#

Валерій Чурилов: Найкращі депутати й керівники громад виходять з числа господарників, і так було завжди…

08.10.2020 15:06
Валерій Чурилов: Найкращі депутати й керівники громад виходять з числа господарників, і так було завжди…

Сьогоднішнього співрозмовника порталу «Моя Київщина» заслуженого будівельника України, генерального директора ТОВ «Форум-Житлобуд» Валерія Чурилова добре знають не тільки на Київщині, але й в Миколаєві, де розпочиналася кар'єра спадкового будівельника. Нещодавно обласна організація партії «Наш край» висунула його кандидатом у депутати до Київської обласної Ради по дев'ятому територіальному виборчому округу, до якого входять населені пункти майбутнього укрупненого Фастівського району, в тому числі й Чабани, де він будує житло та об'єкти соціальної сфери вже понад 15 років.     

- Валерію Володимировичу, для виборця важливо знати походження свого депутата. Розкажіть трохи про своє минуле!

- Народився я в 1963-му році в Одесі. То були часи Радянського Союзу і згодом я з батьками переїхав  до Казахстану, а потім повернувся в рідну Україну до Миколаєва, де закінчив школу. У 1980-му році поступив до Одеського   інженерно-будівельного інституту,  який закінчив у 1985-му.  Зауважу, що сам я – спадковий будівельник, а батьки також мали диплом рідного alma mater , який нині має статус Одеської державної академії будівництва та архітектури.

-Служби в Радянській армії не оминули?

-Звичайно ні, але у кожного з випускників будівельних вишів тоді особливого  вибору не було, бо усіх направляли до «стройбату», причому на посаду фахівця- командира нижчої або середньої ланки. Я, зокрема, служив диспетчером в  Управлінні начальника робіт- такий собі військовий аналог цивільного Будівельно-монтажного управління.

Після звільнення до запасу я прийшов до будівельно-виробничого комбінату «Миколаївбуд», де першим моїм об'єктом був дитячий садок на 280 місць. За десять  років я пройшов шлях від виконробу до заступника начальника главку Міністерства будівництва України.

-А скільки людей у Вас було в підпорядкуванні?

-У різні часи –було по-різному. Іноді- кілька сотень, але найбільше- майже чотири тисячі робітників.

-Початок Незалежності України де зустріли?

-1991-го року профільне міністерство відрядило мене разом з БМУ, яке я очолював, до чистої зони для будівництва житла для відселенців, яких евакуювали із зони забруднення в наслідок аварії на ЧАЕС.

Шість років я був в цьому затяжному відрядженні у селі Головинка   Житомирського району тієї ж області , де ми звели не тільки 352 садиби, але й відповідні соціальні об'єкти- медичну амбулаторію, школу, дитячий садок. Про масштаб зробленого може засвідчити той факт, що всього будівництво було розгорнуто на площі 30 квадратних кілометрів.

Завдяки показникам діяльності- ми були у числі лідерів будівельної галузі країни, тому мене згодом, а саме- в 1997-му році  запросили до «Мінбуду», яке невдовзі було перейменовано на українську державну будівельну корпорацію «Укрбуд»…

-Що нині переживає – не найкращі часи, бо рік тому ця структура  була поглинена  ПрАТ “ХК “Київміськбуд»?

-Ні, фактично це вже – зовсім не та корпорація, бо тоді вона діяла у міністерському статусі центрального органу виконавчої влади, а президент корпорації регулярно запрошувався на засідання Уряду, а зараз – це вже суто бізнесова структура, оскільки «Укрбуд» пережив кілька реорганізацій та змін форм власності, не завжди продуманих, як на мене…

Словом, я був свідком усіх драматичних періодів в історії вітчизняної будівельної галузі.

Отже, з 1997-го року я працюю на київській землі…Після низки реорганізацій наша фірма отримала назву «Форум-Житлобуд». Ми вели будівельно-монтажні роботи, як в столиці так і в області, але найбільше  саме у смт Чабани.

 За цей час ми передали інвесторам приблизно 150 тисяч квадратних метрів житла. Причому, окрім житла, ми також вводили в експлуатацію і чимало об'єктів соціальної сфери.

-А в даний період що на виході?

-Зараз тут, у Чабанах, ми зводимо десятиповерховий будинок на чотири під'їзди, середню загальноосвітню школу 1-3 ступеню на 720 місць, а нещодавно завершили будівництво футбольного стадіону в Ковалівці, де виступає місцевий «Колос», який на радість вболівальників Київщини нещодавно пробився до єврокубкових зустрічей…

-Громадськість частенько б'є на сполох через надмірну щільність забудов у регіоні…

-Ставши депутатом обласної ради, я маю намір предметно зайнятися відповідністю забудови на місцевості із затвердженими генеральними планами розвитку кожного населеного пункту…

На практиці буду прагнути, щоб кожна новобудова Київщини, або принаймні нашого виборчого округу,  за рік-другий обросла відповідною соціальною інфраструктурою, в тому числі й місцями для заняття спортом.

-Але це-картинка майбутнього, а де, на Ваш погляд, вже існує щось схоже?

-На жаль, нічого схожого до подібної гармонії між технологіями та комфортом у нас поки що ніде не спостерігається.

-Не важко зробити висновок, що у разі обрання до Облради Ви плануєте зосередити свою роботу в складі постійної комісії з будівництва та комунального господарства?

-Безумовно… А,головне, і в обласній Раді, та й на своїй основній роботі я буду намагатися сприяти тому, аби  доступне житло для земляків стало реальністю.

