаються в ньому працювати, - гідні кращої долі. До таких захисників безумовно  відноситься активісти з Асоціації фермерів України.

У вступному слові на прес-конференції в Укрінформі ( а цілком переглянути її можна  на платформі YouTube тут) перший віце-президент АФЗУ, депутат Київської обласної ради Віктор Шеремета нагадав журналістам,  що їхня  асоціація – чи не єдина незалежна громадська структура  селі, яка є а справді незалежною, оскільки не має ані державної підтримки, ані фінансової підпитки з боку олігархів. Тож має можливість висловлюватися, як кажуть,- не зважаючи на обличчя.

Характеризуючи ж нелегкі часи для фермерства конкретними прикладами він зауважив, що «Нині постійно скорочується кількість охочих самостійно господарювати в умовах жорсткої експансії агрохолдингів, практично повністю згорнута державна підтримка і розпочата масована атака на податкові пільги для села. З величезною тривогою фермери очікують масового запровадження процесу купівлі-продажу землі, оскільки вже мають практику «віджимання» орендованих ними угідь».

Для порівняння: в Україні зареєстровано лише 32 тисячі фермерів, у той же час в Польщі їх – півтора мільйони, а в Румунії – взагалі – 3,8 мільйони.

Нагадаємо, що минулого року всіма правдами й неправдами в країні запустили таки ринок землі, подолавши двадцятирічний мораторій.

Згідно рішень влади, - до 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи – громадяни України з обмеженням у 100 га.

Також 1 липня 2021 року набули чинності зміни до перехідних положень Земельного кодексу, відповідно до яких громадяни можуть викупити земельну ділянку без проведення земельних торгів. Це можуть зробити громадяни, яким належить право постійного користування земельною ділянкою, або право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства.

Також право на викуп без торгів мають орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування до 2010 року.

 У цьому контексті українські фермери просять Президента України Володимира Зеленського врегулювати питання придбання фермерами землі сільськогосподарського призначення, на яку оформлені права постійного користування.

Про це на заході в Укрінформі заявив голова Союзу українського селянства Іван Томич.

За його словами, в Україні 25 тис. фермерів мають намір викупити землю сільськогосподарського призначення, на яку оформлене право постійного користування, проте не можуть цього зробити через низку перепон.

"Український фермер досі не отримав цієї землі. І сьогодні долі цих земель, як і українських сімей, не визначені. Шановний пане Президенте, вирішіть це питання, як ви вирішили своїм указом про професійне свято фермера. Це буде серйозним і вагомим кроком для зміцнення незалежної України", - наголосив Томич.

Він зазначив, що на сьогодні українські фермери не можуть активно взяти участь у земельних торгах через значне зростання ціни і тому мають якнайшвидше реалізувати право викупити свої ділянки поза аукціоном.

Голова Полтавської обласної Асоціації фермерів та приватних землевласників Василь Бурлака розповів, що основними перепонами для швидкого придбання такої землі є бюрократичні процедури. Він пояснив, що об'єднана територіальна громада дає дозвіл на купівлю ділянки, і цей процес може тривати рік.

З огляду на те, що заборона на придбання землі сільськогосподарського призначення юридичними особами діє до 2024 року, існує ймовірність того, що не всі фермери встигнуть викупити свої ділянки. На думку Бурлаки, саме тому потрібно, крім врегулювання процедури, також продовжити заборону на придбання землі юридичними особами до 10 років.

Якщо проаналізувати статистику, яку узагальнили експерти з аграрних питань, то з’ясується, що нині  у ринку землі, що функціонує з липня 2021 року, беруть участь лише  від 1% до 3% українських фермерів. Окрім цього викупити ті ділянки, які були у постійному користуванні, змогли менше 100 з 20 тис. українських фермерів.

Представники Асоціації фермерів назвали таку ситуацію унікально-несправедливою. До того ж, в об'єднаних територіальних громадах здебільшого  заявляють, що не мають відкритих рахунків на які фермери мають перерахувати кошти, а це на думку фермерів є суттєвою перешкодою, яка негайно має бути усунута якнайшвидше.

На сьогоднішній день фермерські асоціації напрацювали рішення, які мають вирішити окреслені проблеми. Фермери переконані, що потрібно провести ретельний аналіз ринку землі та перешкод, що заважають їм стати його повноцінними учасниками. Окрім того вони планують звернутись до Держгеокадастру і правоохоронних органів з пропозицією провести розслідування порушень, які були здійснені під час інвентаризації земель.

До речі, нещодавно пресслужба Міністерства аграрної політики України оприлюднила інформацію, згідно якої на кінець січня в Україні укладено 82 819 угод в межах ринку землі. Зазначається, що заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру подало 5431 нотаріус. Всього заяв – 6093, із них погоджено 5400, відмову отримали 693.

Разом з тим, Мінагрополітики запевняють, що нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі.

У той же час, згідно з розрахунками Київської школи економіки у середньому за перше півріччя ринку землі в Україні укладалося близько 470 угод на день, а сукупна площа угідь, за якими укладено угоди, перевищує 150 тис. га.

 Під час спілкування з журналістами, представники АФЗУ запевнили, що і надалі будуть моніторити ситуацію на ринку земельних відносин в країні та широко інформувати про це громадськість.

А з огляду на зовнішні загрози, учасники прес-конференції нагадали, що фермери завжди відстоювали засади нашої Незалежності і коли допомагали Майдану і коли возили до АТО продовольчу допомогу і зараз, не дивлячись на усі загрози на півдні країни землероби вже приступили до перших робіт на ґрунті...

Читати "Моя Київщина" у Telegram
Олександр Воронін
журналіст