На прикладі одного округу: як проводитимуться вибори до Київоблради

Фото з мережі Інтернет

До перших місцевих виборів залишається все менше часу, але цього року ситуація парадоксальна – особливості виборчого процесу не розуміють не лише прості громадяни, а й самі кандидати. "Моя Київщина" вирішила внести ясність у процес, який залишає більше питань, аніж відповідей

Насамперед потрібно нагадати, що в Україні відбулися зміни в адміністративно-територіальному устрої, після чого кількість районів зменшилася з 490 до 136. У Київській області раніше було 25 райцентрів, але після укрупнення залишилося лише 7. Зауважимо, що територіальних громад буде дуже багато – 69, де вже 25 жовтня відбудуться вибори.

Цікаво, що раніше за місце до Київської обласної ради кандидати боролися в межах округів, на які була поділена Київська область. Округи розподілялися відповідно до кількості жителів. В одному великому місті могло бути декілька округів, а в той час у районі – один або два. Загалом до Київської обласної ради обирається 84 депутати, і ця кількість не змінилася.

Не йдеш на вибори – залишишся без депутата

Проте цього року обмежуватися агітацією в межах лише свого району, де його добре знають, не вийде, якщо кандидат дійсно бажає отримати мандат. Фактично обласна виборча комісія поділила Київщину на 9 округів, у межах яких будуть обрані депутати Київоблради. Але фіксованої кількості від кожного з округів – немає. Якщо виборці будуть неактивними, то можуть залишитися без свого представника в обласній раді.

Вища математика: не голоси, а квоти

За новим виборчим кодексом простої арифметики для встановлення результатів виборів недостатньо. Простіше кажучи – тепер навіть 3 тис голосів у межах району, де кандидата люблять і добре знають, може не вистачити, щоб пройти в обласну раду. Процес підрахунку став набагато складнішим.

Як відомо, спочатку буде встановлюватися відсотковий бар’єр для кожної політичної сили, що бореться за мандати в межах Київщини. Якщо партія не набирає 5% голосів виборців, то про місця в облраді можна забути.

Далі встановлюється виборча квота – кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Фактично, чим більшою буде явка виборців, тим більшою буде виборча квота. Далі визначається кількість депутатських мандатів, отриманих кожною партією в регіональних виборчих округах.

Чому важливе місце в партійному списку?

Система пропорційна, але місце у списку також важливе. Звісно, цього року є можливість у кожного з представників партії пройти до обласної ради, навіть якщо він у числі останніх. Якщо кандидат отримає більше ніж 25% голосів від визначеної виборчої квоти, він автоматично піднімається до верхньої частини партійного рейтингу. У нижній частині списку розміщуються кандидати в тій послідовності, що була визначена партією під час реєстрації.

Розглянемо на прикладі виборчого округу №2, який включає територіальні громади Білоцерківського району. Нагадаємо, що до складу виборчого округу ввійшла Володарська селищна, Гребінківська селищна, Ковалівська сільська, Маловільшанська сільська, Медвинська сільська, Рокитнянська селищна, Сквирська міська, Ставищенська селищна, Таращанська міська, Тетіївська міська, Узинська міська, Фурсівська сільська громади. Загалом у межах округу мають право голосу 193 780 виборців.

Наприклад, партію "А" в межах області підтримало 10% виборців, значить вона претендує на 8 місць у Київоблраді. Наприклад, у межах виборчого округу №2 вона набрала 25 тисяч голосів. Шляхом поділу цієї суми на виборчу квоту встановлюється кількість депутатів, які будуть представляти партію "А" в облраді. Якщо виборча квота буде на рівні 8 000 голосів, то партія отримає відразу трьох представників у колегіальному органі, а 1 500 невикористаних голосів ідуть в "скарбничку" партії. Зауважимо, що у верхній частині списку опиняться ті, за кого проголосує понад 2 000 виборців.

Але таким чином буде встановлено не повний склад Київоблради, тому ТВК буде встановлювати кількість мандатів, які підлягають розподілу в єдиному багатомандатному округу. Якщо з дев'яти територіальних округів Київської області в скарбничку партії "А" надійде ще 10 тисяч голосів, то вона гарантовано отримає мінімум одного депутата облради, відповідно до затвердженого виборчого списку.

Ситуація склалася таким чином, що ані люди, ані самі кандидати не готові до виборів. Навіть за місяць до голосування не кожен виборець розуміє, чому від однієї політичної сили йому пропонують голосувати за двох чи навіть більше кандидатів, адже раніше такого не було. Та й самим кандидатам зараз потрібно вкладати набагато більше ресурсів, аби нагадати про своє існування в тих громадах, де про нього забули, або ще гірше – нічого не знали. Проста арифметика цього разу не працює, тому завдяки лише партійному бренду стати депутатом не вдасться. Не стане людина депутатом і тоді, коли переможе на одному зі старих районів області. Наприклад, тому ж чинному депутату облради Леоніду Глиняному, аби перемогти, уже не вистачить Сквирського району, де в нього все "схвачено". Йому треба буде демонструвати результат і в Таращі, і Тетієві, і в Узині. Інакше - прольот. І це попри те, що він має серйозну підтримку. Але лише на частині округу...