-У попередній нашій бесіді Ви зазначили, що вважаєте непродуманими недавно затверджені будівельні норми та стандарти та  вважаєте що їх потрібно переглянути. Але, погодьтесь, що це вже- повноваження парламенту…

-Що ж,  будемо співпрацювати із законодавцями…

-Громадські активісти регіону, окрім незаконного будівництва ,постійно ведуть боротьбу із надмірним навантаженням на застарілі комунікації, які часто-густо вже вичерпали свій технологічний ресурс…

-І тут вони мають рацію. Не секрет, що місцева влада прагне продемонструвати заїжджим делегаціям – фасад свого населеного пункту, тоді як дійсно слід дбати і про те, що знаходиться нижче нульової позначки. Варто пройтись підвалами будинків, відремонтувати усі теплотраси, проінспектувати систему водопостачання та водовідведення, перевірити насосні станції та котельні і таке інше.

-А чи вистачить у місцевого самоврядування коштів для реанімації застарілих комунікацій?

-В багатьох новоутворених ОТГ, за нинішньої реформи децентралізації фінансів,  цілком може вистачити, просто цим потрібно предметно і кваліфіковано займатися і не заплющувати очі на ці проблеми, відкладаючи їх вирішення на наступні покоління керівників і у разі браку власних коштів намагатися підключити можливості регіону та центру.

-До речі, про центр. Нова чинна влада нещодавно оголосила проєкт «Велике будівництво», як Ви оцінюєте його реалізацію та діяльність нової владної команди в цілому?

-В цілому- позитивно, тим паче попередня команда Петра Порошенка не побудувала нічого…

У  масштабах країни мені б хотілося  невдовзі побачити хоч один новий аеропорт, нову станцію в трьох існуючих в країні метрополітенах, споруджені транспортні розв'язки або прокладені мости через річку.

 А що маємо в реальності?- Новий пласт асфальту на дорогах за бюджетний кошт? Але так має бути кожен рік, без усякого піару…Та навіть якщо просто порівняти масштаби дорожнього будівництво з тим обсягом робіт, який здійснювався 10-15 років тому…

-Між іншим, сама децентралізація задумувалася ще за часів президентства Кучми, невдалі спроби її реалізації спостерігалися за часів Ющенка.  Як Ви загалом оцінюєте цей процес?

-Позитивно, по-перше, зменшився чиновний апарат, але головне- на місцях стало більше грошей залишатися, які громади можуть залучати для реалізації планів свого соціально-економічного розвитку. І тут важливо, аби кошти дійсно витрачалися на спільні потреби. Скажімо, на  влаштування дитячих та спортивних майданчиків, утеплення фасадів, ремонт м'яких та шатрових покрівель,  а не були порозпихані по кишенях тих, хто наближений до їх розподілу…

 

-І тут ми впритул підійшли до якості майбутніх обранців. Звідки виборцю, на ваш погляд, черпати своїх представників у владі?

- Я переконаний, що найкращі депутати й керівники громад- виходять з числа господарників. І так було завжди…

-У Вашій відповіді проглядується головне гасло  вашої політичної сили на цю виборчу кампанію- «Наш край» -сила господарників та професіоналів!»

-Я переконаний, що вихід країні на більш потужні позиції здатна забезпечити дієва команда управлінців. Не стільки- «нові обличчя», скільки - перевірені роботою фахівці, в тому числі й на рівні регіонів та місцевого самоврядування.

-У реєстрі Мінюсту декілька сотен політичних партій. Тож на закінчення нашої бесіди, Валерію Володимировочу, скажіть: чому виборець має повірити саме вашій партії і довірити Вам один з 84-х мандатів до обласної ради?

-Насамперед тому, що в наших лавах – дійсно об'єднані справжні професіонали, які в найважчі час працювали, не покладаючи рук. Тому переконаний, що і у майбутньому з нашого боку не буде браку в розробці стратегії й тактики виходу України на нові рубежі, а головне – в їхній реалізації на практиці.

Окрім того, вже зараз кожен з виборців може ознайомитися з передвиборною програмою нашої  політичної партії «12 кроків для розвитку рідного краю», центральною тезою- «Україна починається з рідного краю!» та думкою про те, що інвестиції в економіку мають починатися з інвестицій в людину, в якість життя наших земляків.

-А якщо заземлити ідеологію на реальні проблеми регіону та вашого виборчого округу?

-Чи не головною проблемою населених пунктів, які знаходяться відразу за межами столиці,  є транспортне сполучення, що особливо відчувається у часи пік.  У вищезгаданій мною програмі є пункт, про те, що «Транспорт має забезпечити максимально зручне, швидке, безпечне та дешеве пересування громадян. Має бути знайдений баланс між усіма видами транспорту, які представлені у громаді, з урахуванням квоти приватного та комунального.»

Я переконаний, що давно потрібно навести порядок у роботі автоперевізників. Маленькі маршрутки слід замінити великими муніципальними автобусами, суворіше обмежити рух вантажних фур столицею, а ще – варто спрямувати ресурси на будівництва нових транспортних розв'язок.

Але головна проблема, не стільки регіону, а й усієї країни- зайнятість людей. Слід на місцях створити такі умови, в тому числі й за рахунок інвестицій, аби люди працювали у себе дома, а не їздили за кордон у пошуках кращої долі…

Читати "Моя Київщина" у Telegram
Олександр Воронін
журналіст